21 жовтня 2020 року Справа № 160/3439/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бонда М.В.
при секретарі судового засідання Жарій О.І
за участю:
за участю:
представника позивача Зосименко С.Г.
представника відповідача Ховрич О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради про визнання протиправними та скасування постанови та припису,-
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 , позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради (далі - Управління, відповідач) в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №04.2/050320 від 05.03.2020 року, видану Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради, якою фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого п.2 ч.2 ст.2 Закону України “Про відповідальність за правопорушення в сфері містобудівної діяльності” з накладенням штрафу у сумі 75672 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що позивачем засобами поштового зв'язку отримано постанову Управління про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №04.2/050320 від 05.03.2020 року. Підставою для винесення оскаржуваної постанови стали: протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 14.02.2020 року; акт складений за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог у сфері містобудівного законодавства від 14.02.2020 року № 0000000008; припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 14.02.2020 року, про існування яких позивачу не було відомо. Разом з оскаржуваною постановою позивач отримала документи, складені відповідачем 26.02.2020 року. Позивач вважає, що було порушено порядок проведення державного архітектурно-будівельного конролю та порядок притягнення позивача до відповідальності. З винесеною постановою позивач не погоджується, вважає її протиправною, що стало підставою звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 16.04.2020 року прийнято позовну заяву та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою від 22.06.2020 року суд перейшов до розгляду справи за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 09.07.2020 року та витребувано від відповідача докази, які необхідні для вирішення спору.
09.07.2020 року в підготовче засідання з'явилась позивач. Представник відповідача в підготовче засідання не з'явився, про дату, час та місце засідання повідомлений належним чином. 09.07.2020 року оголошено перерву у підготовчому засіданні до 21.07.2020 року та повторно ухвалою суду зобов'язано відповідача надати докази, що були витребувані ухвалою від 22.06.2020 року.
В підготовчому засіданні 21.07.2020 року оголошено перерву до 04.08.2020 року.
21.07.2020 року представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити в задоволенні позову, в обгрунтування своєї позиції зазначив, що про проведення позапланової перевірки було видано наказ Управління від 12.02.2020 року за №69п та виписано направлення від 13.02.2020 року за №0070 про проведення позапланової перевірки на об'єкті містобудування, що розташований за адресою: м. Дніпро, вул.Юрія Кондратюка, 11-Г. За результатами перевірки був складений протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 14.02.2020 року; акт складений за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог у сфері містобудівного законодавства від 14.02.2020 року № 0000000008; припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 14.02.2020 року. Складені документи за результатами проведення вищевказаної позапланової перевірки були направлені позивачеві засобами поштового зв'язку, про що свідчать розрахункові документи про направлення поштових відправлень, а саме чек ПАТ “Укрпошта” від 17.02.2020 року відправлення №4900079534590. З відправленням №4900079534590 на ім'я ОСОБА_1 повернувся конверт з відміткою «за письмовою відмовою одержувача», що свідчить про факт відмови позивача від отримання кореспонденції. 05.03.2020 року за результатами розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності начальником Управління винесено постанову №04.2/05030 стосовно позивача. Постанова направлялася позивачу засобами поштового зв'язку, про що свідчать розрахункові документи про направлення поштових відправлень - чек Пат «Укрпошта» від 10.03.2020 року, відправлення № 4900079518595. Дане відправлення отримане позивачем 13.03.2020 року, про що свідчить особистий підпис позивача. Також, представником відповідача надано до суду клопотання про залишення позову без розгляду внаслідок порушення строку звернення до суду.
29.07.2020 року представник позивача надав відповідь на відзив, в якій підтримав позовні вимоги викладені в позовній заяві.
04.08.2020 року оголошено перерву у підготовчому засіданні до 20.08.2020 року для надання можливості представнику відповідача ознайомитись з відповіддю на відзив та надати заперечення.
20.08.2020 року продовжено підготовче провадження на 30 днів та оголошено перерву у підготовчому засіданні до 09.09.2020 року.
09.09.2020 року сторони не з'явились. Представником позивача надано клопотання про відкладення розгляду справи. 09.09.2020 року суд ухвалив відкласти підготовче засідання на 23.09.2020 року.
23.09.2020 року позивачем надано до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 14.02.2020 року, виданий Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 .
23.09.2020 року суд прийняв заяву представника позивача про збільшення розміру позовних вимог та оголосив перерву у підготовчому засіданні до 29.09.2020 року для надання можливості представнику відповідача підготувати відзив щодо збільшених позовних вимог.
24.09.2020 року представником відповідача надано до суду клопотання про залишення позову без розгляду внаслідок порушення строку звернення до суду.
29.09.2020 року представником відповідача надано відзив в якому зазначено, що постанову №04.2/05030 від 05.03.2020 року позивачем було отримано 13.03.2020 року; про існування припису позивачеві також достеменно було відомо вже 13.03.2020 року.
29.09.2020 року представником позивача подано до суду заяву про поновлення строку звернення до суду.
29.09.2020 року судом відмовлено у задоволенні клопотань представника відповідача про залишення прозовної заяви без розгляду внаслідок пропуску строку зваернення до суду та оголошено перерву у підготовчому засіданні до 07.10.2020 року для надання можливості представнику позивача надати відповіді на відзив.
07.10.2020 року представником позивача надано відповідь на відзив, в якій зазначено, що об'єкт містобудування за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві власності саме фізичній особі ОСОБА_1 та саме з фізичною особою ОСОБА_1 було укладено договір оренди землі, на якій розташоване дане нерухоме майно, внаслідок чого можна дійти до висновку, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не є суб'єктом притягнення до відповідальності за порушення вимог законодавства у сфері будівництва чи реконструкції об'єкту, а таким суб'єктом є саме фізична особа ОСОБА_1 .
07.10.2020 року оголошено перерву у підготовчому засіданні до 21.10.2020 року.
21.10.2020 року закрито підготовче провадження та за згодою представників розпочато розгляд справи по суті в судовому засіданні.
В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила суд задовольнити позов; представник відповідача заперечувала проти позову, просила суд відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстровано 16.02.1995 року як фізична особа-підприємець відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; основним видом діяльності ФОП ОСОБА_1 є роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.
Відповідно до наказу начальника Управління від 12.02.2020 року за №69п виписано направлення від 13.02.2020 року за №0070 про проведення позапланової перевірки на об'єкті містобудування, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 щодо дотримання суб'єктом містобудування вимог законодавства.
14.02.2020 року Управлінням складено наступні документи:
- акт складений за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог у сфері містобудівного законодавства № 0000000008;
- припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , виконала реконструкцію об'єкта (магазину), а саме: добудову розмірами 4,8м х 2,6м, прибудову стами 1,7м х 1м, реконструкцію навісу літ. А1-1 розмірами 7,1м х 4,3м у капітальну прибудову, а також зробила нову вхідну групу до зазначеної будівлі, експлуатується без декларації про готовність до експлуатації об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками (СС1). В приписі викладено вимогу до позивача зупинити експлуатацію вищезазначеного обєкта містобудування та привести обєкт містобудування до попереднього стану у строк до 14.03.2020 року;
- протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, в якому зазначено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , без отримання повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків(відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (CCI)/ про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків(відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (CCI), та без розробленого робочого проекту виконала реконструкцію об'єкту (магазину), а саме добудову розмірами 4,8 м. X 2,6 м., прибудову розмірами 1,7 м. X 1 м., реконструкцію навісу літ. А1-1 розмірами 7,1 м. X 4,3 м. у капітальну прибудову, а також зробила нову вхідну групу до зазначеної будівлі, що є порушенням п.1 ч.1 ст.34, ч.1, ч.2 ст 36 ЗУ “Про регулювання містобудівної діяльності”.
Зазначені документи направлені позивачеві засобами поштового зв'язку, про що свідчать розрахункові документи про направлення поштових відправлень, а саме чек АТ “Укрпошта” від 17.02.2020 року, відправлення №4900079534590.
Відповідно до трекеру відстеження поштових відправлень відправлення №4900079534590 повернуто на адресу відповідача 13.04.2020 року.
05.03.2020 року відповідачем винесена оскаржувана постанова №04.2/050320 про накладання на позивача штрафу за правопорушення, передбаченого п.2, ч.2 ст.2 Закону України “Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності” в сумі 75 672,00 грн.
Постанова про правопорушення №04.2/050320 від 05.03.2020 року направлена позивачеві засобами поштового зв'язку, про що свідчать розрахункові документи про направлення поштових відправлень, а саме чек АТ “Укрпошта” від 10.03.2020 року, відправлення №4900079518595. Дане відправлення отримане позивачем 13.03.2020 року, про що свідчить особистий підпис позивача.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи суд зазначає наступне.
На підставі пункту 3 частини 3 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 року N 3038-VI (далі - Закон №3038-VI), посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт у випадках, визначених цим Законом.
Отже, вказаною нормою чітко визначено зміст вимог посадових осіб Управління, які можуть зазначатися у приписі.
Відповідно до пункту 9 частини 3 статті 41 Закону №3038-VI, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію.
Цією нормою визначено, що забороняти експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію посадові особи Управління мають право лише за вмотивованим письмовим рішенням.
Водночас, суд звертає увагу на те, що припис не може ототожнюватись із вмотивованим письмовим рішенням посадової особи Управління.
В оскаржуваному приписі від 14.02.2020 року викладено вимогу до позивача зупинити експлуатацію вищезазначеного об'єкта містобудування та привести об'єкт містобудування до попереднього стану у строк до 14.03.2020 року.
Зважаючи на відсутність у справі вмотивованого письмового рішення щодо заборони експлуатації спірного об'єкта, суд доходить до висновку, що при винесенні оскаржуваного припису посадова особа Управління вийшла за межі повноважень, наданих Законом №3038-VI.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на зазначене, оскаржуваний припис від 14.02.2020 року винесено не у межах повноважень, що визначені Законом, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; непропорційно, зокрема без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, внаслідок чого є протиправним та підлягає скасуванню.
Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 року № 244 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 року № 735) затверджено Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - Порядок).
Пунктом 17 Порядку визначено, що справа (про правопорушення у сфері містобудівної діяльності) може розглядатися за участю суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб; відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб'єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.
Зазначеною нормою передбачено право особи, яка притягається до відповідальності або її уповноваженого представника брати участь у розгляді справи, при цьому відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб'єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.
Матеріали справи містять докази про направлення ОСОБА_1 протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності з інформацією про дату розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності засобами поштового зв'язку 17.02.2020 року за адресою: АДРЕСА_2 . Поштове відправлення не було отримано ФОП ОСОБА_1 та повернулось до Управління 13.04.2020 року.
Таким чином, ФОП ОСОБА_1 не була своєчасно обізнана про дату розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, внаслідок чого була позбавлена можливості бути присутньою особисто чи забезпечити явку свого повноважного представника під час розгляду справи, та надавати свої пояснення щодо спірних питань.
За наведених обставин, суд приходить до висновку про передчасність винесення постанови про застосування до позивача штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що зумовлює визнання її протиправною та скасування.
Таким чином, позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 до Управління підлягають задоволенні в повному обсязі.
Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 2102 грн., що документально підтверджується дублікатом квитанції №0.0.1659770497.1 від 24.03.2020 року та за подання заяви про збільшення розміру позовних вимог в розмірі 2102 грн., що документально підтверджується квитанцією 0.0.1845908922.1 від 22.09.2020 року.
Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в сумі 4 204 грн.
В частині розподілу витрат позивача на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.
Відповідно до частин 1 та 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи; до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Отже, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інші), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
До матерілів справи долучено копії договору про надання правничої допомоги №36, укладеного 27.08.2020 року між адвокатом ОСОБА_2 та позивачем; додаткової угоди №1 від 27.08.2020 року про те, що загальна сума послуг за договором складає складає 7000 грн.; рахунок на оплату 7000 грн., висталений ОСОБА_2 позивачу 27.08.2020 року.
Проаналізвавши надані документи, суд зазначає, що предметом договору є надання консультаційних та юридичних послуг до узгоджених сторонами доручень.
Проте, позивачем та її представником не надано суду: узгоджених сторонами доручень; детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги; доказів сплати позивачем послуг адвоката (копія рахунку на оплату не є доказом оплати наданих послуг).
Таким чином, позивачем у встановленому Кодексом адміністративного судочинства України порядку документально не підтверджено та не доведено понесені витрати на професійну правничу допомогу, що виключає можливість відшкодування таких витрат.
На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради (адреса: 49000, Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 29-А; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 40498190) про визнання протиправними та скасування постанови та припису - задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №04.2/050320 від 05.03.2020 року.
Визнати протиправним та скасувати припис Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради про усуненя порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 14.02.2020 року.
Присудити на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради судові витрати у розмірі 4204 (чотири тисячі двісті чотири) гривні 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення в повному обсязі складено 03.11.2020 року.
Суддя М.В. Бондар