05 листопада 2020 року ЛуцькСправа № 140/9165/20
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Плахтій Н.Б.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Поліської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 , позивач) звернувся із позовом до Поліської митниці Держмитслужби (далі - відповідач, митниця) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA204120/2020/000194/2 від 02.06.2020.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що між ФОП ОСОБА_1 та фірмою ADMAR ADRIAN CHARKOT SPOLKA JAWNA (Польща) 04.05.2020 укладено контракт №01/05/2020 на поставку товарів на умовах СРТ Луцьк згідно інвойсів та по ціні, зазначеній в інвойсах. 28.05.2020 позивач подав митниці для митного оформлення митну декларацію (далі-МД) №UA204120/2020/039508. Під час митного оформлення митному органу було надано наступні документи: рахунок фактуру (інвойс); автотранспортну накладну; експортну декларацію (походження товару); акт проведення митного огляду; банківський платіжний документ, що підтверджує оплату товару; прейскурант (прайс - лист) виробника товару; контракт (договір купівлі-продажу товару); договір про перевезення товару; митну декларації країни відправлення; специфікацію; довідку про транспортні витрати; платіжне доручення; лист Польської фірми; висновок про якісні та вартісні характеристики товару. Позивач зазначає, що цих документів було цілком достатньо для завершення митного оформлення за першим методом.
Однак відповідачем 02.06.2020 прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA204120/2020/000194/2 та картку відмови у митному оформлення. Позивач вважає вказане рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки на підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товару та обраного методу її визначення було подано усі необхідні документи, які посвідчують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування митної вартості, відомості, необхідні для визначення митної вартості товарів.
Вказує, що митні консультації щодо обрання методу визначення митної вартості не проводились взагалі, а спірне рішення про коригування митної вартості не містить пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та докладної інформації і джерел, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Ухвалою суду від 16.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.53).
Відповідач у відзиві на позовну заяву (а.с.58-62) позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 не визнав, посилаючись на те, що за митною декларацією від 28.05.2020 №UA204120/2020/039508 позивачем заявлено до митного оформлення товар №1 «Рукавички виготовлені з поліефірних та візкозних волокон...» (далі - товар №1), товар №2 «Рукавички робочі трикотажні...» (далі - товар №2), товар №3 «Рукавички робочі трикотажні виготовлені з поліефірних волокон, покриті поліізопреном...» (далі - товар №3), товар №4 «Рукавички робочі бавовняні...» (далі - товар №4). Фактурна вартість товару №125800,00 злотих, митна вартість товару (заявлена декларантом за основним методом) - 172751,64 грн. (0,2902 USD/пара). Фактурна вартість товару №2 17760,00 злотих, митна вартість товару (заявлена декларантом за основним методом) - 118917,41 грн. (0,0924 USD/пара). Фактурна вартість товару №325320,00 злотих, митна вартість товару (заявлена декларантом за основним методом) - 169537,66 грн. (0,1054 USD/пара). Фактурна вартість товару №47446,00 злотих, митна вартість товару (заявлена декларантом за основним методом) - 49856,93 грн. (0,1823 USD/пара).
При проведенні у відповідності до положень статті 54 Митного кодексу України контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за митною декларацією, встановлено наявність в документах розбіжностей і неточностей:
- відповідно до пункту 4.1 Контракту від 04.05.2020 №01/05/2020 країна походження товару - Польща. Разом з тим в інвойсі від 04.05.2020 №20- DEX/0025 вказана країна походження - Китай.
- згідно з пунктом 4.2 Контракту від 04.05.2020 №01/05/2020 з товаром постачальник передає пакет наступних документів: рахунок-фактура, сертифікат походження, сертифікат якості, виданий заводом-виробником. Але до митного оформлення декларантом не подано документи, передбачені з пунктом 4.2 Контракту від 04.05.2020 №01/05/2020, а саме: сертифікат походження та сертифікат якості, виданий заводом-виробником.
- в митній декларації країни відправлення від 12.05.2020 №20PL301010E0362232 за кодом документа 5DK1 вказана специфікація та за кодом документа 5DK6 вказана інформація про транспортні витрати.
З метою підтвердження інформації щодо заявленої митної вартості, яка міститься у документах, поданих разом з митною декларацією, митницею направлено декларанту електронне повідомлення з вимогою надати додаткові документи:
1) сертифікат походження та сертифікат якості, виданий заводом-виробником, вказані в пункті 4.2 Контракту від 04.05.2020 №01/05/2020;
2) специфікацію та інформацію про транспортні витрати, зазначені в митній декларації країни відправлення від 12.05.2020 №20PL301010E0362232 за кодом документа 5DK1 та кодом документа 5DK6;
3) виписки з бухгалтерської документації продавця стосовно формування вартості імпортованого товару на заявлених умовах поставки із врахуванням вартості придбання у третіх осіб;
4) договору (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
5) висновок про якісні та вартісні характеристики, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями.
Відповідно до положень статей 21, 52, 57 Митного кодексу України декларанта інформовано, що згідно ПІК ЄАІС «Цінова інформація при визначенні митної вартості» вартість імпортованого товару №1 становить 0,48 USD/пapa (митна декларація від 06.03.2020 №UA10006/2020/309187); вартість імпортованого товару №2 становить 0,48 USD/пapa (митна декларація від 06.03.2020 №UA10006/2020/309187); вартість імпортованого товару №3 становить 0,49 USD/пapa (митна декларація від 12.05.2020 №UA204120/2020/35299);вартість імпортованого товару №4 становить 0,63 USD/пapa (митна декларація від 08.05.2020 №UA500050/2020/205203).
На електронне повідомлення митниці декларантом надано додаткові документи: специфікацію від 04.05.2020 №Nr20-DEX/0025 (в форматі .xls), лист від 01.06.2020 б/н, експертний висновок від 01.06.2020 №В-681, лист від 02.06.2020 б/н з прохання прийняти рішення без урахування термінів передбачених частиною 3 статті 53 МКУ.
За результатами опрацювання додатково наданих документів, встановлено:
у наданому декларантом експертному висновку Волинської Торгово-промислової палати №В-681 від 01.06.2020 зазначено наступне: п.3 Задача експертизи: встановити контрактну вартість товару, а саме: рукавиць захисних робочих та штанів захисних садових (згідно інвойсів 20-DEX/0025 від 04.05.2020, 20-DEX/0062 від 21.05.2020). Таким чином експертом не встановлена вартість товарів, але зазначено, що вказана вартість товару може складати вартість згідно інвойсів 20-DEX/0025 від 04.05.2020, 20-DEX/0062 від 21.05.2020;
наданий експертний висновок Волинської Торгово-промислової палати №В-681 від 01.06.2020 не може бути прийнятим митним органом до уваги, оскільки в ньому допущено помилку, а саме: неправильно вказано вартість товару X OX-NITER 9 - 0,16 PLN, вартість якого вказана в інвойсі №20- DEX/0025 від 04.05.2020 1,16 PLN;
надана декларантом специфікація Nr 20-DEX/0025 від 04.05.2020 в файлі формату .xls не може бути прийнята до уваги митним органом, оскільки вона не містить підписів уповноважених осіб та печаток, не виготовлена на фірменому бланку.
У зв'язку з виявленими неточностями, розбіжностями у наданих декларантом документах та не наданням усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2 - 4 ст.53 МКУ та у відповідності до ч.5 ст.54 МКУ, за результатом проведеної процедури консультації з декларантом, прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 02.06.2020 №UA204120/2020/000194/2.
Митну вартість імпортованого товару №1 визначено на основі раніше визнаних органами доходів і зборів митних вартостей - митна декларація від 06.03.2020 №UA10006/2020/309187 - 0,48 USD/пapa;
Митну вартість імпортованого товару №2 визначено на основі раніше визнаних органами доходів і зборів митних вартостей - митна декларація від 06.03.2020 №UA10006/2020/309187 - 0,48 USD/пapa;
Митну вартість імпортованого товару №3 визначено на основі раніше визнаних органами доходів і зборів митних вартостей - митна декларація від 12.05.2020 №UA204120/2020/35299 - 0,49 USD/пapa;
Митну вартість імпортованого товару №4 визначено на основі раніше визнаних органами доходів і зборів митних вартостей - митна декларація від 08.05.2020 №UA500050/2020/205203 - 0,63 USD/пapa.
Випуск товарів №1, №2, №3, №4 у вільний обіг здійснено за МД від №UA204120/2020/041045 з врахуванням частини 7 статті 55 МКУ.
З огляду на вищевикладене, вважає рішення про коригування митної вартості товарів від 02.06.2020 №UA204120/2020/000194/2 таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, а тому в задоволенні позову слід відмовити повністю.
26.08.2020 до суду подано відповідь на відзив, в якій позивач підтримує власну правову позицію з підстав та мотивів, висловлених в позовній заяві (а.с.72-74).
Інших заяв по суті справи не надходило.
Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних мотивів та підстав.
Судом встановлено, що 04.05.2020 року між ОСОБА_1 (Покупець) та фірмою ADMAR ADRIAN CHARKOT SPOLKA JAWNA (Польща) (Продавець) було укладено контракт №01/05/2020, за умовами якого продавець зобов'язується постачати товари в адресу ОСОБА_1 на умовах СРТ Луцьк згідно інвойсів та по ціні зазначеній в інвойсах (а.с.27-29).
У пункті 1.2, 1.3 контракту №01/05/2020 встановлено, що загальна сума контракту складається із сум всіх поставок, здійснених продавцем покупцю протягом дії даного контракту; ціна на товар встановлюється на умовах СРТ Луцьк (ІНКОТЕРМС-2010).
Відповідно до п.3.1 контракту №01/05/2020 покупець зобов'язується провести 100% передоплату за кожну партію товару згідно з рахунком-фактурою (інвойсом), виставленому продавцем товару, який є предметом контракту.
Пунктами 4.1, 4.2 передбачено, що країна походження товару - Польща; якість товару повинна відповідати стандартам і буде підтверджуватись наступними документами і сертифікатами, наданими продавцем: сертифікат про походження товару; сертифікат якості, виданий заводом-виробником.
На виконання умов контракту №01/05/2020 від 04.05.2020 позивачу поставлено товар (рукавиці робочі, захисні) загальною вартістю 76326,00 злотих, що стверджується фактурою №20-DEX/0025 від 04.05.2020 (а.с.19-20).
З метою митного оформлення товару «Рукавички виготовлені з поліефірних та візкозних волокон...» (далі - товар №1), «Рукавички робочі трикотажні...» (далі - товар №2), «Рукавички робочі трикотажні виготовлені з поліефірних волокон, покриті поліізопреном...» (далі - товар №3), «Рукавички робочі бавовняні...» (далі - товар №4) 28.05.2020 позивачем подано митному органу митну декларацію №UA204120/2020/039508, у якій визначено митну вартість товару за першим методом (основним) (а.с.13-14).
На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації №UA204120/2020/039508 митної вартості товарів та обраного методу її визначення, разом з декларацією декларант надав митному органу документи, які посвідчують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, зокрема, рахунок-фактуру №20-DEX/0025 від 04.05.2020 (а.с.19-20); міжнародну товаротранспортну накладну (CMR) №UA204120/2020/035330 (а.с.21-22); довідку про транспортні витрати від 14.05.2020 (а.с.23); експортну декларацію країни відправлення №20PL301010Е0362232 (а.с.24-25); платіжне доручення в іноземній валюті, що підтверджує оплату за товар №4 від 07.05.2020 (а.с.26); контракт №01/05/2020 від 04.05.2020 (а.с.27-29).
При перевірці документів митницею встановлено розбіжності у документах, а саме:
- відповідно до пункту 4.1 Контракту від 04.05.2020 №01/05/2020 країна походження товару - Польща. Разом з тим в інвойсі від 04.05.2020 №20-DEX/0025 вказана країна походження - Китай.
- згідно з пунктом 4.2 Контракту від 04.05.2020 №01/05/2020 з товаром постачальник передає пакет наступних документів: рахунок-фактура, сертифікат походження, сертифікат якості, виданий заводом-виробником. Але до митного оформлення декларантом не подано документи, передбачені з пунктом 4.2 Контракту від 04.05.2020 №01/05/2020, а саме: сертифікат походження та сертифікат якості, виданий заводом-виробником.
- в митній декларації країни відправлення від 12.05.2020 №20PL301010E0362232 за кодом документа 5DK1 вказана специфікація та за кодом документа 5DK6 вказана інформація про транспортні витрати.
У зв'язку з наявною в митного органу інформацією згідно ПІК ЄАІС «Цінова інформація при визначенні митної вартості», яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів, декларанту направлене електронне повідомлення з вимогою про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів, а саме: сертифікат походження та сертифікат якості, виданий заводом-виробником, вказані в пункті 4.2 Контракту від 04.05.2020 №01/05/2020; специфікацію та інформацію про транспортні витрати, зазначені в митній декларації країни відправлення від 12.05.2020 №20РL301010Е0362232 за кодом документа 50К1 та кодом документа 50К6; виписки з бухгалтерської документації продавця стосовно формування вартості імпортованого товару на заявлених умовах поставки із врахуванням вартості придбання у третіх осіб; договору (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; висновок про якісні та вартісні характеристики, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями (а.с.33).
У відповідь на вимогу митниці позивач надав специфікацію (цінову пропозицію) (а.с.30-31) та експертний висновок Волинської торгово-промислової палати №В-681 від 01.06.2020 (а.с.28), а також зазначив, що сертифікат якості та сертифікат походження товару митниця не вправі вимагати. Крім того, вказав, що виписка з бухгалтерської документації продавця стосовно формування вартості імпортованого товару на заявлених умовах поставки із врахуванням вартості придбання є комерційною таємницею і відсутня у декларанта, а митний орган не має право вимагати такі документи продавця. Що стосується транспортних витрат, то позивач вказав, що такі витрати були понесені продавцем на умовах СРТ Луцьк, про що було надано відповідну довідку; договір із третіми особами покупець не укладав і відповідно надати їх не може (а.с.34-35).
У листі від 02.06.2020, адресованому відповідачу, ФОП ОСОБА_1 зазначив, що декларантом були надані усі наявні документи та просив прийняти рішення без урахуванням термінів, передбачених частиною 3 статті 53 Митного кодексу України, та випустити вантаж у вільний обіг (а.с.36).
02.06.2020 відповідач прийняв рішення №UA204120/2020/000194/2 про коригування митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення у МД №204120/2020/039508 (а.с.15-16).
У зазначеному рішенні митниця вказала, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються та за рівнем, визначеним декларантом, у зв'язку з наступним.
Документи, подані декларантом до митного оформлення товару за митною декларацією (далі - МД) №UA204120/2020/39508 та додатково надані документи містять розбіжності та неточності, зокрема:
1) Відповідно до пункту 4.1 Контракту від 04.05.2020 №01/05/2020 країна походження товару - Польща. Разом з тим в інвойсі від 04.05.2020 № 20-ОЕХ/0025 вказана країна походження - Китай.
Згідно з пунктом 4.2 Контракту від 04.05.2020 №01/05/2020 з товаром постачальник передає пакет наступних документів: рахунок-фактура, сертифікат походження, сертифікат якості, виданий заводом-виробником. Але до митного оформлення декларантом не подано документи, передбачені з пунктом 4,2 Контракту від 04.05.2020 №01/05/2020, а саме: сертифікат походження та сертифікат якості, виданий заводом-виробником.
2) В митній декларації країни відправлення від 12.05.2020 №20РІ301010Е0362232 за кодом документа 50К1 вказана специфікація та за кодом документа 50К6 вказана інформація про транспортні витрати.
3) У наданому декларантом експертному висновку Волинської Торгово-промислової палати №В-681 від 01.06.2020 зазначено наступне: п.З Задача експертизи: встановити контрактну вартість товару, а саме: рукавиць захисних робочих та штанів захисних садових (згідно інвойсів 20-DEX/0025 від 04.05.2020, 20-DEX/0062 від 21.05.2020). Таким чином експертом не встановлена вартість товарів, але зазначено, що вказана вартість товару може складати вартість згідно інвойсів 20-DEX/0025 від 04.05.2020, 20-DEX/0062 від 21.05.2020.
4) Наданий експертний висновок Волинської Торгово-промислової палати №В-681 від 01,06.2020 не може бути прийнятим митним органом до уваги, оскільки в ньому допущено помилку, а саме: неправильно вказано вартість товару X OX-NITER 9 - 0,16 PLN, вартість якого вказана в інвойсі №20-DEX/0025 від 04.05.2020 1,16 PLN
5) Надана декларантом специфікація №20-ОЕХ/0025 від 04.05.2020 в файлі формату ,xls не може бути прийнята до уваги митним органом, оскільки вона не містить підписів уповноважених осіб та печаток, не виготовлена на фірменому бланку.
Відмовою в наданні всіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2-4 ст.53 МКУ та у відповідності до ч.5 ст.54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями ст.17 угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 р.
Митниця також володіє інформацією, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів (ПІК ЄАІС «Цінова інформація при визначенні митної вартості»): товар № 1-митна декларація від 06.03.2020 №1- 0006/2020/309187 -0,48 USD/пapa; товар №2-митна декларація від 06.03.2020 №І)А 10006/2020/309187 - 0,48 USD/пapa; товар №3-митна декларація від 12.05.2020 №ІІА204120/2020/35299 -0,49 USD /пара; товар №4-митна декларація від 08.05.2020 №ІІА500050/2020/205203- 0,63 USD /пара;
Заявлена декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови надання підтвердження інформації щодо числових значень складових митної вартості, яка міститься у документах, поданих разом з митною декларацією, зокрема, шляхом надання додаткових документів, витребуваних згідно вимоги митниці, таких як: сертифікат походження та сертифікат якості, виданий заводом-виробником, вказані в пункті 4.2 Контракту від 04.05.2020 №01/05/2020; специфікацію та інформацію про транспортні витрати, зазначені в митній декларації країни відправлення від 12.05.2020 № 20РІ.301010Е0362232 за кодом документа 50К1 та кодом документа 50К6; виписки з бухгалтерської документації продавця стосовно формування вартості імпортованого товару на заявлених умовах поставки із врахуванням вартості придбання у третіх осіб; договору (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; висновок про якісні та вартісні характеристики, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями.
За результатом проведеної відповідно до положень частини 4 статті 57 Митного кодексу України процедури консультації з декларантом та у зв'язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно положень глави 9 Митного кодексу України) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 Митного кодексу України), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (стаття 63 Митного кодексу України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 Митного кодексу України, митну вартість партії товарів скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 Митного кодексу України.
Митну вартість імпортованого товару визначено на основі раніше визнаних органами доходів і зборів митних вартостей: товар №1-митна декларація від 06.03.2020 №UА10006/2020/309187 - 0,48 USD/пара; товар №2-митна декларація від 06.03.2020 №UА10006/2020/309187 - 0,48 USD/пара товар №3-митна декларація від 12.05.2020 №UА204120/2020/35299 -0,49 USD/пара; товар №4 - митна декларація від 08.05.2020 №UА500050/2020/205203 - 0,63 USD /пара.
Числове значення митної вартості товару 1 становить 287714,11 UАН (0,48 USD /пара*22200 пар*27,0002/6,6958) або у валюті контракту за курсом валюти Нацбанку України на день подання митної декларації до митного оформлення- 42969,34 PLN .
Числове значення митної вартості товару 2 становить 622126,06 UАН (0,48 USD /пара 48000 пар*27,0002/6,6958) або у валюті контракту за курсом валюти Нацбанку України на день подання митної декларації до митного оформлення- 92912,88 PLN.
Числове значення митної вартості товару 3 становить 793805,84 UАН (0,49 USD /пара*60000 пар*27,0002/6,6958) або у валюті контракту за курсом валюти Нацбанку України на день подання митної декларації до митного оформлення- 118552,80 PLN .
Числове значення митної вартості товару 4 становить 173503,31 UАН (0,63 USD/пара* 10200 пар*27,0002/6,6958) або у валюті контракту за курсом валюти Нацбанку України на день подання митної декларації до митного оформлення- 25912,26 PLN.
Коригування митної вартості слугувало підставою для видання картки відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204120/2020/00709. У цій же картці відмови митний орган роз'яснив можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення після проведення декларування товарів відповідно до 257 Митного кодексу України, здійснивши коригування заявленої митної вартості відповідно до рішення про коригування митної вартості від 02.06.2020 №UA204120/2020/000194/2 з урахуванням положень частини 4,7 статті 55 Митного кодексу України. Привести у відповідність гр.44 та електронний інвойс МД відповідно до вимог НМФУ №651 від 30.05.2012 та ПМКУ №450 від 21.05.2012 (а.с.17).
03.06.2020 декларантом подано митному органу МД №UA204120/2020/041045, у якій в лівому підрозділі графи 43 Код МВВ зазначено використаний позивачем 1 метод визначення митної вартості, а у правому - 6 метод відповідно до рішення про коригування митної вартості товарів. Товар випущено у вільний обіг з наданням гарантій по сплаті митних платежів на загальну суму 388929,26 грн (а.с.11-12).
Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню митниці, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов'язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов'язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.
Частиною першою статті 49 Митного кодексу України (далі - МК України) визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частина першої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Згідно з частинами другою - п'ятою статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Як передбачено частинами першою - третьою, шостою та сьомою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Частинами першою - четвертою статті 57 МК України визначено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
Аналізуючи вищевикладені норми митного законодавства України, слід дійти висновку, що основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору. Обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені МК України заборонено.
Як слідує із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару «Рукавички виготовлені з поліефірних та візкозних волокон...», «Рукавички робочі трикотажні...», «Рукавички робочі трикотажні виготовлені з поліефірних волокон, покриті поліізопреном...», «Рукавички робочі бавовняні...» та ненадання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару.
При цьому позиція відповідача полягає у тому, що подані до митного контролю та оформлення документи не містили усіх даних, необхідних для визначення митної вартості, містили розбіжності, а також що у митниці наявна інформація про більшу митну вартість ідентичних товарів, у зв'язку із чим від декларанта витребовувалися додаткові документи та, оскільки декларантом не надано витребуваних документів, тому митну вартість товару визначено відповідачем за резервним методом, на підставі цінової інформації, наявної в митниці.
Так, з матеріалів справи слідує, що сумніви митного органу щодо достовірності заявленої митної вартості товару виникли у зв'язку з тим, що згідно контракту від 04.05.2020 №01/05/2020 країна походження товару - Польща, а в інвойсі від 04.05.2020 №20-ОЕХ/0025 вказана країна походження - Китай.
Разом з тим суд зазначає, що митниця не обґрунтувала, яким чином розбіжність між країною виробником товару в контракті та інвойсі в даному випадку може впливати на ціну товару та правильність визначення його митної вартості.
Суд звертає увагу, що на підставі виставленого фірмою ADMAR ADRIAN CHARKOT SPOLKA JAWNA (Польща) рахунку-фактури (інвойсу) №20-DEX/0025 від 04.05.2020 (а.с.19-20), у якому вказано інформацію про країну походження товару - Китай, позивач здійснив 100% оплати за товар (а.с.26), при цьому вартість товарів №№1, 2, 3, 4 згідно вказаного інвойсу підтверджена експертним висновком Волинської торгово-промислової палати №В-681 від 01.06.2020 (а.с.18).
Суд вважає, що відповідач безпідставно не прийняв до уваги зазначений експертний висновок з огляду на те, що в ньому допущено помилку, оскільки така помилка не стосується товарів №№1, 2, 3, 4.
Крім того, суд зазначає, що в силу приписів статті 11 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» торгово-промислові палати мають право, зокрема, проводити на замовлення українських та іноземних підприємців експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість. Методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов'язковими для застосування на всій території України.
З огляду на зазначені законодавчі приписи експертна довідка №В-681 від 01.06.2020 є обов'язковою для врахування митницею при митному оформленні товару, однак безпідставно не взята до уваги.
Також суд погоджується з доводами позивача про те, що сертифікат походження та сертифікат якості, виданий заводом виробником, в силу приписів статті 53 МК України не є документами, що підтверджують митну вартість товару, та не можуть бути витребувані митницею, оскільки забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Що стосується позиції митниці про те, що надана декларантом специфікація в файлі формату .xls не може бути прийнята до уваги, оскільки не містить підписів уповноважених осіб та печаток, не виготовлена на фірмовому бланку, то суд звертає увагу, що цінова пропозиція на місяць травень, надана фірмою ADMAR ADRIAN CHARKOT SPOLKA JAWNA (Польща), містить фірмовий штамп, отже є прийнятною (а.с.30-31).
Щодо транспортних витрат, то як слідує з умов контракту, товар поставлявся на умовах СРТ, що в свою чергу зобов'язує продавця оплатити витрати, пов'язані з доставкою товару, до пункту призначення.
Як слідує з листа фірма ADMAR ADRIAN CHARKOT SPOLKA JAWNA (Польща) від 02.06.2020 (а.с.32), контрагентом позивача підтверджено ту обставину, що фірма укладає контракти з перевізниками, в тому числі українськими, та за свій рахунок оплачує транспортування придбаного товару в адресу ОСОБА_1 , який не несе витрат на транспортні послуги. При цьому позивач надавав митниці довідку ФОП ОСОБА_2 про транспортні витрати (а.с.23).
Водночас, що стосується наявної у митниці інформації щодо рівнів митної вартості товарів, ідентичних чи подібних із імпортованим товаром, то суд враховує таке.
Україна приєдналася до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур (у зміненій редакції) (Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур» від 15.02.2011 №3018-VI).
Відповідно до Стандартного правила 6.4 Додатка II до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур (Загальний додаток) «Митна служба застосовує метод аналізу ризиків для визначення осіб та товарів, у тому числі транспортних засобів, що підлягають перевірці, та ступеня такої перевірки». Із цього правила, зокрема, випливає, що «для цільового добору конкретних операцій вибірка товарів, транспортних засобів чи документів з метою перевірки повинна ґрунтуватися на профілях ризику. Така заснована на вибірковості процедура допускає також випадковий добір на основі статистичної вибірки чи ініціативи співробітника митниці, заснованої на його досвіді чи інтуїції» (пункт 7.1 Рекомендацій до Загального додатка до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур (у зміненій редакції)). Тобто наведене Стандартне правило передбачає, що поглибленій перевірці підлягають документи, стосовно яких спрацювала система управління ризиками, або документи, відібрані співробітниками митниці.
Частиною першою статті 320 МК України передбачено, що форми та обсяги контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства з питань митної справи та міжнародних договорів України при митному оформленні, обираються митницями (митними постами) на підставі результатів застосування системи управління ризиками.
Згідно з частиною другою статті 361 цього ж Кодексу органи доходів і зборів застосовують систему управління ризиками для визначення товарів, транспортних засобів, документів і осіб, які підлягають митному контролю, форм митного контролю, що застосовуються до таких товарів, транспортних засобів, документів і осіб, а також обсягу митного контролю.
Згідно з пунктом 3.5 Положення про систему аналізу й селекції факторів ризику при визначенні окремих форм митного контролю, затвердженого наказом Державної митної служби України від 27.05.2005 №435, одним із критеріїв ризику закріплено факт того, що «заявлена митна вартість товарів значно відрізняється від ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів при їх увезенні на митну територію Україну».
За результатами оцінки ризику у конкретному випадку переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон України, в тому числі за результатами контролю із застосуванням системи управління ризиками, що здійснюється відповідно до статті 337 МК України, митні органи обирають форми та обсяг митного контролю. При цьому формується перелік митних формальностей, визначених за результатами застосування інструментів з управління ризиками (пункт 7.1 Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками в митній службі України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №597).
При декларуванні товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України, у процесі оформлення МД використовується Порядок заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №651, та відомчі класифікатори інформації з питань державної митної справи, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 №1011, якими, зокрема, передбачені різні форми перевірки документів та матеріалів: контроль правильності визначення митної вартості товарів (код митної формальності - 105-2); витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів (код митної формальності - 106-2).
Отже, аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що поглиблена перевірка документів, доданих до митної декларації, на предмет їх достовірності та правильності визначення митної вартості товару здійснюється виключно при спрацюванні системи управління ризиками або у випадках, які визначаються співробітниками митниці на основі власного досвіду чи інтуїції.
Згаданий Класифікатор митних формальностей, що можуть бути визначені за результатами застосування системи управління ризиками, передбачає, що одним із наслідків спрацювання системи управління ризиками може бути проведення такої формальності, як «витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів» (код митної формальності - 106-2). Проте, митний контроль та митне оформлення як складові митної процедури є частиною адміністративних процедур із провадження справи декларанта щодо пропуску його товарів через митний кордон України. Факт відхилення рівня задекларованої митної вартості від рівня митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не стосується обставин справи; він стосується фактів, які були зафіксовані під час провадження справ щодо інших товарів. Факт відхилення рівня митної вартості є лише приводом для вчинення певних адміністративних процедур, проте сам собою не є доказом у справі, у якій провадяться адміністративні (митні) процедури.
Таким чином, правові акти суб'єкта владних повноважень, в тому числі процедурне рішення митного органу про витребування додаткових документів, може бути ухвалене ґрунтуючись лише на доказах у справі, а такими доказами передусім є документи, додані до митної декларації.
Факт того, що рівень задекларованої митної вартості товару значно нижчий за рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, сам собою не може бути підставою для витребування додаткових документів; цей факт є лише підставою для поглибленої перевірки повноти та достовірності документів, і лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів.
Аналогічний підхід закріплено і у Методичних рекомендаціях щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДФС України від 11.09.2015 № 689. Так, у пункті 8 розділу 2 цих Методичних рекомендацій зазначено, що у випадках спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв'язку з ризиком заниження митної вартості та декларуванням митної вартості нижчої, ніж вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, та відповідно до частин третьої - четвертої статті 53 МК України здійснює запит додаткових документів. У випадках, передбачених частиною шостою статті 54 МК України та частиною першою статті 55 цього Кодексу, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, приймає рішення про коригування митної вартості товарів. Тобто, при відповідному спрацюванні автоматизованої системи аналізу та управління ризиками митний орган повинен насамперед здійснити перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, і лише після цього у разі виявлення підстав може витребувати у декларанта додаткові документи.
Суд зазначає, що подані позивачем до митного оформлення документи щодо ціни товару, зокрема, фактура від 04.05.2020 №20DEX/0025, цінова пропозиція, не містили розбіжностей, а ціна товару підтверджувалась експертним висновком. Сам факт здійснення митного оформлення подібних товарів за митною вартістю, що є більша заявленої декларантом, не може бути безумовною підставою для коригування відповідачем митної вартості товару.
Крім того, в даному випадку з жодних документів, поданих позивачем, не вбачається, що до виконання договору з огляду на предмет та умови поставки залучені треті особи.
З врахуванням вищевикладеного суд вважає, що позивачем подано для митного оформлення імпортованого товару документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, чітко підтверджували ціну товарів, що сплачена позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої та п'ятої статті 58 Митного кодексу України.
У оспорюваному рішенні про коригування митної вартості товарів вказано, що підставою його прийняття стало неподання декларантом документів для підтвердження заявленої митної вартості товару. Тобто, відповідач при прийнятті рішення застосував пункт 2 частини шостої статті 54 МК України. При цьому митну вартість товару він визначив за другорядним методом - резервним відповідно до статті 64 Митного кодексу України на підставі цінової інформації ЄАІС.
Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598, … посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Водночас оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не містить пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо відповідно до зазначеної у ньому МД №UA204120/2020/039508 від 28.05.2020.
Крім того, як вбачається з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, у ньому зазначено про неможливість застосування другого-п'ятого методів визначення митної вартості у зв'язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком. При прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем використано виключно цінову інформацію ЄАІС.
При цьому обов'язком митного органу у разі незгоди із заявленою декларантом митною вартістю є проведення консультацій з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та послідовний вибір методів з обґрунтуванням причин неможливості застосування кожного з попередніх методів.
Однак, попри формальну вказівку в оскаржуваних рішеннях про проведення таких консультацій, митним органом не надано належних доказів про проведення процедури консультацій з декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товарів, а лише надіслано декларанту в електронному вигляді повідомлення-вимоги про надання додаткових документів, та в подальшому прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів.
Суд зазначає, що оскаржуване рішення не містить числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товару, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, та у ньому відсутнє належне обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої відповідачем, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Оскільки, відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, суд дійшов висновку, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA204120/2020/000194/2 від 02.06.2020 є необґрунтованим та безпідставним.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх та беззаперечних доказів правомірності прийнятих рішень, відтак, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів слід визнати протиправним та скасувати, а позовні вимоги задовольнити.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Частинами першою, третьою статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.
Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року, заява №19336/04, пункт 268; рішення у справі «Баришевський проти України», заява № 71660/11, пункт 95; рішення у справі «Двойних проти України», заява №72277/01, пункт 80; рішення у справі «Меріт проти України», заява №66561/01, пункті 88). Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм, слід дійти висновку про те, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника сторони за договором. При цьому надані послуги повинні бути обґрунтованими, а доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі. Суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи та не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним чи необґрунтованим щодо іншої сторони спору.
Позивач в позовній заяві просить суд стягнути з відповідача понесені ним судові витрати, в тому числі відповідно до поданого клопотання (а.с.37-38) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 9465,20 грн.
На підтвердження факту понесення витрат на професійну правничу допомогу позивач надав суду договір №15/06/20-02 про надання правової допомоги від 27.07.2020, укладений між Адвокатським об'єднанням «ПРЕМІУМ СЕРВІС» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (а.с.39-40).
Відповідно до п.1.1. договору клієнт доручає, а адвокатське об'єднання бере на себе зобов'язання надавати правничу допомогу у справі про визнання протиправним та скасування рішення Поліської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 02.06.2020 №UA204120/2020/000194/2.
Згідно з п.4.1. та п.4.2. договору розмір винагороди адвокатського об'єднання за представництво інтересів клієнта в суді (однієї інстанції) становить 4000,00 грн. За правничу допомогу, крім допомоги за представництво інтересів клієнта в суді, клієнт оплачує винагороду в розмірі, вказаному в актах виконаних робіт/наданих послуг.
З акту приймання-передачі наданих послуг від 15.06.2020 слідує, що виконавцем були проведені роботи (надані послуги) на суму 5465,20 грн (а.с.42), а саме:
- надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з питань правомірності винесення Поліською митницею Держмитслужби рішення про коригування митної вартості товарів від 02.06.2020 №UA204120/2020/000194/2 та оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204120/2020/00709 (1 год) на суму 840,80 грн;
- вивчення та підготовка документів по справі щодо оскарження рішення Поліської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 02.06.2020р. №UA204120/2020/000194/2 (2 год) на суму 1681,60 грн;
- складання позовної заяви про визнання протиправним і скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 02.06.2020р. №UA204120/2020/000194/2 (3,5 год) на суму 2942,80 грн.
Відповідно до виставленого позивачу Адвокатським об'єднанням «ПРЕМІУМ СЕРВІС» рахунку-фактуру від 17.06.2020 №17/0620-02 на оплату наданих послуг включено також послуги по представництву інтересів ФОП ОСОБА_1 у суді першої інстанції на суму 4000,00 грн, загальна сума рахунку становить 9465,20 грн (а.с.43).
З платіжного доручення від 23.06.2020 №20 слідує, що позивач сплатив на користь Адвокатського об'єднання «ПРЕМІУМ СЕРВІС» 9465,20 грн за надання правничої допомоги згідно рахунку №17/0620-02 від 17.06.2020 (а.с.44).
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтями 19, 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також враховуючи предмет спору, значення справи для сторін та конкретні обставини справи, яка не є складною, суті виконаних послуг, зокрема, відсутності юридичного супроводу адвоката в суді у зв'язку з розглядом справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, суд вважає, що сума, заявлена до відшкодування у розмірі 9465,20 грн є надмірною та неспівмірною з фактичним обсягом наданих адвокатом послуг, оскільки послуги щодо усної консультації по правових підставах оскарження рішення, вивчення та підготовка наявних письмових доказів охоплюються загальною діяльністю адвоката та мають на меті складання позовної заяви і подання її до суду.
Проте, з урахуванням принципу справедливості і складності справи, обсягу опрацьованого матеріалу, суд вважає за необхідне присудити на користь позивача витрати на правову допомогу, понесені у зв'язку з наданням адвокатом послуг по складанню позовної заяви в сумі 2942,80 грн.
При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд також враховує, що позивач сплатив судовий збір у сумі 3889,30 грн згідно з платіжним дорученням від 23.06.2020 №508 та квитанцією від 09.07.2020 №50255145 (а.с.10, 51).
Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача слід стягнути на користь позивача судові витрати в загальній сумі 6832,10 грн, що складаються із суми судового збору та витрат на професійну правничу допомогу, а решту витрат повинен понести позивач.
Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Митного кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення Поліської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA204120/2020/000194/2 від 02 червня 2020 року.
Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Поліської митниці Держмитслужби судові витрати в сумі 6832,10 грн (шість тисяч вісімсот тридцять дві грн 10 коп).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Поліська митниця Держмитслужба (33028, Рівненська область, місто Рівне, вулиця Соборна, будинок 104, код ЄДРПОУ 43350097).
Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій