Справа № 419/2028/20
Провадження № 3/419/1117/2020
23 жовтня 2020 року смт Новоайдар
Суддя Новоайдарського районного суду Луганської області Мартинюк В.Б., розглянувши матеріали, які надійшли із Новоайдарського відділу поліції ГУ Національної поліції у Луганській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , водія ПП «Автолайн Компані», дані про ІПН в матеріалах справи відсутні,
за ст. 44-3 КУпАП, -
До Новоайдарського районного суду Луганської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії АПР18 №131559 від 08.10.2020 року щодо ОСОБА_1 за ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, зі змісту якого вбачається, що 08.10.2020 року о 10.47 год. ОСОБА_1 керував т/з «MERCEDEC - BENZ» д/н НОМЕР_1 з надання послуг по перевезенню пасажирів, який не здійснював контроль за використанням засобів індивідуального захисту пасажиром ОСОБА_2 , під час карантину у зеленому рівні епідемічної небезпеки, чим порушив п. 11 п. 2 ч. 2 постанову КМУ від 22.07.2020 року № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», вчинивши правопорушення, передбачене ст. 44-3 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні свою провину не визнав та пояснив, що дійсно перевозив пасажирів визначеним маршрутом. Всі пасажири заходили до транспортного засобу у масках, контролювати постійне перебування пасажирів в засобах індивідуального захисту в ході руху не може, оскільки стежить за дорогою.
Захисник Циба В.М. в судовому засіданні вину ОСОБА_1 заперечив та просив справу закрити в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, оскільки водій не є безпосереднім суб'єктом вказаного правопорушення.
Заслухавши правопорушника та його захисника, вивчивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Статтею 7 КУпАП зазначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Положеннями статті 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами, передбачено адміністративну відповідальність ст. 44-3 КУпАП.
Згідно із положеннями ст. 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. У рішенні про встановлення карантину зазначаються обставини, що призвели до цього, визначаються межі території карантину, затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, їх виконавці та терміни проведення, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов'язки, що покладаються на них. Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби. На цей період можуть змінюватися режими роботи підприємств, установ, організацій, вноситися інші необхідні зміни щодо умов їх виробничої та іншої діяльності. Організація та контроль за дотриманням встановленого на території карантину правового режиму, своєчасним і повним проведенням профілактичних і протиепідемічних заходів покладаються на місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог ст. ст. 251, 256 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Разом з цим п.п. 2 п. 11 Постанови Кабінету Міністрів України № 641 від 22 липня 2020 року, передбачено, що саме перевізник несе відповідальність за забезпечення водіїв засобами індивідуального захисту, зокрема респіраторами або захисними масками, та здійснює контроль за використанням засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок пасажирами під час перевезення, у тому числі виготовлених самостійно.
З наведеної норми вбачається, що саме перевізник несе відповідальність за забезпечення водіїв засобами індивідуального захисту, зокрема респіраторами або захисними масками та здійснює контроль за використанням засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок пасажирами під час перевезення.
За визначенням ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільний перевізник фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; водій особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.
Таким чином, поняття водій та перевізник в силу закону не є тотожними.
Враховуючи викладене, згідно з наявними матеріалами справи, ОСОБА_1 не є перевізником, тому не є суб'єктом правопорушення.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок органу (посадової особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Обов'язок органу (особи), яка склала протокол про адміністративне правопорушення, нести тягар доказування, що є складовою презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини в сенсі ст. 62 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського Суду з прав людини, та звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до вчинення адміністративного правопорушення.
Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.
Згідно із ст. ст. 9, 245, 252 КУпАП особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, яке мало місце, та що має бути встановлено судом тільки після всебічної та повної оцінки доказів.
Суд, керуючись ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності тлумачить на її користь.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Так, судом встановлено, що водій ОСОБА_1 08.10.2020 року здійснював регулярне пасажирське перевезення автомобільним транспортом, один з пасажирів якого перебував без засобів індивідуального захисту, зокрема респіратора або захисної маски, проте враховуючи, що відповідно до п.п. 2 п. 11 Постанови Кабінету Міністрів України № 641 від 22 липня 2020 року, контроль за використанням засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок пасажирами під час перевезення здійснює перевізник, суд вважає що в діях (бездіяльності) водія ОСОБА_1 відсутня подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, а тому провадження у справі, на підставі п. 1 ст. 247 КпАП України, підлягає закриттю за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, на водіїв громадського транспортного засобу не покладено обов'язку здійснювати контроль за використанням засобів індивідуального захисту, оскільки ці обов'язки покладено на перевізника. Окрім цього з відеозапису, долученого до матеріалів справи працівниками поліції та поясненнями водія вбачається, що у пасажира була маска, проте останній її приспустив.
Керуючись ст. ст. 247 п. 1, 283 КУпАП, суддя, -
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої ст. 44-3 КУпАП- закрити на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На постанову протягом 10 днів з дня її винесення може бути подана апеляційна скарга до Луганського апеляційного суду шляхом її подання через Новоайдарський районний суд.
Головуючий суддя В.Б.Мартинюк