Справа № 333/4689/19
Провадження № 2/333/271/20
19 жовтня 2020 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого - судді Кулик В.Б.Б.,
за участю секретаря судового засідання Носаченка О.С.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) осіб у залі суду в м. Запоріжжі, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Саткинського психоневрологічного інтернату Державної стаціонарної установи соціального обслуговування системи соціального захисту населення Міністерства соціальних відносин в особі директора Арєфьєва Ігоря Олександровича в інтересах ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки та піклування в особі районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району, Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради, про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,-
14.08.2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом, в обґрунтування якого зазначила, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 . У вказаній квартирі на цей час зареєстрований відповідач по справі - ОСОБА_2 , який є братом позивача. Останній з травня 2018 року та по теперішній час у квартирі не проживає, що підтверджується актом про не проживання особи за місцем реєстрації, складеним мешканцями будинку та головою ОСББ «Радіоприлад-16». ОСОБА_2 рішенням Ашинського міського народного суду Челябінської області від 09.08.1976 року визнаний недієздатним. Розпорядженням адміністрації Саткинського муніципального району Челябінської області від 19.02.2019 року № 198-р ОСОБА_2 постановлено на облік як недієздатну особу. На підставі листа УСЗН Адміністрації Саткинського муніципального району від 24.06.2019 року № 2941, ОСОБА_2 зареєстровано за місцем фактичного перебування за адресою: АДРЕСА_2 . Позивач неодноразово зверталася до Департаменту реєстраційних послуг ЗМР щодо зняття відповідача з реєстрації за адресою: АДРЕСА_3 , але їй було повідомлено, що питання зняття з реєстрації особи, відносно якої встановлено опіку та піклування, здійснюється представником за погодженням з органом опіки та піклування. Оскільки позивач не є представником позивача вирішити питання у досудовому порядку вона не має можливості. Реєстрація відповідача у належній позивачу квартирі чинить їй перешкоди у здійснені права користування та розпорядження її майном, вона змушена нести додаткові витрати, не має можливості отримати субсидію.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_2 більше року, без поважних причин, не проживає у квартирі за вище вказаною адресою, позивач вважає, що останній втратив право на користування житловим приміщенням.
Посилаючись на зазначене, просить суд визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме квартирою за адресою: АДРЕСА_3 .
Ухвалою суду від 19.08.2019 року позовна заява залишена без руху та надано строк для усунення недоліків.
18.09.2020 року позивач усунула недоліки, надала суду квитанцію про сплату судового збору та Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.
Ухвалою суду від 15.10.2019 року суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, а також відповідно до ст. 274 ЦПК України вирішив розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою суду від 13.01.2020 року про проведення процесуальних дій, ухвалено судове доручення про допит представника відповідача, вручення йому документів та з'ясування його думки по справі, провадження по справі зупинено.
Ухвалою суду від 01.10.2020 року поновлено провадження у справі, у зв'язку з виконанням судового доручення.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце слухання справи була повідомлена судом своєчасно та належним чином, надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги просить задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце слухання справи був повідомлений своєчасно та належним чином, надав суду заяву про проведення слухання справи без його участі, проти позову не заперечує, підтвердив факти, викладені в позові, повідомив, що з лютого 2019 року ОСОБА_2 дійсно перебуває в Саткинському психоневрологічному інтернаті Державної стаціонарної установи соціального обслуговування системи соціального захисту населення Міністерства соціальних відносин, раніше він знаходився вдома під опікою сестри, яка має житло як в м. Запоріжжі, так і в м. Сим, Челябінської області.
Представник третьої особи - органу опіки та піклування РА ЗМР по Комунарському району, у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце слухання справи був повідомлений судом своєчасно та належним чином, 09.12.2019 року представник надав суду заяву про розгляд справи без його участі, просить винести рішення відповідно до умов чинного законодавства.
Представник третьої особи - Департаменту реєстраційних послуг ЗМР, у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце слухання справи був повідомлений судом своєчасно та належним, 24.12.2019 року представник надав суду заяву про розгляд справи без його участі, проти позову не заперечує.
Враховуючи, що розгляд справи відбувався у відсутність сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, приходить до наступних висновків.
За вимогами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. ст. 76, 77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для цього законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Позивач по справі ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується Свідоцтвом про право на нерухоме майно серії НОМЕР_1 , виданого Управлінням житлового господарства ЗМР, на підставі розпорядження КРА від 12.10.2006 року № 2393р; Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 04.01.200 року виданого ОП «ЗМБТІ»; Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, сформованого 17.09.2019 року № 181237995 (а.с. 29, 30, 38).
Відповідно до відомостей Департаменту реєстраційних послуг ЗМР від 19.08.2019 року та від 03.10.2019 року, у квартирі АДРЕСА_1 зареєстрований ОСОБА_2 з 05.10.2006 року по теперішній час (а.с. 7, 39).
Як вбачається з ксерокопії паспорту громадянина Росії, місце проживання ОСОБА_2 зареєстровано в АДРЕСА_4 (а.с. 11, 12).
ОСОБА_2 є громадянином Росії, в Україні має посвідку на постійне проживання для іноземців та осіб без громадянства, яка дійсна безстроково (а.с. 16).
ОСОБА_2 також зареєстрований за місцем знаходження за адресою: АДРЕСА_2 на строк з 07.02.2019 року по 07.02.2029 року, про що начальником ОВМ ОМВД Росії по Саткинському району видано свідоцтво про реєстрацію за місцем перебування № 125 (а.с. на звороті 11 та а.с. 19).
Позивач ОСОБА_1 зверталася до Департаменту реєстраційних послуг ЗМР із заявою про зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_2 (а.с. 13), однак отримала відмову, оскільки не надала відповідних документів, погодження з органом опіки та піклування (а.с. 14-15).
Відповідно до акту про не проживання особи за місцем реєстрації від 05.08.2019 року, складеного мешканцями будинку та головою ЖБК № 287 «Радіоприлад-6», які засвідчили, що за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_2 не проживає з травня 2018 року (а.с. 17).
Згідно з розпорядженням адміністрації Саткинського муніципального району Челябінської області № 198-р від 19.12.2019 року, недієздатного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було поставлено на облік, за результатами розгляду документів, наданих адміністрацією «Саткинського психоневрологічного інтернату» про визначення недієздатного ОСОБА_2 в установи, що діють в інтересах недієздатного ОСОБА_2 , відділу опіки та піклування Управління соціального захисту населення адміністрації Саткинського муніципального району доручено здійснювати нагляд за виконанням обов'язків по утриманню та створенню сприятливих умов проживання недієздатного ОСОБА_2 , покладених на ДСУСОССЗН «Саткинський психоневрологічний інтернат» (а.с. 20, 21).
Відповідно до довідки УСЗН ЗМР по Комунарському району від 24.05.2019 року, ОСОБА_2 не перебуває у них на обліку, допомога останньому не призначена (а.с. 22).
Згідно з листом-повідомленням від 24.06.2019 року № 2941, заступник начальника адміністрації Саткинського муніципального району УСЗН, розглянувши заяву директора «Саткинського психоневрологічного інтернату», надала дозвіл на зняття з реєстраційного обліку недієздатного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 23, 24).
23.09.2020 року на виконання судового доручення до суду надійшли документи, складені Саткинським міським судом Челябінської області (а.с. 66-76), відповідно до яких представник Саткинського психоневрологічного інтернату Державної стаціонарної установи соціального обслуговування системи соціального захисту населення Міністерства соціальних відомств в судовому засіданні повідомив, що позовні вимоги визнає, не заперечує проти їх задоволення, приймати участь в судовому засіданні не бажає. Також, пояснив, що в особистій справі у ОСОБА_2 є заява його сестри ОСОБА_1 , в якому вона просить виписати брата із квартири в м. Запоріжжі. На підставі її заяви, представниками інтернату було направлено клопотання в Управління соціального захисту населення, де було прийнято комісійне рішення про згоду з її заявою.
Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_2 є громадянином Росії, рішенням Ашинського міського народного суду Челябінської області, що набуло законної сили 19.08.1976 року, визнаний недієздатним, зареєстрований в Україні за зазначеною позивачем адресою, крім того, зареєстрований в РФ, Челябінська область, м. Сим, фактично проживає за зареєстрованим місцем проживання в Саткинському психоневрологічному інтернату Державної стаціонарної установи соціального обслуговування системи соціального захисту населення Міністерства соціальних відомств з 07.02.2019 року зі встановленим строком по 07.02.2029 року.
Реєстрація відповідача ОСОБА_2 у належній позивачу на праві власності відповідно до ст. 48 Закону України «Про власність», квартирі, чинить їй перешкоди у користуванні та розпорядженні майном, так як його реєстрація порушує права позивача, що полягає у збільшенні плати за комунальні послуги, які вона не може здійснювати, оскільки з доходів має лише мінімальну пенсію, а крім того, місцем проживання недієздатної особи є місце проживання його опікуна, наразі це інтернат, в якому проживає та проходить лікування ОСОБА_2 .
Оскільки ОСОБА_2 постійно проживає у будинку інтернаті, то він підлягає зняттю з реєстрації у належній позивачу квартирі АДРЕСА_1 , так як його реєстрація порушує права позивача, що полягає у збільшенні плати за комунальні послуги.
Згідно з ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Стаття 41 Конституції України проголошує, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ст. 1 першого протоколу до Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», до якої Україна приєдналася 17.07.1997 року відповідно до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року, першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17.07.1997 року № 475/97-ВР, закріплено принцип непорушності права приватної власності, яким означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджуватися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди.
Згідно з ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, а за ч. 1 ст. 319 цього Кодексу власник володіє, користується та розпоряджується своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, та це право в силу ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України є непорушним.
Відповідно до ст. 386 ЦК України власник, який має підстави передбачити можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Положенням ст. 391 Цивільного кодексу України, передбачено, що власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Порядок зняття з реєстрації місця проживання врегульовано Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».
Згідно зі ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Місцем проживання недієздатної особи є місце проживання її опікуна або місце знаходження відповідної організації, яка виконує щодо неї функції опікуна.
Місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини (ст. З Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»).
Реєстрація - внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку (ч. 7 ст. З Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»).
Відповідно до ч. 3 ст. 7 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб, стосовно яких встановлено опіку чи піклування, здійснюється за погодженням з органами опіки і піклування.
Таким чином, з огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 212, 215, 224, 226, 228 ЦПК України, ст. ст. 319, 321, 386, 391 ЦК України, ст. ст. 3, 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в України», суд, -
Позов ОСОБА_1 до Саткинського психоневрологічного інтернату Державної стаціонарної установи соціального обслуговування системи соціального захисту населення Міністерства соціальних відносин в особі директора Арєфьєва Ігоря Олександровича в інтересах ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки та піклування в особі районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району, Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради, про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням - задовольнити повністю.
Усунути ОСОБА_1 перешкоди у здійсненні нею права користування та розпорядження квартирою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , шляхом визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме квартирою за адресою: АДРЕСА_3 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повний текст судового рішення складено 19 жовтня 2020 року.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя В.Б. Кулик