Справа № 139/743/20
Провадження № 2/139/188/20
06 листопада 2020 року Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області в складі: головуючої - судді Тучинської Н.В.
з участю секретаря судового засідання Хонькович Л.І.,
розглянувши в смт Муровані Курилівці у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі із 05 вересня 2013 року. Від шлюбу дітей немає. Заявляючи про фактичне припинення подружніх стосунків через несумісність характерів та різні погляди на життя, позивач з позовом про розірвання шлюбу 10 вересня 2020 року звернулася до суду.
Ухвалою судді від 14 вересня 2020 року (а.с. 9) позовну заяву прийнято до розгляду Мурованокуриловецького районного суду, відкрито провадження у справі та ухвалено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Ухвала про відкриття провадження з копією позовної заяви та додатками до неї були направлені для відома відповідачу на адресу зареєстрованого місця проживання, однак, станом на 28 вересня 2020 року документи адресату не вручені (а.с. 12). Ухвалою від 19 жовтня 2020 року (а.с. 13) справу призначено до розгляду в судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін в залі судових засідань Мурованокуриловецького районного суду на 10-ту годину 06 листопада 2020 року.
В судове засідання сторони не з'явилися. Позивач подала через канцелярію суду клопотання про розгляд справи без її участі та не заперечила проти ухвалення заочного рішення (а.с. 17). Відповідач будучи належним чином повідомлений, до суду не з'явився, однак, подав відзив (а.с. 19-20), у якому ствердив про фактичне припинення шлюбних відносин, позовні вимоги визнав, просив про розгляд справи без його участі.
За приписами ч. 1 ст. 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими ЦПК України для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 ЦПК України.
Тому, з урахуванням положень ч. 3 ст. 211 ЦПК України суд ухвалив про розгляд справи за відсутності сторін на підставі наявних у матеріалах справи доказів.
Розглянувши справу, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення у заявленому об'ємі з врахуванням наступного:
Із свідоцтва про шлюб (а.с. 3) слідує, що сторони із 05 вересня 2013 року перебувають у зареєстрованому шлюбі.
Відповідно до ст. 16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження, під час шлюбу та під час його розірвання.
Відповідно до ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Згідно з ч. 5 ст. 55 СК України дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
Частинами третьою та четвертою ст. 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини; примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно з частиною третьою ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до ст. 110 СК України.
Відповідно до ст. 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Збереження шлюбу за відсутності згоди одного з подружжя вже є таким, що буде суперечити його інтересам, виходячи з положень ч. 1 ст. 24 СК України.
Позивач у позовній заяві обґрунтувала свою вимогу про розірвання шлюбу припиненням подружніх стосунків понад рік тому. Відповідач також ствердив про припинення шлюбних відносин. На підставі викладеного, суд вважає, що цей шлюб вичерпав своє значення для сторін, він не відповідає принципам, встановленим законом і суспільством для такого союзу, а тому його необхідно розірвати.
Позивач просила після розірвання шлюбу відновити їй дошлюбне прізвище. Така вимога відповідає ст. 113 СК України, а тому має бути задоволена.
У п. 2 позовної вимоги позивач просила залишити судові витрати за нею.
Керуючись ст.ст. 110, 112, 113 СК України, ст. ст. 7, 12, 13, 81, 211, 259, 263- 265, 268, 275, 279, 354 ЦПК України, суд
Позов задовольнити. Розірвати шлюб, укладений 05 вересня 2013 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції у м. Києві за актовим записом № 1212 між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Після припинення шлюбу позивачу відновити дошлюбне прізвище ОСОБА_4 .
Рішення може бути оскаржено сторонами протягом тридцяти днів з моменту проголошення до Вінницького апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення складено і підписано 06 листопада 2020 року.
Суддя:___________