02 листопада 2020 року ЛуцькСправа № 140/13428/20
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Смокович В.І.,
за участю секретаря судового засідання - Литвиненко І.П.,
представника позивача - Колба С.О.,
представника Головного управління ДПС у Волинській області - Березної Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Олюр Глобал» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування наказу,
Приватне підприємство «Олюр Глобал» (далі - ПП «Олюр Глобал», позивач, підприємство) звернулося із позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області, відповідач, податковий орган) про визнання протиправним та скасування наказу від 09 вересня 2020 року №1747 «Про проведення відповідно до підпункту 78.1.8. пункту 78.1 статті 78 та пункту 200.11 статті 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України) документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Олюр Глобал»».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 10 вересня 2020 року представнику позивача було вручено копію оскаржуваного наказу, в якому підставою для проведення перевірки зазначено, зокрема пункт 200.11 статті 200 ПК України, проте ПП «Олюр Глобал» створене 10 липня 2019 року, а відтак не могло провадити діяльність у періоди зазначені у вказаній нормі та формувати від'ємне значення за ці періоди. Крім того, підприємством не заявлялось бюджетне відшкодування податку на додану вартість, а лише задекларовано від'ємне значення податку на додану вартість.
Вказує, що оскаржуваний наказ всупереч пункту 78.4 статті 78, пункту 42.2 статті 42 ПК України не був попередньо направлений чи вручений позивачу, що є порушенням процедури проведення документальних позапланових перевірок та як наслідок у відповідача було відсутнє право на проведення такої перевірки.
Додатково зазначає, що ПП «Олюр Глобал» скористалося правом на захист своїх інтересів шляхом не допуску посадових осіб до проведення перевірки.
Враховуючи вказане, вважає оскаржуваний наказ незаконним та таким, що складений з порушенням чинного законодавства, з огляду на що просить адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.
У відзиві на позовну заяву від 29 вересня 2020 року №4900/03-20-05-03-10 представник відповідача заявлених позовних вимог не визнала мотивуючи тим, що працівниками податкового органу 10 вересня 2020 року було здійснено виїзд за юридичною адресою ПП «Олюр Глобал» та вручено представнику позивача копію наказу від 09 вересня 2020 року №1747, проте останній відмовив у допуску до проведення перевірки, про що було складено акт від 10 вересня 2020 року №250.
Зазначає, що документальна позапланова виїзна перевірка була призначена з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за липень 2020 року від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн, а не заявленого бюджетного відшкодування в періоди до 1 липня 2015 року та до 1 січня 2017 року, а тому контролюючим органом правомірно видано наказ про проведення такої перевірки.
З огляду на зазначене, просить в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю (арк. спр. 11-13).
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (арк. спр. 8).
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2020 року судовий розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін та призначено у даній справі судове засідання 10:00 год. 15 жовтня 2020 року (арк. спр. 24).
Судовий розгляд справи, призначений на 15 жовтня 2020 року було відкладено на 10:00 год. 02 листопада 2020 року за клопотанням представника позивача у зв'язку з перебуванням у іншому судовому засіданні (арк. спр. 31).
При вирішенні справи по суті 02 листопада 2020 року представник ПП «Олюр Глобал» позов підтримує та просить позовні вимоги задовольнити повністю з підстав, викладених у ньому.
Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечує та просить в задоволенні позову відмовити з огляду на обставини викладені у відзиві на позовну заяву.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв'язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.
ПП «Олюр Глобал» 18 серпня 2020 року було подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2020 року, в рядку 21 якої зазначено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 21300782, 00 грн (арк. спр. 22).
На підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1, підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 та підпункту 200.11 статті 200 ПК України ГУ ДПС у Волинській області було прийнято наказ від 09 вересня 2020 року №1747 «Про проведення відповідно до підпункту 78.1.8. пункту 78.1 статті 78 та пункту 200.11 статті 200 Податкового кодексу України документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Олюр Глобал»» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за липень 2020 року від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. Дата початку перевірки 10 вересня 2020 року, тривалість перевірки: 5 робочих днів (арк. спр. 5, 14).
Як убачається із матеріалів справи, з метою проведення перевірки згідно вказаного наказу та на підставі направлень від 10 вересня 2020 року №1400, №1401 (арк. спр. 15-16) головними державними ревізорами - інспекторами відділу планових перевірок управління податкового аудиту ГУ ДПС у Волинській області здійснено виїзд за юридичною адресою ПП «Олюр Глобал».
Представника позивача було ознайомлено із оскаржуваним наказом, проте останній недопустив працівників контролюючого органу до проведення перевірки, про що було складено акт про відмову у допуску до проведення позапланової документальної перевірки від 10 вересня 2020 року (арк. спр. 6, 14 зворот, 17).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Так, нормами підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України, передбачено, що контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
За змістом пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Згідно підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Порядок та особливості проведення документальних позапланових перевірок визначені у статті 78 ПК України.
Так, відповідно до підпункту 78.1.8 пункту 78.1. статті 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється зокрема, якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень;
Як установлено судом, підставами для проведення перевірки у оскаржуваному наказі від 09 вересня 2020 року №1747 вказано підпункт 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункт 75.1.2 пункту 75.1, підпункт 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 та підпункт 200.11 статті 200 ПК України.
Відповідно до вимог пункту 200.11 статті 200 ПК України (до якої фактично відсилає підпункт 78.1.8. пункту 78.1 статті 78 ПК України) контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання провести документальну перевірку платника податку в разі, якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено за рахунок від'ємного значення, сформованого за операціями:
за періоди до 1 липня 2015 року, що не підтверджені документальними перевірками;
з придбання товарів/послуг за період до 1 січня 2017 року у платників податку, що використовували спеціальний режим оподаткування, визначений відповідно до статті 209 цього Кодексу.
У визначені цим пунктом терміни проводяться також документальні перевірки, передбачені підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України.
Суд констатує, що ані в оскаржуваному акті, ані у відзиві на позов, ані безпосередньо в судовому засіданні відповідачем не надано жодних пояснень з приводу відповідності господарської діяльності позивача зазначеним вище критеріям, так само як і не було подано доказів, які б підтверджували відповідні факти.
Посилання представника ГУ ДПС у Волинській області на те, що вказаний порядок проведення позапланової перевірки у відповідності з пунктом 200.10. ст. 200 ПК України не поширюється на перевірки від'ємного значення з податку на додану вартість, а виключно на перевірку заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість не заслуговують на увагу з огляду на наступне.
Пунктом 198.1. статті 198 ПК України передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;
ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Пунктом 198.6. статті 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 ПК України.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.
Пунктом 200.4. статті 200 ПК України передбачено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Суд звертає увагу, що бюджетне відшкодування є лише одним із шляхів реалізації від'ємного значення податку на додану вартість поряд із зарахуванням до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду та зменшенням суми податкового боргу з податку на додану вартість.
Аналіз зазначених норм, свідчить про те, що бюджетне відшкодування є лише одним із шляхів реалізації від'ємного значення податку на додану вартість поряд із зарахуванням до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду та зменшенням суми податкового боргу з податку на додану вартість.
Суд також зауважує, попри твердження представника відповідача про те, що документальна позапланова перевірка згідно з наказом від 09 вересня 2020 року №1747 була призначена з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн, а не заявленого бюджетного відшкодування, в ході судового засіданні пояснень з приводу того чому в оскаржуваному наказі серед підстав призначення перевірки зазначено у тому числі пункт 201.11 статті 201 ПК України, остання не надала.
Пунктом 78.4. статті 78 ПК України передбачено, про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків (крім перевірок, передбачених підпунктом 78.1.21 пункту 78.1 цієї статті) надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Згідно з пунктом 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Таким чином, ПК України чітко регламентує, що лише чітке виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної перевірки.
Як підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами копію наказу від 09 вересня 2020 року №1747 представнику ПП «Олюр Глобал» було вручено 10 вересня 2020 року, тобто безпосередньо у день проведення перевірки.
Суд звертає увагу на те, що завчасне (до початку перевірки) повідомлення платника податку про час та місце проведення перевірки є гарантією його права на об'єктивну, повну та всебічну перевірку дотримання ним податкової дисципліни, включаючи можливість надання платником податків наявних у нього документів для підтвердження показників податкового обліку.
Так, вимога, яку ПК України ставить до контролюючого органу, щодо необхідності пересвідчитись чи вручити платнику податків у визначений законодавством спосіб копію наказу про проведення документальної перевірки, кореспондує з чітко зазначеними в статті 17 ПК України правами платника податків, а саме: право бути присутнім під час проведення перевірок; право подавати письмові звернення щодо проведення замість документальної невиїзної перевірки- документальну виїзну.
В ході судового процесу відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено, що до початку проведення контрольного заходу, а саме до 10 вересня 2020 року копія оскаржуваного наказу була вручена позивачу та в матеріалах справи відсутні документи, які б засвідчили факт отримання відповідного наказу платником податків до початку проведення відповідної перевірки, як того вимагає імперативна норма пункту 78.4. статті 78 ПК України.
Відповідно до приписів частини другої статті 77 КАС України адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З урахуванням встановлених обставин та аналізу норм чинного законодавства, та виходячи із наданих статтею 245 КАС України повноважень, суд дійшов переконання, що відповідачем не доведено правомірності призначення документальної перевірки на підставі підпункту 78.1.8. пункту 78.1 статті 78, пункту 200.11 статті 200 Податкового ПК України, а тому позовні вимоги слід задовольнити шляхом визнання протиправним та скасування наказу Головного управління ДПС у Волинській області від 09 вересня 2020 року №1747 «Про проведення відповідно до підпункту 78.1.8. пункту 78.1 статті 78 та пункту 200.11 статті 200 Податкового кодексу України документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Олюр Глобал»».
Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір в сумі 2102,00 грн (дві тисячі сто дві гривні 00 копійок), який сплачений відповідно до квитанції від 11 вересня 2020 року №ПН12298 (арк. спр. 4).
Керуючись статтями 243-246, 255, 257, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд
Адміністративний позов Приватного підприємства «Олюр Глобал» (43001, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Володимирська, 74А, ідентифікаційний код юридичної особи 43106589) до Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, майдан Київський, 4, ідентифікаційний код юридичної особи 43143484) про визнання протиправним та скасування наказу задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Волинській області від 09 вересня 2020 року №1747 «Про проведення відповідно до підпункту 78.1.8. пункту 78.1 статті 78 та пункту 200.11 статті 200 Податкового кодексу України документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Олюр Глобал»».
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області на користь Приватного підприємства «Олюр Глобал» судовий збір в розмірі 2102,00 грн (дві тисячі сто дві гривні 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.
Суддя В.І. Смокович
Рішення суду у повному обсязі складено 06 листопада 2020 року.