2-о/130/100/2020
130/2535/20
06.11.2020 р. м. Жмеринка
Суддя Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області Сенько Л.Ю., отримавши заяву адвоката Шкрабалюк Юлії Валеріївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , заінтересована особа: Тарасівська сільська рада Жмеринського району Вінницької області про встановлення факту смерті,
Адвокат Шкрабалюк Ю.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 звернулася до Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області з даною заявою, в якій просила встановити факт, що ОСОБА_2 дійсно померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Вознівці Жмеринського району Вінницької області; звернути судове рішення до виконання.
Частиною 3 статті 294 ЦПК України передбачено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Згідно п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Згідно ч. 1 ст. 316 ЦПК України, заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.
Частиною 1 статті 29 ЦК України визначено, що місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
Відповідно до статті 496 ЦПК України іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, іноземні держави (їх органи та посадові особи) та міжнародні організації (далі - іноземні особи) мають право звертатися до судів України для захисту своїх прав, свобод чи інтересів. Іноземні особи мають процесуальні права та обов'язки нарівні з фізичними і юридичними особами України, крім випадків, передбачених Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Аналогічна норма міститься у положеннях статті 73 Закону України «Про міжнародне приватне право».
У відповідності до ст. 497 ЦПК України, підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Підсудність судам України справ з іноземним елементом визначається на момент відкриття провадження у справі, незважаючи на те що в ході провадження у справі підстави для такої підсудності відпали або змінилися, крім випадків, передбачених у статті 76 Закону України «Про міжнародне приватне право»(ч.1ст. 75 Закону України «Про міжнародне приватне право»).
Як вбачається із статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» (із змінами і доповненнями), вільний вибір місця проживання чи перебування право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, на вибір адміністративно-територіальної одиниці, де вони хочуть проживати чи перебувати.
Місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.
Документами, до яких відносяться відомості про місце проживання, є: паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист.
Приписами статті 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» місце проживання особи повинно бути зареєстрованим у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч. 1ст.379 ЦК України, житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення, призначені та придатні для постійного або тимчасового проживання в них.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що заявник ОСОБА_1 є громадянкою Республіки Молдова та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , БД АДРЕСА_2 . Адреса місця проживання в Україні зазначена: АДРЕСА_3 .
Визначаючи підсудність справи суду слід встановити законність перебування іноземця на території України та його реєстрацію місця проживання (тимчасового проживання).
Відповідно до ч. 18 ст. 6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання" реєстрація та продовження реєстрації тимчасового перебування іноземця здійснюється відповідно до законодавства про правовий статус іноземця.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання" іноземці, які отримали посвідку на тимчасове або постійне проживання, зобов'язані протягом 30 календарних днів з дня видачі такого документа зареєструвати своє місце проживання в Україні.
Інформація про адресу реєстрації місця проживання вноситься: для громадян України - у паспорт, а для іноземців - у тимчасове посвідчення громадянина України, посвідку на постійне/тимчасове проживання.
Відповідно до положень статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Проте, представником заявника не надано доказів тимчасової реєстрації ОСОБА_1 в Україні. Таким чином, відсутність вказаних даних унеможливлює зробити висновок про підсудність даної заяви Жмеринському міськрайонному суду Вінницької області, оскільки діючим цивільно-процесуальним законодавством не передбачена можливість подання заяви про встановлення факту, що має юридичне значення за місцем проживання представника заявника.
Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч. 1 ст. 378 ЦПК України).
Повноваження представника сторони заявника, яким є адвокат, повинні бути підтверджені оригіналом ордеру, виданого на ведення справи в суді або довіреністю. Ордер на відміну від довіреності не вказує обсяг повноважень, наданих адвокату.
Зокрема, повноваження адвоката, щодо підписання заяви, повинно підтверджуватись домовленістю сторін у договорі про надання правової допомоги, який засвідчує існування між клієнтом та адвокатом домовленості стосовно об'єму наданих йому повноважень, шляхом окремого визначення такої дії у договорі.
Оскільки до заяви такий договір про надання правової допомоги не долучений, представнику заявника необхідно надати документ для підтвердження його повноважень на підписання заяви.
Згідно ч. 1ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що слід надати заявнику строк для усунення зазначених недоліків протягом п'яти днів із дня отримання копії ухвали, залишивши заяву без руху.
Судом при винесенні ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист, залишення заяви без руху жодним чином не перешкоджає заявнику у доступі до правосуддя після усунення недоліків заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 175, 177, 185, 294, 258-261 ЦПК України,-
Заяву адвоката Шкрабалюк Юлії Валеріївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , заінтересована особа: Тарасівська сільська рада Жмеринського району Вінницької області про встановлення факту смерті залишити без руху, надавши заявнику строк тривалістю п'ять днів для усунення недоліків з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя