м. Вінниця
30 жовтня 2020 р. Справа № 120/1441/20-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання рішення неправомірним та зобов'язання вчинити дії, -
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - відповідач) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачка зазначила, що звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з Списком №1 відповідно до пункту "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Проте, рішенням №025650002755 від 07.02.2020 Головним управлінням ПФУ у Вінницькій області відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах з огляду на відсутність необхідного пільгового стажу за Списком №1 - 7 років 6 місяців. Відсутність необхідного пільгового стажу для призначення пенсії виникло у зв'язку із неможливістю проведення камеральної перевірки наданої уточнювальної довідки про шкідливі умови праці позивачки №99 від 02.06.2015 року, виданої Корпорацією "Співдружність ".
Позивачка вважає рішення відповідача у призначенні їй пенсії за віком на пільгових умовах протиправним та таким, що підлягає скасуванню, у зв'язку з чим звернулась до суду з даним позовом, в якому просить:
- визнати неправомірним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №025650002755 від 07.02.2020 щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії згідно Списку №1 Закону України " Про пенсійне забезпечення";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити та виплачувати ОСОБА_1 з дня подання заяви пенсію згідно з Законом України "Про пенсійне забезпечення" ( Список №1 ).
Ухвалою суду позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Також даною ухвалою встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
У встановлений судом строк відповідачем подано відзив на позовну заяву, згідно з яким відповідач вважає позов безпідставним та необґрунтованим з огляду на наступне.
До пільгового стажу за Списком №1 зараховано наступні періоди роботи заявниці: з 10.02.2016 по 18.02.2016 , з 03.03.2016 по 03.05.2016 , з 06.05.2016, по 13.12.2016, з 16.12.2016 по 18.12.2016, з 20.12.2016 по 09.01.2017, з 11.01.2017 по 11.01.2017, з 13.01.2017 по 06.02.2017, з 09.02.2017 по 16,03.2017, з 18.03.2017 по 20.03.2017, з 22.03.2017 по 30.05.2017, з 01.06.2017 по 27.09.2017, з 01.11.2017 по 02.11.2017, з 04.11.2017 по 08.11.2017, з 11.11.2017 по 15.11.2017, з 18.11.2017 по 22.11.2017, з 25.11.2017 по 28.11.2017, з 01.12.2017 по 28.12.2017, з 30.12.2017 по 10.01.2018, з 12.01.2018 по 21.01.2018, з 23.01.2018 по 08.02.2018, з І0.02.2018 по 19.02.2018, з 21.02.2018 по 16.05.2018, з 18.05.2018 по 20.05.2018, з 22.05.2018 по 07.06.2018, з 09.06.2018 по 12.07.2018, з 14.07.2018 по 18.10.2018, з 20.10.2018 по 15.11.2018, з 17.11.2018 по 29.11.2018, з 01.12.2018 по 13.12.2018, з 15.12.2018 по 28.12.2018, з 30.12.2018 по 31.01.2019, з 02.02.2019 по 06.03.2019, з 08.03.2019 по 08.08.2019, з 10.08.2019 по 15.08.2019, з 17.08.2019 по 29.08.2019, що фактично становить 3 роки 3 місяці 26 днів і є недостатнім для визначення права на призначення дострокової пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1.
Страховий стаж, обчислений у відповідності до норм чинного законодавства, становить 29 років 4 місяці 6 днів.
У зв'язку з цим у позивачки відсутній пільговий стаж за Списком №1 - 07 років 06 місяців, що тягне за собою відсутність права на призначення пенсії.
На підставі викладеного представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову.
З'Ясувавши доводи сторін, викладені в заявах по суті справи, дослідивши письмові докази та надавши їм оцінку, суд встановив такі фактичні обставини справи.
Позивачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 31.01.2020 року звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області з заявою встановленого зразка про призначення пенсії за віком згідно з Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( Список №1 ст. 13 ), додавши до заяви ряд необхідних документів.
Головним управлінням ПФУ у Вінницькій області прийнято рішення №025650002755 від 07.02.2020, яким відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії.
Рішення відповідача мотивовано наступним.
Відповідно до поданої заявницею уточнюючої довідки про пільговий характер роботи №99 від 02.06.2015, вона в період з 07.04.2010 по 02.06.2015 протягом повного робочого дня працювала зі шкідливими умовами праці та виконувала роботи по утилізації і знищенню ракет, боєприпасів та елементів, споряджених різними видами твердого палива, пороху, вибухових речовин і піротехнічних сумішей за професією складальника боєприпасів цеху складання та ремонту боєприпасів з посиланням на Список №1 розділ ІХ без зазначення постанови, якою затвердженні відповідні списки. Також в даній довідці наявні відомості про періоди перебування заявниці у відпустках без збереження заробітної плати з 02.08.2010 по 13.08.2010, з 25.08.2010 по 27.08.2010, з 30.08.2010 по 03.09.2010, з 06.09.2010 по 06.09.2010, з 03.01.2012 по 06.01.2012, з 10.01.2012 по 13.01.2012, з 09.04.2012 по 13.04.2012, з 17.04.2012 по 20.04.2012, з 03.05.2012 по 04.05.2012, з 07.05.2012 по 08.05.2012, з 10.05.2012 по 11.05.2012, з 07.05.2013 по 08.05.2013, з 13.05.2013 по 18.05.2013, з 20.05.2013 по 24.05.2013, з 27.05.2013 по 31.05.2013, з 01.06.2013 по 01.06.2013, з 03.06.2013 по 07.06.2013, з 10.06.2013 по 14.06.2013, з 02.01.2014 по 03.01.2014, з 06.01.2014 по 06.01.2014, з 08.01.2014 по 31.01.2014, з 03.02.2014 по 28.02.2014, з 03.03.2014 по 31.03.2014, з 09.10.2014 по 31.10.2014, з 03.11.2014 по 28.11.2014, з 02.01.2015 по 02.01.2015, з 05.01.2015 по 06.01.2015, з 08.01.2015 по 09.01.2015, з 09.02.2015 по 27.02.2015, з 02.03.2015 по 06.03.2015, з 10.03.2015 по 24.03.2015, з 05.05.2015 по 08.05.2015.
З огляду на наявність такої кількості відпусток без збереження заробітної плати, простежується ймовірність неритмічної роботи підприємства. Проте, жодних відомостей про неритмічність роботи, фактичну кількість відпрацьованого заявницею часу, нормування робочого часу не надано.
Згідно листа ГУ ПФУ в м. Києві № 154373/08 від 15.07.2019 провести зустрічну перевірку достовірності видачі уточнюючої довідки №99 від 02.06.2015 неможливо, з огляду на відсутність підтвердження дати проведення перевірки з боку підприємства; первинні документи для можливості проведення камеральної перевірки достовірності відомостей про трудову діяльність, зазначених в даній довідці, підприємством також надано не було.
Заявницею також було надано наступні накази по даному підприємству про результати атестації №28 від 21.03.2010, згідно якого підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1 для складальників боєприпасів цеху складання та ремонту боєприпасів та для прибиральників виробничих приміщень цеху складання та ремонту боєприпасів; №10 від 27.02.2015, згідно якого неможливо визначити професії, працівникам яких підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення, з огляду на відсутність такого переліку.
До 02.08.2016 чинними були Списки, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36, згідно з якими правом на пільгове пенсійне забезпечення за Списком 1 користувалися працівники, зайняті у технологічному процесі складання, розбирання, спорядження, ремонті усіх видів боєприпасів, що передбачено розділом IX Списку №1.
У зв'язку з цим та з огляду на неналежне оформлення уточнюючої довідки про пільговий характер роботи - відсутня постанова, якою затверджені відповідні Списки; неможливість підтвердження достовірності видачі уточнюючої довідки; відсутність підтвердження або спростування факту неритмічної роботи підприємства, не відповідність посади, зазначеної в трудовій книжці - прибиральник виробничих приміщень цеху складання та ремонту боєприпасів, чинним на період роботи Спискам, для зарахування періодів роботи ОСОБА_1 в Корпорації “Співдружність” (за винятком періодів перебування у відпустках без збереження заробітної плати) законні підстави відсутні.
Згідно записів у трудовій книжці заявниця з 05.11.2015 прийнята на роботу у в/ч НОМЕР_1 складальником боєприпасів цеху складання та ремонту боєприпасів, з 16.11.2018 - переведена контролером-приймальником боєприпасів-зарядів цеху складання та ремонту боєприпасів; з 21.12.2018 - переведена складальником боєприпасів цеху складання і ремонту боєприпасів цеху, продовжує працювати.
Заявницею було надано уточнюючу довідку про пільговий характер роботи №676 від 12.09.2019 року, згідно якої вона в період з 10.02.2016 по 18.02.2016 , з 01.03.2016 по 03.05.2016 , з 06.05.2016, по 13.12.2016, з 16.12.2016 по 18.12.2016, з 20.12.2016 по 09.01.2017, з 11.01.2017 по 11.01.2017, з 13.01.2017 по 06.02.2017, з 09.02.2017 по 16,03.2017, з 18.03.2017 по 20.03.2017, з 22.03.2017 по 30.05.2017, з 01.06.2017 по 27.09.2017, з 01.11.2017 по 02.11.2017, з 04.11.2017 по 08.11.2017, з 11.11.2017 по 15.11.2017, з 18.11.2017 по 22.11.2017, з 25.11.2017 по 28.11.2017, з 01.12.2017 по 28.12.2017, з 30.12.2017 по 10.01.2018, з 12.01.2018 по 21.01.2018, з 23.01.2018 по 08.02.2018, з І0.02.2018 по 19.02.2018, з 21.02.2018 по 16.05.2018, з 18.05.2018 по 20.05.2018, з 22.05.2018 по 07.06.2018, з 09.06.2018 по 12.07.2018, з 14.07.2018 по 18.10.2018, з 20.10.2018 по 15.11.2018, з 17.11.2018 по 29.11.2018, з 01.12.2018 по 13.12.2018, з 15.12.2018 по 28.12.2018, з 30.12.2018 по 31.01.2019, з 02.02.2019 по 06.03.2019, з 08.03.2019 по 08.08.2019, з 10.08.2019 по 15.08.2019, з 17.08.2019, по 29.08.2019 протягом повного робочого дня працювала у ВЧ НОМЕР_1 зі шкідливими умовами праці та виконувала роботи по утилізації і знищенню ракет, боєприпасів та елементів, споряджених різними видами твердого палива, пороху, вибухових речовин і піротехнічних сумішей за професією складальника боєприпасів цеху складання та ремонту боєприпасів та контролера - приймальника боєприпасів-зарядів цеху складання та ремонту боєприпасів з посиланням на Список №1, затверджений постановами КМУ №36 від 16.01.2003 оку та № 461 від 24.06.2016 року.
Також було надані наступні накази про результати атестації робочих місць № 1009/ОД від 28.12.2015, №61/ОД від 02.02.2016 та №769/ОД від 01.06.2018, згідно яких право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1 підтверджено для працівників професій складальника боєприпасів та контролерів-приймальників (зарядів) цеху складання та ремонту боєприпасів; також наказ №688/ОД від 04.07.2017, згідно якого неможливо визначити професії, працівникам яких підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення, з огляду на відсутність такого переліку.
Згідно акту зустрічної перевірки №698 від 09.10.2019 підтверджується достовірність відомостей, зазначених в уточнюючій довідці про пільговий характер роботи №676 від 12.09.2019, але наявна розбіжність у періоді роботи заявниці зі шкідливими умовами праці у березні 2016, зокрема, згідно акту до пільгового стажу зараховується період з 03.03.2016, а згідно довідки - з 01.03.2016.
З 03.08.2016 чинності набули Списки, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від №461 від 24.06.2016 року, згідно з якими правом на пільгове пенсійне забезпечення за Списком 1 користуються працівники, зайняті у технологічному процесі складання, розбирання, спорядження, ремонті усіх видів боєприпасів; та працівники зайняті на роботах в особливо небезпечній зоні потенційно небезпечних об'єктів, що передбачено розділом IX Списку №1.
У зв'язку з вище викладене, до пільгового стажу за Списком №1 зараховано наступні періоди роботи заявниці: з 10.02.2016 по 18.02.2016 , з 03.03.2016 по 03.05.2016 , з 06.05.2016, по 13.12.2016, з 16.12.2016 по 18.12.2016, з 20.12.2016 по 09.01.2017, з 11.01.2017 по 11.01.2017, з 13.01.2017 по 06.02.2017, з 09.02.2017 по 16,03.2017, з 18.03.2017 по 20.03.2017, з 22.03.2017 по 30.05.2017, з 01.06.2017 по 27.09.2017, з 01.11.2017 по 02.11.2017, з 04.11.2017 по 08.11.2017, з 11.11.2017 по 15.11.2017, з 18.11.2017 по 22.11.2017, з 25.11.2017 по 28.11.2017, з 01.12.2017 по 28.12.2017, з 30.12.2017 по 10.01.2018, з 12.01.2018 по 21.01.2018, з 23.01.2018 по 08.02.2018, з І0.02.2018 по 19.02.2018, з 21.02.2018 по 16.05.2018, з 18.05.2018 по 20.05.2018, з 22.05.2018 по 07.06.2018, з 09.06.2018 по 12.07.2018, з 14.07.2018 по 18.10.2018, з 20.10.2018 по 15.11.2018, з 17.11.2018 по 29.11.2018, з 01.12.2018 по 13.12.2018, з 15.12.2018 по 28.12.2018, з 30.12.2018 по 31.01.2019, з 02.02.2019 по 06.03.2019, з 08.03.2019 по 08.08.2019, з 10.08.2019 по 15.08.2019, з 17.08.2019, по 29.08.2019, що фактично становить 3 роки 3 місяці 26 днів і є недостатнім для визначення права на призначення дострокової пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1.
Страховий стаж, обчислений у відповідності до норм чинного законодавства, становить 29 років 4 місяці 6 днів.
На підставі викладеного ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.1 п.2 ст. 114 Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з огляду на відсутність необхідного пільгового стажу за Списком №1 - 07 років 06 місяців. Зазначено, що з огляду на наявний страховий стаж - 29 років 4 місяці 6 днів, заявниця матиме право на призначення пенсії за віком на загальних підставах після досягнення 63 - річного віку.
Не погоджуючись з таким рішенням суб'єкта владних повноважень позивачка звернулась з цим позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, та визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд керується та виходить з наступного.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі Закон №1058) право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті.
Згідно з пунктом 2.1 статті 114 Закону №1058 пенсія за віком на пільгових умовах призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 06 місяців на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списками №1.
За відсутності стажу роботи, встановленого пунктом 2.2 статті 114 Закону №1058, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абз. 1 цього пункту, страхового стажу з 01 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 17 років 06 місяців у жінок.
Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону №1058 жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний рік такої роботи.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на момент звернення до відповідача з заявою про призначення пенсії ( 31.01.2020 ) досягла 51 року та її страховий стаж становить 29 років 4 місяці 6 днів.
Надаючи оцінку висновку відповідача, що підтверджений пільговий стаж позивача становить лише 3 роки 3 місяці 26 днів і є недостатнім для визначення права на призначення дострокової пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, яким передбачено наявність пільгового стажу - 07 років 06 місяців, а також щодо неврахування відповідачем до пільгового стажу позивача періоду роботи з 07.04.2010 року по 02.06.2015 року в корпорації «Співдружність», суд зауважує таке.
Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та ч. 1 ст. 48 Кодексу законів про працю України основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
У пунктах 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637) зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно до п.3 Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.
Згідно з пунктом 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Надаючи оцінку правомірності рішення відповідача щодо не зарахування до пільгового стажу роботу позивача з 07.04.2010 року по 02.06.2015 року в корпорації «Співдружність», з огляду на неналежне, на думку відповідача, оформлення уточнюючої довідки про пільговий характер роботи, суд зауважує таке.
Відповідно до поданої ОСОБА_1 уточнюючої довідки про пільговий характер роботи №99 від 02.06.2015, вона в період з 07.04.2010 по 02.06.2015 працювала повний робочий день в корпорації " Співдружність " і виконувала роботи по утилізації і знищенню ракет, боєприпасів та елементів, споряджених різними видами твердого палива, пороху, вибухових речовин і піротехнічних сумішей за посадою складальника боєприпасів цеху складання та ремонту боєприпасів, що передбачена Списком №1 розділ ІХ підрозділ 7.
Як підставу видачі довідки зазначено накази по кадрам від 07.04.2010 року, від 02.06.2015 року, особова картка №П-2, розрахункові відомості по заробітній платі та додатково зазначено про накази від 21.03.2010 року № 28 та від 27.03.2015 року №10 " Про результати проведення атестації робочих місць ".
Суд зауважує, що атестація робочих місць повинна здійснюється згідно з Порядком проведення атестації та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 1 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації).
Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.
У пункті 4.2 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, застосування списків йдеться про те, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку проведення атестації строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації.
Отже, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських та інших документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки, іншої документації з вини адміністрації підприємства, не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах, відтак суд не погоджується із рішенням відповідача щодо неврахування спірного пільгового стажу роботи позивача.
Вищенаведене узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній у постанові №687/975/17 від 21.02.2018.
Отже, суд приходить до висновку, відповідачем безпідставно не було зараховано до пільгового стажу позивача, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком 1, період роботи позивача з 07.04.2010 року по 02.06.2015 року в корпорації «Співдружність».
Враховуючи висновок суду про необхідність зарахування до пільгового стажу роботи період роботи позивача з 07.04.2010 року по 02.06.2015 року в корпорації «Співдружність» (5 років 1 місяць 27 днів ), загальний пільговий стаж роботи позивача становить понад 07 років 06 місяців ( необхідний мінімум ), враховуючи, що відповідачем самостійно зараховано позивачу пільговий стаж 3 роки 3 місяці 26 днів ( період роботи в військовій частині НОМЕР_1 ).
При цьому суд зауважує, що інші вимоги для призначення пільгової пенсії позивачем дотримано, оскільки, як зазначалось судом вище, позивачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на момент звернення до відповідача з заявою про призначення пенсії (31.01.2020) досягла 51 року та її страховий стаж становить 29 років 4 місяці 6 днів.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що відповідач протиправно відмовив позивачці у призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, у відповідності до частини 2 статті 2 КАС України, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що рішення Головного управління ПФУ у Вінницькій області №025650002755 від 07.02.2020 року, яким відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком, є протиправним та порушує права позивача, оскільки позивач має право на соціальний захист, проте внаслідок відмови відповідача в зарахуванні відповідних періодів роботи до пільгового стажу позивач був позбавлений права на призначення та отримання пенсії за віком на пільгових умовах.
Згідно з частинами 1-2 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Відповідно до статті 83 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пункту 1 частини 1 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсії призначаються з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсії призначаються з більш раннього строку.
Виходячи з встановлених фактичних обставин справи та відповідно до заявлених позовних вимог суд вважає за необхідне для повного захисту порушених прав позивача зобов'язати відповідача зарахувати до пільгового стажу роботи позивача період її роботи з 07.04.2010 року по 02.06.2015 року, а також зобов'язати відповідача призначити з ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах ( по Списку №1 ) з дня подання нею заяви 31.01.2020.
Таким чином, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши усі обставини справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного здобутого доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до переконання про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.
Питання розподілу судових витрат підлягає вирішенню в порядку, визначеному ч. 1 ст. 139 КАС України, в зв'язку з чим на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області слід стягнути понесені судові витрати у виді судового збору в сумі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок).
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №025650002755 від 07.02.2020 року, яким відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, згідно з пунктом 2 частини 1 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” ( за Списком №1 ).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи період її роботи з 07.04.2010 року по 02.06.2015 року та призначити з ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах, згідно з пунктом 2 частини 1 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” ( за Списком №1 ), з дня подання нею заяви (31.01.2020).
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області понесені судові витрати у виді судового збору в сумі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок)
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивачка: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул.Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, Вінницька область, 21036, код ЄДРПОУ 13322403)
Суддя Заброцька Людмила Олександрівна