Справа № 347/38/19
Провадження № 2/347/341/20
06 листопада 2020 року м. Косів
Косівський районний суд, Івано-Франківської області в складі:
Головуючої -судді: Крилюк М.І.,
секретаря: Лазорик Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Косів цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", правонаступника АТ «Оксі Банк» до ОСОБА_1 про захист порушеного права шляхом стягнення заборгованості за відсотками, яка виникла за Кредитним договором № 014/0042/82/86563 від 18.03.2008 року, -
АТ "Райффайзен Банк Аваль" звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про захист порушеного права шляхом стягнення заборгованості за відсотками, яка виникла за Кредитним договором № 014/0042/82/86563 від 18.03.2008 року, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до укладеного договору №014/0042/82/86563 від 18.03.2008р. відповідач отримав кредит у розмірі 20 000,00 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14,00% річних, комісії згідно умов договору та тарифів кредитора та зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами строком до 16.03.2018р. Відповідач порушив строки виконання грошового зобов"язання по вище вказаному кредитному договору, а тому представник позивача звертався до суду про стягнення із нього заборгованості по даному кредитному договору та рішенням Косівського районного суду його позовні вимоги були задоволені. Однак, на даний час рішення суду не виконано та відповідачу продовжують нараховуватись відсотки та пеня за порушення графіку та сплату відсотків. Станом на 11.12.2018р. його заборгованість по сплаті відсотків становить 8825дол.США 88 центи, що в еквіваленті за курсом НБУ на дату розрахунку становить 245154,92грн. В добровільному порядку відповідач не бажає погасити вказану суму заборгованості. А тому, просить стягнути з нього заборгованість по отриманому кредиту в сумі 245154,92грн.
Представник позивача АТ «Райффайзен Банк Аваль» Мигаль Р.П. подав до суду заяву (а.с.45) в якій просить справу розглянути у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить позов задоволити.
Ухвалою суду від 15.06.2020 року заяву представника АТ «Райффайзен Банк Аваль» задоволено та вирішено залучити до участі у справі за позовом Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_1 про захист порушеного права шляхом стягнення заборгованості за відсотками, яка виникла за Кредитним договором № 014/0042/82/86563 від 18.03.2008 року правонаступника позивача АТ «Райффайзен Банк Аваль» -АТ «Оксі Банк».
Відповідач в судове засідання не з'явився, подав суду заяву із клопотанням про розгляд справи без його участі.
При викладених обставинах суд прийшов до висновку про доцільність розгляду справи без участі сторін, в письмовому провадженні без фіксування судового засідання технічними засобами, на підставі наявних в матеріалах справи, поданих сторонами письмових доказів.
Суд, вивчивши матеріали справи вважає, що в задоволенні позову слід відмовити , виходячи із наступних підстав:
В судовому засіданні встановлено, що відповідно до укладеного договору №014/0042/82/86563 від 18.03.2008р.(а.с.7-9), відповідач ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 20 000,00 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14,00% річних, комісії згідно умов договору та тарифів кредитора.
Однак, як вбачається з матеріалів справи відповідач порушив умови кредитного договору, а згідно ст.ст.1049, 1050 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу, якою передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлено договором або законом. Ст.1048 ЦК України стверджується, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Як вбачається із долученого до матеріалів справи рішення Косівського районного суду від 11.12.2013р. ( а.с.14-15) позов Райффайзен Банк Аваль було задоволено на суму 137064,79грн. заборгованості за кредитним договором № 014/0042/82/86563 від 18.03.2008 року.
Відповідно до представленого розрахунку АТ "Райффайзен Банк Аваль" заборгованість відповідача по сплаті відсотків становить 8825дол.США 88 центи, що в еквіваленті за курсом НБУ на дату розрахунку становить 245154,92грн.
Відповідно до п. 7.1. кредитного договору (а.с.8), сплата кредиту здійснювалася ануїтентними платежами щомісячно відповідно до графіку погашення. Відсотки за користування кредитними коштами становили 14% річних. Таким чином, відповідач щомісячно мав сплачувати визначені графіком погашення кредиту грошові кошти щодо погашення заборгованості за отриманим кредитом в іноземній валюті.
Через неможливість викоання свого боргового зобов'язання відповідачем в справі, позивачем АТ «Райффайзен Банк Аваль» було подано позов до суду та за рішенням Косівського районного суду від 11.12.2013 року у справі № 347/2677/13-ц було задоволено позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за цим же кредитним договором № 014/0042/82/86563 від 18.03.2008 року, а саме неповернутої суми кредиту, відсотків за користування кредитом та пеню.
Звертаючись із позовними вимогами щодо нарахованих відсотків за помісячними ануїтентними платежами, та отримавши судове рішення банк змінив договірні зобов'язання за умовами кредитного договору, оскільки 11.12.2013 року Косівським районним судом вже прийнято рішення щодо стягнення заборгованості.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 року у справі №310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18) і постанові Верховного суду від 20.03.2019 року зроблено висновки, що звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни. Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред'явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, не є підставою для нарахування відсотків та пені за кредитним договором, який у цій частині змінений кредитором, що засвідчено в судовому рішенні. Кредитор має право на захист свого права щодо належного виконання зобов'язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України.
Таким чином кредитор від грудня 2013 року втратив право нарахування відсотків за кредитом з відсотками у сумі 14 % річних.
Позивач АТ «Райффайзен Банк Аваль» звернувся з новим позовом 10.01.2019 року про стягнення із відповідача в справі нарахованих відсотків саме у розмірі 14% річних згідно умов договору вже після закінчення строку кредитування, після стягнення заборгованості за судовим рішенням у 2013 році та направлення йому вимоги про дострокове виконання зобов'язань за договором в порядку ст. 1050 ЦК України, що прямо суперечить вимогам закону.
Щодо строку виконання кожного щомісячного зобов'язання (ануїтентного платежу) у розрахунку до позову зазначено дати планового або фактичного погашення згідно графіку щомісячного погашення заборгованості. В іншому випадку застосовується ст. 254 ЦК України, згідно якої щомісячне зобов'язання спливає у відповідне число останнього місяця строку. Проте, позивачем у додатках до позовної заяви не надано графіку погашення заборгованості.
Правова позиція ВС України зазначає, що поряд зі встановленням строку дії договору сторони (банк та клієнт) встановили і строки виконання боржником окремих зобов'язань (внесення щомісячних платежів згідно графіку платежів), що входять до змісту зобов'язання, яке виникло на основі договору. Таким чином, графік платежів є :кладовою частиною договору, в ньому зазначено умови погашення кредитної заборгованості та строки сплати чергових платежів.
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором станом на 11.12.2018, що наданий позивачем до позову, остання сплата для погашення заборгованості здійснена ОСОБА_1 у сумі 800 доларів США 11.09.2013 року.
В ході судового розгляду справи по суті представником АТ «Райффайзен Банк Аваль» до матеріалів справи подано договір про відступлення права вимоги №114/208 від 30.05.2019 року, за яким Акціонерне товариство «Оксі банк» є правонаступником Акціонерного товариства Райффайзен банк Аваль , і набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до ОСОБА_1 , який є боржником АТ Райффайзен Банк Аваль, кредитним договором №014/0042/82/86563 від 25.03.2008 року.
Таким чином, процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв'язку з вибуттям із процесу суб'єкта спірного правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов'язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.
Ухвалою суду від 15.06.2020 року заяву представника АТ «Райффайзен Банк Аваль» задоволено та вирішено залучити до участі у справі за позовом Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_1 про захист порушеного права шляхом стягнення заборгованості за відсотками, яка виникла за Кредитним договором № 014/0042/82/86563 від 18.03.2008 року правонаступника позивача АТ «Райффайзен Банк Аваль» -АТ «Оксі Банк.
Як зазначено відповідачем в поданому ним відзиві (а.с.128-131) із дати 11.09.2013 року платежі по кредиту і відсотках ним не сплачуються через відсутність відповідних коштів та через те, що як вважає відповідач, остаточний розмір заборгованості вже визначений судовим рішенням від 11.12.2013 року.
Відповідачем в справі ОСОБА_1 подано до суду заяву від 01.06.2020 року (а.с.126-127) про застосування строку позовної давності.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України). Перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).
Позивачу в справі було відомо про порушення його права через несплату коштів із дати, що не пізніша місяця від останньої сплати платежу по кредитному договору.
Згідно розрахунку заборгованості та даних щодо сплати коштів за тілом кредиту та відсотками доданого позивачем, такий стан несплати продовжувався. Жодної поважної причини на пропуск позивачем строку позовної давності не встановлено.
Перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу у межах строку кредитування, згідно з ч.5 ст. 261 ЦК України, починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) позичальником обов'язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу.
Як випливає із закону та правових позицій Верховного суду, у разі якщо договором (графіком погашення кредиту) встановлюються окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового платежу, а відтак і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.
Таким чином трьохрічний строк давності щодо вимог банку сплив ще 26.09.2016, оскільки остання плата відповідачем в справі ОСОБА_2 по кредиту та відсотками здійснювалася 11.09.2013 року, сплатити черговий платіж за встановленими після рішення суду умовами кредитування він мав до 25.09.2013 року. Це передбачено графою «Дата планового, та /або/ фактичного погашення» згідно розрахунку заборгованості. Несплативши черговий платіж в день передбаченої оплати, з наступного дня порушено право позивальника щодо неналежного виконання зобов'язання.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем в справі ОСОБА_1 , є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту (ч. 4 ст. 267 ЦК України).
Суд звертає увагу, що позивачем в справі АТ «Райффайзен Банк Аваль» як і правонаступником позивача АТ «Оксі Банк» не ставилось питання щодо поновлення строку позовної давності у позовній заяві чи шляхом подання відповідного клопотання. Підстав для поважності пропуску строку давності звернення до суду позивач у позові не зазначив і не обгрунтував. У постанові ВСУ від 16.11.2016 р. у справі 6-2469цс16 зазначено, як обов'язкову умову для поновлення строку позовної давності для задоволення клопотання позивача - доведення позивачем, що він не тільки не знав, а і не міг довідатися про порушення такого права.
Згідно з частинами 1, 4 ст.10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
В пункті 570 рішення Європейського суду з прав людини від 20 вересня 2011 року у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії", визначено, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу.
Згідно зі ст. 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.
Таким чином, суд дійшов висновку про відмову у позовних вимогах у зв'язку з пропуском строків позовної давності для звернення до суду за захистом своїх прав.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а в разі відмови покладається на позивача.
На підставі наведеного, ст.ст. 251-255, 256, 257, 261, 267 ЦК України та керуючись ст.ст. 263-265, 268 ЦПК України, суд,-
В позові Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", правонаступника позивача - АТ «Оксі Банк» до ОСОБА_1 про захист порушеного права шляхом стягнення заборгованості за відсотками, яка виникла за Кредитним договором № 014/0042/82/86563 від 18.03.2008 року - відмовити
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду через Косівський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя: Крилюк М.І.