05 листопада 2020 року м. Житомир справа № 240/16874/20
категорія 105000000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Капинос О.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області до Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) про визнання протиправною постанову,
встановив:
Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області звернулося до суду з позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн. від 30.06.2020 ВП №58432143.
В обґрунтування позову зазначає, що відповідачем безпідставно винесено постанову про накладення штрафу за невиконання судового рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10.10.2018 у справі №806/2110/18, оскільки таке рішення виконано у повному обсязі.
Провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 05.11.2020.
04.11.2020 відповідачем подано до суду відзив. В обґрунтування відзиву зазначено, що на виконанні у відділі перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 521/2019, виданого 19.01.2019 Житомирським окружним адміністративним судом, яким зобов'язано Житомирське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з врахуванням відомостей про його заробіток з урахуванням архівної довідки № 2/12042 від 11.04.2017 з 31.03.2015. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 06.02.2020 у справі 240/1798/19 скасовано постанову Богунського відділу державної виконавчої служби міста Житомир Головного територіального управління юстиції у Житомирській області від 19.03.2019 про закінчення виконавчого провадження №58432143. Суд дійшов висновку, що боржником при здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 враховано лише частково відомості, які зазначені в архівній довідці № 2/12042 від 11.04.2017. Виконавче провадження було відновлено та направлено вимогу про виконання рішення. Оскільки рішення суду, з урахуванням висновків суду, відповідачем не виконано, державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу.
Представник позивача до суду прибув, подав заяву про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Представник відповідача в судове засідання не з"явився, про причини неявки суд не повідомив.
Суд вважає за можливе справу розглянути у порядку письмового провадження без участі сторін.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 10.10.2018 у справі №806/2110/18 позов задоволено в повному обсязі. Визнано протиправними дії Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням архівної довідки №2/12042 від 11.04.2017. Зобов'язано Житомирське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з врахуванням відомостей про його заробіток згідно архівної довідки №2/12042 від 11.04.2017 з 31.03.2015.
На виконання судового рішення позивачу видано виконавчий лист № 521/2019 від 19.01.2019, який пред"явлений до виконання до Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький), у зв"язку з чим 25.02.2020 державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП58432143.
25.02.2019державним виконавцем було направлено боржнику вимогу виконавця за вих. № 10879 про здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з врахуванням відомостей про його заробіток з урахуванням архівної довідки № 2/12042 від 11.04.2017 з 31.03.2015 протягом 10 робочих днів з моменту отримання даної вимоги.
15.03.2019 на адресу відділу надійшла відповідь за вих. № 2384/03.2 від 12.03.2019 на вимогу виконавця про те, що Житомирським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області було проведено відповідний перерахунок. А саме, згідно архівної довідки № 2/12042 від 11.04.2017 року, 23.07.1986 року ОСОБА_1 прибув в Соціалістичну Республіку В'єтнам в якості монтажника екскаватора 6 розряду терміном до 1 року та про оклад 597/119 інвалютних карбованців. Для обчислення розміру пенсії враховано 119 інвалютних карбованців за період з 23 липня 1986 року по 22 липня 1987 року та заробітну плату, яка була нарахована за основним місцем роботи в карбованцях. Після проведення перерахунку пенсії індивідуальний коефіцієнт заробітної плати обчислений за період з 01.07.1986 року по 30.06.1991 року та з 01.07.2000 року по 31.01.2015, зменшується та становить 0,66054. У зв'язку із тим, що в результаті проведеного перерахунку розмір пенсії зменшується, виплата продовжується у попередньому розмірі. Розмір пенсії обчислено правильно у відповідності до діючих норм пенсійного законодавства.
19.03.2019 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП58432143 у зв'язку із фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 06.02.2020 у справі №240/11798/19 визнано неправомірними дії Богунського відділу державної виконавчої служби міста Житомир Головного територіального управління юстиції у Житомирській області щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10.10.2018 у справі №806/2210/18 та скасовано постанову Богунського відділу державної виконавчої служби міста Житомир Головного територіального управління юстиції у Житомирській області від 19.03.2019 про закінчення виконавчого провадження №58432143.
25.02.2020 державним виконавцем винесено постанову про відновлення виконавчого провадження та направлено боржнику вимогу здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з врахуванням відомостей про його заробіток з урахуванням архівної довідки № 2/12042 від 11.04.2017 з 31.03.2015, протягом 10 робочих днів з моменту отримання даної вимоги.
16.03.2020 надійшла відповідь на вимогу з Головного управління ПФУ в Житомирській області від 11.03.2020 про те, що рішення суду боржником виконано добровільно, до винесення постанови про поновлення виконавчого провадження.
30.04.2020 державним виконавцем направлено вимогу щодо надання боржником проведеного перерахунку пенсії ОСОБА_1 згідно виконавчого документа.
Згідно отриманої відповіді з Головного управління ПФУ в Житомирській області від 25.05.2020 встановлено, що на виконання рішення суду для обчислення розміру пенсії з архівної довідки органом Пенсійного фонду було враховано лише 119 інвалютних карбованців та період з 23.07.1986 по 22.07.1987.
05.06.2020 державним виконавцем знову було направлено боржнику вимогу терміново здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з врахуванням відомостей про його заробіток з урахуванням архівної довідки №2/12042 від 11.04.2017 з 31.03.2015, після винесення рішення Житомирським окружним адміністративним судом від 06.02.2020 у справі №240/11798/19, протягом 10 днів з моменту отримання вимоги.
30.06.2020, у зв"язку з невиконанням боржником рішення суду у встановлений державним виконавцем строк, державним виконавцем винесено постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 5100,00 грн.
Вважаючи таку постанову протиправною, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірному рішенню, суд виходить з наступного.
Спірні правовідносини регулюються Законом України №1404-VIII від 2 червня 2016 року "Про виконавче провадження" (далі - Закон №1404-VIII) .
Відповідно до ч.1 ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно зі ст. 3 Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.
Відповідно до ч.1,2 ст. 63 Закону, зокрема, за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність.
Частиною 1 ст. 75 Закону встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення (частина друга статті 75 Закону).
Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті цієї справи потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання.
Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Суд зазначає, що постанови про накладення штрафу за невиконання судового рішення можуть бути винесені лише за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.
Також, суд звертає увагу на те, що визначальною ознакою для накладення на боржника штрафу є саме не виконання рішення суду без поважних причин. Поважними можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником, та які не залежали від його волевиявлення.
Підставою для винесення спірної постанови стало невиконання відповідачем рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10.10.2018 у справі №806/2110/18, яким зобов'язано Житомирське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з врахуванням відомостей про його заробіток згідно архівної довідки №2/12042 від 11.04.2017 з 31.03.2015.
А саме, боржником не здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з врахуванням відомостей про його заробіток з урахуванням архівної довідки №2/12042 від 11.04.2017 з 31.03.2015, після винесення рішення Житомирським окружним адміністративним судом від 06.02.2020 у справі №240/11798/19, про було державним виконавцем зазначено у вимозі від 05.06.2020.
Суд погоджується з діями відповідача з огляду на таке.
Приймаючи рішення від 10.10.2018 у справі №806/2110/18, суд дійшов висновку про наявність підстав для зарахування до пенсії позивача заробітної плати з урахуванням інформації зазначеній в архівній довідці від 11.04.2017, оскільки по змісту вказаної довідки позивач отримував оклад у співвідношенні 597/119 інвалютних рублів.
Скасовуючи постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа у справі №806/2110/18, Житомирський окружний адміністративний суд у постанові від 06.02.2020 у справі №240/11798/19, дійшов висновку, що така є протиправною та передчасною, оскільки боржник лише частково врахував відомості, які зазначені у архівній довідці від 11.04.2017. А саме, було враховано 119 інвалютних карбованців та період з 23.07.1986 по 22.07.1987. Згідно довідки, оклад ОСОБА_1 складав 597/119 інвалютних карбованців, що виплачувався двома частинами - радянськими карбованцями у сумі 597 руб. та у валютних чеках у розмірі 119. Таким чином, рішення суду у справі №806/2110/18 боржником виконано вибірково.
Як вбачається з матеріалів справи, після відновлення виконавчого провадження, державним виконавцем направлено вимогу щодо виконання судового рішення та надання боржником проведеного перерахунку пенсії ОСОБА_1 згідно виконавчого документа.
05.06.2020 державним виконавцем направлено повторно вимогу про виконання рішення суду з врахуванням відомостей про його заробіток з урахуванням архівної довідки №2/12042 від 11.04.2017 з 31.03.2015, після винесення рішення Житомирським окружним адміністративним судом від 06.02.2020 у справі №240/11798/19.
Боржником було направлено лист, в якому зазначено, що рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10.10.2018 у справі №806/2110/18 виконано з урахуванням мотивувальної частини, у якій відсутні висновки щодо безпідставності неврахування заробітної плати в радянських карбованцях. Враховуючи висновок суду у справі №240/11798/19, Головним управлінням проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з врахуванням частини заробітної плати в інвалютних рублях - 119, за період 23.07.1986 по 20.07.1989.
Тобто, при перерахунку пенсії ГУ ПФУ України в Житомирській області враховано лише частину заробітної плати в інвалютних рублях - 119, та не враховано заробітну плату в радянських карбованцях у сумі 597 руб., як було зазначено у архівній довідці.
В той же час, суд відмічає, що виконуючи судове рішення, боржником не враховано висновки Житомирського окружного адміністративного суду у справі №240/11798/19, який у мотивувальній частині зазначив, що рішенням суду від 10.10.2018 у справі №806/2110/18 було зобов"язано здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з врахуванням відомостей про його заробіток згідно архівної довідки №2/12042 від 11.04.2017 з 31.03.2015. Тобто, управлінню потрібно було врахувати заробітну плату ОСОБА_1 і радянськими карбованцями у сумі 597 руб. і у валютних чеках у розмірі 119.
Вказані обставини спростовують твердження позивача щодо того, що судове рішення по справі 806/2110/18 виконано ним в повному обсязі у відповідності до мотивувальної та резолютивної частин.
Проте, судом встановлено, що перерахунок пенсії позивачем проведено лише з з врахуванням частини заробітної плати в інвалютних рублях - 119 та за період 23.07.1986 по 20.07.1989. Заробітну плату радянськими карбованцями у сумі 597 руб. не враховано, а відтак, рішення суду, у встановлений спосіб не виконано.
Оскільки станом на момент винесення постанови державним виконавцем було встановлено факт невиконання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10.10.2018 у справі №806/2110/18, тому, на виконання вимог ч. 1 ст. 75 Закону №1404, за наявності на те правових підстав, правомірно винесено постанову про накладення на позивача за невиконання судового рішення без поважних причин.
Більш того, суд відмічає, що жодна з вимог державного виконавця про виконання судового рішення, позивачем не оскаржена.
Слід зазначити, що ч. 2 ст. 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з ч. 2 ст. 6 КАС України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини" передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі "Горнсбі проти Греції" суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід'ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (п. 40).
У пунктах 46, 48, 51, 53, 54 рішення від 15.10.2009 у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" (заява № 40450/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що від особи, яка домоглася винесення остаточного судового рішення проти держави, не можна вимагати ініціювання окремого провадження з його примусового виконання. Відповідний державний орган, який було належним чином поінформовано про таке судове рішення, повинен вжити всіх необхідних заходів для його дотримання або передати його іншому компетентному органу для виконання. Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. Відповідно необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Саме на державу покладено обов'язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади.
Отже, обов'язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.
Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок.
Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому ст. 8 Конституції України принципу верховенства права.
Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що відповідач при винесенні спірної постанови діяв правомірно, у межах своїх повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України, а тому у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.
Керуючись статтями 2, 77, 90, 139, 242-246, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
В задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області до (вул. О.Ольжича, 7, м.Житомир,10003, код ЄДРПОУ 13559341) до Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) (вул.Перемоги,55, м.Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 35021511) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 287, 296-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Капинос