(про відмову у забезпеченні позову)
06 листопада 2020 року м. Житомир справа № 240/19275/20
категорія 109020100
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Липи В.А., розглянувши заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Брусилівської селищної ради Брусилівського району Житомирської області про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати рішення п'ятдесятої сесії Брусилівської селищної ради від 07.10.2020 року № 1722 щодо відмови в передачі в оренду для ведення фермерського господарства ОСОБА_1 земельної ділянки за кадастровим номером 1820985300:02:000:0173 площею 136,2034 га. - незаконним;
- скасувати рішення Брусилівської селищної ради Брусилівського району Житомирської області від 07.10.2020 року № 1722;
- зобов'язати Брусилівську селищну раду Брусилівського району Житомирської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 31 серпня 2020 року та передати земельну ділянку за кадастровим номером 1820985300:02:000:0173 площею 136,2034 га в оренду для ведення фермерського господарства терміном на 49 років.
Разом з позовною заявою позивач подав заяву про вжиття заходів забезпечення позову, в якій просить:
- вжити заходи забезпечення позову у вигляді заборони Брусилівській селищній раді Брусилівського району Житомирської області приймати рішення щодо включення до Переліку земельних ділянок комунальної власності, право оренди яких виставлено для продажу на земельних торгах (у формі аукціону) окремими лотами земельної ділянки за кадастровим номером 1820985300:02:000:0173 площею 136,2034 га;
- вжити заходи забезпечення позову у вигляді заборони Брусилівській селищній раді Брусилівського району Житомирської області приймати рішення щодо передачі земельної ділянки за кадастровим номером 1820985300:02:000:0173 площею 136,2034 га.
В обґрунтування заяви вказано, що відповідач діючи не у відповідності та всупереч законодавству, умисно створює перешкоди для реалізації права позивача на отримання вказаної земельної ділянки в оренду, що дає обґрунтовані підстави вважати, що зазначена земельна ділянка в будь-який момент може бути надана іншій особі. Зазначив, що невжиття вказаних заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення його порушених та оспорюваних прав та інтересів, за захистом яких звернувся до суду.
Частиною 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Суд, розглянувши заяву позивача про забезпечення адміністративного позову, дослідивши матеріали адміністративного позову, вважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно із ч.1 ст.151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Частиною 2 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Отже, забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, або до якого має бути поданий позов, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд пересвідчується, зокрема в тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду в майбутньому. Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.
Суд також зазначає, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень є очевидно протиправними.
Таким чином, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Відтак, під час вирішення питання про забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову.
Водночас, частиною 6 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб'єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.
Вжиття заходів забезпечення позову у вигляді заборони Брусилівській селищній раді Брусилівського району Житомирської області приймати рішення щодо включення до Переліку земельних ділянок комунальної власності, право оренди яких виставлено для продажу на земельних торгах (у формі аукціону) окремими лотами земельної ділянки за кадастровим номером 1820985300:02:000:0173 площею 136,2034 га має наслідком відкладення, зупинення проведення земельних торгів, відтак вжиття таких заходів забезпечення позову заборонено частиною 6 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підтвердження доводів заяви щодо вжиття заходів забезпечення позову у вигляді заборони Брусилівській селищній раді Брусилівського району Житомирської області приймати рішення щодо передачі земельної ділянки за кадастровим номером 1820985300:02:000:0173 площею 136,2034 га, доказів не надано.
Крім того, суд зазначає, що порядок підготовки до проведення та порядок проведення земельних торгів встановлений статтею 137 Земельного кодексу України, згідно частини 1 якої організатор земельних торгів не пізніше десяти робочих днів після підписання договору про проведення торгів передає, а виконавець земельних торгів приймає документи та матеріали на лот, зазначені у частині четвертій статті 136 цього Кодексу.
Відповідно до частин 3, 6 статті 137 Земельного кодексу України виконавець земельних торгів після отримання документів та матеріалів на лот забезпечує опублікування на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а також, за бажанням організатора земельних торгів, у друкованих засобах масової інформації оголошення про проведення земельних торгів.
Земельні торги проводяться не раніше 30 днів та не пізніше 90 днів після оприлюднення оголошення.
Статтею 138 Земельного кодексу України передбачено, що земельні торги за лотом вважаються такими, що відбулися, після укладення договору купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки. Земельні торги можуть бути скасовані або визнані такими, що не відбулися, чи їх результати можуть бути анульовані.
Суд задовольняє клопотання про забезпечення адміністративного позову у разі обґрунтованості такого клопотання та достатності доказів на підтвердження необхідності вжиття заходів забезпечення позову.
Доказів вчинення Брусилівською селищною радою Брусилівського району Житомирської області дій спрямованих на передачу земельної ділянки за кадастровим номером 1820985300:02:000:0173 площею 136,2034 га третім особам до матеріалів позову не надано.
Беручи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що заявником у заяві про забезпечення позову не доведено та документально не підтверджено обставини, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у справі. Також до заяви не було додано жодних доказів у підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову, з урахуванням предмету позовних вимог, якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Згідно з п.17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" № 2 від 06.03.2008, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, які б свідчили про наявність зазначених вище підстав для забезпечення позову.
Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду у постанові по справі №83/5864/17-ц від 17.10.2018, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд в ухвалах від 01.03.2018 у справі №800/531/17, від 10.01.2018 у справі №800/538/17 та в постанові від 22.12.2018 у справі №3п/9901/2/18.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заява не обґрунтована належним чином, наведені мотиви не вказують на необхідність забезпечення позову, а тому підстави для вжиття заходів забезпечення позову відсутні.
Керуючись статтями 150, 151, 156, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ухвалив:
Відмовити ОСОБА_1 у забезпеченні позову.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.А. Липа