06 листопада 2020 року справа № 580/3691/20
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Бабич А.М., розглянувши в залі суду правилами спрощеного письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування рішень,
07.09.2020 ОСОБА_1 (19235, Черкаська обл., Жашківський р-н., с.Зелений Ріг; код РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - позивач) подав у Черкаський окружний адміністративний суд позов до Головного управління ДПС у Черкаській області (18002, м.Черкаси, вул. Хрещатик, буд.235; код ЄДРПОУ 43142920) (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування вимог про сплату єдиного внеску: №Ф-4881-52 від 05.11.2019 і від 05.12.2019; №Ф-7758-52 від 08.04.2020 (далі - ЄВ).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірні вимоги прийняті з порушенням вимог податкового законодавства, оскільки стосуються зобов'язань періоду, коли він не здійснював підприємницьку діяльність (13.11.2018 здійснено державну реєстрацію припинення його підприємницької діяльності) та працював найманим працівником, а роботодавець сплачував за нього ЄВ.
Ухвалою суду від 14.09.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати на виконання ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження, встановлено відповідачу строк тривалістю 10 днів з дня отримання копії ухвали для надання відзиву на позовну заяву та доказів. Згідно з даними розписки та рекомендованого повідомлення про поштове вручення вказану ухвалу позивач отримав 25.09.2020, а відповідач - 14.09.2020.
Ухвалою від 08.10.2020 суд задовольнив клопотання відповідача про продовження процесуального строку на надання відзиву з доказами та відмовив у задоволенні його клопотання про закриття провадження.
21.10.2020 відповідач подав суду відзив на позов, в якому просив відмовити у його задоволенні в повному обсязі. В обґрунтування зазначено, що відповідно до п. 6 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449, вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається відкликаною, якщо сума боргу (недоїмки), зазначена у вимозі погашається платником, органами державної виконавчої служби або органами Казначейства - у день, протягом якого відбулося таке погашення суми боргу (недоїмки) в повному обсязі. Станом на дату розгляду справи борг із сплати єдиного соціального внеску у позивача відсутній. Вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається відкликаною.
Зважаючи на відсутність обґрунтованих клопотань сторін про розгляд справи у відкритому судовому засіданні з їх викликом, недоцільність виклику для допиту свідків або призначення експертизи, суд дійшов висновку розглянути справу у письмовому провадженні на підставі наявних письмових доказів.
Оцінивши доводи сторін, дослідивши докази, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Відповідно до даних ЄДРПОУ позивач 26.11.2003 зареєстрований як фізична особа-підприємець, основний вид діяльності - 03.22 "Прісноводне рибництво (аквакультура)". 13.11.2018 припинено підприємницьку діяльність позивача як фізичної особи-підприємця згідно з записом №20030060003001384 з підстави - відповідно до власного рішення.
Згідно з довідкою ТОВ “Епіцентр К” від 01.07.2020 вих.№3028 позивач працює на посаді вантажника відділу прийому товару гіпермаркету “Епіцентр К” №2 (код ЄДРПОУ 32490244) з 08.09.2011 - наказ від 03.10.2011 №494-1/К2-п) за адресою: вул.Кільцева,1Б, м.Київ.
Суд встановив, що відповідач сформував позивачу вимоги про сплату боргу з ЄВ:
1) за №Ф-4881-52:
від 05.11.2019, в якій повідомив позивача про наявність недоїмки з ЄВ у розмірі 7188,63грн.;
від 05.12.2019, в якій повідомив про наявність станом на 30.11.2019 недоїмки з ЄВ недоїмка у розмірі 4927,36грн;
2) за №Ф-7758-52 від 08.04.2020, якою повідомив позивача про наявність станом на 31.03.2020 боргу в сумі 8356,78грн., з яких 6212,35 грн. - пеня та 2144,43грн - штраф. Вказаний штраф застосований до позивача рішенням від 17.12.2019 №0031065233 за період з 10.02.2018 до 14.11.2019, докази оспорення якого відсутні.
Не погоджуючись зі вказаними вимогами відповідача позивач звернувся з позовом в суд.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку врегульовані Законом України від 8 липня 2010 року №2464-VI “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” (далі - ЗУ №2464-VI).
Відповідно до вимог ст.1 вказаного Закону ЄВ - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена податковим органом у випадках, передбачених цим Законом.
Згідно з пунктами 1, 4, 5, 15 ч.1 ст.4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є:
роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами;
фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування;
особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності;
особи, які беруть добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до вимог ч.2 ст.6 ЗУ №2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, подавати звітність та сплачувати до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв'язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю.
Згідно з ч.8 ст.9 ЗУ №2464-VI платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з податковим органом за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.
Платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до податкового органу (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця її останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.
База нарахування ЄВ визначена в ст.7 вказаного Закону.
Зокрема, відповідно до ч.1 єдиний внесок нараховується:
1) для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами;
для платників, зазначених в абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму грошового забезпечення кожної застрахованої особи, оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами; допомоги, надбавки або компенсації відповідно до законодавства.
Нарахування та сплата єдиного внеску за платників, зазначених у абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, але не менше мінімального страхового внеску за кожну особу.
2) для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску;
3) для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску;
4) для платників, зазначених у абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами;
5) для платників, зазначених у пункті 16 частини першої статті 4 цього Закону, - на суми, що визначаються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Нарахування та сплата єдиного внеску за непрацюючого іншого з подружжя працівника дипломатичної служби, який перебуває за кордоном за місцем довготермінового відрядження такого працівника, з дня направлення по день перетину кордону України у зв'язку з остаточним поверненням в Україну здійснюються за рахунок коштів державного бюджету в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, але не менше мінімального страхового внеску за кожну особу.
Отже, для обчислення ЄВ має значення вид платника та база нарахування.
З інтегрованої картки щодо позивача з ЄВ суд установив. У період, коли він був зареєстрований фізична особа-підприємець, з 31.01.2018 обліковувалася недоїмка, яка виникла на підставі самостійно задекларованих позивачем зобов'язань з ЄВ згідно зі звітом №3882307/ev на 2018рік. Із-за відсутності сплати ЄВ недоїмка збільшилася і станом на дату припинення його підприємницької діяльності становила 156049,54грн. У подальшому протягом 2019 року ці зобов'язання зменшувалися у зв'язку з їх погашенням (сплатою) за наслідками виконавчого провадження. Станом на 14.11.2011 недоїмка становила 7188,63грн, станом на 17.12.2019 - 4927,36грн, станом на 31.12.2019 - 2681,91грн.
Відповідно до ч.1 ст.52 Цивільного кодексу України фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
Отже, факт припинення підприємницької діяльності не припиняє (не погашає) обов'язку сплати заборгованості, що виникла під час її здійснення.
Відповідно до п.54.1.ст.54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Отже, зобов'язання позивача, самостійно ним задекларовані за 2018рік, не сплачені у встановлений Законом строк, що увійшли до оскаржуваних вимог від 05.11.2019 та 05.12.2019 є його заборгованістю.
Порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску згідно з ч.4 ст.8 ЗУ №2464-VI визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до ч.5 вказаної статті Закону ЄВ для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.
У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.
При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску, встановлена цією частиною, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.
Днем сплати єдиного внеску згідно з ч.10 ст.9 ЗУ №2464-VI вважається:
1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки податкового органу - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок податкового органу;
2) у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі;
3) у разі сплати єдиного внеску в іноземній валюті - день надходження коштів на відповідні рахунки податкових органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
Відповідно до ч.11 ст.9 ЗУ №2464-VI у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Єдиний внесок згідно з ч.12 вказаної статті Закону підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).
Податкові органи відповідно до ч.1 ст.14 ЗУ №2464-VI зобов'язані, серед іншого, здійснювати контроль за дотриманням платниками єдиного внеску вимог цього Закону та вимогою платників, зазначених у пунктах 1, 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, проводити звірення сум нарахування та сплати ними єдиного внеску.
Заходи впливу та стягнення визначені ст.25 ЗУ №2464-VI.
Зокрема, відповідно до ч.2 у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
Податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску (ч.4 ст.25 ЗУ №2464-VI).
Вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску, винесена з метою стягнення недоїмки з єдиного внеску у разі його несплати платником у визначені цим Законом строки, надсилається податковим органом платнику в паперовій та/або електронній формі у порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України.
У разі несплати частини суми страхових внесків, що сплачується за рахунок коштів державного бюджету відповідно до Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України", податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, інформує про це платників єдиного внеску.
Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
Відповідно до пунктів 2-4 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства Фінансів України від 20 квітня 2015 року №449 (далі - Інструкція №449), у разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки). Органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів на суму боргу, що перевищує 10 гривень.
Відповідно до ч.10 ст.25 ЗУ №2464-VI на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Податковий орган застосовує згідно з ч.11 вказаної статті до платника ЄВ такі штрафні санкції:
за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум;
за донарахування податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску;
за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 відсотків таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум.
Ті самі дії, вчинені платником єдиного внеску, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом.
Згідно з ч.13 ст.25 ЗУ №2464-VI нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.
Відповідно до ч.16 вказаної статті Закону строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.
Оскільки в оскаржувану вимогу від 08.04.2020 ввійшли штрафні санкції, застосовані до позивача рішенням від 17.12.2019 №0031065233 за період з 10.02.2018 до 14.11.2019, докази протиправності якого відсутні, суд, дотримуючись меж заявлених позовних вимог відповідно до ст. 9 КАС України, дійшов висновку, що доводи позивача про протиправність вказаної вимоги не є обґрунтованими. Вказана вимога винесена відповідачем з дотриманням вказаних вимог Закону.
Тому відповідач, повідомивши спірними рішеннями про наявність у 2019році на відповідні дати недоїмки з ЄВ, що самостійно задекларований позивачем за 2018рік та згідно з чинним рішенням про донарахування штрафу та пені з ЄВ, не порушив вказаних вище вимог Закону.
Врахувавши зазначене, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення є правомірними, а позовні вимоги - не обґрунтовані та не підлягають задоволенню.
Зважаючи на результат вирішеного спору, понесені судові витрати позивачем, підтверджені квитанцією від 09.07.2020 №1043306717 про сплату судового збору за звернення до суду в розмірі 2522,40грн., відповідно до ст.139 КАС України не підлягають розподілу.
Керуючись ст.ст.2-20, 72-78, 132-139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд
1. Відмовити повністю у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (19235, Черкаська обл., Жашківський р-н., с.Зелений Ріг; код РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Черкаській області (18002, м.Черкаси, вул. Хрещатик, буд.235; код ЄДРПОУ 43142920) про визнання протиправними та скасування вимог про сплату єдиного внеску: №Ф-4881-52 від 05.11.2019 і від 05.12.2019; №Ф-7758-52 від 08.04.2020.
2. Судові витрати розподілу не підлягають.
3. Копію рішення направити учасникам справи.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом 30 днів з складення повного його тексту.
Суддя А.М. Бабич
Рішення складене у повному обсязі та підписане 06.11.2020.