Справа № 308/11541/20
04 листопада 2020 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , розглянувши матеріали скарги ОСОБА_2 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження та бездіяльність щодо нездійснення інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений КПК строк,-
ОСОБА_2 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із скаргою на постанову слідчого про закриття кримінального провадження та бездіяльність щодо нездійснення інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений КПК строк.
Скарга вмотивована тим, що у провадженні старшого слідчого СВ Ужгородського ВП ГУ НП в Закарпатській області майор поліції ОСОБА_3 перебували матеріали кримінального провадження № 12020070030001752 від 08.06.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
У скарзі вказано, що в рамках даного кримінального провадження проводилось досудове розслідування кримінального правопорушення, вчиненого водієм автомобіля «Фольцваген Туран», р.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_4 , який виїжджаючи на вул. Минайську з прилеглої території від спорткомплексу «Юність», всупереч вимог ПДР, перед виїздом на головну дорогу, не переконавшись у відсутності перешкод, для виїзду на проїзну частину дороги, виїхав на суму руху мотоцикла «Ява» д.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок чого допустив зіткнення з вказаним мотоциклом, в результаті чого ОСОБА_2 отримано тілесні ушкодження і як наслідок - останній був невідкладно госпіталізований до Ужгородського ЦМКЛ з попереднім діагнозом: «Обширна забійно-рвана рана н/з правого стегна, забійна рана правого ліктьового суглобу, забій грудної клітини, травматичний шок 1 ст.».
ОСОБА_2 зазначає, що внаслідок отриманих ним тілесних ушкоджень з 07.06.2020 року по 14.06.2020 рік перебував на стаціонарному лікуванні в Ужгородській ЦМКЛ у відділ травматології, а з 15.06.2020 року по 02.10.2020 року знаходився на амбулаторному лікуванні в травматолога КНП УРКЛ, таким чином, не мав фізичної можливості слідкувати за досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні.
Заявник зазначає, що у жовтні місяці у відповідь на його усне звернення щодо досудового розслідування кримінального провадження, слідчий повідомив, що провадження у справі закрито. Окрім того ОСОБА_5 , вказує, що постанову про закриття провадження від слідчого він отримав 29.10.2020 р. При цьому в клопотанні про ознайомленні із матеріалами кримінального провадження йому було відмовлено.
Із постановою слідчого про закриття кримінального провадження ОСОБА_2 , категорично не згідний, вважає її передчасною та незаконною з тих підстав, що слідчим досудове розслідування проведено поверхнево, зокрема не з'ясовано обставин справи, не проведено першочергових та необхідних слідчих дій.
ОСОБА_2 , у скарзі зазначає, що строк на оскарження постанови слідчого ним не пропущений, оскільки копію оскаржуваної постанови він отримав тільки 29.10.2020 року і відтак у передбачений законом строк звернувся до слідчого судді з даною скаргою.
Згідно прохальної частини скарги, ОСОБА_2 , просить слідчого суддю:
скасувати постанову слідчого СВ Ужгородського ВП ГУ НП в Закарпатській області майор поліції ОСОБА_3 від 30.07.2020 року про закриття кримінального провадження № 12020070030001752 від 08.06.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та зобов'язати слідчого продовжити досудове розслідування;
зобов'язати слідчого СВ Ужгородського ВП ГУ НП в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_3 вчинити процесуальну дію щодо ознайомлення мене ОСОБА_2 як потерпілого, з матеріалами досудового слідства №12020070030001752 від 08.06.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України з можливістю отримання належним чином завірених копій.
Слідчий суддя вивчивши матеріали скарги, приходить до наступного висновку.
Як вбачається зі змісту скарги, ОСОБА_2 просить слідчого суддю скасувати постанову слідчого СВ Ужгородського ВП ГУ НП в Закарпатській області майор поліції ОСОБА_3 від 30.07.2020 року про закриття кримінального провадження № 12020070030001752 від 08.06.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та зобов'язати слідчого продовжити досудове розслідування, а також ознайомити його як потерпілого із матеріалами кримінального провадження. Копію вказаної постанови додано до матеріалів скарги.
До матеріалів скарги додано копію заяви про звернення ОСОБА_2 , до слідчого з проханням надати йому матеріали кримінального провадження для ознайомлення та надання йому копії постанови про закриття кримінального провадження. Так, на вказаній заяві міститься відмітка «вх..№4929 від 08.10.20р. СВ». Згідно доданої копії виписки з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_2 вбачається що такий перебував на стаціонарному лікуванні в період з 07.06.2020 по 12.06.2020 рік, а в період з 15.06.2020 року по 02.10.2020 року перебував на амбулаторному лікуванні.
Разом із тим відомості про те коли саме ОСОБА_2 отримав копію постанови слідчому судді не надано. Його доводи про те, що постанову про закриття кримінального провадження від 30.07.2020 року йому надано слідчим ОСОБА_3 29.10.2020 р. жодними доказами не підтверджено. На доданій фотокопії оскаржуваній постанові відомості про вручення такої ОСОБА_2 відсутні.
Згідно п.3 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені, зокрема, рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Відповідно до ч.1 ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Процесуальна дія провадиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями кримінально-процесуального закону, чинного на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення ( ст. 5 КПК України).
У п. 5 роз'яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ викладених у листі №1640/0/4-12 від 09.11.2012 р. «Про деякі питання оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування» , зазначено, що частиною 1 ст. 304 КПК встановлено десятиденний строк, упродовж якого особа має право звернутися зі скаргою на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора. Цей строк обчислюється з моменту прийняття рішення, вчинення відповідної дії. При оскарженні бездіяльності обчислення строку оскарження починається із дня, що наступає після останнього дня, який відведено КПК для вчинення слідчим або прокурором відповідної дії. Зазначена норма визначає особливий порядок обчислення строку оскарження рішення слідчого чи прокурора, яке оформлюється постановою. В такому випадку строк обчислюється з моменту отримання особою копії оскаржуваної постанови.
При цьому вказано, що разом із цим слід враховувати загальні вимоги щодо додержання процесуальних строків, встановлені у ст. 116 КПК, згідно з якою строк подання скарги на стадії досудового провадження не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до його закінчення на пошту або передано особі, уповноваженій її прийняти, а для осіб, які тримаються під вартою або перебувають у медичному чи психіатричному стаціонарі, спеціальній навчально-науковій установі, - якщо скаргу або інший документ подано службовій особі відповідної установи до закінчення відповідного строку. У випадку пропуску строку, встановленого для подання скарги, скарга повертається особі, якщо при її поданні особа не порушила питання про поновлення цього строку. Слідчий суддя, за наявності відповідної заяви, може поновити строк, якщо його було порушено з поважних причин (хвороба, відрядження, стихійне лихо, хвороба близьких родичів тощо). Підставою для поновлення строків також може бути визнано й об'єктивні
Відповідно до ч.ч.3, 4, 7 ст.115 КПК України, при обчисленні строку днями строк закінчується о двадцять четвертій годині останнього дня строку, при цьому не береться до уваги той день, від якого починається строк. При обчисленні процесуального строку в нього включаються вихідні і святкові дні. Якщо закінчення строку, який обчислюється днями або місяцями, припадає на неробочий день, останнім днем цього строку вважається наступний за ним робочий день.
Відповідно до ст. 116 КПК України, процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки. Строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту або передано особі, уповноваженій їх прийняти, а для осіб, які тримаються під вартою або перебувають у лікувально-профілактичному закладі охорони здоров'я чи закладі з надання психіатричної допомоги, спеціальній навчально-виховній установі, - якщо скаргу або інший документ подано службовій особі відповідної установи до закінчення строку.
Як вбачається зі скарги та доданих до такої документів, постанова про закриття кримінального провадження, що є предметом оскарження була винесена 30.07.2020 р. до матеріалів скарги додано підтвердження того, що ОСОБА_2 , перебував лікуванні. Так згідно виписки стаціонарного хворого №4164/400 2581(20) ОСОБА_2 , перебував на лікуванні КНП «ЦМКЛ» Ужгородської Міської Ради у період часу із 07.06.20 по 12.06.20 р.р. Згідно виписки із медичної картки амбулаторного хворого ОСОБА_2 , перебував на амбулаторному лікуванні із 15.06.20 по 02.10.20 р.р.
Як вбачається із матеріалів скарги постанову слідчим було винесено 30.07.2020 р., а із заяви необхідність отримання ОСОБА_2 постанови про закриття кримінального провадження та ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, така датована 06.10.2020 року, та зареєстрована 08.10.2020р.
Однак із скаргою на вказану постанову та бездіяльність слідчого ОСОБА_2 звернувся до слідчого судді лише 04.11.2020 року. При цьому, заявник вважає, що строки ним не пропущено, оскільки за його твердженням постанову про закриття кримінального провадження він отримав 29.10.2020 року.
Слідчий суддя констатує, що, наведене не підтверджено жодними доказами, а заявник в своїй скарзі не порушує питання про поновлення строку звернення зі скаргою до слідчого судді, тому слідчий суддя вважає, що скарга на постанову про закриття кримінального провадження від 30.07.2020 року була подана з порушенням встановлених законом строків, та у слідчого судді немає правових підстав для поновлення строку для подачі вказаної скарги без відповідного клопотання особи, яка звернулась зі скаргою та за відсутності беззаперечних доказів отримання оскаржуваної постанови саме 29.10.2020 року заявником.
Згідно ч. 1 ст. 304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 304 КПК України, скарга подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
За змістом ст. 26 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК, при цьому сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК.
Слідчий суддя на стадії прийняття скарги до свого провадження позбавлений можливості перевірити доводи скаржника шляхом витребування відповідних документів, оскільки це не передбачено діючим КПК України.
Перекладання обов'язку доведення дотримання заявником строку на слідчого суддю чинним КПК України не передбачено.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Слідчий суддя при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
В той же час, Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.
Відповідно до Глави ІІІ КПК України особи, які беруть участь у кримінальному провадженні, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
З огляду на викладене, виходячи із доданих до скарги документів, керуючись принципами змагальності сторін, свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості та диспозитивності, встановленими ст.ст. 22, 26 КПК України, - скарга підлягає поверненню особі, яка її подала у відповідності до п.3 ч.2 ст. 304 КПК України, так як скарга подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку.
Згідно ст.304 ч.2 КПК України скарга повертається, якщо скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу; скарга не підлягає розгляду в цьому суді; скарга подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Вказана стаття має на меті оптимізацію кримінального процесу в частині оскарження рішень слідчого, дізнавача, прокурора, оскільки обмежує право оскарження певними часовими рамками, визначає підстави для повернення скарги та відмови у відкритті по ній провадження.
На вказаній стадії виклик до суду заявника, потерпілого, його представника чи законного представника, підозрюваного, його захисника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільця тимчасово вилученого майна не передбачено.
У зв'язку з вищевикладеним вважаю, що скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.
Також, слідчий суддя вважає за необхідне роз'яснити особі яка подала скаргу, що повернення скарги не позбавляє його права повторного звернення до слідчого судді, в порядку, передбаченому КПК України.
Керуючись ст.ст. 303, 304, КПК України, -
Скаргу ОСОБА_2 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження та бездіяльність щодо нездійснення інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений КПК строк - повернути особі, яка її подала.
Повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.
На ухвалу протягом п'яти днів з дня отримання її копії може бути подана апеляція до Закарпатського апеляційного суду.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1