06.11.2020
єдиний унікальний номер справи 531/775/20
номер провадження 1-кп/531/183/20
06 листопада 2020 року м. Карлівка
Карлівський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинувачених - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
потерпілого - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Карлівка обвинувальний акт кримінального провадження за обвинуваченням:
-ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Безлюдівка Харківського району Харківської області, українця, громадянина України, не одруженого, малолітніх та неповнолітніх дітей на утриманні не маючого, освіта професійно-технічна, не працюючого, не військовозобов'язаного, не депутата, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого;
-ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Білопілля Сумської області, українця, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, освіта повна загальна середня, не працюючого, не військовозобов'язаного, не депутата, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше судимого:
-26 лютого 2018 року Полтавським районним судом Полтавської області за ч. 3 ст. 186 КК України до трьох років шести місяців позбавлення волі, звільнений по відбуттю покарання 12 жовтня 2018 року;
-08 липня 2020 року Миргородським міськрайонним судом Полтавської області за ч. 3 ст. 185 КК України до трьох років позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з іспитовим строком на один рік,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -
ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , за попередньою змовою між собою, 24 квітня 2020 року, в нічний час (точний час досудовим та судовим слідством не встановлено), з метою таємного викрадення чужого майна, прийшли до господарства ОСОБА_6 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , де, шляхом проникнення до житла та інших приміщень (гараж, сарай), користуючись відсутністю господаря та тим, що їх ніхто не бачить, усвідомлюючи суспільну небезпеку свого діяння, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, умисно, таємно, а ОСОБА_5 повторно, з корисливих мотивів, із житлового будинку викрали: бувшу у використанні металеву поверхню з юшками від плити опалення, вартістю 464 грн.; бувші у використанні два скляних пивних бокали, вартістю 20 грн. за 1 шт.; бувші у використанні кусачки по металу (залізничні), вартістю 200 грн.; бувші у використанні ножиці по металу, вартістю 150 грн.; бувшу у використанні ручну пилку по дереву, вартістю 80 грн.; п'ять бувших у використанні алюмінієвих карнизів, вартістю 10 грн. за 1 шт.; дві накладки на газову конфорку з алюмінію, вартістю 16 грн. за 1 шт.; бувший у використанні алюмінієвий бідон без кришки об'ємом 5 л., вартістю 72 грн.; бувший у використанні алюмінієвий бідон без кришки об'ємом 25 л., вартістю 573 грн.; бувшу у використанні алюмінієву каструлю без кришки об'ємом 4 л., вартістю 87 грн.; бувшу у використанні алюмінієву каструлю без кришки об'ємом 5 л., вартістю 123 грн.; бувшу у використанні алюмінієву каструлю без кришки об'ємом 8 л., вартістю 144 грн.; бувшу у використанні алюмінієву каструлю без кришки об'ємом 15 л., вартістю 226 грн.; бувшу у використанні алюмінієву миску об'ємом 10 л., вартістю 221 грн.; дві сковорідки вартістю 46 грн. Дали, продовжуючи свої злочинні дії, направлені на доведення умислу до кінця, викрали: 1) з приміщення гаражу: бувшу у використанні електричну зернодробилку, вартістю 1750 грн.; бувшу у використанні поверхню з юшками від плити опалення, вартістю 464 грн.; ринву для дощу довжиною 1,6 м., вартістю 40 грн. за 1 м.; 2) з приміщення сараю: сейф металевий, вартістю 120 грн., чим спричинили потерпілому ОСОБА_6 майнової шкоди на загальну суму 4948 грн.
Допитані в судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 винними себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, визнали повністю, та повністю підтвердили час, обставини та спосіб вчинення кримінального правопорушення. У скоєному щиро розкаюються.
Потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що обвинувачених знає як односельців. Господарство, з якого було викрадено речі, належало його померлим батькам і він зараз там займається бджільництвом та навідується туди близько двох разів на тиждень. 26 квітня 2020 року, приїхавши до вказаного господарства, зайшов у двір та побачив вийняті з вікон стекла. Замок на дверях був цілий. Зайшовши у будинок побачив, що зникли деякі речі, а також ключ від гаражу, з якого також зникла крупорушка. З сараю також зникли деякі речі. В послідуючому все викрадене майно було йому повернуто, але деякі речі були пошкоджені. Обвинувачені обіцяли відшкодувати відновлення цих речей. Щодо міри покарання - просив строго не карати обвинувачених.
З'ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази треба дослідити та порядок їх дослідження, визнавши, в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, враховуючи, що учасниками судового провадження не оспорюються доведеність вини обвинуваченого та кваліфікація їх дій, з'ясувавши правильне розуміння обвинуваченими та іншими учасниками кримінального провадження змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд вважає, що обвинувачення, пред'явлене ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , знайшло своє підтвердження в судовому засіданні в повному обсязі, а їх дії органами досудового розслідування кваліфіковані правильно, а саме: ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у житло та інше приміщення, а ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у житло та інше приміщення.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченим покарання, суд керується вимогами ст. ст. 65-67 КК України та роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» з послідуючими змінами та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Як обставини, що пом'якшують покарання обох обвинувачених, згідно ст. 66 КК України, суд враховує щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Як обставину, що обтяжує покарання обох обвинувачених, згідно 67 КК України, суд враховує вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.
Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого: його вік, стан здоров'я, соціальне становище, відсутність даних перебування на диспансерному обліку у лікарів психіатра та нарколога, раніше не судимого, позитивну характеристику за місцем проживання.
Згідно з висновком досудової доповіді щодо обвинуваченого ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, складеною Карлівським районним відділом філії державної установи «Центр пробації» в Полтавській області від 01 вересня 2020 року, ризик вчинення ОСОБА_4 повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній; ризик небезпеки для суспільства або окремих осіб оцінюється як середній. Беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, а також середню ймовірність вчинення повторного кримінального правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення особи без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становити високої небезпеки для суспільства (у тому числі окремих осіб).
Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого: його вік, стан здоров'я, соціальне становище, наявність на утриманні малолітньої дитини, відсутність даних перебування на диспансерному обліку у лікарів психіатра та нарколога, раніше двічі судимого за вчинення корисливих кримінальних правопорушень, останній раз 08 липня 2020 року Миргородським міськрайонним судом Полтавської області за ч. 3 ст. 185 КК України до трьох років позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з іспитовим строком на один рік, позитивну характеристику за місцем проживання.
Згідно з висновком досудової доповіді щодо обвинуваченого ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, складеною Карлівським районним відділом філії державної установи «Центр пробації» в Полтавській області від 11 вересня 2020 року, ризик вчинення ОСОБА_5 повторного кримінального правопорушення оцінюється як високий; ризик небезпеки для суспільства або окремих осіб оцінюється як середній. Беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, а також високу ймовірність вчинення повторного кримінального правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення особи без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе за умови здійснення нагляду за його поведінкою уповноваженим органом з питань пробації.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
Під час судового розгляду, проаналізувавши поведінку обвинуваченого ОСОБА_4 після вчинення кримінального правопорушення, його щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, наслідки суспільно небезпечного діяння, відсутність будь-яких намірів уникнути кримінальної відповідальності, зваживши на всі обставини кримінального провадження в їх сукупності, суд приходить до переконання, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень буде призначення покарання в межах санкцій ч. 3 ст. 185 КК України у виді трьох років позбавлення волі. Застосувавши ст. 75 КК України, звільнити від відбування покарання з випробуванням з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України - періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Проаналізувавши поведінку обвинуваченого ОСОБА_5 , після вчинення кримінального правопорушення, його щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, наслідки суспільно небезпечного діяння, відсутність будь-яких намірів уникнути кримінальної відповідальності, зваживши на всі обставини кримінального провадження в їх сукупності, суд приходить до переконання, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень буде призначення покарання в межах санкцій ч. 3 ст. 185 КК України у виді трьох років шести місяців позбавлення волі. Оскільки, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення до ухвалення та набрання законної сили вироком Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 08 липня 2020 року, відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, до призначеного покарання за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань, зарахувати повністю відбуте покарання за попереднім вироком Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 08 липня 2020 року та остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у виді чотирьох років позбавлення волі. Застосувавши ст. 75 КК України, звільнити від відбування покарання з випробуванням з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України - періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
В зв'язку з тим, що на досудовому слідстві відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 запобіжний захід не обирався, враховуючи особу обвинувачених, суд вважає за недоцільне обирати відносно них міру запобіжного заходу.
Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Цивільний позов та процесуальні витрати по кримінальному провадженню відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369-371, 373-376 КПК України суд, -
ОСОБА_4 визнати винними у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді трьох років позбавлення волі.
Відповідно до ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на один рік.
Згідно ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_4 обов'язки протягом іспитового строку: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
ОСОБА_5 визнати винними у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді трьох років шести місяців позбавлення волі.
Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань за цим вироком та вироком Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 08 липня 2020 року, остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі строком на чотирьох років.
Відповідно до ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на два роки.
Згідно ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_5 обов'язки протягом іспитового строку: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
В зв'язку з тим, що відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на досудовому слідстві запобіжний захід не обирався, враховуючи особу обвинувачених, суд вважає за недоцільне обирати відносно них міру запобіжного заходу.
Речові докази - металеву поверхню з юшками від плити опалення; п'ять алюмінієвих карнизи; дві алюмінієвих накладки на газову конфорку; алюмінієвий бідон без кришки об'ємом 5 л.; алюмінієвий бідон без кришки об'ємом 25 л.; алюмінієву каструлю без кришки об'ємом 4 л.; алюмінієву каструлю без кришки об'ємом 5 л.; алюмінієву каструлю без кришки об'ємом 8 л.; алюмінієву каструлю без кришки об'ємом 15 л.; алюмінієву миску об'ємом 10 л.; дві сковорідки; ривну для дощу довжиною 1,6 м.; пошкоджений металевий сейф; електричну зернодробилку, які передані на відповідальне збереження потерпілому ОСОБА_6 , вважати повернутим законному власнику.
Речові докази - шість липких стрічок зі слідами папілярних узорів рук; компакт-диск марки «Verbatim» DVD-R, білого кольору, на якому мається рукописний напис, виконаний чорнилом чорного кольору: «Відео з камер спостереження Заводська, 1», які зберігаються в матеріалах досудового розслідування, зберігати в матеріалах досудового розслідування.
Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Полтавського апеляційного суду через Карлівський районний суд, протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Згідно ч. 6 ст. 376 КПК України, копія вироку, після його проголошення, негайно вручається обвинуваченим та прокурору.
Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя