05 листопада 2020 р. № 400/3351/20
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом:Приватного підприємства "Захід", пров. Першотравневий, 25/2, м. Миколаїв, 54031
до відповідача:Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001
про:визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.07.2020 № 0057245004,
Позивач звернувся до суду із позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкове повідомлення-рішення № 0057245004 від 27.07.2020 про сплату штрафу в сумі 3966,71грн.
Позивач обґрунтовує позов тим, що виправлення помилки реєстрації податкових накладних на неплатників ПДВ вимагало від позивача вчинення взаємопов'язаних дій: «повторної» реєстрації податкової накладної на платника ПДВ та одночасно розрахунку коригування до «помилкової» податкової накладної. Сума штрафу за несвоєчасну реєстрацію відповідної податкової накладної повністю відповідає сумі штрафу за несвоєчасну реєстрацію відповідного розрахунку коригування. Оскаржуваним рішенням ДПС покладає на позивача два види штрафу за одне й те саме порушення, що є порушенням ст.61 Конституції України.
Відповідач надав відзив, в якому позов не визнає, просить у задоволенні позову відмовити, оскільки під час перевірки встановлено порушення ПП «ЗАХІД» терміни реєстрації податкових накладних /розрахунків за грудень 2017, жовтень 2019. Розрахунки коригування № 198 від 14.12.2017 та №204 від 21.10.2019 складені підприємством до податкових накладних, виписаних на неплатників та складались на дату виявлення помилки, тому реєстрація в ЄРПН була здійснена з порушенням термінів реєстрації.
У відповіді на відзив позивач зазначає, що відповідач у своєму відзиві не надав відповіді на той аргумент щодо протиправності застосування подвійної відповідальності за одне й те саме порушення. «Додатковий» штраф за несвоєчасну реєстрацію розрахунку коригування(за наявності штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної) за однією подією(поставкою) є незаконним та непропорційним заходом.
Позивач надав суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Дослідив докази, суд дійшов висновку:
14.12.2017 позивач отримав від свого контрагента ФОП ОСОБА_1 - покупець оплату за товар в сумі 111846,18грн.
22.12.2017 позивач передав товар покупцю за видатковою накладною № РН-0001995 від 22.12.2017.
14.12.2017 позивач зареєстрував податкову накладну № 85 на «неплатника ПДВ».
18.01.2018 позивач зареєстрував податкову накладну №199 від 14.12.2017 на платника ПДВ ФОП ОСОБА_2 та розрахунок коригування № 198 від 14.12.2017 до податкової накладної № 85 від 14.12.2017.
07.06.2018 податковим повідомленням-рішенням було нараховано позивачу штраф за порушення граничних строків реєстрації податкової накладної в сумі 3872,53грн., з яких 3728,20 грн. штрафу за порушення термінів реєстрації податкової накладної № 199 від 14.12.2017.
13.06.2018 позивач оплатив штраф в сумі 3872,53 грн., що підтверджується платіжним дорученням №921.
17.10.2019 позивач отримав оплату за товар по його контрагенту -покупцю ФОП ОСОБА_3.
21.10.2019 позивач передав покупцю товар за видатковою накладною № РН-00011221
та зареєстрував податкову накладну №97 на «неплатника ПДВ».
21.11.2019 позивач зареєстрував податкову накладну № 203 від 21.10.2019 на платника ПДВ ФОП ОСОБА_3 та розрахунок-коригування № 204 від 21.10.2019 до податкової накладної № 97 від 21.10.2019.
Актом про результати камеральної перевірки щодо своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН Приватного підприємства «Захід» за грудень 2017, жовтень 2019 № 3617/14-29-50-04-25/32333300 встановлено порушення п.201.10 ст.201 ПК України терміни реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму ПДВ 21026,03грн.:
- З порушенням терміну реєстрації до 15 календарних днів на суму ПДВ 2385 грн.
- З порушенням терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 18641,03грн.
Під час перевірки встановлено, що ПП «ЗАХІД» порушено терміни реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування за грудень 2017, жовтень 2019 в ЄРПН.
З акта перевірки неможливо встановити, за яке саме порушення на позивача накладено штраф: чи за порушення термінів реєстрації податкової накладної, чи за порушення термінів реєстрації розрахунку-коригування.
Але з наданих документів позивачем, суд встановив, що в таблиці в акті перевірки на арк.2 зазначено, що :
- розрахунок коригування №198від 14.12.2017 зареєстрований в ЄРПН 18.01.2018 до податкової накладної № 85 від 14.12.2017 з порушенням термінів реєстрації 18 днів, сума податку на додану вартість складає 18641грн.
- податкова накладна № 203 від 21.10.2019 зареєстрована в ЄРПН 21.11.2019 з порушенням термінів реєстрації 6 днів сума податку на додану вартість складає 1 192грн.,
- розрахунок коригування № 204 від 21.10.2019 зареєстрований в ЄРПН 21.11.2019 з порушенням термінів реєстрації 6 днів сума податку на додану вартість складає 1 192грн.
За наслідками перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0057245004 від 27.07.2020, яким до ПП «Захід» застосовано штраф за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених ст.201 ПК України, ст.120-1 ПК України:
- за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ-2385грн застосовано штраф в сумі 10% - 238грн.50 коп.
- за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 18641грн.03 коп. застосовано штраф в розмірі 20% у сумі 3728,21грн.
На дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін (п.201.1 ст.201 ПК України).
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Відповідно до п.120-1.1 ст.201 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
- 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
- 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів.
Позивач не заперечує того факту, що ним податкові накладні та розрахунки від 14.12.2017 та 21.10.2019 були зареєстровані з порушенням строків передбачених Податковим кодексом.
Спірним питанням в цих правовідносинах є те, що позивач вважає, що оскільки реєстрація податкової накладної та розрахунку коригування відбувались одночасно по одній поставці, то застосовувати штраф і за порушення термінів реєстрації податкової накладної, і окремо за порушення реєстрації розрахунку- коригування є подвійною відповідальністю, що протирічить ст.61 Конституції України.
Відповідач у своєму відзиві на позов взагалі залишив поза увагою обґрунтування позивачем позову з цих підстав.
За порушення термінів реєстрації податкової накладної від 14.12.2017 №199, яку було зареєстровано 18.01.2018 відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 00045081202/32333300, яким до позивача було застосовано штраф за порушення граничних строків реєстрації податкової накладної в сумі 3728,20 грн.
Спірним податковим повідомленням-рішенням до позивача застосовано штраф на суму 3728,20 грн. за порушення граничних строків реєстрації розрахунку коригування №198 від 14.12.2017 до податкової накладної №85 від 14.12.2017, який був зареєстрований 18.01.2018 разом з податковою накладною № 199 від 14.12.2017.
Також спірним податковим повідомленням-рішенням до позивача застосована штрафна санкція в сумі 238,50 грн., яка складається з 119,25грн. за затримку реєстрації податкової накладної № 203 від 21.10.2019, яку позивач зареєстрував 21.11.2019 та 119,25грн. за затримку реєстрації розрахунку-коригування № 204 від 21.10.2019, який зареєстрований в ЄРПН 21.11.2019.
Статтею 120-1 Податкового Кодексу України передбачено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість штрафу в залежності від строку прострочки реєстрації в ЄРПН.
Конструкція вищезазначеної норми викладена законодавцем у формі складносурядного речення, яке містить в собі одночасно розділовий сполучник- «або» і єднальний сполучник «та».
У даному випадку сполучник «та» є єднальним сурядним сполучником, який поєднує рівноправні частини складного речення, тому порушення платниками податку на додану вартість граничного строку для реєстрації податкової накладної та розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість штрафу, як за одне порушення, а не за два порушення, як застосував податковий орган до позивача.
Законодавець визначив, що за порушення реєстрації податкової накладної та розрахунку-коригування до такої податкової накладної застосовується один штраф в залежності від днів прострочки в залежності від суми ПДВ, зазначеної в такій податковій накладній.
Таким чином, відповідач протиправно застосував до позивача штраф в сумі 3728,20 грн. за порушення граничних строків реєстрації розрахунку коригування №198 від 14.12.2017 до податкової накладної №85 від 14.12.2017, оскільки позивачем вже сплачено штраф в сумі 3728,20грн. за порушення термінів реєстрації податкової накладної від 14.12.2017 №199, тому спірне податкове повідомлення-рішення в сумі 3728,20 грн. належить скасувати.
Стосовно спірного повідомлення - рішення на суму 238,50 грн., з яких 119,25грн. за затримку реєстрації податкової накладної № 203 від 21.10.2019 та 119,25грн. за затримку реєстрації розрахунку-коригування № 204 від 21.10.2019, який зареєстрований в ЄРПН 21.11.2019 суд зазначає наступне, що податкова накладна № 203 та розрахунок коригування № 204 зареєстровані позивачем в порушення граничних строків передбачених Податковим Кодексом України, то позивач повинен сплатити за це порушення штраф в сумі 119,25 грн., тому в цій частині податкове повідомлення рішення підлягає скасуванню в сумі 119,25грн.
Таким чином, податкове повідомлення-рішення №0057245004 від 27.07.2020 про сплату штрафу в сумі 3966,71грн. належить скасувати частково в сумі 3837,45 грн.(3728,20+119,25).
Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно зі ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.
Позивач також просить суд стягнути на користь позивача судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5000 грн. Позивач надав договір про надання правничої допомоги від 03.09.2018, додаток до договору про надання правничої допомоги від 31.09.2018(хоча с позивачем укладено договір 03.09.2018, а не 31.09.2018) від 03.08.2010, платіжне доручення №1779 від 12.08.2020 на суму 5000 грн.
Відповідач у відзиві заперечує проти стягнення з них витрат на правничу допомогу, оскільки позивачем не надано доказів сплати гонорару в сумі 5000 грн., калькуляція вартості послуг відсутня, відсутні акти надання послуги (виконаних робіт), тому неможливо встановити, що ці послуги дійсно надавались.
Так, згідно ч. 2 ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно ч. 5 ст. 134 КАС України, витрати на правничу допомогу мають бути підтверджені належними доказами та бути співмірними із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
В даному випадку, сторони у справі (крім суб'єктів владних повноважень) мають право на розподіл понесених витрат на правничу допомогу адвоката.
При цьому, аналіз вищезазначених положень КАС України дає підстави вважати, що розмір таких витрат визначається на підставі доказів, підтверджуючих понесені стороною витрати та доказів, що підтверджують відповідність цих витрат фактично виконаній адвокатом роботі.
Між тим, в обґрунтування заявленого клопотання позивачем не надано доказів, що підтверджують час, затрачений адвокатом на надання правової допомоги, відсутній детальний опис робіт (наданих послуг), акт надання послуг, що передбачено умовами додатку до договору. Сума гонорару 5000 грн. є не співмірною сумі податкового повідомлення рішення 3966,71грн. Справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження, позов задоволено частково на суму 3837,45 грн.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
Аналогічна правова позиція висловлена у додатковій постанові Верховного Суду від 05.09.2019 року по справі № 826/841/17.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Тому, суд дійшов висновку про відсутність підстав для компенсації заявлених витрат позивача на правову допомогу.
Судовий збір розподіляється відповідно до ст. 139 КАС України та підлягають поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно сумі задоволеного позову.
Оскільки позов задоволено частково на суму 3837,45 грн., що становить 96,74 % від суми заявлених позовних вимог - 3966,71 грн., позивачу належить повернути 96,74% від суми сплаченого ним судового збору 2102,00 грн., що становить 2033,47 грн.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов Приватного підприємства "Захід" (пров. Першотравневий, 25/2,м. Миколаїв, 54031, ідентифікаційний код 32333300) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 43144729) задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.07.2020 № 0057245004 частково на суму 3837,45 грн.
3. В решті позову відмовити.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 43144729) на користь Приватного підприємства "Захід" (пров. Першотравневий, 25/2, м. Миколаїв, 54031, ідентифікаційний код 32333300) судовий збір у сумі 2033,47 грн. (дві тисячі тридцять три гривні 47 коп.), сплачений платіжним дорученням № 1778 від 12.08.2020 року.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду - 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження - 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України і п. 15.5 Перехідних положень КАС України.
Суддя Т. О. Гордієнко