Справа № 308/11565/20
06 листопада 2020 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Хамник М.М., за участі секретаря судових засідань - Івашко Я.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову , -
До Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшла позовна зава ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Ковальчук Олеся Василівна, до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Мажуга Владислав Юрійович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. Разом з позовною заявою до суду подано заяву про забезпечення позову, в якій ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Ковальчук О.В., просить забезпечити позов шляхом зупинення стягнення з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» заборгованість в розмірі 34968,66 грн. на підставі виконавчого напису №218 від 13.02.2020 виданого приватним нотаріусом Мажуга Владиславом Юрійовичем у виконавчому провадженні №61698267 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інших доходи боржника у виконавчому провадженні до вирішення справи по суті.
Свою заяву заявник обґрунтовує тим, у разі визнання виконавчого напису приватного нотаріуса Мажуга Владислава Юрійовича за №218 від 13.02.2020 таким, що не підлягає виконанню, а виконавчий напис буде виконуватись, як наслідок виникне неправомірне провадження щодо виконання вказаного виконавчого напису про звернення стягнення на прострочену заборгованість, що призведе до спричинення заявнику матеріальної шкоди у вигляді безпідставного стягнення грошей із заробітної плати, відшкодування якої потребуватиме значних матеріальних витрат і зусиль у майбутньому.
На підставі ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи, а відтак, керуючись нормами ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, суд приходить до висновку, що заява позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з положеннями ч.ч.1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.150 ЦПК України одними із видів забезпечення позову є зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.
Згідно із ч.3 ст.150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними з заявленими позивачем вимогами
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.
Інститут забезпечення позову є сукупністю встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім того, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
Відповідно до роз'яснень, які містяться в п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року за №9, вбачається, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що є учасниками даного судового процесу. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви спір між сторонами виник з приводу винесення виконавчого напису № 218 від 13.02.2020, вчиненого нотаріусом Мажуга Владиславом Юрійовичем.
Матеріали справи містять копію постанови про відкриття виконавчого провадження №61698267, згідно з якою виконавче провадження відкрито на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мажуги Владислава Юрійовича №218 від 13.02.2020, та постановлено звернути стягнення з боржника ОСОБА_3 на користь стягувача ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» заборгованість в розмірі 34968,66 грн.
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз'яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом майбутньої позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 149, 150, 153 ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Ковальчук Олеся Василівна, до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Мажуга Владислав Юрійович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити.
Зупинити стягнення за виконавчим написом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мажуга Владислава Юрійовича №218 від 13.02.2020, про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» заборгованості в розмірі 34968,66 грн.
Ухвала підлягає негайному виконанню, встановленому для виконання судових рішень.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Строк пред'явлення до виконання ухвали суду про забезпечення позову три роки.
Реквізити стягувача: ОСОБА_1 РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса - АДРЕСА_1 .
Реквізити боржника: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» - код ЄДРПОУ - 39508708, адреса: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 37/41.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду
Закарпатської області М.М. Хамник