про залишення позовної заяви без руху
02 листопада 2020 року справа № 580/4803/20
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Гаращенко В.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Черкаської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Черкаської міської ради, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Черкаської міської ради щодо нерозгляду заяви (клопотання) ОСОБА_1 від 02.04.2018 №23597-з про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки по АДРЕСА_1 , з метою подальшого оформлення права користування її частиною;
- зобов'язати Черкаську міську раду на найближчому пленарному засіданні розглянути заяву (клопотання) ОСОБА_1 від 02.04.2018 №23597-з з усіма доданими документами про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки по АДРЕСА_1 , з метою подальшого оформлення права користування її частиною і у разі відмови в її задоволенні - ухвалити мотивоване рішення з належним обґрунтуванням причини такої відмови.
- стягнути з Черкаської міської ради на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 10000,00 грн.
Згідно із пунктом 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
В силу положень ч. 1 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до ч.1 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Позивач стверджує, що звернувся до відповідача із заявою №23597-з про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою від 02.04.2018, натомість позовну заяву направлено засобами поштового зв'язку 27.10.2020, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду.
При цьому, в позовній заяві вказано, що 19.02.2019 адвокату позивача надано відповідь про хід розгляду заяви №23597-з від 02.04.2018.
Отже, позивач звернувся з позовною заявою до суду з пропуском шестимісячного строку звернення.
У своєму позові позивач не просить поновити строк звернення до суду.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч. 2 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон №3674).
Належними реквізитами для сплати судового збору за подання позову до Черкаського окружного адміністративного суду є такі: отримувач коштів: УК у м.Черкасах/Черкаси/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38031150; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA418999980313121206084023002; код класифікації доходів бюджету: 22030101; призначення платежу: «*;101; ___(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Черкаський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа)».
Частиною 2 ст. 4 Закону №3674-VI визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою розмір ставки судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У відповідності до ч. 3 ст. 6 Закону №3674-VI за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» встановлено розмір прожитковий мінімуму на одну особу для працездатних осіб на 2020 рік, а саме у місячному розмірі з 1 січня - 2102 гривні.
Позивачем заявлено дві вимоги немайнового та одну вимогу майнового характеру про стягнення моральної шкоди. Тобто, позивачем заявлено до суду одночасно позовні вимоги майнового та немайнового характеру.
Отже, розмір судового збору, який повинен сплатити позивач становить 2522,40 грн. (2102х0,4х3=2522,40), проте позивач додав квитанцію про сплату судового збору в сумі 840,80 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 256, 294 КАС України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк з моменту отримання копії даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом подання до Черкаського окружного адміністративного суду: заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду; оригіналу квитанції про сплату судового збору.
У разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде повернута позивачеві.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Гаращенко