05 листопада 2020 року м. Ужгород№ 260/2755/20
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ващиліна Р.О., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, в якому просить визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області щодо ненадання відповіді ОСОБА_1 на звернення від 15.05.2020 р. щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення сформованої земельної ділянки у приватну власність в межах норм безоплатної приватизації для ведення особистого селянського господарства, загальною площею 2 га із земель сільськогосподарського призначення державної форми власності, яка розташована за межами населеного пункту на території Кам'яницької сільської ради Ужгородського району, у строки, визначені Законом України "Про звернення громадян".
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 15 травня 2020 року він надіслав до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області електронне звернення в порядку Закону України «Про звернення громадян», в якому просив надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення сформованої земельної ділянки у власність в межах норм безоплатної приватизації для ведення особистого селянського господарства, яка розташована поза межами населеного пункту на території Кам'яницької сільської ради Ужгородського району. Проте станом на 14 серпня 2020 року відповідач відповідь на скерований запит не надав, що є порушенням Закону України «Про звернення громадян».
15 вересня 2020 року відповідач надіслав до суду відзив на позовну заяву №9-7-0.72-7068/2-20 від 07.09.2020, в якому проти заявлених позовних вимог заперечив. Зокрема, зазначив, що положеннями земельного законодавства передбачено право уповноважених органів передати у власність лише ті земельні ділянки, які є вільними, тобто не перебувають у власності або користуванні інших громадян чи юридичних осіб. Так, за результатами розгляду поданого позивачем клопотання встановлено, що спірна земельна ділянка передана згідно з наказом №3945-сг від 06.08.2020 у власність громадянці ОСОБА_2 . Тому наказом від 14.08.2020 №157-УБД заявнику відмовлено у задоволенні його клопотання. Несвоєчасність розгляду такого обґрунтовує виникненням технічних неполадок в роботі електронної системи документообігу «ДОК ПРОФ Степ 2.0», що підтверджується складеними актами, після усунення яких клопотання позивача було розглянуто.
15 вересня 2020 року позивач подав до суду відповідь на відзив, в якій доводи відповідача вважає безпідставними, оскільки предметом позову в даній справі є не правомірність наказів від 14.08.2020 №157-УБД та від 06.08.2020 №3945-сг, а бездіяльність відповідача щодо ненадання відповіді на його звернення від 15.05.2020 у строки, визначені Законом України «Про звернення громадян». Подані відповідачем в якості доказу акти технічних неспроможностей системи документообігу, на його думку, не можуть спростувати факти порушення строків надання відповіді на запит. Жодного повідомлення про продовження термінів розгляду клопотання, всупереч законодавчим вимогам, позивач не отримував.
Розглянувши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 15 травня 2020 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) надіслав на електронну пошту Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області) електронний лист під назвою «електронне звернення» (арк. спр. 10). До такого листа долучив клопотання про надання дозволу на розроблення з урахуванням вимог державних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою, проекту землеустрою щодо відведення сформованої земельної ділянки у приватну власність в межах норм безоплатної приватизації для ведення особистого селянського господарства (код цільового призначення згідно класифікації видів цільового призначення земель - 01.03), загальною площею: 2,0 га, із земель сільськогосподарського призначення державної форми власності, яка розташована за межами населеного пункту на території Кам'яницької сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, кадастровий номер: 2124882900:10:012:0063 (арк. спр. 11 - 17).
За твердженням позивача, відповідь у встановлений законодавством строк на надісланий запит ним отримана не була, що стало підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом. При цьому правомірність заявлених позовних вимог позивач обґрунтовує порушенням відповідачем строків розгляду поданого ним в порядку норм Закону України «Про звернення громадян» електронного звернення.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до преамбули Закону України «Про звернення громадян» №393/96-ВР від 02.10.1996, такий законодавчий акт регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.
Судом встановлено, що звернувшись 15 травня 2020 року до ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області з електронним документом під назвою «електронне звернення» відповідно до Закону України «Про звернення громадян», ОСОБА_1 фактично просив надати йому дозвіл в порядку ст.ст. 116, 118, 121, 122 Земельного кодексу України на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність в межах норм безоплатної приватизації.
Отже, таке звернення стосується реалізації особою права на безоплатне отримання земельної ділянки, тобто земельних правовідносин.
Згідно ч. 1 ст. 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
З огляду на що суд вважає безпідставним посилання позивача на необхідність розгляду поданого клопотання в порядку, передбаченому нормами Закону України «Про звернення громадян», оскільки його дія не поширюється на реалізацію особами права на безоплатну приватизацію землі. Надіслане ОСОБА_1 15 травня 2020 року на електронну пошту відповідача клопотання повинно було бути розглянуто відповідно до норм ЗК України.
Суд також зазначає, що факт найменування надісланого електронного листа «електронне звернення» та зазначення, що таке подається в порядку Закону України «Про звернення громадян» не може змінити визначений законодавчими нормами порядок розгляду питань у сфері земельних правовідносин.
З огляду на вищенаведене суд вважає безпідставною позовну вимоги про визнання протиправною бездіяльність ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області щодо ненадання відповіді ОСОБА_1 на звернення від 15.05.2020 у строки, визначені Законом України "Про звернення громадян", а тому така задоволенню не підлягає.
Суд звертає увагу позивача, що порядок реалізації права на безоплатну приватизацію земельних ділянок громадянами регламентується ст. 118 ЗК України.
Так, ч. 6 ст. 118 ЗК України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Ч. 4 ст. 122 ЗК України центральному органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальних органів надано повноваження на передачу земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Так, судом встановлено, що 15 травня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до уповноваженого органу з електронним листом, до якого долучив клопотання в порядку ст.ст. 116, 118, 121, 122 ЗК України.
Згідно з ч. 7 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Отже, законодавчими нормами, що регулюють порядок розгляду уповноваженими органами клопотань щодо безоплатного отримання земельної ділянки, передбачений обов'язок таких прийняти рішення по суті поданого звернення у місячний строк з дня його надходження.
Однак відповідачем вказаний обов'язок виконано не було. Так, надіслане 15 травня 2020 року о 18:43 год. звернення ОСОБА_1 було розглянуто тільки 14 серпня 2020 року, чим допущено протиправну бездіяльність.
Разом з тим, позивач жодних аргументів щодо протиправності не розгляду поданого клопотання відповідно до вимог ст. 118 ЗК України не заявляє. Навпаки, у поданій до суду відповіді на відзив позивач наголошує на тому, що позовні вимоги стосуються саме бездіяльності ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області щодо ненадання відповіді на звернення ОСОБА_1 від 15.05.2020 у строки, визначені Законом України «Про звернення громадян». Саме норми вказаного законодавчого акту наводить позивач в обґрунтування правомірності заявлених позовних вимог.
Суд зазначає, що змагальність сторін як одна із засад адміністративного судочинства передбачає здійснення розгляду та вирішення справ в адміністративних судах з дотримання принципу свободи в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. При цьому такий принцип передбачає, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до принципу диспозитивності у адміністративному судочинстві, кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 3 ст. 9 КАС України).
Отже вихід за межі позовних вимог допускається не за будь-яких випадків, а тільки якщо суд дійде висновку, що таке дозволить забезпечити ефективний захист прав, свобод, інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Однак у даній справі суд не вважає за можливе застосувати положення ч. 2 ст. 9 КАС України щодо можливості виходити за межі позовних вимог з огляду на те, ефективний захист прав громадян від неналежного виконання уповноваженими органами своїх обов'язків щодо розгляду поданого в порядку ст. 118 ЗК України клопотання передбачений абз. 3 ч. 7 ст. 118 ЗК України та полягає у застосуванні принципу мовчазної згоди.
Так, згідно абз. 3 ч. 7 ст. 118 ЗК України у разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
З огляду на вищенаведене, враховуючи предмет даного адміністративного позову та встановлені судом обставини справи, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. 241, 243, 255, 257, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. У задоволенні позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області (місцезнаходження: пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ - 39766716) про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України).
СуддяР.О. Ващилін