Дата документу "30" жовтня 2020 р.
937/7912/20
2/937/3333/20
30 жовтня 2020 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі головуючого судді Редько О.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи - Мелітопольського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про виключення відомості про батьківство з актового запису про народження дитини,
Позивач звернулася до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області з позовом в якому просить виключити відомості про батьківство ОСОБА_2 з актового запису № 646 від 04.06.2019 року про народження дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зробленого Мелітопольським міськрайонним відділом реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Запорізькій області.
Суддею встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до ст. 138 Сімейного кодексу України жінка, яка народила дитину у шлюбі, має право оспорити батьківство свого чоловіка, пред'явивши позов про виключення запису про нього як батька дитини з актового запису про народження дитини.
Згідно із роз'ясненнями п. 11 акт № 3 від 15.05.2006 р. постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" від 15 травня 2006 року № 3 оспорити батьківство має право особа, яка записана батьком дитини в Книзі реєстрації народжень (ст. 136 СК України), - шляхом пред'явлення позову про виключення відомостей про неї як батька з актового запису про народження дитини, а також жінка, котра народила дитину в шлюбі (ст. 138 СК України), - звернувшись із позовом про виключення із цього запису відомостей про її чоловіка як батька дитини. Предметом доказування в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. У разі доведеності цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Зі змісту позовних вимог вбачається, що позивач просить виключити відомості про батька з актового запису про народження дитини, однак, в порушення вимог п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивачем не зазначено, чим підтверджується відсутність кровного споріднення між ОСОБА_2 та малолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Отже, з урахуванням викладеного, позивачу необхідно зазначити, чим підтверджується відсутність кровного споріднення між відповідачем та малолітнім сином.
Також відповідно до положень ч. ч. 1, 5 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб; позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Частинами 4, 5 ст. 95 ЦПК України передбачено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому законодавством; учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу, оригіналу який знаходиться у нього своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Аналогічні положення визначені Національним стандартом України "Вимоги до оформлювання документів" ДСТУ 4163-2003., що затверджений Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07 квітня 2003 року за № 55.
Так, пункт 5.27 цього стандарту зазначає, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту.
Вказані вимоги закону позивачем не виконані, подані суду в копіях письмові докази, що є додатком до позовної заяви не засвідчені підписом позивача із зазначенням дати такого засвідчення.
Позивачу слід додати до виправленої позовної заяви її копію та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Позивач вказує в позовній заяві, що ОСОБА_2 записаний батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , так як на момент народження дитини він з позивачкою, перебували у шлюбі. Однак вона з цим не згодна так як він не є біологічним батьком дитини. Зазначені ним обставини можуть підтвердити свідки.
Позивач не зазначила докази, які підтверджують обставину, що відповідач не є біологічним батьком дитини. Такими доказами, зокрема, є висновки судово-генетичної експертизи, судово-біологічної експертизи крові матері, дитини і передбачуваного батька для встановлення їх групової приналежності, тощо.
Європейський суд з прав людини зауважив, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (рішення ЄСПЛ у справі «Калачова проти Російської Федерації» від 07 травня 2009 року N 3451/05, § 34, «Kalacheva V. Russian Federation»).
Згідно положень ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
В статті 77 ЦПК України розкрито поняття належності доказів, а саме належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Згідно положень ч. 3 ст. 12 ЦПК України, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Так, клопотання про призначення судово-біологічної експертизи молекулярно-генетичного аналізу ДНК є обов'язковим для даної категорії справ. Клопотання про допит свідків, заявлене в позові в силу ст. ст. 84, 91 ЦПК України не відноситься до позовних вимог та повинні бути оформленні у відповідності до вимог ст. 183 ЦПК України.
В позовній заяві позивач просить звільнити його від сплати судового.
Частини 1, 3 ст. 136 ЦПК України передбачає, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Згідно зі ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
В пункті 29 Постанови № 10 від 17 жовтня 2014 року Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз'яснено, що відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» та статті 136 ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Однак, позивачем до позовної заяви не додано доказів, які б підтверджували, що її майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку розмірі (довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).
У зв'язку з чим, в задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору належить відмовити.
Згідно вимог Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, і складає 840 грн. 80 коп..
Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на вищевикладене, суддя вважає необхідним надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків та надання відповідних доказів.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи - Мелітопольського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про виключення відомості про батьківство з актового запису про народження дитини - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків протягом трьох днів з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання вищевказаного у встановлений термін, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута.
Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя: О.В. Редько