Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
06 листопада 2020 р. Справа № 520/10923/2020
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Супрун Ю.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, м. Харків, майдан Свободи, буд. 5 Держпром, під. 3, пов. 2, 61022) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_2 діючи в інтересах, ОСОБА_1 , звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з невиконання вимог ч. 1 ст. 37 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і призначення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) пенсії у зв'язку з втратою годувальника в розмірі меншому ніж 50% від розміру пенсії, яку отримував годувальник на день смерті;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) пенсію в зв'язку з втратою годувальника з 23.12.2019 в розмірі 50% пенсії померлого годувальника - ОСОБА_3 , нарахованої на момент його смерті.
Суд зазначає, що дана адміністративна справа не належить до переліку справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження та має незначну складність.
Відповідно до положень ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25.08.2020 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі згідно з положеннями ст.ст. 258, 262 КАС України, якою унормовано що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Ухвалою від 21.10.2020 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишено без руху в порядку визначеному ст.122-123, ч.13 ст.171, КАС України.
Ухвалою від 02.11.2020 визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду у справі №520/10923/2020.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до положень ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Згідно з положеннями ч.ч. 2,3,4,5 ст. 262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю, на думку позивача, дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо призначення та виплати їй пенсії у зв'язку із втратою годувальника, яка не відповідає 50 % розміру пенсії померлого ОСОБА_3 , яку він отримував на день смерті. Тому, позивач звернулася до суду з даним адміністративним позовом.
Представник відповідача 15.09.2020 надав до Харківського окружного адміністративного суду відзив на позов, в якому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на те, що розмір пенсії виплати у випадку годувальника менший, ніж розмір пенсійної виплати за віком, 09.01.2020 ОСОБА_1 було проінформовано про недоцільність переведення на пенсію у випадку втрати годувальника. Обчислення пенсії ОСОБА_3 проводилося із заробітної плати за період з 01.06.1983 по 31.05.1988, при цьому згідно Закону № 1058 в редакції, що діяла на момент призначення йому пенсії за віком у 2004 році при розрахунку коефіцієнту заробітної плати було оптимізовано (виключено із розрахунку) період з 01.07.1983 по 31.05.1988. Тобто при визначенні коефіцієнта заробітної плати брався до уваги лише один місць - червень 1983 року з коефіцієнтом 3,98193. Оскільки нормами діючого на сьогоднішній день законодавства не передбачено проведення розрахунку пенсії з урахуванням періоду, за який враховується заробітна плата, меншому, ніж 60 календарних місяців, проводити обчислення пенсії у випадку втрати годувальника із застосуванням коефіцієнта заробітної плати 3,98193 за період з 01.06.1983 по 30.06.1983 (за один місяць) законні підстави відсутні.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на пенсійному обліку у ГУ ПФ України в Харківській області яка отримувала пенсію за віком.
Згідно свідоцтва про одруження від 5 березня 1963 року Серії НОМЕР_2 між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 було зареєстровано одруження, про що в книзі, записів актів громадянського стану зроблено відповідний запис №1116
Згідно свідоцтва про смерть від 23.12.2019 Серія НОМЕР_3 , ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Станом на час смерті ОСОБА_3 розмір його пенсії складав 12311 грн. 43 коп.
27.12.2019 ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з заявою № 8421 про призначення пенсії по втраті годувальника.
Рішенням від 02.01.2020 ОСОБА_1 № НОМЕР_4 було проведено розрахунок пенсії в разі втрати годувальника, розмір якої з 27.12.2019 - по 27.12.2019 склав 2266,53 грн., з 28.12.2019 - по 31.12.2019 склав 2609,60 грн., з 01.01.2020 - по 30.06.2020 склав 2609,60 грн., з 01.07.2019 - по 30.11.2020 склав 2637,72 грн., з 01.12.2020 - довічно склав 2659,38 грн., з 26.02.2042 - довічно склав 2849,18 грн.
Позивач не погоджуючись з розрахунком пенсії у разі втрати годувальника, оскільки після розрахунку пенсія склала у меншому розмірі від 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, звернувся до суду з даним позовом.
Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За Преамбулою Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Статтею 58 зазначеного Закону на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», пунктом 7 частини 1 статті 1 якого визначено, що Пенсійний фонд України - орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести реєстр застрахованих осіб Державного реєстру та виконувати інші функції, передбачені законом.
Тобто, відповідач у справі - орган владних повноважень, який виконує владні управлінські функції, надані йому чинним законодавством щодо призначення пенсії, підготовки документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій.
Частиною 1 статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Частиною 1 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу.
При цьому, згідно з пунктом 1 ч. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» непрацездатними членами сім'ї вважаються чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
Як встановлено судом, у зв'язку зі смертю свого чоловіка, позивач, отримуючи пенсію за віком, набула право на призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Відповідно до ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, згідно заяви позивача, вона переведена на пенсію по втраті годувальника.
Разом з тим, на думку позивача, розмір її пенсії у зв'язку з втратою годувальника обчислений відповідачем неправильно.
Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім'ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.
Таким чином, за змістом вказаної норми розмір пенсії у зв'язку з втратою годувальника залежить виключно від розміру пенсії за віком померлого годувальника та на одного непрацездатного члена сім'ї обчислюється в розмірі 50 відсотків від розміру такої пенсії померлого годувальника. Будь-якого іншого порядку обчислення пенсії у зв'язку з втратою годувальника Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не передбачено.
Відповідно ІКІС ПФУ підсумок розміру перерахованої ОСОБА_1 пенсії з 27.12.2019 склав 2266 грн. 53 коп..
Суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону.
Пунктом 4 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що у разі якщо внаслідок перерахунку пенсії за нормами цього Закону її розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Судом встановлено, що пенсія за віком ОСОБА_3 була призначена довічно, а відтак, розмір перерахованої йому пенсії із 23.11.2019 не міг бути визначений у сумі, меншій ніж 50 відсотків від 12311 грн. 43 коп..
Суд зауважує, що відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» при обчисленні розміру пенсії у зв'язку з втратою годувальника застосовується виключно розмір пенсії за віком померлого годувальника, при цьому законом не передбачено врахування ні середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник, ні величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, розмір пенсії ОСОБА_3 станом на день його смерті становив 12311 грн. 43 коп..
Підстав для перегляду розміру пенсії за віком ОСОБА_3 після його смерті не було, як збоку пенсійних органів та з боку суду в рамках розгляду окресленої справи.
Як зазначено вище по тексту судового рішення, пенсія у зв'язку з втратою годувальника відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» призначається в розмірі 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, станом на день смерті ОСОБА_3 його пенсія за віком обчислювалась та виплачувалась в розмірі 12311 грн. 43 коп., а відтак, належний розмір призначеної з 27.12.2019 пенсії у зв'язку з втратою годувальника позивачу повинен був становити 6155 грн. 71 коп..
Одночасно з цим суд не може залишити поза увагою протокол призначення пенсії ОСОБА_3 зі змісту якого вбачається факт отримання пенсії за віком у розмірі 12311 грн. 43 коп..
Враховуючи наведене, суд вважає, що розмір пенсії позивача з 27.12.2019 обчислений відповідачем невірно, без дотриманням приписів ч. 1 ст. 37 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», чим порушено права та законні інтереси позивача, які підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з невиконання вимог ч.1 ст. 37 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і призначення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) пенсії у зв'язку з втратою годувальника в розмірі меншому ніж 50% від розміру пенсії, яку отримував годувальник на день смерті.
Оскільки під час розгляду справи судом встановлена протиправність дій відповідача щодо визначення розміру пенсії позивача у зв'язку з втратою годувальника, суд вважає позовні вимоги в цій частині такими, що підлягають задоволенню.
В розумінні частини 3 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Згідно ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не надано суду жодного доказу правомірності дій щодо призначення позивачу пенсії у разі втрати годувальника в розмірі, меншому ніж 50% від розміру пенсії померлого годувальника.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, м. Харків, майдан Свободи, буд. 5 Держпром, під. 3, пов. 2, 61022) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з невиконання вимог ч.1 ст. 37 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і призначення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) пенсії у зв'язку з втратою годувальника в розмірі меншому ніж 50% від розміру пенсії, яку отримував годувальник на день смерті.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) пенсію в зв'язку з втратою годувальника з 23.12.2019 в розмірі 50% пенсії, яку отримував годувальник на день смерті.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по сплаті судового збору на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Текст рішення складено та підписано 06.11.2020.
Суддя Супрун Ю.О.