м. Вінниця
04 листопада 2020 р. Справа № 120/5325/20-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вільчинського Олександра Ванадійовича, розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Вінпродтрейд" до відділу освіти Літинської районної державної адміністрації про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулося товариство з обмеженою відповідальністю "Вінпродтрейд" (далі - ТОВ "Вінпродтрейд", позивач) з адміністративним позовом до відділу освіти Літинської районної державної адміністрації (далі - відділ освіти Літинської РДА, відповідач). Відповідно до змісту позовних вимог позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо надання неповної інформації при розгляді запиту ТОВ "Вінпродтрейд" про надання інформації №103 від 18.03.2020 та зобов'язати відділ освіти Літинської РДА надати повну інформацію на запит №103 від 18.03.2020 з урахуванням висновків суду.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 18.03.2020 ТОВ "Вінпродтрейд" надіслано до розпорядника інформації - відділу освіти Літинської РДА запит про надання інформації №103 від 18.03.2020. Відповідачем надано відповідь від 22.04.2020, яка, на думку сторони позивача, містить недостовірну, неточну та неповну інформацію на запит, без належно оформленої відмови у задоволенні решти інформації на запит. Зокрема, представник позивача вказує, що у відповіді не було надано інформацію на питання №3.3, №3.4, №3.5, №4 та №5 запиту. У позовні заяві також зазначається, що відповідачем приховувалось та не оприлюднювалось на сайті публічних закупівель додаткових угод до договору №11-Г від 16.03.2018. Окрім того, сторона позивача звертає увагу, що відповідач володіє затребуваною інформацією, яка не може бути обмеженою у публічному доступі.
Позивач вважає, що дії відділу освіти Літинської РДА щодо надання неповної інформації при розгляді запиту № 103 від 18.03.2020 є протиправними та порушують його законні права.
Відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
За правилами частини 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до частини 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Ухвалою суду від 05.10.2020 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Зокрема, встановлено відповідачеві строк для подання відзиву на позовну заяву.
21.10.2020 представником відповідача було подано до суду відзив на позовну заяву, у якому останній проти позову заперечував. Мотивуючи свою позицію щодо підняття ціни на продукти харчування, сторона відповідача вказує, що ним не може приховуватися дана інформація, оскільки вся інформація щодо змін у договорі № 11Г від 16.03.2018 розміщена на сайті https:prozorro.gov.ua/tender/UA-2018-03-01-000351-b. Щодо інформації про зміну цін на продукти харчування, то представник відповідача зазначає, що усі зміни відображенні у додаткових угодах та в їх додатках, а саме у специфікаціях. Уся інформація опублікована та перебуває у відкритому доступі. Окрім того, у відзиві сторона відповідача звертає увагу, що запиту щодо інформації про збільшення суми договору не надходило. Також, відповідач вказує, що у наказі Міністерства юстиції України, на який посилається позивач як на доказ, йдеться про "акт якості продукції" та про строки його зберігання - 3 роки. Натомість позивач же у запиті вимагав не "акт якості продукції", а "копії посвідчень про якість, декларації виробника". На думку представника відповідача, докази позивача в позовній заяві стосуються не тих документів, які вимагались у запиті.
За таких обставин відповідач переконаний, що надав позивачу повну інформацію на його запит № 103 від 18.03.2020, у зв'язку з чим вважає позовні вимоги безпідставними та у їх задоволенні просить відмовити.
Ухвалою від 04.11.2020 відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
18.03.2020 ТОВ "Вінпродтрейд" звернулось до відділу освіти Літинської РДА, як розпорядника інформації, в порядку Закону України "Про доступ до публічної інформації", із запитом про надання інформації № 103, в якому просило:
1. Зареєструвати та розглянути даний запит.
2. Надати інформацію про дату отримання (надходження) та реєстрації даного запиту.
3. Надати інформацію про використання бюджетних коштів, а саме:
3.1. Яку кількість печива було закуплено відділом освіти Літинської РДА на підставі договору №11Г, який було укладено в результаті проведення процедури закупівлі від 16.03.2018 по предмету закупівлі: ДК 021:2015:15820000-2 сухарі та печиво; пресерви з хлібобулочних і кондитерських виробів (ідентифікатор закупівлі UA-2018-03-01-000351-b)?
3.2. Яке саме печиво (вказати найменування кожного виду) було закуплено та за якою ціною (вказати ціну 1 кг)?
3.3. Чи мінялася протягом терміну виконання договору ціна закупівлі печива (вказати найменування кожного виду та вказати ціну 1 кг)?
3.4. У разі зміни ціни вказати на якій підставі та згідно яких підтверджуючих документів наданих ФОП ОСОБА_1 було змінено ціну. Надати копії цих документів.
3.5. Вказати змінену ціну та вказати яку кількість печива (вказати найменування кожного виду) було закуплено по змінених цінах (якщо ціну було змінено).
3.6. Яка сума бюджетних коштів була використана на закупівлю печива (вказати найменування кожного виду) по вищевказаному договору?
4. Надати інформацію, у якій вказати, яким суб'єктом господарювання було виготовлено дану продукцію (із зазначенням назви виробника та його юридичної адреси).
5. Надати копії посвідчень про якість, декларації виробника і (або) іншого документу, який посвідчує якість продукції, що постачалася ФОП ОСОБА_1 .
6. Повідомити про відповідальну особу за надання відповіді на даний запит та вказати її ПІБ, займану посаду та контактний номер телефону.
7. Надати інформацію, де вказати адресу електронної пошти на яку можливо надіслати запит на інформацію відповідно до частини 3 статті 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації".
8. Надати відповідь на вказаний запит та надати інформацію вказану у запиті у встановлений законодавством термін, шляхом надсилання поштового листа на адресу ТОВ "Вінпродтрейд": вул. Волошкова, 51 А, м. Вінниця, 21034 та електронного листа (у pdf. форматі) на e-mail TOB "Вінпродтрейд": v-p-t@ukr.net.
Листом від 30.03.2020 вих. №212 відділ освіти Літинської РДА повідомив, що у зв'язку з тим, що запит позивача стосується надання великого обсягу інформації та потребує пошуку серед значної кількості даних та документів, відповідач продовжує строк розгляду запиту.
У листі від 29.04.2020 вих. № 408 відділ освіти Літинської РДА надав відповідь на запит позивача від 18.03.2020 № 103 та повідомив таке:
1. За договором № 11Г від 16.03.2018 було закуплено печиво.
2. Надаємо копію договору на постачання продуктів харчування № 11Г від 16.03.2018.
3. Кількість продуктів харчування, які мали закупити за договором становлять: печиво -1529,45 кг, вафлі - 349,93 кг, цукерки - 39,88 кг, сухарі 128,15 кг, сушка-16кг.
4. Договір №11Г від 16.03.2018 було укладено на суму 47000,00.
5. Ціни за кілограм за якою було закуплено продукти харчування становлять: печиво - 60,90грн/кг, вафлі - 84,50 кг/грн, цукерки - 98грн/кг, сухарі - 34грн/:кг, сушка - 38 грн/кг.
6. Протягом терміну виконання договору ціна на продукти харчування не мінялась.
7. Сума бюджетних коштів, яка була використана на закупівлю становить 130357,45 (сто тридцять тисяч триста п'ятдесят сім гривень 45 копійок).
8. Декларацію виробника / якісне посвідчення на дані продукти харчування не має можливості надати, так як сертифікати якості продукції надаються продавцем в момент передачі товару і зберігаються в закладах до кінця використання цього товару. На момент, коли був зроблений запит на інформацію, сертифікатів якості продукції за 2018 рік у освітніх закладах немає.
9. Інформація про суб'єкта господарювання, який виготовив дану продукцію, міститься на етикетці кожного виду продукції, кожної поставки та на сертифікатах якості. Етикетки на запитуваний вид продукції, як і сертифікати якості за 2018 рік в освітніх закладах не зберігаються. Примірною інструкцією з діловодства у дошкільних навчальних закладах та Типовою інструкцією з діловодства у загальноосвітніх навчальних закладах усіх тинів і форм власності не передбачено зберігання цих видів документів.
Позивач вважає, що дії відповідача щодо надання такої неповної інформації при розгляді запиту ТОВ "Вінпродтрейд" є протиправними, тому звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку фактичним обставинам справи суд враховує таке.
Відповідно до частини 2 статті 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Статтею 40 Конституції України передбачено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Закон України від 02.10.1992 № 2657-ХІІ "Про інформацію" (далі - Закон № 2657-ХІІ) визначає, що кожен має право на вільне одержання, використання, поширення, зберігання та захист інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.
Згідно із статтею 1 Закону № 2657-ХІІ інформація - це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
У свою чергу порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації та інформації, що становить суспільний інтерес, визначено Законом України від 13.01.2011 № 2939-VI "Про доступ до публічної інформації" (далі - Закон № 2939-VI).
При цьому суд враховує, що інформаційний запит позивача від 18.03.2020 № 103 був розглянутий відповідачем саме в порядку, визначеному цим Законом, а тому суд надає оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами у зв'язку з поданням та розглядом такого запиту саме з урахуванням вимог Закону № 2939-VI.
Відповідно до статті 1 Закону № 2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 3 Закону № 2939-VI визначені гарантії забезпечення права на публічну інформацію, зокрема: обов'язок розпорядників інформації надавати інформацію, крім випадків, передбачених законом; визначення розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; максимальне спрощення процедури подання запиту та отримання інформації.
Відповідно до статті 5 Закону №2939-VI одним із способів доступу до інформації є надання такої за запитами на інформацію.
Згідно з статтею 12 Закону №2939-VI суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону; структурний підрозділ або відповідальна особа з питань запитів на інформацію розпорядників інформації.
Водночас, в силу вимог пункту 6 частини 1 статті 14 Закону № 2939-VI розпорядники інформації зобов'язані надати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації.
Згідно з положеннями статті 19 Закону № 2939-VI під запитом на інформацію розуміється прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. Письмовий запит подається в довільній формі.
У відповідності до частини 1 статті 20 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Частиною 4 тієї ж статті закріплено, що у разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Відтак, праву позивача звертатись із інформаційними запитами та отримати інформацію кореспондує обов'язок відповідача який володіє статусом розпорядника публічної інформації надати достовірну, точну та повну інформацію у встановлені Законом строки.
Статтею 23 Закону № 2939-VI закріплено право на оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядника інформації та передбачено, що такі рішення, дії або бездіяльність можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду. Запитувач має право оскаржити: відмову в задоволенні запиту на інформацію; відстрочку задоволення запиту на інформацію; ненадання відповіді на запит на інформацію; надання недостовірної або неповної інформації; несвоєчасне надання інформації; невиконання розпорядниками обов'язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону; інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.
Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд зазначає, що надання відповіді на отриманий запит має імперативний характер, у незалежності від того, до яких висновків дійде суб'єкт владних повноважень чи інший розпорядник публічної інформації.
Надаючи оцінку діям відповідача щодо надання інформації при розгляді запиту ТОВ "Вінпродтрейд" про надання інформації №103 від 18.03.2020, суд вказує таке.
У ході розгляду справи судом встановлено, що позивач звертався до відповідача із запитом щодо отримання публічної інформації у відповідності до Закону № 2939-VI, у якому чітко визначений перелік із 6 запитань, у запитанні № 3 вказав шість підпитань.
ТОВ "Вінпродтрейд" у позовній заяві, зокрема зазначає, що відповідачем не надано повної та достовірної інформації щодо запитань під № 3.3 - 3.5:
3.3. Чи мінялася протягом терміну виконання договору ціна закупівлі печива (вказати найменування кожного виду та вказати ціну 1 кг)?
3.4. У разі зміни ціни вказати на якій підставі та згідно яких підтверджуючих документів наданих ФОП ОСОБА_1 було змінено ціну. Надати копії цих документів.
3.5. Вказати змінену ціну та вказати яку кількість печива (вказати найменування кожного виду) було закуплено по змінених цінах (якщо ціну було змінено).
Зокрема, у пункті 6 відповіді від 29.04.2020 вх. № 408 на запитання № 3.3 відділ освіти Літинської РДА вказав, що протягом терміну виконання договору ціна на продукти харчування не мінялась. Відповідно, відповідь на запитання 3.4, 3.5 відповідачем не надавалась, оскільки відпала необхідність у зв'язку з заперечуванням факту зміни цін.
Позивач вказує, що така інформація є неправдивою та не відповідає дійсності, посилаючись на відомості з Єдиного веб-порталу використання публічних коштів. Зокрема, до позовної заяви було долучено електронний витяг із зазначеного веб-порталу (а.с. 21-22), відповідно до якого, до договору № 11Г від 16.03.2018 було укладено 6 додаткових угод (від 15.05.2018, 22.06.2018, 12.10.2018, 12.11.2018, 07.12.2018 та 21.12.2018), якими збільшилась вартість угоди з 47000 грн. до 130357,45 грн.
Окрім того, сам відповідач у пункті 7 відповіді на запит від 29.04.2020 № 405 вказує, що сума бюджетних коштів, яка була використана на закупівлю, становить 130357,45 грн.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що відповідач надав неправдиву інформацію щодо того чи змінювалась протягом терміну виконання договору № 11Г ціна на продукти харчування. Окрім того, позивачем у запиті було конкретизовано, ціна на який саме продукт харчування його цікавить, а саме печиво, в той час як відповідач вказав загальну тезу про всі продукти харчування: "протягом терміну виконання договору ціна на продукти харчування не мінялась".
Надаючи оцінку відмові сторони відповідача у наданні інформації на запитання № 4 та № 5, суд зазначає, що відповідно до положень договору № 11Г від 16.03.2018 товар, що поставляється, повинен мати необхідний сертифікат, або інший документ що підтверджує вартість товару (пункт 3.3. Договору №11Г від 16.03.2018).
Згідно з пунктом 6.3.3 вказаного договору постачальник зобов'язаний надати покупцю сертифікат відповідності якості, санітарно-гігієнічні висновки, інші документи, передбачені чинним законодавством.
Відповідно до пункту 15 Порядку організації харчування дітей у навчальних та оздоровчих закладах, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства освіти і науки України №242/329 від 01.06.2005, продукти харчування та продовольча сировина повинні надходити до навчальних та оздоровчих закладів разом із супровідними документами, які свідчать про їх походження та якість (накладні, сертифікати відповідності, висновки санітарно-епідеміологічної експертизи тощо).
Наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 № 578/5, затверджено Перелік типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів (далі - Перелік № 578/5).
Згідно з пунктом 1.4 Переліку № 578/5 цей Перелік є нормативно-правовим актом, призначеним для використання всіма організаціями при визначенні строків зберігання документів, їх відборі на постійне та тривале (понад 10 років) зберігання (далі-архівне зберігання) або для знищення.
Відповідно до пункту 1.7 вказаного переліку строки зберігання документів, визначені в цьому Переліку, є мінімальними, їх не можна скорочувати. Продовження в організаціях строків зберігання документів, передбачених цим Переліком, допускається у випадках, якщо ця потреба спричинена специфічними особливостями роботи конкретної організації.
Відповідно до статті 1987 розділу ІІ Переліку № 578/5 строк зберігання для актів якості продукції, що приймається від постачальників становить 3 роки.
Згідно з пунктом 2.10 вищезазначеного переліку обчислення строків зберігання документів проводиться з 01 січня року, який іде за роком завершення їх діловодством.
Таким чином, відповідач повинен зберігати документи про походження та якість харчової продукції, адже строк зберігання останніх, станом на дату подання запиту позивачем, не закінчився. Окрім того, відділ освіти Літинської РДА не може обмежувати таку інформація для публічного доступу.
Суд звертає увагу, що статтею 22 Закону № 2939-VI передбачений вичерпний перелік підстав для відмови в задоволенні запиту на інформацію, а саме: розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком; не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.
З огляду на зазначене, дії відповідача щодо надання неповної інформації при розгляді запиту ТОВ "Вінпродтрейд" про надання інформації №103 від 18.03.2020 є протиправними.
Щодо позовних вимог зобов'язального характеру то такі вимоги є похідними від першої, а відтак підлягають задоволенню відповідно до пункту 23 статті 4 КАС України, шляхом зобов'язання відділ освіти Літинської РДА надати повну інформацію на запит №103 від 18.03.2020 з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині судового рішення.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.
За приписами статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (стаття 90 КАС України).
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовній вимоги підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір в розмірі 2102 грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відділу освіти Літинської РДА.
Що стосується відшкодуванню витрат на професійну правничу допомогу, то суд зважає таке.
Частиною 2 статті 134 КАС України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Відповідно до частини 4 статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з частиною 5 статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 134 КАС України).
Водночас за приписами частини 7 статті 134 КАС України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частин 7, 9 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Судом встановлено, що в підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником позивача надано договір про надання правової допомоги від 01.09.2020 №103, акт приймання-передачі наданих послуг від 29.09.2020, детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом від 30.09.2020, а також платіжне доручення № 3307 від 29.09.2020, що підтверджує оплату в розмірі 3000 грн. за надані послуги.
Сума гонорару адвоката визначена п. 2.1 договором про надання правової допомоги від 01.09.2020 № 103, відповідно до якого вартість правничої допомоги (гонорар) у будь-якому випадку у суді першої інстанції становить не більше 3000 грн.
Згідно з актом приймання-передачі наданих послуг від 29.09.2020 адвокатським об'єднанням "Адвокатська компанія "Якименко та партнери" (далі - Адвокатське об'єднання) в особі президента Якименка О.О., з однієї сторони та ТОВ "Вінпродтрейд" (далі - Клієнт) в особі директора Продана П.М. з іншої, складено акт про те, що Адвокатським об'єднанням надано, а Клієнтом прийнято правничу допомогу у вигляді складання позовної заяви про оскарження рішення, дій чи бездіяльності розпорядника публічної інформації, у частині доступу до публічної інформації, у зв'язку із ненаданням інформації на запит № 103 від 18.03.2020 відділом освіти Літинської РДА. Загальна вартість наданих послуг, враховуючи п. 2.1 договору становить 3000 грн.
Розмір заявлених до відшкодування витрат на правничу допомогу, на переконання суду, є співмірним зі складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг та часом, витраченим на їх надання. Такі витрати відповідають вимогам розумності та були дійсно необхідними.
З огляду на викладене суд приходить до переконання, що за результатами розгляду цієї справи на користь позивача підлягають відшкодуванню витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 3000 грн.
Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 134, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії відділу освіти Літинської районної державної адміністрації щодо надання неповної інформації при розгляді запиту товариства з обмеженою відповідальністю "Вінпродтрейд" про надання інформації №103 від 18.03.2020.
Зобов'язати відділ освіти Літинської районної державної адміністрації надати повну інформацію на запит №103 від 18.03.2020 з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині судового рішення.
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Вінпродтрейд" за рахунок бюджетних асигнувань відділу освіти Літинської районної державної адміністрації понесені витрати зі сплати судового збору в сумі 2102 грн. (дві тисячі сто дві гривні) та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000 грн. (три тисячі гривень).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінпродтрейд" (21034, м. Вінниця, вул. Волошкова, буд. 51А, код ЄДРПОУ 34886897)
Відділ освіти Літинської районної державної адміністрації (22300, Вінницька область, Літинський район, смт. Літин, вул. Героїв Чорнобиля, 15, код ЄДРПОУ 02141383)
Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович