Справа № 344/11963/20
Провадження № 3/344/5409/20
02 листопада 2020 року м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Руденко Д.М., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , непрацюючого, за ч.1 ст.130 КУпАП (чинною на даний час з урахуванням змін, внесених Законом України від 17.06.2020 №720-IX),-
13.08.2020 о 01 год 50 хв в м. Івано-Франківську по вул.Максимовича, 15, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Вольксваген», н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп'яніння в установленому законом порядку водій відмовився у присутності двох свідків. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП (чинною на даний час з урахуванням змін, внесених Законом України від 17.06.2020 №720-IX).
14.09.2020 вказані матеріали справи повторно надійшли до суду.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином за відомою суду адресою у спосіб, визначений законом. Причину неявки суду не повідомив. Клопотань щодо реалізації прав до суду не подано. ОСОБА_1 також міг стежити за ходом справи за допомогою офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду. Оскільки ОСОБА_1 повідомлено про судовий розгляд у спосіб, що визначений законом, тому правові наслідки за його відсутність в судовому засіданні законом повністю покладено на ОСОБА_1 .
За таких обставин, керуючись ст.268 КУпАП, суд вважає, що справу доцільно розглянути за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Як вбачається з Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів Міністерства юстиції України (https://www.reestrnpa.gov.ua/REESTR/RNAweb.nsf/alldocact2/kd0005$2020_08_13?OpenDocument&link4&g-recaptcha-response=03AGdBq26M6uhn-DmHLI59PddzU5Oc79jgo2yrz0YZ1kIMCi7_I8qM--1XHmrGlaxsjo-1GcTuzl88Ez0Prv44jlfNvE0wMameqvaJ-PhT_SGprhiVYQ5jxr2T8_Z80q3Nw5COjbUZ_6vVovXtzjnRdettd-ls6CCpz2WQs_AtJN_X9hZfUZXjVhhVQb5enmXzTifTxQEXbm6XVKH_O4MtLTZSm7I94gZig_tR1Rq36sg5xZkViRJwte3CDQKFDta0Nli4a69zpfCbEG3M2ggoYBkxhnWS-j-wFy1e7a54rfNrzDnFZVwtBAp8lTamK5A8rAVlFtq9g4AlVRccHMStad_ikAHl_XdlNBEbLsyw11UX9_6o9KeTCO7LK2aa09DDSC_JYJYHikuS), чинною на даний час з урахуванням змін, внесених Законом України від 17.06.2020 №720-IX, є наступна редакція ч.1 ст.130 КУпАП: керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Так, відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
За змістом ч.1 ст.130 КУпАП (чинною на даний час з урахуванням змін, внесених Законом України від 17.06.2020 №720-IX), відповідальність особи наступає у випадку керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або відмови від проходження огляду на такий стан за наявності об'єктивних підстав вважати, що особа перебуває в нетверезому стані.
Згідно з положеннями ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом закону, протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст.251 КУпАП є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення.
Протокол про адміністративне правопорушення складається відповідно до ст.254 КУпАП.
Протокол про адміністративне правопорушення складений на бланку відповідного зразка з серійними номерами уповноваженою на те особою - працівником поліції, містять підпис працівника поліції та відомості щодо свідків.
В протоколі, відповідно до п. 9 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції (далі - Інструкція), в графі "дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення" викладена суть адміністративного правопорушення, яка відповідає ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у ч.1 ст.130 КУпАП (чинною на даний час з урахуванням змін, внесених Законом України від 17.06.2020 №720-IX), ст.124 КУпАП, за якими складено протоколи.
Відповідно до норм діючого законодавства, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу.
Матеріали провадження не містять жодних відомостей щодо неправомірних дій працівників поліції під час складанні протоколів про адміністративні правопорушення, щодо оскарження цих дій, як і не містять результатів такого оскарження.
Відповідно до змісту ст.266 КУпАП та «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858, якщо поліцейський уповноваженого підрозділу НПУ виявляє ознаки стану алкогольного сп'яніння у водія транспортного засобу (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів; порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці), у зв'язку з чим є законні підстави вважати, що останній перебуває у такому стані, то має право вимагати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп'яніння.
Відповідно до вказаного протоколу, при складенні протоколу ОСОБА_1 роз'яснювалися його права і обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст. 268 КУпАП.
Як вбачається з протоколу серії ДПР18 №404445 від 13.08.2020, правопорушник з наявними ознаками алкогольного сп'яніння відмовився від проходження огляду у встановленому законом порядку.
Встановлено наступний порядок огляду водія на стан алкогольного сп'яніння.
Відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
Згідно з ч.3 цієї статті у разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Тобто, зі змісту даного протоколу слідує, що працівниками поліції були виконані зазначені вимоги закону.
Суд враховує, що доказове значення має не саме визнання або заперечення ОСОБА_1 своєї вини, а та конкретна інформація про обставини, що мають значення для справи, тобто фактичні дані щодо відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Також, як того вимагає п.6 розділу ІХ Інструкції з оформлення працівниками патрульної служби МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, що затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 р. №1395, відмова від проходження в установленому порядку огляду для визначення стану сп'яніння відбулася у присутності двох свідків.
Пояснення вказаних свідків об'єктивно підтверджуються як змістом протоколу про адміністративне правопорушення, так й матеріалами справи.
Таким чином, перевіривши сукупність доказів в справі, суд вважає, що викладеними матеріалами справи поза всяким розумним сумнівом доведено факт відмови ОСОБА_1 пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп'яніння.
ОСОБА_1 ставилось у вину згідно з даним протоколом про адміністративне правопорушення, відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, тобто порушення п.2.5 ПДР України, а не керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, тобто порушення п. 2.9 ПДР України.
Вина ОСОБА_1 у вчиненому доводиться даними з протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №404445 від 13.08.2020, направленням на огляд водія транспортного засобу від 13.08.2020, письмовими поясненнями свідків, відеозаписами, які містяться в матеріалах справи та дослідженими в судовому засіданні.
Таким чином, дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч.1 ст.130 КУпАП (чинною на даний час з урахуванням змін, внесених Законом України від 17.06.2020 №720-IX) як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, та накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції ч.1 ст.130 (чинною на даний час з урахуванням змін, внесених Законом України від 17.06.2020 №720-IX).
За таких обставин, встановлюючи наявність адміністративних правопорушень в діях особи, щодо якої складено протоколи, та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 (чинною на даний час з урахуванням змін, внесених Законом України від 17.06.2020 №720-IX) повністю доводиться дослідженими в судовому засіданні доказами.
Враховуючи характер вчинених правопорушень, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, та відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, суд вважає, що до нього слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 9, 33, ч.1 ст.130 (чинною на даний час з урахуванням змін, внесених Законом України від 17.06.2020 №720-IX), ст.ст. 221, 251, 268, 283-285 КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 (чинною на даний час з урахуванням змін, внесених Законом України від 17.06.2020 №720-IX) та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 420 грн. 40 коп. судового збору.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд упродовж десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Д.М. Руденко