Справа № 308/11362/20
1-кс/308/4603/20
02 листопада 2020 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 , погоджене прокурором Ужгородської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , в межах кримінального провадження №1202070030002619, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.10.2020 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Липча, Хустського району, Закарпатської області, громадянина України, українця, одруженого, не працюючого, який має на утриманні двох неповнолітніх дітей 2012 р.н., та 2020 р.н., зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , а фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,-
встановив:
02.11.2020 року до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду звернувся слідчий СВ Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області старший лейтенант поліції ОСОБА_7 , за погодженням з прокурором Ужгородської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання обгрунтовано тим, що під час досудового розслідування з'ясовано, що ОСОБА_5 30 жовтня 2020 року в обідній час, точна година досудовим розслідуванням не встановлена, діючи з прямим умислом - усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, за попередньою змовою групою осіб, а саме разом з громадянином ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , таємно, з корисливих спонукань вирішив таємно викрасти чуже мано у великому розмірі, шляхом проникнення до автомобіля марки «Skoda Octavia» номерний знак Чеської Республіки НОМЕР_1 , що був припаркований за адресою м. Ужгород, пл. Петефі 25, який належав ОСОБА_10 із застосування невстановленого технічного пристрою.
Так, 30 жовтня 2020 року о 15 годині 50 хвилині ОСОБА_9 реалізуючи свій злочинний намір підійшов до автомобіля марки «Skoda Octavia» номерний знак Чеської Республіки НОМЕР_1 , який був зачиненим, за допомогою невстановленого радіотехнічного приладу відчинив автомобіль та з багажного відділення, із сумки для ноутбука, таємно, з корисливих спонукань, скориставшись відсутністю очевидців, таємно викрав чуже майно, а саме грошові кошти в розмірі 6700 (шість тисяч сімсот) євро, що згідно офіційного курсу НБУ за 30 жовтня 2020 року становить 226440 гривень (двісті двадцять шість тисяч чотириста сорок ), 1800 (одна тисяча вісімсот) доларів США, що згідно курсу НБУ за 30.10.2020 становить 51174 (п'ятдесят одну тисячу сто сімдесят чотири) гривень, окулярами марки «Polaroid» та музичним плеєром марки «Aple Ipod». ОСОБА_5 в той час перебуваючи в парковій зоні площі Петефі спостерігав за обстановкою в місці вчинення злочину та командами допомагав ОСОБА_11 залишитись непомітним, а потім в подальшому разом з ОСОБА_9 направився до автомобіля марки «Reno Kengo» днз НОМЕР_2 , в якому очікував ОСОБА_8 з метою забезпечення безперешкодного залишення місця скоєння злочину. Після чого, дані особи поїхали з місця події.
Своїми умисними діями ОСОБА_5 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 завдали матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_10 у розмірі 277614 (двісті сімдесят сім тисяч шістсот чотирнадцять) гривень 00 копійок, що у 252,7 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення.
31 жовтня 2020 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було затримано у порядку ст. 208 КПК України та в подальшому 01 листопада 2020 року було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
У клопотанні зазначено, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), яке відноситься до категорії тяжких за вчинення якого передбачено покарання від п'яти до восьми років позбавлення волі. Вказане кримінальне правопорушення було вчинено у групі з двома іншими особами. Майна здобутого ОСОБА_5 , кримінально-протиправним шляхом не було відшукано в повному розмірі, зокрема не було відшукано всієї суми грошових коштів викрадених ним. Таким чином під час перебування на волі ОСОБА_5 , існують підстави вважати, що він може знищити, сховати, спотворити вказане майно, а саме передати його іншим особам, незаконно легалізувати його.
Окрім того вказане кримінальне правопорушення ОСОБА_5 , було вчинено у групі з ОСОБА_8 , та ОСОБА_9 , а місце перебування останнього на даний час не встановлено, таким чином під час перебування на волі ОСОБА_5 , з метою ухилення від кримінальної відповідальності, а також перешкоджання органу досудового розслідування у встановленні всіх обставин вчинення злочину в кримінальному провадженні, може наважитись та вдатись до протиправних дій, зокрема до потерпілого, або свідків з метою зміни їх показань на свою користь.
Крім того, виходячи з того, що ОСОБА_5 , не має законного джерела прибутків, офіційно на протязі тривалого часу не працює є підстави вважати, що він може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки на даний час в органу досудового розслідування є підстави вважати що засоби для існування ОСОБА_5 , здобуває шляхом вчинення в групі з ОСОБА_8 , та ОСОБА_9 , злочинів пов'язаних крадіжками матеріальних цінностей та грошових коштів з автомобілів на території м. Ужгород.
Таким чином в даному кримінальному правопорушенні є наявні та обґрунтовані ризики передбачені п.2, п.3, п. 4, п.5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Також, ОСОБА_5 , розуміючи невідворотність свого покарання за вчинення ним тяжкого злочину може вдатися до переховування від органів досудового розслідування та суду розуміючи що санкція ч.4 ст. 185 КК України передбачає основне та безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, тому присутні і ризики передбачені п.1 ч.1 ст. 177 КПК України.
На думку слідчого аналіз особистості ОСОБА_5 , вказує на байдуже ставлення ним до дотримання правових норм, ігноруванням громадських інтересів. Вказані обставини свідчать про неможливість застосування особистого зобов'язання, особистої поруки, домашнього арешту стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , так як такі ним дотримані не будуть та не зможуть запобігти ризикам, визначеним ч. 1 ст. 177 КК України.
Клопотання відповідає вимогам ст.184 КПК України. Копію клопотання та матеріалів, якими обґрунтовано необхідність застосування запобіжного заходу, підозрюваний та його захисник отримали у строк, передбачений ч.2 ст.184 КПК України.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, при цьому, просив врахувати, що злочин вчинено трьома особами, місце знаходження третього на даний час не встановлено, також врахувати тяжкість покарання що загрожує останньому в разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення. Просив клопотання задовольнити та обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави 300 000 грн., що є співмірним із викраденим майном. Більш м?які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбачених ст.177 КПК України.
Слідчий в судовому засіданні підтримав клопотання, зазначив, що на даний час проводяться першочергові слідчі дії спрямовані на виявлення викрадених грошей, будучи на волі підозрюваний зможе перешкодити їх виявленню, зможе передати іншим особам. Клопотання просив задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечив щодо клопотання, зазначив, що нікуди не збирається втікати, оскільки ні в чому не винен. Просив обрати йому запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_6 подала письмові заперечення на клопотання, які підтримала в судовому засіданні. Крім того, проти задоволення поданого клопотання заперечила, вказала, що відсутня обгрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_5 злочнину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України. Вважає, що не існує жодного ризику, наведенного прокурором. Також просила врахувати, що ОСОБА_5 є одруженим, має на утриманні 2 малолітніх дітей, при чому дівчинка ОСОБА_12 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , тобто ще не має 1 місяця. Мама дитини перебуває на лікарняному після пологів, заробітну плату не отримує, відповідно ОСОБА_5 є єдиним годувальником двох дітей та дружини. ОСОБА_5 працює за кордоном, враховуючи економічну ситуацію в Україні, є повністю забезпеченим, має стабільний дохід, а тому ризик, що офіційно не працює в Україні є безпідставним. Позитивно характеризується, має важке захворювання - цукровий діабет та ще ряд захворювань, виписки щодо яких долучила до заперечення. Вважає, що затримання ОСОБА_5 було здійснено з грубим порушенням закону. Просить відмовити в задоволенні клопотання та, у випадку необхідності, обрати більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з ізоляцією від суспільства.
Заслухавши думку прокурора, слідчого, підозрюваного та його захисника, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що Ужгородським відділом поліції Головного управління національної поліції в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020070030002619 від 30.10.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020070030002619 слідує, що 30.10.2020 року до Ужгородської ВП ГУНП в Закарпатській області надійшла заява від ОСОБА_10 про те, що невідома особа в період часу з 16 год. 00хв. по 16год. 30хв. 30 жовтня 2020 року проникла до автомобіля «Шкода Октавія» номерний знак Чеської республіки НОМЕР_3 , який був припаркований в м.Ужгород, пл. Шандора Петефі 25, з якого із сумки ноутбука, що знаходилась в багажному відділенні таємно викрала грошові кошти в розмірі 6 тис 700 Євро та 1 тис 800 доларів США, окуляри марки «Полароїд», музичний плеєр «Aple Ipod», посвідчення водія та банківські документи, тим самим заволоділи майном у великому розмірі.
Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 31.10.2020 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано працівниками поліції о 11 год. 20 хв. 31 жовтня 2020 року в порядку ст. 208 КПК України.
01.11.2020 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, тобто в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій у великих розмірах за попередньою змовою групою осіб та поєднаною з проникненням у сховище.
Згідно змісту ст.ст.131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно положень ст. 178 КК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, утому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним,обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Відповідно до ч.1. ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
У відповідності до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до ст. 5 ч. 1, ч. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: с) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчинення нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Частиною 3 ст. 5 вказаної Конвенції передбачено, що кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту «с» пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу, і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання.
Згідно правової позиції викладеній у рішенні Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року по справі «Харченко проти України» (п. 80), при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
За злочин, передбачений ч.4 ст.185 КК України передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.
У відповідності до положень ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 відноситься до тяжких злочинів.
Дослідивши матеріали долучені до клопотання, а саме: протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення або таке, що готується від 30.10.2020 року; протоколом огляду місця події від 30.10.2020 року; протокол допиту потерпілого ОСОБА_10 від 30.10.2020 року; протокол огляду місця події від 30.10.2020 року; протокол допиту свідка ОСОБА_13 від 31.10.2020 року; протокол допиту свідка ОСОБА_14 від 31.10.2020 року; протокол допиту свідка ОСОБА_15 від 31.10.2020 року; протокол допиту свідка ОСОБА_16 від 30.10.2020 року; протокол допиту свідка ОСОБА_17 від 31.10.2020 року; протокол пред?явлення речей для впізнання від 31.10.2020 року; протокол огляду від 31.10.2020 року; протокол огляду місця події від 31.10.2020 року, вважаю, обгрунтованою пред?явлену ОСОБА_5 підозру, про що свідчать додані до клопотання копії матеріалів кримінального провадження, які з достатньою імовірністю підтверджують існування «розумної підозри» щодо причетності особи до вчинення інкримінованого злочину, в межах розслідування якого ставиться питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які містяться в клопотанні слідчого, а документи, які містять такі дані, надані до суду разом з клопотанням. Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, то з огляду на наявні в матеріалах провадження дані слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України. Більше того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», наведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Під час перевірки наявності ризиків, передбачених ч. 1 статті 177 КПК, у кримінальному провадженні щодо підозрюваного ОСОБА_5 слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду обумовлюється серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (злочин, у якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , передбачає виключно покарання у виді реального позбавлення волі). Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Крім того, слідчий суддя враховує тяжкість покарання, що загрожує останньому в разі визнання винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, що хоча і не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте, в сукупності з наведеними вище обставинами суттєво збільшує ризик втечі, а тому враховується слідчим суддею при оцінюванні ризиків. Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
Ризик незаконного впливу на потерпілу та свідків по кримінальному провадженні підтверджується тим, що досудове розслідування по даному кримінальному провадженні триває, проводяться необхідні слідчі дії, спрямовані на встановлення усіх обставин кримінального правопорушення, тому підозрюваний ОСОБА_5 має реальну можливість спілкуватись з потерпілим та свідками і впливати на них у кримінальному провадженні шляхом застосування певного психологічного тиску і спонукання їх до надання неправдивих свідчень, введення в оману органів досудового розслідування та замовчування відомостей, які мають значення для даного кримінального провадження.
Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення обґрунтований тим, що не було в повному обсязі відшукано всієї суми грошових коштів, які є предметом інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення.
Наявність обґрунтованих ризиків вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення підтверджується тим, що останній не має постійного джерела доходу, що може в подальшому спонукати вчиняти корисливі злочини.
Разом з тим, під час розгляду клопотання не було доведено ризику, передбаченого п.4 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином.
Таким чином, прокурором доведено наявність ризиків, передбачених п.1, п.2, п.3, п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Доводи захисника щодо затримання ОСОБА_5 , відбулось з порушенням вимог ст. 208 КПК України, не впливають на обґрунтованість підозри та наявності окремих ризиків. Захисником не надано будь-яких відомостей, які б виступали на підтвердження факту звернення з відповідною скаргою щодо наведених обставин.
Слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, вчиненого групою осіб, те, що злочин скоєного умисно, розмір шкоди, завданої злочином, а також бере до уваги дані про особу підозрюваного, а саме, те, що підозрюваний раніше не судимий, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей - ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , за місцем проживання характеризується з позитивного боку, підтримує хороші стосунки з сусідами та бере активну участь в житті громади, що свідчить про міцність соціальних звязків, хворіє цукровим діабетом ІІ типу. середньої ст. важкості субкомпенсації.
Разом з тим, під час розгляду клопотання прокурором та слідчим не наведено переконливих доказів, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ч.1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України,не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
Відповідно до ч.4 ст.194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Враховуючи те, що під час розгляду клопотання прокурором не надано доказів про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначених в клопотанні, то слідчий суддя має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений в клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч. 5 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Згідно зі ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
З метою забезпечення виконання ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання згаданим ризикам, враховуючи, що підозрюваний має постійне місце проживання, вважаю, що до останнього достатньо застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, із забороною цілодобово залишати місце свого проживання та поклавши на нього обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; не відлучатися за межі населеного пункту, в якому він проживає ( АДРЕСА_2 ), без дозволу прокурора, слідчого або суду; утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілим та іншим підозрюваним у кримінальному проваджені; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Ч. 6 ст. 181 КПК України передбачено, що строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 186, 193, 196, 197, 309 КПК України, слідчий суддя,-
постановив:
У задоволенні клопотання слідчого СВ Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 , погоджене прокурором Ужгородської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , в межах кримінального провадження №1202070030002619, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.10.2020 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 ,- відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, без застосування електронного засобу контролю, із забороною цілодобово залишати місце свого проживання - АДРЕСА_2 .
Покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- не відлучатися за межі населеного пункту, в якому він проживає ( АДРЕСА_2 ), без дозволу прокурора, слідчого або суду;
-утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілим та іншим підозрюваним у кримінальному проваджені;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
На підставі ч. 3 ст. 202 КПК України негайно звільнити підозрюваного, який був затриманий, з-під варти та зобов'язати його невідкладно прибути до свого місця проживання.
Встановити строк дії ухвали та строк дії запобіжного заходу - до 27 грудня 2020 року (включно).
Строк дії обов'язків, покладених судом, встановити до 27 грудня 2020 року включно.
Роз'яснити ОСОБА_5 , що в разі невиконання вище перерахованих обов'язків до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому вона перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї обов'язків.
Копію ухвали вручити підозрюваному, захиснику та прокурору.
Ухвалу для негайного виконання надіслати в орган Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного
суду Закарпатської області ОСОБА_1