іменем України
Справа № 126/1474/20
Провадження № 2/126/657/2020
"23" жовтня 2020 р. м. Бершадь
Бершадський районний суд
Вінницької області
в складі головуючого судді Губко В.І.
секретар Бурлака А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бершадь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Баланівської сільської ради Бершадського району про визнання рішення сільської ради в частині незаконним та його скасування, зобов'язання вчинити певні дії,-
10.04.2017 позивач звернувся до Бершадського районного суду Вінницької області з позовом до Баланівської сільської ради Бершадського району про визнання права на земельну частку (пай). 09.06.2017 Бершадський районний суд Вінницької області постановив рішення по цивільній справі № 126/995/17-ц за його позовом до Баланівської сільської ради Бершадського району про визнання права на земельну частку (пай), яким позов задовольнив, поновив ОСОБА_1 пропущений строк позовної давності, визнав за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай) розміром 1,91 в умовних кадастрових гектарах, вартістю 15876 грн. та виділити її із земель запасу Баланівської сільської ради Бершадського району Вінницької області. Рішення суду набрало законної сили 20.06.2017.
20.07.2017 Бершадський районний суд Вінницької області виніс ухвалу про виправлення описки в судовому рішенні по цивільній справі № 126/995/17-ц за позовом ОСОБА_1 до Баланівської сільської ради Бершадського району про визнання права на земельну частку (пай), якою ухвалив описку в рішенні Бершадського районного суду Вінницької області від 09.06.2017 у справі за позовом ОСОБА_1 до Баланівської сільської ради Бершадського району Вінницької області про визнання права на земельну частку (пай), виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції: «Поновити пропущений строк позовної давності. Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на земельну частку (пай) в розмірі 1,91 в умовних кадастрових гектарах, вартістю 15876 грн., та виділити її із земель запасу, резерву Баланівської сільської ради Бершадського району Вінницької області». Ухвала суду набрала законної сили 26.07.2017.
13.09.2019 позивач звернувся до Баланівської сільської ради Бершадського району із заявою про виділення земельної частки (паю) в розмірі 1,91 в умовних кадастрових гектарах на території Баланівської сільської ради Бершадського району, право на яку встановлено рішенням Бершадського районного суду Вінницької області від 09.06.2017.
01.11.2019 його заяву було розглянуто на 35 сесії 7 скликання Баланіської сільської ради та прийнято рішення:
1. Визнати ОСОБА_1 помилково пропущеним у списку громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства агрофірми «Колос» с. Баланівка, які мають право на земельну частку (пай) на території Баланівської сільської ради та надати йому право на земельну частку (пай) на території Баланівської сільської ради згідно рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 09.06.2017.
2. Оскільки у власності територіальної громади с. Баланівка відсутні земельні ділянки сільськогосподарського призначення із земель запасу чи резерву необхідні для виділення в натурі (на місцевості) земельної частки (паю), тому виділити дану земельну ділянку із числа невитребуваних земельних часток (паїв).
3. Після проходження семирічного терміну з моменту реєстрації права комунальної власності за територіальною громадою с. Баланівка на невитребувані земельні частки (паї), передати у власність ОСОБА_1 та виділити в натурі (на місцевості) земельну частку (пай) в розмірі 1,91 га в умовних кадастрових гектарах із числа невитребуваних земельних часток (паїв).
Таким чином, п.3 рішення 35 сесїї 7 скликання Баланіської сільської ради від
01.11.2019 про передачу у власність ОСОБА_1 та виділення в натурі (на місцевості) земельної частки (паю) в розмірі 1,91 га в умовних кадастрових гектарах із числа не витребуваних земельних часток (паїв) після проходження семирічного терміну з моменту реєстрації права комунальної власності за територіальною громадою с. Баланівка на не витребувані земельні частки (паї) є незаконним та порушує цивільні права та інтереси позивача.
Згідно інформації Баланівської сільської ради за вих. № 454 від 08.07.2020 на території Баланівської сільської ради знаходиться 11 невитребуваних земельних часток (паїв) загальною площею 23,2767 га.
З моменту розгляду заяви позивача сесією Баланівської сільської ради Бершадського району про виділення земельної частки (паю) минуло багато часу, однак земельну частку (пай) йому так і не виділено в натурі (на місцевості).
Позивач, ОСОБА_1 , надав до суду заяву, в якій заявлені вимоги підтримав повністю, просить слухати справу у його відсутність.
Представник відповідача, Баланівської сільської ради, в судове засідання повторно не з'явився, про розгляд справи повідомлений в установленому законом порядку, про причини неявки не повідомив.
Згідно ст. 223 ч.4 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до ст. 280 ч.1 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи вищезазначене, приймаючи до уваги, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився в судове засідання без поважних причин, без повідомлення причин, не подав відзив, позивач не заперечує проти такого вирішення справи, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів, постановивши заочне рішення.
Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що
рішенням Бершадського районного суду від 09.06.2017 по справі № 126/995/17-ц за ОСОБА_1 визнано право на земельну частку (пай) розміром 1,91 в умовних кадастрових гектарах, вартістю 15876 грн. та зобов'язано відповідача виділити її із земель запасу Баланівської сільської ради Бершадського району Вінницької області. Рішення суду набрало законної сили 20.06.2017.
Ухвалою Бершадського районного суду від 20.07.2017виправлено описку в судовому рішенні по цивільній справі № 126/995/17-ц за позовом ОСОБА_1 до Баланівської сільської ради Бершадського району про визнання права на земельну частку (пай), згідно якої поновлено пропущений строк позовної давності. Визнано за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на земельну частку (пай) в розмірі 1,91 в умовних кадастрових гектарах, вартістю 15876 грн., та зобов'язано відповідача виділити її із земель запасу, резерву Баланівської сільської ради Бершадського району Вінницької області. Ухвала суду набрала законної сили 26.07.2017.
Відповідно до ч.2 ст. 5 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» від 05.06.2003 №899-ІV документом, що посвідчує право на земельну частку (пай) також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).
Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» від 05.06.2003 №899-ІV підставою для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради.
Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» особа, власник сертифікату на право на земельну частку (пай), яка виявила бажання одержати належну їй земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подає до відповідної сільської, селищної, міської ради заяву про виділення їй земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) розглядають заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок, приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості).
13.09.2019 позивач звернувся до Баланівської сільської ради Бершадського району із заявою про виділення йому земельної частки (паю) площею 1,91 в умовних кадастрових гектарах на території Баланівської сільської ради Бершадського району, право на яку встановлено рішенням Бершадського районного суду Вінницької області від 09.06.2017.
01.11.2019 заяву позивача було розглянуто на 35 сесії 7 скликання Баланіської сільської ради та прийнято рішення, яким визнано ОСОБА_1 помилково пропущеним у списку громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства агрофірми «Колос» с. Баланівка, які мають право на земельну частку (пай) на території Баланівської сільської ради та надано йому право на земельну частку (пай) на території Баланівської сільської ради згідно рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 09.06.2017. Оскільки у власності територіальної громади с. Баланівка відсутні земельні ділянки сільськогосподарського призначення із земель запасу чи резерву необхідні для виділення в натурі (на місцевості) земельної частки (паю), тому виділити дану земельну ділянку із числа невитребуваних земельних часток (паїв). Після проходження семирічного терміну з моменту реєстрації права комунальної власності за територіальною громадою с. Баланівка на невитребувані земельні частки (паї), передати у власність ОСОБА_1 та виділити в натурі (на місцевості) земельну частку (пай) площею 1,91 га в умовних кадастрових гектарах із числа невитребуваних земельних часток (паїв).
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»
нерозподіленою земельною ділянкою є земельна ділянка, яка відповідно до проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) увійшла до площі земель, що підлягають розподілу, але відповідно до протоколу про розподіл земельних ділянок не була виділена власнику земельної частки (паю).
Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»
невитребуваною є земельна частка (пай), на яку не отримано документа, що посвідчує право на неї, або земельна частка (пай), право на яку посвідчено відповідно до законодавства, але яка не була виділена в натурі (на місцевості).
Відповідно до ч. 7 ст. 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» протягом 7 років з дня державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку, сформовану з невитребуваної земельної частки (паю), забороняється передача її у приватну власність (крім передачі її власнику невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємцям).
Дана норма щодо заборони передачі у приватну власність земельної ділянки протягом 7 років з дня державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку, сформовану з невитребуваної земельної частки (паю) не поширюється на власників невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємців.
Таким чином, п.3 рішення 35 сесїї 7 скликання Баланіської сільської ради від
01.11.2019 про передачу у власність ОСОБА_1 та виділення в натурі (на місцевості) земельної частки (паю) площею 1,91 га в умовних кадастрових гектарах із числа не витребуваних земельних часток (паїв) після проходження семирічного терміну з моменту реєстрації права комунальної власності за територіальною громадою с. Баланівка на не витребувані земельні частки (паї) є незаконним та порушує цивільні права та інтереси позивача.
Згідно інформації Баланівської сільської ради за вих. № 454 від 08.07.2020 на території Баланівської сільської ради знаходиться 11 невитребуваних земельних часток (паїв) загальною площею 23,2767 га. На даний час земельну частку (пай) позивачеві не виділено в натурі (на місцевості).
Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно ч.3 ст.3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно ч.1, ч.2 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Відповідно ч.ч.1-4 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, яке є непорушним.
Відповідно до Конституції України усі суб'єкти права власності рівні перед законом (частина четверта статті 13); кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю; право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом (частини перша, друга статті 41); правовий режим власності визначається виключно законами України (пункт 7 частини першої статті 92).
Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (ч.1 ст.1 ст.328 ЦК України).
Статтею 1 Конвенції про захист прав людини та основоположник свобод закріплено, що кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства i на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися i розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майно на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь - якi дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
Відповідно до ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна вправі вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Пунктом 3 частини 2 статті 16 ЦК України встановлено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути припинення дії, яка порушує право.
Захист цивільних прав це дії з попередження, припинення порушення прав або відновлення порушених прав громадян і організацій. Будь-яка особа має право на захист свого права та інтересу, що не суперечить принципам цивільного законодавства, вимогам справедливості, сумлінності, розумності.
Спосіб захисту суб'єктивних цивільних прав це закріплені законом матеріально-правові засоби примусового характеру, за допомогою яких провадиться відновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника.
Захист суб'єктивних цивільних прав та інтересів здійснюється в передбаченому законом порядку, тобто за допомогою застосування належної форми, засобів і способів захисту.
Частиною 2 статті 16 ЦК України встановлено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Проаналізувавши всі обставини справи, суд дійшов висновку про те, що позивачем вірно обрано спосіб захисту порушеного права, зокрема, шляхом визнання недійсними та скасування рішень органу місцевого самоврядування, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень і запису про державну реєстрацію прав у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за відповідачами, вчиненого на підставі таких рішень.
Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до вимог ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Частиною 6 статті 81 ЦПК України встановлено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Позивачем відповідно до вимог ч.1 ст.81 ЦПК України належним чином доведено обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог щодо визнання права на земельну частку (пай).
На підставі вище наведеного, суд з метою захисту майнових прав ОСОБА_1 прийшов до висновку про задоволення його позовних вимог.
Керуючись ст. 80,84, 182, 183, 192 СК України, ст.ст. 141, 223, 259, 264, 265, 280 ЦПК України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати п.3 рішення 35 сесії 7 скликання Баланівської сільської ради Бершадського району від 01.11.2019 про те, що після проходження семирічного терміну з моменту реєстрації права комунальної власності за територіальною
громадою с. Баланівка на невитребувані земельні частки (паї), передати у власність ОСОБА_1 та виділити в натурі (на місцевості) земельну частку (пай) площею 1,91 га в умовних кадастрових гектарах із числа не витребуваних земельних часток (паїв) незаконним та його скасувати.
Зобов'язати Баланівську сільську раду Бершадського району Вінницької області виділити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
земельну частку (пай) площею 1,91 га в умовних кадастрових гектарах, вартістю 15876 грн. із невитребуваних земельних часток (паїв), нерозподілених земельних ділянок на території Баланівської сільської ради Бершадського району Вінницької області.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Відповідно до п. 15.5 перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя В. І. Губко