1-кп/130/84/2020
152/1046/19
05.11.2020 р. м. Жмеринка
Колегія суддів Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретаря ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції між Жмеринським міськрайонним судом Вінницької області та СІЗО ДУ «Вінницька УВП №1» кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч.1 ст.263, ч.3 ст. 27, ч.4 ст. 187 КК України та ОСОБА_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч.4 ст. 187, п.6 ч.2 ст. 115 КК України, відомості про які внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019020000000135 від 16.03.2019,
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_7 ,
обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
В провадженні Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області перебуває вищезазначене кримінальне провадження.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_7 заявив клопотання про продовження обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою терміном на 60 днів, оскільки 08.11.2020 спливає строк застосування запобіжного заходу.
Захисники обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 заперечили.
Обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підтримали захисників.
Заслухавши учасників процесу, колегія суддів вважає, що клопотання прокурора ОСОБА_7 про продовження обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою обґрунтоване та підлягає задоволенню, враховуючи таке.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 строку тримання під вартою суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а саме: запобігання спробам обвинуваченими переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконного впливати на потерпілих, свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Судом встановлено, що строк запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 у вигляді утримання під вартою спливає 08 листопада 2020 року та з об'єктивних причин розгляд кримінального провадження завершено не було.
При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, враховує, що останній хоча раніше не судимий, однак офіційно не працевлаштований, не має соціальних зв'язків, мешканець іншого міста, а саме м.Києва, обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину та йому у разі доведення його вини в даному кримінальному провадженні може бути призначено покарання до 12 років позбавлення волі, судове дослідження доказів по справі ще не проведене, тому вказане свідчить про наявність ризиків переховування від суду, йому відоме місце проживання потерпілих та свідків, тому перебуваючи на волі він може незаконно впливати на потерпілу сторону та свідків, а також можливості скоювати інші правопорушення.
Судом встановлено, що строк запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 у вигляді утримання під вартою спливає 08 листопада 2020 року та з об'єктивних причин розгляд кримінального провадження завершено не було.
При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, враховує, що останній хоча раніше не судимий, однак офіційно не працевлаштований, не має соціальних зв'язків, мешканець іншого міста, а саме м.Києва, обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочину та йому у разі доведення його вини в даному кримінальному провадженні може бути призначено покарання до 15 років позбавлення волі або довічне позбавлення волі, судове дослідження доказів по справі ще не проведене, тому вказане свідчить про наявність ризиків переховування від суду, перебуваючи на волі він може незаконно впливати на потерпілу сторону та свідків, а також можливості скоювати інші правопорушення.
Враховуючи вищезазначене, оцінюючи суспільний інтерес, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до свободи особистості, суд вважає що продовження строків тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 виправдані як це підтверджує практика Європейського суду з прав людини, в зв'язку з чим колегія суддів приходить до висновку про продовження обвинуваченим строків тримання під вартою до двох місяців без визначення застави, а саме до 03 січня 2021 року включно.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.176 -178 КПК України, колегія суддів -
Клопотання прокурора ОСОБА_7 про продовження обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч.1 ст.263, ч.3 ст. 27, ч.4 ст. 187 КК України, у вигляді утримання під вартою продовжити до двох місяців до 03 січня 2021 року включно.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч.4 ст. 187, п.6 ч.2 ст. 115 КК України, у вигляді утримання під вартою продовжити до двох місяців до 03 січня 2021 року включно.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
Головуюча
Судді