Дата документу 04.11.2020
Справа № 334/2772/20
Провадження № 2/334/2674/20
04 листопада 2020 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Добрэва М.В., за участю секретаря судового засідання Череп М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Запорізької міської ради, третя особа: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бельфорський - 18» про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -
Позивач звернулася до Ленінського районного суду м. Запоріжжя з позовною заявою про визнання права власності в порядку спадкування за законом, в обґрунтування якої зазначила, що вона, ОСОБА_1 , перебувала в шлюбі з ОСОБА_2 з 1965 року по день його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 . З 21.05.1966 року був членом кооперативу ЖБК «Будівельник-2».
27.07.2016 року ЖБК «Будівельник - 2» було реорганізовано в ОСББ «Бельфорський-7», яке стало правонаступником усіх прав та обов'язків житлово-будівельного кооперативу.
Пай у ЖБК у вигляді вартості квартири в сумі 3727 руб. ними була сплачена повністю 10.05.1981 року, що підтверджується довідкою ОСББ «Бельфорський-7» № 10 від 04.02.2020 року.
Позивачка ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 сплачували вартість квартири, тому вважає, що половина квартири належить їй як співвласниці, а друга половина повинна належати як спадкоємиці після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 . Інших спадкоємців після його смерті немає.
Позивач звернулася до Другої Запорізької державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, однак, нотаріус відмовила у видачі свідоцтва оскільки за життя ОСОБА_2 не оформив право власності на квартиру.
Позивачка просить суд визнати за нею право власності на 1/2 частину квартири як співвласника та на Ѕ частину в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 .
У судове засідання позивач подала заяву про розгляд справи в її відсутність, на задоволення позовних вимог наполягає.
Представник відповідача Запорізької міської ради до суду не зявилася, про дату час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.
Представник третьої особи ОСББ «Бельфорський-7» у судове засідання не з'явилася, направила до суду заяву про розгляд справи в її відсутність, проти задоволення позову не заперечує.
Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані сторонами докази, дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч.5 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ст. 76 ЦПК України).
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , перебувала в шлюбі з ОСОБА_2 з 1965 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб VІ НОМЕР_1 від 17.04.1965 року (а.с.6).
На а.с.8 міститься ордер № 60 виданий Міськжитлоуправлінням Виконавчого комітету Запорізької міської ради депутатів трудящих ОСОБА_2 на право зайняття квартири АДРЕСА_1 21.05.1966 року.
Згідно квитанції вартість житла у жовтні 1965 року становила 3727 рублів і всі пайові внески були сплачені у повному обсязі 10.05.1981 року, що підтверджується довідкою ОСББ «Бельфорський-7» № 10 від 04.02.2020 року.
Відповідно до ч.1 ст.22 КпШС України, чинного на час набуття майна, майно, набуте подружжям під час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з одружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.
Таким чином, ОСОБА_1 , як дружині, належить 1/2 частина квартири АДРЕСА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 .
Після його смерті відкрилася спадщина на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 .
За ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
У відповідності з положеннями ст. 384 ЦК член житлово-будівельного (житлового) кооперативу має право володіння і користування, а за згодою кооперативу - і розпоряджання квартирою, яку він займає в будинку кооперативу, якщо він не викупив її. У разі викупу квартири член житлово-будівельного (житлового) кооперативу стає її власником.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України УРСР «Про власність» в редакції, що діяла станом на 24.03.1992 року члени житлового, житлово-будівельного кооперативу, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно.
Отже, вбачається, що право власності члена житлово-будівельного кооперативу на квартиру раніше виникало моменту виплати паю і не вимагало державної реєстрації.
Пунктами 5-1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про житлово-будівельні кооперативи» від 18 вересня 1987 року № 9 роз'яснено, що член ЖБК, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, надану йому у користування, набуває право власності на квартиру і вправі розпоряджатись нею на свій розсуд - продавати, заповідати, обмінювати, в тому числі на інше жиле приміщення у будинку державного або громадського житлового фонду чи іншого ЖБК, на жилий будинок (частину будинку), що належить громадянину на праві власності і вчиняти відносно неї інші угоди, що не заборонені законом.
У разі смерті члена житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного кооперативу, члена садівницького товариства, яким до дня смерті не були внесені повністю пайові внески, до складу спадщини входять частина внесеного паю та інші суми, які підлягають поверненню, а не квартира, дача, гараж, садовий будинок. Частка пайового внеску, що належала померлому, входить до складу спадщини на загальних підставах. Якщо спадкодавець повністю вніс пайовий внесок, то до складу спадщини включається відповідно квартира, дача, гараж, садовий будинок, інші будівлі та споруди.
Право власності на квартиру за життя ОСОБА_2 оформлене не було.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після й смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Статтею 1264 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою або із застереженням. Спадщина належить спадкоємцю з моменту її відкриття незалежно від часу прийняття спадщини.
Частиною 3 статті 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ст. 1296 Цивільного кодексу України спадкоємець, який прийняв спадщи може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 1 «Про судову практику у справах про спадкування» передбачено, що за наявності умов одержання свідоцтва про право на спадщину у нотаріальній конторі, вимога про визнання права на спадщину в судовому поряду не розглядається, однак, коли нотаріус відмовляє в оформленні відповідного свідоцтва на певний об'єкт спадкування, то особа може звернутися до суду для вирішення даного питання за правилами позовного провадження.
Як передбачено п.4.18 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, який затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5, якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державне реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оскаржується або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
14 лютого 2019 року позивач звернулася до Другої Запорізької державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на після смерті ОСОБА_2 .
Постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 26.02.2020 року державний нотаріус Другої Запорізької державної нотаріальної контори відмовила у видачі свідоцтва через ненадання правовстановлюючих документів на квартиру (а.с.10).
У відповідності до абз. З п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Статтею 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті
З огляду на викладене, суд вважає, що позов ОСОБА_1 про визнання права власності на квартири у порядку спадкування за законом, ґрунтується на вимогах закону і підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 142, 258, 259, 263, 264, 265, 273, 354 ЦПК України, ст..ст.182, 328, 368, 392, 1216, 1217, 1261, 1264, 1268, 1296 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 1 «Про судову практику у справах про спадкування», суд, -
Позов ОСОБА_1 до Запорізької міської ради, третя особа: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бельфорський - 18» про визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності на квартиру АДРЕСА_1 , 1/2 частину якої як майно набуте під час шлюбу, іншу 1/2 частину в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка, ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: Добрєв М. В.