Справа № 333/4542/17
Провадження №1-кп/333/21/20
Іменем України
03 листопада 2020 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:
судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
захисників обвинувачених адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя, кримінальне провадження № 12017080040002978 відносно ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 185 КК України, ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 185 КК України, ОСОБА_6 , за ч. 3 ст. 185 КК України, -
У провадженні Комунарського районного суду м. Запоріжжя перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 185 КК України, ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 185 КК України, ОСОБА_6 , за ч. 3 ст. 185 КК України.
Прокурором ОСОБА_3 у судовому засіданні письмове клопотання про обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на два місяці у зв'язку з тим, існують ризики, передбачені п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
В обґрунтування клопотання зазначено наступне.
Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 02.04.2019 року ОСОБА_6 , засудженого вироком Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 19.04.2018 року, тимчасово залишено в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» на час розгляду кримінального провадження по суті.
Відповідно до інформації, наданої Олександрівським Районним відділом УДМС України в Запорізькій області строк повного відбуття покарання за вищевказаним вироком спливає 06.11.2020 року, після чого буде вирішуватися питання примусового повернення з території України.
Крім того, прокурор вважає, що встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, ОСОБА_6 може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення з урахуванням отриманих даних, які характеризують ОСОБА_6 , а саме відсутність місця роботи, постійного законного джерела доходу та схильність останнього до вчинення кримінальних правопорушень.
Також прокурор вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Вказане клопотання підтримано стороною обвинувачення у судовому засіданні.
Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник проти вказаного клопотання заперечували.
Інші учасники судового провадження проти задоволення клопотання заперечували.
Вислухавши думку учасників провадження, вивчивши клопотання та матеріали справи, суд дійшов наступного.
Частиною 1 ст. 331 КПК України передбачено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Згідно з ч. 3 ст. 331 КПК України за наслідками розгляду питання про доцільність продовження тримання під вартою обвинуваченого, суд своєю ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Вимоги клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб відносно ОСОБА_6 обґрунтовані тим, що останній обвинувачується у вчиненні злочину за ч. 3 ст. 185 КК України, який, згідно ст. 12 КК України, є тяжким злочином, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі, строком до 6 років; ОСОБА_6 офіційно не працевлаштований, що може свідчити про те, що єдиним джерелом його доходів є протиправна діяльність; зібрані слідством докази по справі достатньо вказують на винність ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення; у ході проведеного досудового розслідування було встановлено, що ОСОБА_6 раніше судимий за вчинення корисливих злочинів, тобто усвідомлюючи тяжкість вчиненого ним злочину, а також невідворотність покарання, останній може безперешкодно покинути межі м. Запоріжжя, тим самим переховуючись від суду,а також вчинити інше кримінальне правопорушення; на теперішній час ОСОБА_6 підлягає примусовому відворенню з території України на підставі вимог міграційного законодавства.
Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості обвинуваченого (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки обвинуваченого розслідуванні кримінального правопорушення та розгляду справи у суді (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади), поведінки обвинуваченого, способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Виходячи з практики Європейського Суду з прав людини, вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя.
При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, в якій його переслідують та міжнародними контактами.
Так, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» зазначив про те, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів, а у справі «Амбрушкевич проти Польщі» (Ambruszkiewicz v. Poland № 7/03 від 04.05.2006) наголосив на тому, що не викликає протиріч те, що в деяких особливих випадках позбавлення свободи може бути єдиним способом, який дозволяє гарантувати явку обвинуваченого до суду, зокрема, з урахуванням його особистості та характеру злочину (кримінального правопорушення), а також тяжкості ймовірного покарання.
Згідно з матеріалами кримінального провадження, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, санкцією якої передбачено покарання від 3 до 6 років позбавлення волі.
Вказані обставини свідчать про те, що обвинувачений, будучі обізнаним про ступінь тяжкості інкримінованого йому кримінального правопорушення та покарання, яке загрожує у разі визнання його винуватим, може здійснити спроби переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за інкриміноване йому кримінальне правопорушення.
При цьому суд вважає, що приймаючи до уваги суворість покарання, яке передбачено за вчинення кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 185 КК України, ОСОБА_6 може визнати, що негативні наслідки від спроби переховуватися від суду, створять для нього меншу шкоду, ніж ймовірність бути притягнутим до кримінальної відповідальності з призначенням відповідного покарання.
Крім того, на теперішній час ОСОБА_6 підлягає примусовому видворенню з території України на підставі вимог міграційного законодавства, що в подальшому ускладнити розгляд кримінального провадження.
Те, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення з корисливих мотивів, як вважає суд, свідчить про можливість останнього, з метою власного збагачення, вчинити інше кримінальне правопорушення, тобто, існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Таким чином, оскільки встановлено наявність двох ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд вважає, що до обвинуваченого ОСОБА_6 необхідно застосувати запобіжний у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Враховуючи вимоги ч. 5 ст. 182 КПК України, та той факт, що кримінальне правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_6 не підпадає під перелік злочинів, визначених ч. 4 ст. 183 КПК України, тому, з урахуванням майнового стану обвинуваченого, визначається можливість застосувати заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Згідно Закону України «Про державний бюджет на 2020 рік» прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2020 року становить 2102 грн.
Таким чином, ОСОБА_6 або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі 168160 грн.
У разі внесення вказаної застави на обвинуваченого ОСОБА_6 покладаються наступні обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду,
- не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду,
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.
Згідно з ч. 8 ст. 182 КПК України у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Відповідно до ч. 3 ст. 182 КПК України при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз'яснюються його обов'язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов'язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов'язків.
Керуючись ст.ст. 331, 372 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора Комунарського відділу Запорізької місцевої прокуратури № 2 Запорізької області ОСОБА_3 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням в ДП «Запорізький слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України до 03 січня 2021 року (включно).
Виконання ухвали доручити начальнику ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 168 160 (сто шістдесят вісім тисяч сто шістдесят) грн.
Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду,
- не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду,
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.
Роз'яснити обвинуваченому наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме: у разі, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин, не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суддя вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу
Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом семи днів з дня її винесення до Запорізького апеляційного суду.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали складено 04 листопада 2020 року.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя ОСОБА_1