Справа № 128/2669/20
Іменем України
05 листопада 2020 року місто Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області в складі:
судді Карпінської Ю.Ф.,
за участю секретаря Москвичової О.Р.,
у відсутність учасників справи,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , підписаною представником згідно з ордером Галіциною Вірою Валеріївною, до Малокрушлинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_4 , про визнання права власності в порядку спадкування за законом,
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись до суду з вищевказаним позовом, обгрунтовуючи позовні вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Малі Крушлинці, Вінницького району Вінницької області помер їхній дід ОСОБА_5 , після смерті якого відкрилась спадщина, до складу якої увійшла частка у праві власності на будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , що належала померлому як члену колгоспного двору. Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 були: дружина померлого - ОСОБА_4 , дочка померлого - ОСОБА_6 та син померлого - ОСОБА_7 . Спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 прийняла лише дочка ОСОБА_8 , оскільки у встановлений законом строк подала заяву про прийняття спадщини, а дружина померлого - ОСОБА_4 і його син ОСОБА_7 подали нотаріусу письмові заяви про відмову від прийняття спадщини. Інші спадкоємці першої черги за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 відсутні.
ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Малі Крушлинці, Вінницького району Вінницької області померла ОСОБА_6 , після смерті якої відкрилась спадщина на належне їй майно, до складу якого увійшло також майно, успадковане нею після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 свого батька ОСОБА_5 . Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 є діти померлої: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а також її чоловік ОСОБА_1 . Всі вони спадщину прийняли, подавши нотаріусу у встановлений законом строк заяви про її прийняття. Інші спадкоємці першої черги за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 відсутні. Однак у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 нотаріусом позивачам було відмовлено, оскільки спадкоємцями не було надано документи, які посвідчують право власності спадкодавця на спадкове майно.
За вищевказаних обставин ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 просять суд ухвалити рішення, яким визнати за ними право власності в порядку спадкування за законом, в рівних частках за кожним, тобто по 1/3 частці, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 , яка прийняла спадщину, але за життя не оформила своїх спадкових прав після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 свого батька ОСОБА_5 на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що в цілому складається з: житлового будинку літ. «А», прибудови літ. «а», сараю літ. «Б», сараю літ. «б», гаражу літ. «В», гаражу літ. «Г», погребу літ. «п/Г», літньої кухні літ. «Д», навісу (тимчасового) літ. «І», сараю літ. «Ж», убиральні літ. «З», криниці № 1, що раніше належав членам колгоспного двору ОСОБА_5 та ОСОБА_8 по 1/2 частці кожному.
В підготовче засідання 05.11.2020 учасники справи не з'явились, однак попередньо подали до суду письмові заяви про розгляд справи без їхньої участі, при цьому представник позивачівОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 згідно з ордером Галіцина В.В. в поданій заяві зазначила, що позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити, судові витрати просить залишити за позивачами; представник відповідача - в.о. старости Гавришівської сільської ради Малокрушлинецького старостинського округу Вінницького району Вінницької області Давидюк Ю.М. в поданій заяві зазначив, що сільська рада позов визнає, а третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_4 в поданій заяві зазначила, що проти задоволення позову не заперечує.
Частиною третьою статті 211 ЦПК України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За вказаних обставин суд вважає можливим провести підготовче засідання за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши всі докази, надані учасниками справи, суд дійшов такого висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом від 17.07.1997 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2,4,7 і 11 Конвенції» та є частиною національного законодавства України, встановлено, що кожен має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Малі Крушлинці, Вінницького району Вінницької області помер ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 22.06.2007 (а.с. 7).
На день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою № 11, виданою Гавришівською сільською радою Малокрушлинецького старостинського округу Вінницького району Вінницької області27.02.2020 (а.с. 33).
Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 відкрилась спадщина, до складу якої увійшла частка у праві власності на будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , що належала померлому як члену колгоспного двору, що підтверджується копіями виписок з погосподарських книг Малокрушлинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області (а.с. 34-36).
Відповідно до копії технічного паспорта, виготовленого ФОП ОСОБА_9 станом на 24.09.2020, житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 104,3 кв.м, житловою площею 76,2 кв.м, в цілому складається з: житлового будинку літ. «А», прибудови літ. «а», сараю літ. «Б», сараю літ. «б», гаражу літ. «В», гаражу літ. «Г», погребу літ. «п/Г», літньої кухні літ. «Д», навісу (тимчасового) літ. «І», сараю літ. «Ж», убиральні літ. «З», криниці № 1 (а.с. 21-25).
З копії спадкової справи № 847/2007, заведеної до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , вбачається, що у визначений законом строк до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини звернулась лише дочка ОСОБА_8 , а дружина померлого - ОСОБА_4 та його син ОСОБА_7 у визначений законом строк звернулись до нотаріальної контори із заявами про відмову від прийняття спадщини на користь ОСОБА_8 (а.с. 60-64).
ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Малі Крушлинці, Вінницького району Вінницької області померла ОСОБА_8 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 02.12.2008 (а.с. 6).
На день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою № 41, виданою Малокрушлинецькою сільською радою Вінницького району Вінницької області 23.01.2020 (а.с. 26).
Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 відкрилась спадщина, до складу якої увійшла частка у праві власності на будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , що належала померлій як члену колгоспного двору, що підтверджується копіями виписок з погосподарських книг Малокрушлинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області, а також частка, яку вона успадкувала після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 свого батька ОСОБА_5 (а.с. 34-36).
З копії спадкової справи № 370/2009, заведеної Вінницькою районною державною нотаріальною конторою до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 , вбачається, що з заявою про прийняття спадщини після її смерті у визначений законом строк звернувся її чоловік ОСОБА_1 , а її мати ОСОБА_4 у визначений законом строк подала до нотаріальної контори письмову заяву про відмову від прийняття спадщини (а.с. 56-59).
Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 також є діти померлої: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується ксерокопіями свідоцтв про їх народження серії НОМЕР_3 виданого повторно 07.09.2012 (а.с. 12) та серії НОМЕР_4 від 25.07.2002 (а.с. 11).
Відповідно до довідок про реєстрацію місця проживання АДРЕСА_2 та № 13, наданих Малокрушлинецькою сільською радою Вінницького району Вінницької області 23.01.2020, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 18, 20). Факт їхньої реєстрації за вказаною адресою також підтверджується копією домової книги для реєстрації громадян, які проживають у буд. АДРЕСА_3 (а.с. 35-36).
Державним нотаріусом Вінницької районної державної нотаріальної контори Когутницьким Є.В. постановою № 342/02-31 від 18.02.2020 було відмовлено позивачам у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на їх імена на житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_5 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємцем якого була ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка спадщину прийняла, але не оформила своїх спадкових прав, оскільки спадкоємцями не надано документи, які посвідчують право власності спадкодавця на спадкове майно, а право власності спадкодавця на нерухоме майно незареєстроване відповідно до закону (а.с. 37).
Згідно з вимогами ст. 7 Конституції СРСР (в редакції 1936 року) колгоспним двором є родинно-трудове об'єднання осіб, всі або більшість працездатних членів якого є членами колгоспу, беруть участь особистою працею в колгоспному виробництві, отримують основні доходи від суспільного господарства колгоспу і, крім того, ведуть особисте підсобне господарство на присадибній земельній ділянці.
Відповідно до затверджених ЦСУ СРСР 13 квітня 1979 року № 11215 «Вказівок по веденню погосподарського обліку в сільських радах народних депутатів», визначення в сільській місцевості громадського типу господарства в погосподарській книзі тавідомостей щодо членів колгоспного двору, що має правове значення, було покладено на сільські ради.
Надалі порядок ведення погосподарського обліку в сільських радах визначавсяВказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими постановою Державного комітету статистики СРСР від 12 травня 1985 року № 5-24/26, а згодом - Вказівками,затвердженими постановою Держкомстату СРСР від 25 травня 1990 року № 69.
Згідно з п. 9 зазначених Вказівок окремим господарством є особи, що проживають разом та ведуть спільне домашнє господарство.
Пунктом 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» визначено, що право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.
Відповідно до ст.ст. 120, 123 ЦК України (в редакції 1963 року, чинного на час існування колгоспних дворів), майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності. Розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору.
Спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме:
а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба);
б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося.
Тобто, усі члени колгоспного двору, які були такими станом на 15 квітня 1991 року, мали право спільної сумісної власності на майно колгоспного двору.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 13 постанови від 24 червня 1983 року № 4 «Про практику розгляду судами України справ про спадкування», та в підпункті «г» пункту 6 постанови від 22 грудня 1995 року № 20 «Про судову практику у справах права приватної власності», правила ст. 563 ЦК УРСР про те, що спадщина на майно колгоспного двору відкривається лише після смерті останнього його члена, поширюється на випадки припинення колгоспного двору лише з цих підстав до 1 липня 1990 року. У разі смерті члена колгоспного двору після 30 червня 1990 року спадщина на відповідну частку майна колгоспного двору відкривається після смерті кожного з його колишніх членів.
Таким чином, судом встановлено, що станом на 15 квітня 1991 року членами колгоспного двору за адресою:АДРЕСА_1 , було двоє осіб: ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно кожному з них при житті належало по 1/2 частці вказаного будинковолодіння.
Згідно зі статтею 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Стаття 1217 ЦК України передбачає, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно зі статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до вимог статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Згідно з ч. 4 ст. 1268 ЦК України малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу.
Частиною першою статті 1270 ЦК України визначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Судом встановлено, що єдиною спадкоємицею, яка прийняла спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , подавши у визначений законом строк до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, а також прийнявши її, оскільки постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, була його дочка ОСОБА_8 . Дружина померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 - ОСОБА_4 та його син ОСОБА_7 у визначений законом строк звернулись до нотаріальної контори із заявами про відмову від прийняття спадщини на користь ОСОБА_8 . Таким чином, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_8 успадкувала, в тому числі, 1/2 частку будинковолодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Спадкоємцями першої черги за законом, які прийняли спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 , є її чоловік ОСОБА_1 та діти: ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , оскільки ОСОБА_1 подав у визначений законом строк нотаріусу письмову заяву про прийняття спадщини після смерті дружини, а також всі спадкоємці були зареєстровані на час відкриття спадщини за однією адресою разом зі спадкодавицею. До того ж спадкоємець ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на час відкриття спадщини був неповнолітнім, тому в силу ч. 4 ст. 1268 ЦК України вважається таким, що прийняв спадщину. Таким чином, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 всі троє спадкоємців успадкували по 1/3 частці будинковолодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , 1/2 частка якого належала спадкодавиці як члену колгоспного двору, а іншу 1/2 частку вона успадкувала після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 свого батька ОСОБА_5 .
В поданій до суду письмовій заяві ОСОБА_4 , яка є матір'ю померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 , зазначає, що не заперечує проти задоволення позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за законом. В заяві також зазначила, що в будинку по АДРЕСА_1 не проживає з 1989 року і на майно колгоспного двору взагалі не претендує.Спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 своєї дочки ОСОБА_8 та після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 свого чоловіка ОСОБА_5 не прийняла та на неї не претендує.
Згідно зі ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Особа має право звернутися до суду з відповідним позовом, якщо це право оспорюється або не визнається іншими особами, тобто, передумовою для застосування ст. 392 ЦК України є відсутність іншого, окрім судового, шляху для відновлення порушеного права.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Тобто, визнання права в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадщини у нотаріальному порядку, у зв'язку з чим, виникає цивільно-правовій спір.
Установлено, що оформити свої спадкові права на спадковий житловий позивач позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не мають можливості через відмову нотаріуса у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 на вищевказане спадкове майно.
Оскільки судом є установленим, що позивачі не взмозі отримати у нотаріуса свідоцтва про право на спадщину за законом на вищевказане спадкове майно, іншого способу захисту своїх спадкових прав, окрім судового, у них немає, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Крім того, відповідно до абзацу 3 пункту 24 постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», в разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.
Частиною третьою статті 200 ЦПК України визначено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Таким чином, визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, що дає суду законні підстави для задоволення позову.
За клопотанням представника позивача згідно з ордером Галіциної В.В. суд вважає залишити судові витрати по справі за позивачами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Керуючись ст.ст. 328, 392, 1216-1218, 1235, 1236, 1261, 1268, 1270 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 18, 19, 76-82, 89, 95, 133, 141, 200, 211, 223, 245, 247, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , підписану представником згідно з ордером Галіциною Вірою Валеріївною, до Малокрушлинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_4 , про визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , право власності в порядку спадкування за законом, в рівних частках за кожним, тобто по 1/3 частці, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_8 , яка на 1/2 частку прийняла спадщину, але за життя не оформила своїх спадкових прав після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 батька ОСОБА_5 , та 1/2 частка їй належить як члену колгоспного двору, на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудамизагальною площею 104,3 кв.м, житловою площею 76,2 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що в цілому складається з: житлового будинку літ. «А», прибудови літ. «а», сараю літ. «Б», сараю літ. «б», гаражу літ. «В», гаражу літ. «Г», погребу літ. «п/Г», літньої кухні літ. «Д», сараю літ. «Ж», убиральні літ. «З», криниці № 1 (крім навісу (тимчасового) літ. «І»).
Судові витрати по справі залишити за позивачами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .
Позивач: ОСОБА_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .
Позивач: ОСОБА_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Малокрушлинецька сільська рада Вінницького району Вінницької області, адреса місцезнаходження: с. Малі Крушлинці, вул. Незалежності, 2, Вінницького району Вінницької області.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - ОСОБА_4 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_4 .
СУДДЯ Ю.Ф. Карпінська