06 листопада 2020 р. м. ХерсонСправа № 540/2867/20
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гомельчука С.В., розглянувши у порядку письмового провадження процесуальні питання в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області, Виконавчого комітету Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області (далі - відповідач 1), Виконавчого комітету Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області (далі - відповідач 2), у якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення № 2485 від 18.08.2020 року, прийняте 124 сесією Щасливцевської сільської ради 7 скликання, в частині відмови ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 0,0987 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована на території Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області, яка детально позначена в графічних матеріалах із відповідними розмірами та бажаним місцерозташуванням, доданих до клопотання ОСОБА_2 від 21.07.2020 року.
- зобов'язати Щасливцевську сільську раду надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 0,0987 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована на території Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області, яка детально позначена в графічних матеріалах із відповідними розмірами та бажаним місцерозташуванням, доданих до клопотання ОСОБА_1 від 21.07.2020 року.
Ухвалою суду від 05.10.2020 року провадження у вказаній справі відкрите, розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). При цьому витребувано судом витребувано у відповідача 1 докази, необхідні для прийняття законного та обґрунтованого рішення.
02.11.2020 року відповідачем подано відзив на позовну заяву та докази.
04.11.2020 року представником позивачки подано відповідь на відзив, та зокрема клопотання в якому він вказує на подання відповідачем доказів, які були додані позивачем до позовної заяви, натомість витребувані докази суду не надано, у зв'язку із чим, просить застосувати до відповідача заходи процесуального примусу за недобросовісне виконання ухвали суду про витребування доказів.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши наявні у ній докази, суд приходить до таких висновків.
Так, спірним в межах даної справи є правомірність рішення №2485 від 18.08.2020 року, прийняте 124 сесією Щасливцевської сільської ради 7 скликання, яким відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 0,0987 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована в с. Щасливцеве, Генічеського району Херсонської області та детально позначена в графічних матеріалах із відповідними розмірами та бажаним місце розташуванням, доданих до клопотання ОСОБА_1 від 21.07.2020 року.
Відмова мотивована наданням аналогічного дозволу іншій особі.
На виконання ухвали суду про витребування доказів відповідачем подані документи, які були подані ОСОБА_1 до Щасливцевської сільради разом із клопотанням від 21.07.2020 року, тобто аналогічні тим, що додані до позовної заяви.
Проте суд зауважує на тому, що в ухвалі зобов'язано Щасливцевську сільраду разом із відзивом надати до суду належним чином засвідчені копії:
- протоколу земельної комісії, на якій розглядалось питання ОСОБА_1 щодо відмови у наданні їй дозволу на розробку проекту землеустрою щодо вказаної земельної ділянки;
- рішення Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області про надання іншій особі дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована на території Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області, яка детально позначена в графічних матеріалах ОСОБА_1 , а також документи на підставі яких винесено відповідне рішення.
Таким чином, наявні у справі документальні докази не дають змоги встановити всі обставини у справі та прийняти законне і обґрунтоване рішення, оскільки відповідачем не надано до суду витребувані докази, натомість подані докази вже були наявними у матеріалах справи.
Відповідно до ч.2 ст.73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та з урахуванням того, що вимогою заявленого позову є визнання протиправним та скасування рішення, яким позивачу відмовлено у задоволенні вищевказаної заяви, предметом доказування у даній справі мають бути обставини, які надають позивачу право на отримання дозволу на розробку проекту землеустрою, належності земельної ділянки, до земель загального користування (проїзд до об'єкту нерухомого майна), дотримання відповідачем вимог законодавства при розгляді заяви позивача, тощо.
Для встановлення цих та інших обставин, які мають вирішальне значення для вирішення даного спору та ухвалення законного і обґрунтованого рішення суд має дослідити докази, які витребувані ухвалами суду та наразі відсутні у матеріалах справи.
Статтею 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Згідно вимогам частин першої - четвертої статті 242 КАС рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Отже, з метою повного і всебічного з'ясування всіх обставин в даній справі та ухвалення законного рішення, суд вважає за необхідне витребувати додаткові докази.
Суд звертає увагу, що за приписами ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Частиною 1 статті 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до положень ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Суд зазначає, що у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом (ч.8 ст. 80 КАС України).
Відповідно до ч.1,2 ст. 144 КАС України, заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом, як правило, негайно після вчинення порушення.
Одним із заходів процесуального примусу є штраф (п.5 ч.1 ст. 145 КАС України).
Пунктами 1,3 частини 1 статті 149 КАС України визначено, що суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб'єктом владних повноважень.
Згідно вимог ч.3 ст. 149 КАС України, у випадку невиконання процесуальних обов'язків, зловживання процесуальними правами представником учасника справи суд з урахуванням конкретних обставин справи може стягнути штраф як з учасника справи, так і з його представника.
З урахуванням того, що відповідачем вчинено відповідну процесуальну дію, але помилково не подано ті докази, що витребовувалися, суд приходить до висновку, що наразі відсутні підстави уважати, що відповідач допустив порушення, за яке слід застосувати заходи процесуального примусу.
За таких обставин викладена представником позивача у клопотанні вимога застосувати до відповідача 1 заходи процесуального примусу задоволенню не підлягає.
Отже, з метою повного і всебічного з'ясування всіх обставин в даній справі та ухвалення законного рішення, суд повторно зобов'язує відповідача 1 надати докази.
Керуючись ст. ст. 9, 14, 73, 76, 77, 144, 145, 149, 242 КАС України, суд
ухвалив:
Клопотання представника позивачки про застосування заходів процесуального примусу - залишити без задоволення.
Повторно зобов'язати Щасливцевську сільську раду Генічеського району Херсонської області надати до суду засвідчені належним чином копії:
- протоколу земельної комісії, на якій розглядалось питання ОСОБА_1 щодо відмови у наданні їй дозволу на розробку проекту землеустрою щодо вказаної земельної ділянки;
- рішення Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області про надання іншій особі дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована на території Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області, яка детально позначена в графічних матеріалах ОСОБА_1 , а також документи на підставі яких винесено відповідне рішення.
Витребувані докази (разом із доказами направлення їх позивачу) надіслати до суду у п'ятиденний строк з моменту отримання даної ухвали.
Попередити Щасливцевську сільську раду, що у разі повторного невиконання ухвали суду щодо надання доказів до відповідача 1 можуть бути застосовані заходи процесуального примусу, відповідно до положень Кодексу адміністративного судочинства.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала оскарженню не підлягає та є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Суддя С.В. Гомельчук