Іменем України
02 листопада 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2809/20
Луганський окружний адміністративний суду у складі
судді Пляшкової К.О.,
за участю
секретаря судового засідання Моспанюк Є.С.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача Юрченка В.Г. (адвокат),
представника відповідача Матусевича Р.М. (самопредставництво),
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про часткове скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії,
У провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Луганській області (далі - відповідач, ГУНП в Луганській області), в якому з урахуванням уточнених позовних вимог позивач просить:
1) частково скасувати наказ відповідача від 24 березня 2020 року № 948 в частині встановлення позивачу за березень 2020 року премії у розмірі 53,93 %;
2) зобов'язати відповідача внести зміни в наказ від 24 березня 2020 року № 948 в частині встановлення позивачу за березень 2020 року премії у розмірі відповідно до середнього розміру премії усіх співробітників БПСПОП «Луганськ-1» за однаковою із посадою позивача у розмірі 130 %;
3) зобов'язати відповідача виплатити позивачу за березень 2020 року премію у розмірі відповідно до середнього розміру премії усіх співробітників БПСПОП «Луганськ-1» за однаковою посадою;
4) зобов'язати відповідача виплатити позивачу доплату згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 342 та № 375 у розмірі 18077,94 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з 13 липня 2017 року до 10 квітня 2020 року позивач проходив службу в Батальйоні патрульної служби поліції особливого призначення (БПСПОП) «Луганськ-1» Головного управління Національної поліції в Луганській області як атестований співробітник поліції. Остання посада - поліцейський, звання - сержант поліції. Згідно з наказом ГУНП в Луганській області від 01 квітня 2020 року № 296 о/с позивач звільнений зі служби за пунктом 7 частини першої статті 77 (за власним бажанням) Закону України «Про поліцію» з 10 квітня 2020 року з вислугою років 03 роки 08 місяців 26 днів, з встановленням 134,53 % премії за службу в квітні 2020 року.
За термін проходження служби позивач сумлінно виконував усі накази та розпорядження керівництва ГУНП в Луганській області та безпосереднього командира. Відносно позивача за порушення службової дисципліни службових перевірок, які стали б підставою для дисціплінарного покарання, з послідуючими наказами про накладення на позивача стягнення не проводилось; стягнень, накладених на позивача ГУНП в Луганській області, не було (лист БПСПОП «Луганськ-1» від 24 квітня 2020 року № 664/111/30-2020; лист БПСПОП «Луганськ-1» від 20 травня 2020 року № 759/111/30-2020).
Відповідно до наданого витягу з книги нарядів БПСПОП «Луганськ-1» ГУНП в Луганській області у березні 2020 року, позивач ніс службу згідно з вимогами уставу, дійсних положень та вимог керівництва у відповідні дні, та на визначених об'єктах без нарікань, був екіпірований одностроєм та належною зброєю, як завжди за останні роки.
Проте, наказом ГУНП в Луганській області в 24 березня 2020 року № 948 позивачу за березень 2020 року встановлено практично втричі менший чим раніше відсоток премії - 53,93 %, що дорівнює 2715,81 грн. При цьому, службової перевірки за допущенні порушення, керівництвом БПСПОП «Луганськ-1» відносно позивача, що стало б підставою для винесення наказу про грошове покарання, не проводилось, тому наказ про зменшення позивачу відсотку надбавки до премії у розмірі 53,93 % є необґрунтованим та незаконним. Іншим працівникам БПСПОП «Луганськ-1» за однаковою з позивачем посадою був нарахований значно більший відсоток премії - більш ніж 130 %.
Викладені обставини дають позивачу підстави стверджувати, що наказ ГУНП в Луганській області від 24 березня 2020 року № 948 в частині встановлення позивачу за березень 2020 року премії у розмірі 53,93 % є незаконним.
Крім того, позивач зауважує, що останнім часом спостерігається практика збільшення службового часу правоохоронців, при чому законодавчих обмежень щодо трактування такої тривалості як надурочні роботи законодавством не встановлено. Поліцейські несуть службу у вихідні, святкові та не робочі дні. Тобто керівництвом БПСПОП «Луганськ-1» грубо порушуються вимоги Інструкції з організації реагування органів внутрішніх справ на повідомлення про кримінальні правопорушення, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події» та позивачу надавався значно менший час для відпочинку, ніж визначений цією Інструкцією.
Також всупереч постанов Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 342 «Про визначення переліку посад працівників, службових і посадових осіб, щодо яких не застосовується обмеження під час нарахування заробітної плати, грошового забезпечення у квітні 2020 року та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та від 29 квітня 2020 року № 375 «Деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни» позивачу не виплачено додаткову доплату до заробітної плати (грошового забезпечення). Позивач зазначає, що в умовах карантину ним відпрацьовано 20 діб у березні 2020 року та 10 діб у квітні 2020 року, тому доплата мала здійснюватися за 30 діб, що складає 18077,94 грн.
Ухвалою від 28 липня 2020 року позовну заяву залишено без руху (арк. спр. 19-20).
Позивачем 05 серпня 2020 року подано уточнений позов та клопотання про витребування доказів (арк. спр. 23-26, 28).
Ухвалою від 07 серпня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено, що справа розглядатиметься за правилами загального позовного провадження; задоволено клопотання позивача про витребування доказів та зобов'язано відповідача надати докази (арк. спр. 31-32).
Представником ГУ НП в Луганській області 31 серпня 2020 року подано відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечує проти задоволення позовних вимог з таких підстав (арк. спр. 37-40).
Пунктом 12 розділу II Порядку № 260 встановлено, що керівники органів поліції мають право преміювати поліцейських відповідно до особливостей проходження служби та особистого внеску поліцейського в загальні результати служби з урахуванням специфіки і особливостей виконання покладених на нього завдань та у межах асигнувань, затверджених на грошове забезпечення для утримання Національної поліції.
З посиланням на положення пункту 12 розділу ІІ Порядку № 260, Положення про преміювання поліцейських ГУНП в Луганській області, затвердженого наказом ГУНП в Луганській області від 21.02.2019 № 455, представник відповідача зауважує, що преміювання працівника поліції є дискреційними повноваженнями керівника органу; розмір премії встановлюється на підставі протоколу оперативної наради підрозділу; виплата премії проводиться на підставі наказу про її встановлення.
При цьому зазначає, що згідно з правовим висновком, викладеним у пункті 24 постанови від 02 жовтня 2019 року Верховного Суду в справі № 808/1629/18 (провадження № №К/9901/68540/18), встановлення премій є правом керівника, а не його обов'язком, при цьому встановлення цих премій можливе лише при наявності відповідних бюджетних асигнувань.
Також представник відповідача зазначає, що оскаржуваний наказ прийнято відповідачем із дотриманням процедури, визначеної вищевказаними нормативно-правовими актами. Так, згідно з пунктом 3.1. протоколу від 24 березня 2020 року № 34 оперативної наради БПСПОП «Луганськ-1» ГУНП в Луганській області за допущенні прорахунки у службовій діяльності вирішено зменшити преміювання у березні 2020 року поліцейському взводу № 1 роти № 4 БПСПОП «Луганськ -1» ГУНП в Луганській області сержанту поліції ОСОБА_1 на 3000 грн. На підставі списку про преміювання працівників БПСПОП «Луганськ-1» ГУНП в Луганській області за період з 01 березня 2020 року по 31 березня 2020 року, який складений керівником БПСПОП «Луганськ-1» ГУНП в Луганській області, погоджений начальником УФЗБО ГУНП в Луганській області та затверджений 23 березня 2020 року заступником начальника ГУНП в Луганській області, позивачу встановлена премія у березні місяці у розмірі 53,93% наказом ГУНП в Луганській області від 24 березня 2020 року № 948 «Про преміювання за березень2020».
Таким чином керівник ГУНП в Луганській області щодо встановлення розміру премії за березень 2020 ОСОБА_1 скористався своїми дискреційними повноваженнями з урахуванням наявності відповідних бюджетних асигнувань.
Що стосується вимог позивача щодо виплати йому доплати за постановами Кабінету Міністрів України, представник відповідача зазначив, що доплата згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 375 здійснюється не всім працівникам поліції, а лише окремим категоріям поліцейських, які, по перше, внаслідок виконання своїх обов'язків мають безпосередній контакт з населенням, та, по-друге, на час набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України №375 перебувають на посадах, передбачених штатним розкладом відповідних підрозділів. Встановлено, що доплата має граничний розмір до 50% заробітної плати (грошового забезпечення) та сплачується пропорційно відпрацьованому часу у визначених умовах.
Звертає увагу суду, що позивача згідно наказу ГУНП в Луганській області від 01 квітня 2020 року № 296 о/с звільнено з Національної поліції з 10 квітня 2020 року, а тому на час набрання чинності Постановою № 375, тобто 16 травня 2020 року, позивач вже не був поліцейським та не перебував на посадах, передбачених штатним розкладом ГУНП в Луганській області.
Крім того, позивач в період часу з 13 березня 2020 року по 10 квітня 2020 року взагалі не виконував будь-яких обов'язків, внаслідок чого мав безпосередній контакт з населенням.
Також представник відповідача зауважує, що позивачем визначено неправильний розмір доплати, оскільки виплата здійснюється до 50 % грошового забезпечення, а позивач розраховує її в розмірі 100 % свого грошового забезпечення з урахування одноразової винагороди за участь в ООС та компенсаційних виплат у вигляді індексації грошового забезпечення.
З урахуванням вище викладеного вважаємо, що позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтовані та суперечать нормам визначеним нормативного правовим актам України та відомчим наказам.
Позивачем 03 вересня 2020 року подано відповідь на відзив (арк. спр. 74-75).
Ухвалою від 23 вересня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (арк. спр. 88).
У судовому засіданні позивач та його представник надали пояснення, аналогічні викладеному у позовній заяві та відповіді на відзив.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позов.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд встановив таке.
Згідно з довідкою про проходження служби від 19 серпня 2020 року ОСОБА_1 , проходив службу в Національній поліції України з 13 липня 2017 року по 10 квітня 2020 року на посадах атестованого складу, зокрема з 13 липня 2019 року по 10 квітня 2020 року на посаді поліцейського взводу № 1 роти № 4 батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Луганськ-1» ГУНП в Луганській області (далі - БПСПОП «Луганськ-1») (арк. спр. 65).
Згідно з розділом І Посадової інструкції поліцейського батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Луганськ-1» ГУНП в Луганській області (далі - поліцейський), затвердженої командиром БПСПОП «Луганськ-1» ГУНП в Луганській області 03 січня 2020 року, посада поліцейського відноситься до категорії посад молодшого складу поліції. Поліцейський підпорядковується безпосередньому та прямому керівникові і відповідає за точне, вчасне і якісне виконання покладених на нього обов'язків по забезпеченню публічної безпеки і порядку, проведенню спеціальних операцій, вимог щодо дотримання дисципліни, законності, антикорупційного законодавства (арк. спр. 110-113).
У розділі ІІ Посадової інструкції вказано, що завданнями поліцейського є надання поліцейських послуг у сферах: забезпечення особистої безпеки громадян, захист їхніх прав і свобод, законних інтересів (пункт 2.1); запобігання правопорушенням та їх припинення (пункт 2.2); патрулювання визначеної території для забезпечення публічної безпеки і порядку (пункт 2.3); забезпечення публічної безпеки та охорони публічного порядку під час зборів, мітингів, демонстрацій та інших масових заходів (пункт 2.4); виконання службових обов'язків в зоні проведення ООС (пункт 2.5); складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі потреби, з роз'яснюванням особі (відносно якої складається адміністративний протокол) його прав і обов'язків, передбачених статтею 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення (пункт 2.6).
Поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов'язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції (пункт 2.13 розділу ІІІ Посадової інструкції).
Довідкою БПСПОП «Луганськ-1» від 25 серпня 2020 року щодо несення служби в період січень-квітень 2020 року та витягом з книги нарядів суб'єктів у складі Об'єднаних сил у здійсненні заходів із забезпечення суверенітету України та її територіальної цілісності на підконтрольній території України у Донецькій та Луганській областях, стримуванні і відсічі збройної агресії Російської Федерації та відновлення територіальної цілісності держави підтверджено, що ОСОБА_1 був задіяний на виконання завдань відповідно до Закону України «Про боротьбу з тероризмом», згідно з розстановкою нарядів БПСПОП «Луганськ-1» ГУНП в Луганській області щодо виконання завдань у складі ООС ніс службу:
01 березня 2020 року - охорона Петропавліського відділу поліції (час несення служби 12 год.);
02-04 березня 2020 року - внутрішній наряд з охорони місця дислокації «ОБП Станиця-Луганська»;
05-13 березня 2020 року - перебував на лікарняному;
14-23 березня 2020 року - внутрішній наряд з охорони місця дислокації «ОБП Станиця-Луганська»;
24-25 березня 2020 року - вихідний;
26 березня 2020 року - охорона Станично-Луганського відділу поліції (час несення служби 12 год.);
27-28 березня 2020 року - внутрішній наряд з охорони місця дислокації «ОБП Станиця-Луганська»;
29 березня 2020 року - охорона Станично-Луганського відділу поліції (час несення служби 12 год.);
30-31 березня 2020 року - внутрішній наряд з охорони місця дислокації «ОБП Станиця-Луганська»;
01 квітня 2020 року - вихідний;
02-03 квітня 2020 року - внутрішній наряд з охорони місця дислокації «ОБП Станиця-Луганська»;
04 квітня 2020 року - охорона Станично-Луганського відділу поліції (час несення служби 12 год.);
05-06 квітня 2020 року - внутрішній наряд з охорони місця дислокації «ОБП Станиця-Луганська»;
07 квітня 2020 року - охорона Станично-Луганського відділу поліції (час несення служби 12 год.);
08 квітня 2020 року - вихідний;
09 квітня 2020 року - внутрішній наряд з охорони місця дислокації «ОБП Станиця-Луганська»;
10 квітня 2020 року - резерв за місцем дислокації БПСПОП «Луганськ-1» м. Сєвєродонецьк (арк. спр. 68-69, 93-94).
У лютому 2020 року відсоток премії складав 122,60 %, що дорівнює 6173,89 грн, у березні 2020 року - 53,93 %, що дорівнює 2715,81 грн, що підтверджено розрахунковими листами, копіями наказів ГУНП в Луганській області від 25 лютого 2020 року № 642 «Про преміювання за лютий 2020», від 24 березня 2020 року № 948 «Про преміювання за березень» (арк. спр. 9, 59-62).
За наказом від 01 квітня 2020 року № 296 о/с позивач звільнений зі служби в поліції згідно з пунктом 7 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням) з 10 квітня 2020 року, за квітень 2020 року встановлений відсоток премії - 134,53 % (арк. спр. 7).
Згідно з довідками ГУНП в Луганській області про доходи позивача від 20 серпня 2020 року № 636/111/22-2020, від 28 серпня 2020 року № 675/111/22-2020, від 28 серпня 2020 року № 674/111-2020 позивачу у березні-квітні 2020 року доплата за постановою Кабінету Міністрів України № 375 не здійснювалась (арк. спр. 66, 70, 71).
З листів БПСПОП «Луганськ-1» від 24 квітня 2020 року № 664/111/30-2020, від 20 травня 2020 року № 759/111/30-2020, від 01 липня 2020 року № 993/111/30-2020 встановлено, що протягом 2020 року наказів про покарання ОСОБА_1 не видавалося, службове розслідування за фактом зменшення позивачу преміювання у березні 2020 року не проводилось (арк. спр. 11, 14, 84).
При цьому судом також встановлено, що командиру БПСПОП «Луганськ-1» від командира роти 2 БПСПОП «Луганськ-1» ГУНП в Луганській області надійшов рапорт від 11 березня 2020 року з пропозицією зменшити ОСОБА_1 матеріальне забезпечення за недбале несення служби під час бойового чергування на посту з охорони місця розташування підрозділу на 3000,00 грн (арк. спр. 46).
У власноруч складених поясненнях від 02 березня 2020 року позивач зазначив, що 02 березня 2020 року він знаходився у внутрішньому наряді з охорони місця розташування з 12.00 год. до 16.00 год. Приблизно о 15.00 год. підійшли співробітники у форменому одязі, пред'явили посвідчення, після чого вони сказали, що домовлялися з керівництвом. Після чого вони пройшли до місця розташування, не повідомивши чергового по підрозділу в смт Станиця Луганська, командира роти та його заступника (арк. спр. 47).
Згідно з ІІІ питанням порядку денного протоколу оперативної наради БПСПОП «Луганськ-1» ГУНП в Луганській області від 24 березня 2020 року № 34 слухали доповідь старшого інспектора ГКЗ БПСПОП «Луганськ-1» майора поліції ОСОБА_2 щодо недбалого несення служби окремими поліцейськими БПСПОП «Луганськ-1», зокрема, поліцейським взводу № 1 роти № 4 сержантом поліції ОСОБА_1 (недбале несення служби під час чергування). Ухвалили за допущені прорахунки у службовій діяльності зменшити преміювання у березні 2020 року наступним працівникам БПСПОП «Луганськ-1» ГУНП в Луганській області, зокрема, поліцейському взводу № 1 роти № 4 сержанту поліції ОСОБА_1 на 3000,00 грн (арк. спр. 48-51).
Позивач з частиною протоколу, що стосується зменшення його премії за березень 2020 року ознайомлений 31 березня 2020 року під підпис, що підтверджено його підписом на звороті 3 аркуша копії протоколу та пояснювальною запискою заступника командира БПСПОП «Луганськ-1» ГУНП в Луганській області від 29 жовтня 2020 року № 1505/111/30-2020 (арк. спр. 50 зв., 109).
Витягом зі списку працівників БПСПОП «Луганськ-1» ГУНП в Луганській області на преміювання за результатами роботи за березень 2020 року підтверджено, що керівником БПСПОП «Луганськ-1» прийнято рішення про визначення розміру премії ОСОБА_1 на рівні 53,93 % (арк. спр. 52).
Згідно з поданням заступника керівника БПСПОП «Луганськ-1» ГУНП в Луганській області від 24 березня 2020 року та характеристикою від 24 березня 2020 року позивач доручення керівництва виконує не завжди якісно та у встановлений термін, при цьому наполегливості, принциповості та розумної ініціативи не проявляє. Недостатньо вимогливий до себе (арк. спр. 53-54, 55).
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 02 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII).
Відповідно до частин першої та другої статті 94 Закону № 580-VIII поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.
Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року № 260 затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі - Порядок).
Згідно з пунктом 3 розділу І Порядку грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання.
До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Пунктом 6 Порядку № 260 передбачено, що підставою для виплати грошового забезпечення є наказ керівника (начальника) органу, закладу, установи Національної поліції (далі - орган поліції) про призначення на посаду поліцейського відповідно до номенклатури посад, наказ ректора ВНЗ МВС із специфічними умовами навчання про зарахування на навчання або наказ про зарахування в розпорядження відповідного органу поліції та встановлення конкретного розміру окладів, надбавок, доплат.
Відповідно до пункту 12 розділу ІІ Порядку № 260 керівники органів поліції мають право преміювати поліцейських відповідно до особливостей проходження служби та особистого внеску поліцейського в загальні результати служби з урахуванням специфіки і особливостей виконання покладених на нього завдань та у межах асигнувань, затверджених на грошове забезпечення для утримання Національної поліції.
Розміри премії встановлюються за рішенням керівників органів поліції відповідно до затверджених ними положень про преміювання та наявного фонду грошового забезпечення.
Виплата премій поліцейським здійснюється за наказами керівників органів поліції.
У випадку допущення поліцейськими проступків, які впливають на розмір премії, до наказу вносяться відповідні зміни та проводиться перерахунок премії в наступному місяці.
Накази про преміювання поліцейських видаються до 25 числа кожного місяця на підставі списків начальників структурних підрозділів органу поліції, погоджених з фінансовим підрозділом у частині розміру фонду преміювання.
Наказом ГУНП в Луганській області від 21 лютого 2019 року № 455 затверджено Положення про преміювання поліцейських ГУНП в Луганській області (далі - Положення).
Згідно з пунктом 1 Положення, це Положення розроблено з метою визначення порядку матеріального заохочення поліцейських з урахуванням специфіки умов проходження служби та особливостей виконання покладених на них службових обов'язків, своєчасності і точності виконання рішень державних органів та вказівок керівників підрозділів.
Преміювання поліцейських, умови грошового забезпечення яких визначені постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», а також іншими нормативно-правовими актами, що регламентують питання грошового забезпечення поліцейських, здійснюється відповідно до їх особистого внеску в загальні результати служби.
Видатки на преміювання здійснюються в межах асигнувань на грошове забезпечення, передбачених у кошторисі для утримання Головного управління Національної поліції в Луганській області.
Відповідно до пункту 3 Положення показниками преміювання, зокрема, є: професійність виконання своїх службових обов'язків відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; службова дисципліна.
Пунктом 4 Положення визначено, що відповідно до протоколу оперативної наради керівництв Національної поліції України від 23 січня 2018 року та листа Національної поліції України від 21 січня 2019 року № 151/29/3/01-2019 «Про планування видатків на грошове забезпечення у 2019 році», та листа від 29 січня 2019 року № 228/29/2/01-29 «Про рекомендовані граничні розміри витрат на грошове забезпечена поліцейських у 2019 році» встановлені рекомендовані граничні розміри для працівників ГУНП та додатково збільшити преміювання по 1000 грн на кожного поліцейського, а також по 1000 грн поліцейським, які вимушено виїхали та залишила житло на тимчасово окупованих територіях, і винаймають житло за місцем проходження служби.
Рішення щодо преміювання приймає керівник, але не більше 3000 грн понад встановлені рекомендованих граничних розмірів НПУ, без урахування вищезазначеного додаткового преміювання.
Питання щодо преміювання та депреміювання розглядається протокольно по кожному структурному підрозділу окремо, з рішенням протокольної наради ознайомлювати особовий склад під розпис.
Наказ про встановлення розміру премії поліцейським готує відповідний підрозділ кадрового забезпечення на підставі поданих списків, погоджених з заступником начальника відповідно до функціональних повноважень та підписаний начальником ГУНП в Луганській області, або особа, яка тимчасово виконує обов'язки, терміном до 25-го числа місяця, за який установлюється премія.
Рішення щодо використання виділених НПУ грошових коштів на виплату премії співробітникам структурних підрозділів ГУНП в Луганській області приймається на розширених нарадах ГУНП в Луганській області під головуванням начальника Головного управління у присутності заступників начальника, керівників структурних підрозділів апарату ГУНП.
Начальникам територіальних відділів поліції рішення щодо використання виділених НПУ грошових коштів на виплату премії, приймати на відповідних оперативних нарадах підрозділів та затверджені списки особового складу разом протоколом оперативної наради надавати до УФЗБО ГУНП в Луганській області.
Відповідальність за встановлення розміру преміювання несе керівник структурного підрозділу (управління, ВП, самостійного відділу, сектору ГУНП в Луганській області), який підписує зазначений список.
Виплата премії проводиться в поточному місяці в день виплати грошового забезпечення.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що за своїм змістом премія є засобом заохочення та не є обов'язковим платежем, хоча і входить до структури грошового забезпечення. При цьому встановлення та визначення розміру премії є правом керівника, а не його обов'язком, залежить від наявності показників преміювання, які визначені в пункті 3 Положення, тобто носить індивідуальний характер, встановлюється та виплачується лише при наявності відповідних бюджетних асигнувань.
При цьому, суд також звертає увагу на ту обставину, що Порядок № 260 та Положення не містять нормативно закріпленого мінімального розміру премії, який виплачується поліцейському в обов'язковому порядку, натомість визначено, що розмір премії встановлюються за рішенням керівника органу поліції, яке приймається на підставі списків начальників структурних підрозділів органу поліції, погоджених з фінансовим підрозділом у частині розміру фонду преміювання, на який покладена відповідальність за встановлення розміру преміювання.
Також Порядок № 260 надає можливість змінювати розмір премії в залежності від допущення поліцейськими проступків, які впливають на її розмір.
Отже, суд дійшов висновку, що начальники структурних підрозділів та керівник органу поліції, визначаючи розмір премії, діють з певною свободою розсуду, можуть приймати таке рішення, яке вони вважають найкращим за даних обставин, тобто діють на «вільний розсуд».
Таким чином суд погоджується з твердженнями представника відповідача, що повноваження начальника структурного підрозділу органу поліції та керівника органу поліції щодо визначення розміру премії в контексті спірних правовідносин є дискреційними, у зв'язку з чим суд не може перебирати на себе повноваження відповідача щодо визначення конкретного розміру премії, як і не може оцінити чи були у позивача в спірному періоді показники преміювання на рівні інших поліцейських, які обіймають рівнозначні з позивачем посади.
Однак прийняте на «вільний розсуд» рішення про встановлення розмірів премії поліцейським органу поліції, зокрема й позивачу, має відповідати закріпленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям правомірного рішення та не здаватися сторонньому спостерігачу «свавіллям».
Так, як слідує із завдань адміністративного судочинства, закріплених, зокрема у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, при наданні оцінки рішенню, прийнятому суб'єктом владних повноважень, суд зобов'язаний перевірити, чи прийнято (вчинене) воно: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У даній справі з вищеописаних доказів судом встановлено, що позивачем у березні 2020 року вчинено проступок, який дав відповідачу підстави для зменшення ОСОБА_1 розміру премії у порівнянні з іншими поліцейськими, які обіймають рівнозначні із позивачем посади в БПСПОП «Луганськ-1» ГУНП в Луганській області.
При прийнятті оскаржуваного наказу відповідачем дотримано процедуру визначення розміру премії, визначену Порядком № 260 та Положенням, тому суд вважає, що наказ ГУНП в Луганській області від 24 березня 2020 року № 948 в частині встановлення позивачу за березень 2020 року премії у розмірі 53,93 % у повній мірі відповідає критеріям, визначеним частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Твердження позивача, що надані до матеріалів справи докази вчинення ОСОБА_1 проступку, що вплинув на розмір премії за березень 2020 року, у розумінні статей 73-74 Кодексу адміністративного судочинства України не є належними та допустимими, оскільки ГУНП в Луганській області службового розслідування за цими фактами не проводило, що підтверджено відповідними листами відповідача, суд вважає безпідставними та відхиляє.
По перше, Порядком № 260 та Положенням не визначений обов'язок відповідача щодо проведення службового розслідування допущених поліцейським проступків, які вплинули на розмір встановленої йому премії.
По друге, сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження, визначає Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України від 15.03.2018 № 2337-VІІІ (далі - Дисциплінарний статут).
Так, розділом ІІІ Дисциплінарного статуту визначено процедуру проведення службового розслідування, а також види дисциплінарних стягнень, що застосовуються до поліцейських за вчинення дисциплінарного проступку.
Зокрема, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (стаття 12 Дисциплінарного статуту).
Частиною третьою статті 13 Дисциплінарного статуту визначено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:
1) зауваження;
2) догана;
3) сувора догана;
4) попередження про неповну службову відповідність;
5) пониження у спеціальному званні на один ступінь;
6) звільнення з посади;
7) звільнення із служби в поліції.
Застосування до поліцейського інших видів дисциплінарних стягнень, не передбачених цим Статутом, забороняється (частина п'ята статті 13 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до частин першої, другої статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського, яке проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Зважаючи на викладені норми, суд дійшов висновку, що твердження позивача та його представника, що зменшення розміру премії є видом дисциплінарного стягнення, яке застосовується за наслідками службового розслідування, не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, тому є безпідставними та відхиляються судом.
По третє, обставини вчинення позивачем проступку, що вплинув на розмір виплаченої йому у березні 2020 року премії, а також порушення його прав на відпочинок, про які стверджує позивач та його представник, з огляду на предмет спору в даній справі, не входять до предмету доказування, тому суд не надає правової оцінки таким твердженням позивача та його представника.
Зважаючи на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо скасування наказу відповідача від 24 березня 2020 року № 948 в частині встановлення позивачу за березень 2020 року премії у розмірі 53,93 %; зобов'язання відповідача внести зміни до цього наказу частині встановлення позивачу за березень 2020 року премії у розмірі відповідно до середнього розміру премії усіх співробітників БПСПОП «Луганськ-1» за однаковою із посадою позивача у розмірі 130 %; зобов'язання відповідача виплатити позивачу за березень 2020 року премію у розмірі відповідно до середнього розміру премії усіх співробітників БПСПОП «Луганськ-1» за однаковою посадою є безпідставними та необґрунтованими, тому суд відмовляє в їх задоволенні.
Що стосується позовних вимог щодо зобов'язання відповідача виплатити позивачу доплату згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 342 та № 375 у розмірі 18077,94 грн, суд зазначає таке.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» (із змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня на усій території України карантин.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 342 «Про визначення переліку посад працівників, службових і посадових осіб, щодо яких не застосовується обмеження під час нарахування заробітної плати, грошового забезпечення у квітні 2020 р. та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі - Постанова № 342) установлено, що обмеження під час нарахування заробітної плати, грошового забезпечення у квітні 2020 р. та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, не застосовується для таких категорій посад, зокрема: поліцейські, які беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, у тому числі в операції Об'єднаних сил (ООС), здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбитті збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні цих об'єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою.
Згідно з пунктом 2 Постанови № 342 визначення переліку посад (професій) працівників, службових і посадових осіб, військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, поліцейських, зазначених у пункті 1 цієї постанови, з урахуванням специфіки їх участі у заходах, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, у тому числі в операції Об'єднаних сил (ООС), здійснюється відповідним центральним органом виконавчої влади у сфері, у якій він реалізує державну політику, органом державної влади, іншим державним органом.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 375 «Деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни» (далі - Постанова № 375) установлено, що на період дії карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», та протягом 30 днів з дня його відміни окремим категоріям працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв'язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) (далі - працівники) та внаслідок виконання своїх обов'язків мають безпосередній контакт з населенням, встановлюється додаткова доплата до заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах.
Згідно з пунктом 2 Постанови № 375 встановлення доплати, визначеної пунктом 1 цієї постанови, працівникам підприємств, установ та організацій, органів державної влади, які фінансуються з державного та місцевих бюджетів, здійснюється у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення).
Пунктом 4 Постанови № 375 визначено, що перелік посад (професій) працівників, яким встановлюються такі доплати, визначається відповідним центральним органом виконавчої влади у сфері, у якій він реалізує державну політику.
Персональний перелік працівників, яким встановлюється доплата, визначається керівником (керівником державної служби) відповідного підприємства, установи та організації, органу державної влади.
Постановою Кабінету Міністрів України від 10 червня 2020 року № 485 «Про виділення коштів для здійснення доплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення, медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, у відомчих закладах охорони здоров'я» затверджено Порядок використання коштів, виділених для здійснення доплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення, медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, у відомчих закладах охорони здоров'я (далі - Порядок).
У пункті 1 Порядку вказано, що цей Порядок визначає механізм використання коштів державного бюджету за програмами, зокрема: «Здійснення доплати поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, за рахунок коштів, виділених з фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками» (далі - бюджетні кошти).
Згідно з пунктом 2 Порядку головним розпорядником бюджетних коштів є МВС. Відповідальними виконавцями бюджетних програм є МВС, Національна гвардія, Адміністрація Держприкордонслужби, ДСНС та Національна поліція (далі - органи системи МВС).
Абзацами 1 та 2 пункту 4 Порядку визначено, що кошти, отримані органами системи МВС відповідно до пункту 3 цього Порядку, використовуються виключно для: доплати до грошового забезпечення військовослужбовцям Національної гвардії та Адміністрації Держприкордонслужби, особам рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
На виконання пункту 4 Постанови № 375 Міністерством внутрішніх справ видано наказ від 03 червня 2020 року № 431 «Про окремі питання організації оплати праці на період дії карантину», яким визначено керівникам, зокрема, Національної поліції України забезпечити встановлення на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни окремим категоріям поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв'язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) та внаслідок виконання своїх обов'язків мають безпосередній контакт з населенням, додаткової доплати у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах (пункт 1); виплату додаткової доплати здійснювати поліцейським, які перебувають відповідно на штатних посадах в органах (підрозділах) Національної поліції України (пункт 2); нарахування додаткової доплати здійснювати у відсотковому співвідношенні до заробітної плати (грошового забезпечення) з розрахунку всіх складових, у тому числі премії, за винятком виплат, що носять одноразовий та компенсаційний характер (пункт 3); персональний перелік осіб, яким установлюється додаткова доплата, визначається керівником відповідного органу, закладу, зазначених у пункті 1 цього наказу (пункт 4).
Такі ж положення знайшли своє відображення й у дорученні ГУНП в Луганській області від 26 червня 2020 року № 4628/111/22/03-2020 «Про формування персонального переліку поліцейських для визначення розміру додаткової доплати до грошового забезпечення», копію якого надано до матеріалів справи (арк. спр. 114).
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що підставою для отримання доплати за Постановою № 375 є сукупність таких умов: 1) особа є поліцейським; 2) забезпечує життєдіяльність населення, зокрема шляхом забезпечення правопорядку і безпеки громадян, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.
Таким чином вказана доплата здійснюється не всім поліцейським, а лише окремим категоріям поліцейських, які внаслідок безпосереднього виконання своїх обов'язків забезпечують життєдіяльність населення у зв'язку з чим мають з населенням безпосередній контакт.
Забезпечення життєдіяльності населення - комплекс організаційних, економічних, соціальних та інших заходів, спрямованих на створення і підтримання нормальних умов життя, здоров'я, працездатності людей, які здійснюються з метою планування і підготовки до нормованого (у разі необхідності) забезпечення населення продовольчими та непродовольчими товарами, медичним обслуговуванням, послугами зв'язку, транспорту, комунальними та побутовими послугами в особливий період.
У загальному розумінні під громадським порядком розуміють урегульовану правовими та іншими соціальними нормами певну частину суспільних відносин, які складають режим життєдіяльності у відповідних сферах, забезпечують недоторканність життя, здоров'я та гідності громадян, власності та умов, що склалися для нормальної діяльності установ, підприємств, організацій, посадових осіб і громадян.
Громадський порядок у вузькому розумінні визначається як моральноправовий стан суспільства, при якому компетентні органи виконавчої влади шляхом поліцейського нагляду забезпечують безпеку і правомірну поведінку громадян в громадських місцях, вільне використання ними своїх прав і свобод, а також упорядження громадських місць, яке сприяє трудовій діяльності та відпочинку громадян.
Судом встановлено, що у період з 12 березня 2020 року (день введення карантину) по 10 квітня 2020 (звільнення зі служби) позивач був поліцейським, до повноважень якого за посадовою інструкцією віднесено забезпечення правопорядку і безпеки громадян.
Однак, за даними книги нарядів суб'єктів у складі Об'єднаних сил у здійсненні заходів із забезпечення суверенітету України та її територіальної цілісності на підконтрольній території України у Донецькій та Луганській областях, стримуванні і відсічі збройної агресії Російської Федерації та відновлення територіальної цілісності держави БПСПОП «Луганськ-1» ГУНП в Луганській області у вказаному періоді ОСОБА_1 під час несення служби до заходів з забезпечення правопорядку і безпеки громадян не залучався.
З огляду на вищевикладене, суд погоджується з твердженнями представника відповідача, що залучення позивача до охорони адмінбудівлі Станично-Луганського відділу поліції ГУНП в Луганській області 26, 29 березня та 04, 07 квітня, а також охорона місця дислокації батальйону не є тотожнім забезпеченню життєдіяльності населення у період карантину.
Суд також вважає за необхідне зауважити, що під час несення позивачем служби в поліції, чинним на той час законодавством не було передбачено виплату надбавки, про яку заявляє позивач. Право на її отримання у певної категорії поліцейських виникло тільки після прийняття Постанови № 375, тобто з 29 квітня 2020 року. На час виникнення у поліцейських права за певних умов отримувати доплату за вказаною Постановою позивач вже був звільнений зі служби та не мав статусу поліцейського.
У рішеннях Конституційного Суду України, зокрема від 13 травня 1997 року № 1-зп/1997, 09 лютого 1999 року № 1-рп/1999, від 05 квітня 2001 року № 3-рп/2001, від 26 січня 2011 року № 1-рп/2011, Суд зазначив, що Конституціє України закріплено незворотність дії у часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58 Конституції України). Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності.
Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.
Принцип незворотності дії в часі поширюється також на Конституцію, яка є Основним Законом держави (Преамбула Конституції України).
Виняток з цього принципу допускається лише у випадках, коли закони та інші нормативно-правові акти пом'якшують або скасовують відповідальність особи (частина перша статті 58 Конституції України).
За таких обставин суд погоджується з твердженнями представника відповідача, що позивач не має права на отримання доплати за Постановою № 375, яка набрала чинності вже після звільнення позивача зі служби в поліції.
З викладених підстав суд дійшов висновку, що позовна вимога про зобов'язання відповідача виплатити ОСОБА_1 доплати за Постановою № 375 є безпідставною та у її задоволенні слід відмовити.
Стверджуючи про порушення відповідачем положень Постанови № 342, позивач не наводить жодних обставин в обґрунтування таких тверджень, не встановлено таких обставин й судом при розгляді даної справи, тому суд відхиляє таку вимогу як безпідставну.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За встановлених при розгляді справи обставин, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог повністю.
Питання про розподіл судових витрат відповідно до вимог статті 139 КАС України судом не вирішується, оскільки позивач згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений.
Керуючись статтями 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Луганській області (місцезнаходження: 93406, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вулиця Вілєсова, будинок 1, код за ЄДРПОУ 40108845) про часткове скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення суду складено 06 листопада 2020 року.
Суддя К.О. Пляшкова