з питань судового контролю
м. Вінниця
05 листопада 2020 р. Справа № 120/2688/19-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вільчинського Олександра Ванадійовича, розглянувши звіт про виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 24.09.2019 позов задоволено повністю. Визнано протиправною відмову управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці про перерахунок ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 04.12.2018 по 31.12.2018 та з 01.01.2019 по 31.01.2019. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області провести перерахунок ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 04.12.2018 по 31.12.2018 відповідно до поданої ним довідки Апеляційного суду Вінницької області від 17.12.2018 за №05-27/134/2018 та з 01.01.2019 по 31.01.2019 відповідно до поданої ним довідки Апеляційного суду Вінницької області від 21.01.2019 за №05-27/3/2019 та виплатити недоплачену різницю за цей період.
Ухвалою від 16.10.2020 заяву позивача від 06.10.2020 про встановлення судового контролю за виконанням рішення задоволено. Встановлено судовий контроль за виконанням рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 24.09.2020 у справі №120/2688/19-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області подати протягом 15 днів з дня отримання вказаної ухвали звіт про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 24.09.2020 у справі №120/2688/19-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
02.11.2020 на адресу суду від Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області надійшов звіт про виконання судового рішення.
Враховуючи відсутність необхідності виклику сторін у судове засідання, суд вважає за можливе розглянути звіт відповідача про виконання судового рішення у порядку письмового провадження. При цьому фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до положень частини 4 статті 229 КАС України.
Вирішуючи питання щодо виконання судового рішення, суд виходив з такого.
Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частин 5 статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, гарантує право особи на виконання судового рішення, винесеного на її користь, протягом розумного строку.
Частиною 2 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Статтею 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) установлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Статтею 370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Підстави та порядок встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах визначений статтею 382 КАС України.
Частиною 1 статті 382 КАС України встановлено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина 2 статті 382 КАС України).
Таким чином, питання встановлення нового строку подання звіту, накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення суду, штрафу, вирішується судом за наслідками розгляду поданого суб'єктом владних повноважень звіту щодо повноти виконання останнім рішення суду.
У поданому до суду звіті Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зазначено, що після проведеного перерахунку на виконання рішення суду, розмір щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 , станом на 04.12.2018 склав - 47098,26 грн. та з 01.01.2019 склав - 51349,14 грн. За період з 04.12.2018 по 31.12.2018 та з 01.01.2019 по 31.01.2019 донараховано кошти в сумі - 18431,00 грн.
Щодо виконання рішення суду в частині виплати ОСОБА_1 донарахованих коштів у звіті вказується, що на момент виконання такого рішення механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету, визначався Порядком погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду" (далі - Порядок 649). Сторона відповідача, зокрема, посилається на пункт 4 Порядку № 649, яким передбачено, що черговість виконання рішень визначається датою їх надходження до боржника. З огляну на зазначене, сторона відповідача вказує, що донараховані ОСОБА_1 кошти в сумі 18431,00 грн. за період з 04.12,2018 по 31.12.2018 та з 01.01.2019 по 31.01.2019 залишаються не виплаченими, оскільки така заборгованість включена до реєстру рішень суду, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою.
Як докази виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 24.09.2019 у справі № 120/2688/19-а відповідач надав суду копії протоколів призначення пенсії; копію індивідуального перерахунку пенсії ОСОБА_1 за період з 01.12.2018 по 31.10.2019; витяг з Реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою від 13.12.2019. Разом з цим, будь-яких доказів того, що відповідачем вживалися заходи з метою виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 24.09.2019 у справі №120/2688/19-а в частині виплати донарахованих коштів у сумі 18431,00 грн., окрім витягу з Реєстру рішень від 13.12.2019 надано не було.
Статей 129-1 Конституції України передбачає, що судове рішення є обов'язковим до виконання, а держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку, у зв'язку з чим, відповідач зобов'язаний прикласти усіх зусиль для виконання судового рішення.
Відповідно до змісту ст. 370 КАС судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Суд звертає увагу, що здійснення перерахунку і виплата недоплаченої різниці не повинні бути розривні у часі, адже дані поняття відображені у резолютивній частині рішення суду, та стосуються обов'язку відповідача вчинити певні дії.
Окрім того, посилання відповідача на відсутність фінансових ресурсів не може вважатись обставиною, що виправдовує невиконання судового рішення.
Невиплата особі коштів з посиланням на їх відсутність без будь-яких належних доказів, які це підтверджують порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод право мирно володіти своїм майном.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у справі "Кечко проти України" (рішення від 08.11.2005) в межах свободи дій держави визначати, які виплати проводити громадянам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити такі виплати, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату коштів, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
У справі "Шмалько проти України" Європейський суд з прав людини констатував, що орган державної влади не має права посилатися на брак коштів, щоб виправдати невиконання судового рішення про виплату боргу. У справі "Півень проти України" Європейський суд констатував порушення ст.6 Конвенції та зазначив, що невиконання судового рішення не може бути виправдане недоліками законодавства, які унеможливлюють його виконання, та відсутністю у законодавстві України нормативної бази щодо завдань, покладених на органи виконавчої влади.
Враховуючи ту обставину, що рішення суду виконано відповідачем частково, суд дійшов висновку про необхідність встановлення відповідачу нового строку подання до суду звіту про виконання рішення суду.
Керуючись ст.ст. 243, 248, 382 КАС України, -
Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України у Вінницькій області новий строк для надання звіту про виконання судового рішення у справі №120/2688/19-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії до 10 грудня 2020 року.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович