05 листопада 2020 року м. Житомир справа № 240/11222/19
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Майстренко Н.М., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №240/11222/19 за його позовом до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 Військової частини НОМЕР_2 про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 29.01.2020 було частково задоволено позов ОСОБА_1 : визнано неправомірними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови у нарахуванні позивачу за період з 01 січня 2016 року по 08 червня 2017 року індексації грошового забезпечення; зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 08 червня 2017 року індексацію грошового забезпечення; зобов'язано Військову частину НОМЕР_2 провести позивачу виплату заборгованості з індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 08 червня 2017 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення суду набрало законної сили відповідно до ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2020.
На підставі зазначеного рішення Житомирський окружний адміністративний суд 21.05.2020 видав виконавчі листи №2672 2020 та №2673 2020 для звернення його до примусового виконання.
Від позивача на адресу Житомирського окружного адміністративного суду надійшло клопотання про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №240/11222/19.
Судове засідання для розгляду зазначеного клопотання призначено на 02.11.2020, в якому представники заявника та відповідача - Військової частини НОМЕР_1 - надали пояснення щодо своєї правової позиції.
Представник Військової частина НОМЕР_1 наполягав на необхідності відкладення судового засідання для надання своїх заперечень стосовно здійсненого позивачем розрахунку, у зв'язку з чим судове засідання відкладено на 05.11.2020.
У судовому засіданні, призначеному на 05.11.2020, представник позивача та представник Військової частини НОМЕР_1 підтримали свої вимоги та заперечення. Представником Військової частини НОМЕР_2 подано клопотання про розгляд заяви у письмовому провадженні.
Вирішення даної заяви після заслуховування пояснень представників сторін та дослідження письмових доказів стосовно порушеного питання суд вважає за можливе здійснити у порядку письмового провадження.
Судом встановлено, що позивач наполягає на тому, що рішення суду у справі 240/11222/19, яким зобов'язано Військову частину НОМЕР_2 та Військову частина НОМЕР_1 провести ОСОБА_1 нарахування та виплату заборгованості з індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 08.06.2017, виконано не у повному обсязі, оскільки сума індексації повинна бути виплачена у більшому розмірі, ніж фактично виплачена відповідачами. Вказані обставини можуть свідчити про недобросовісне виконання відповідачами рішення суду у справі №240/11222/19.
Військова частина НОМЕР_2 у письмових пояснення зазначила, що судове рішення виконано у повному обсязі, про що свідчить розрахунково-платіжна відомість №4/29 та банківська відомість №4/39 про виплату позивачу індексації грошового забезпечення.
Військова частина НОМЕР_1 у своїх письмових поясненнях заперечила проти заявленого клопотання, також вказавши на вчасне та повне виконання судового рішення.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Абзацом 1 ст. 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Згідно зі ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
У свою чергу, судовий контроль у формі зобов'язання подати звіт також є формою забезпечення виконання судових рішень.
Відповідно до частини 1 статті 372 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення.
Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах передбачений статтею 382 КАС України.
Частинами 1, 2 статті 382 КАС України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Правовий аналіз викладених норм дає підстави вважати, що судом можуть бути вжиті заходи реагування судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення строку для подачі звіту та накладення штрафу на особу відповідальну за виконання рішення суду.
Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої інстанції, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.
Водночас, слід врахувати, що положеннями КАС України передбачено, що судовий контроль є диспозитивним правом (а не обов'язком), яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин у справі судом, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі.
У свою чергу, застосування статті 382 КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставою її застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи - позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення.
У той же час, як свідчать документи, додані до матеріалів справи, позивачу на виконання рішення суду у справі №240/11222/19 відповідачами здійснено нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 08.06.2017 у сумі 1423,27 грн.
Той факт, що позивач не погоджується з нарахованою сумою індексації, не може бути розцінений судом як невиконання судового рішення, оскільки у даній справі було зобов'язано відповідачів здійснити нарахування та виплату індексації. Такі дії були ними вчинені відповідно до резолютивної частини судового рішення.
У свою чергу, обставини щодо визначення конкретного розміру належного позивачу забезпечення не були предметом судового розгляду, а тому суд не має повноважень перевірити правильність здійсненого розрахунку у контексті виконання рішення суду у справі №240/11222/19. Спір щодо визначення конкретного розміру суми індексації, на яку претендує позивач, не охоплюється таким процесуальним інститутом як судовий контроль за виконанням рішення і має вирішуватись у межах нового провадження.
Відповідно, зважаючи на те, що нарахування та виплата індексації були здійснені відповідачами, відсутні підстави для застосування положень ст. 382 КАС України щодо встановлення контролю за виконанням судового рішення, з огляду на що клопотання позивача не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 248, 256, 382 КАС України, суд
ухвалив:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення у справі №240/11222/19 за його позовом до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити дії відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення за правилами, встановленими статтями 293-297 КАС України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України.
Ухвалу суду складено у повному обсязі 05.11.2020.
Суддя Н.М. Майстренко