Справа № 287/1937/19
2/287/242/20
"06" листопада 2020 р. м. Олевськ
Суддя Олевського районного суду Житомирської області Винар Л.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
До Олевського районного суду Житомирської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, яка розподілена судді Ковальчуку М.В.
02.11.2020 року згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Винара Л.В.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суддя приходить до висновку, що вона підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
За загальним правилом про підсудність за ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання або перебування відповідача, якщо інше не передбачено законом.
Однак, в позовній заяві позивачка зазначає, що адреса місця реєстрації відповідача ОСОБА_2 знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що не відноситься до територіальної юрисдикції Олевського районного суду Житомирської області
Згідно з ч. 2 ст. 28 ЦПК України позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
Позивачка в позовній заяві вказала, що від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину: дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак, матеріали справи не містять доказів того, що дитина знаходиться на утриманні позивачки та документів про незадовільній стан здоров'я позивачки або про поважні причини виїхати до місця проживання відповідача. Домовленість подружжя про розгляд справи Олевським районним судом Житомирської області, як судом за зареєстрованим місцем проживання позивачки в матеріалах позову відсутня.
Згідно ч. 1 ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
При цьому позивачкою заявлено окрему позовну вимогу про визначення місця проживання неповнолітньої дитини після розірвання шлюбу.
Відповідно до ч. 4 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.
Враховуючи наведене, участь органу опіки та піклування під час розгляду даного позову є обов'язковою, але позивачка таку особу в позові не вказала, що суперечить вимогам ч. 4 ст. 19 СК України.
Згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору в установленому законом порядку, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до статей 1, 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання до суду, зокрема, позовної заяви.
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. (ч. 1 ст. 4 Закону).
З доданої до позову квитанції від 21.11.2019 року вбачається, що позивачкою ОСОБА_1 сплачений судовий збір за позовну вимогу немайнового характеру про розірвання шлюбу в розмірі 768,40 грн., але за окрему позовну вимогу про визначення місця проживання неповнолітньої дитини після розірвання шлюбу судовий збір не сплачений.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» позивачка у разі необхідності розгляду спору щодо визначення місця проживання неповнолітньої дитини має сплатити судовий збір, що становить 768,40 грн. або надати докази того, що вона відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви копії додатків, що додаються до позовної заяви не завірені належним чином.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, суддя приходить до висновку, про залишення позовної заяви без руху із наданням строку на усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 258, 260 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху.
Надати позивачці строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, роз'яснивши, що в іншому випадку позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачці.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Л.В.Винар