Справа № 344/11948/20
Провадження № 22-ц/4808/1165/20
Головуючий у 1 інстанції Шамотайло О.В.
Суддя-доповідач Максюта
29 жовтня 2020 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд в складі:
головуючого (суддя-доповідач) Максюти І.О.,
суддів: Василишин Л.В., Горейко М.Д.,
секретаря Бойчука Л.М.,
з участю: представника апелянта ОСОБА_1 адвоката Великороди О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог приватний нотаріус Хара Наталія Станіславівна, приватний виконавець Кушнір Олег Вікторович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, постановлену суддею Шамотайлом О.В. 15 вересня 2020 року у м. Івано-Франківськ Івано-Франківської області,
14 вересня 2020 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог приватний нотаріус Хара Н.С., приватний виконавець Кушнір О.В., про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню (а.с.7-10).
Одночасно із поданням позовної заяви, ОСОБА_1 звернулася із заявою про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа. Необхідність такого забезпечення обґрунтовувала тим, що приватним виконавцем Кушніром О.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за виконавчим написом нотаріуса (приватний нотаріус Хара Н.С.) про стягнення з неї 16654 грн 83 коп на користь ТОВ «Фінансова компанія «Аланд», а також стягнення 1665,48 грн винагороди приватного виконавця. 01.09.2020р. приватний виконавець виніс постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, згідно якої 20% доходу, який вона отримує в Головному управлінні ПФУ в Івано-Франківській області (пенсія) до виплати загальної суми боргу в розмірі 18492,51 грн, з врахуванням основної винагороди приватного виконавця та витрат виконавчого провадження. Цим же днем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, згідно з якою 20% доходу, який вона отримує в комунальному підприємстві «Теплий Дім» Івано-Франківської міської ради (заробітна плата). Вважає, що невжиття такого заходу забезпечення позову створює загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, оскільки вся сума заборгованості може бути вже стягнута. Окрім цього, ставить під загрозу можливість забезпечення її існування, а роботу в КП «Теплий Дім» безперспективною. Зауважує, що їй не було відомо про відкриття даного виконавчого провадження. Просила зупинити стягнення по виконавчому провадженню №62852010, по виконанню виконавчого напису нотаріуса №4609, виданого 05.02.2020р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 18492 грн 51 коп з врахуванням основної винагороди приватного виконавця та витрат виконавчого провадження (а.с.12).
Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 15 вересня 2020 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено (а.с.1-3).
Не погодившись з ухвалою суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Зазначає, що суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі вказав на те, що заява позивача не містить належного обґрунтування того, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Однак, зазначене не відповідає висновку, викладеному в постанові Верховного Суду у справі №910/1040/18 від 16.08.2018 року, оскільки позивач звернувся до суду із немайновою вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання. Інші підстави забезпечення позову взагалі не досліджувалися.
В заяві про забезпечення позову нею зазначалось, що такі обставини, як необхідність надати відповідачу час на відзив та заперечення на відзив, необхідність витребувати документи у приватного нотаріуса; обмеження, пов'язані із введенням карантину та можливими відкладеннями розгляду справи створюють загрозу невиконання можливого рішення суду про задоволення позову. Окремо наголошує, що законодавство не передбачає застосування інституту повороту виконання до стягнень, які відбуваються на підставі виконавчого напису нотаріуса.
За таких обставин, у випадку можливого задоволення позову, позивач не отримає ефективного захисту, оскільки змушений буде звертатись з новим позовом до відповідачів про стягнення безпідставно набутих грошових коштів.
З наведених підстав просить скасувати ухвалу суду та постановити нову, якою задовольнити заяву про забезпечення позову (а.с.36-38).
Відзив на апеляційну скаргу учасниками справи не подано, що відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку.
У судове засідання не з'явилися ТзОВ «Фінансова компанія «Аланд», треті особи приватний нотаріус Хара Н.С. та приватний виконавець Кушнір О.В., про день, місце та час розгляду справи повідомлені належним чином шляхом направлення судових повісток рекомендованим листом.
Третя особа приватний нотаріус Хара Н.С. подала до суду клопотання, в якому просить розглядати справу за її відсутності.
Приймаючи до уваги, що неявка осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, не перешкоджає апеляційному розгляду справи, апеляційним судом виконаний обов'язок щодо повідомлення осіб, які беруть участь у справі, про день, місце та час судового засідання, тому апеляційний суд розглянув справу за їх відсутності.
Вислухавши пояснення представника апелянта ОСОБА_1 адвоката Великороди О.М., доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши, відповідно до ст.367 ЦПК України, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає її обґрунтованою, виходячи з таких підстав.
Відмовляючи в задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що заява не містить належного обґрунтування того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а ініційований позивачем вид забезпечення позову суперечить змісту заходів забезпечення та меті їх застосування, що полягає у захисті інтересів учасників процесу, зокрема суперечить ч.2 ст. 5 ЗУ «Про виконавче провадження». За наведених обставин суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з таких підстав.
Відповідно до частини першої та другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.
При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.
Пунктом 6 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується: зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.
Вказаний спосіб забезпечення є спеціальним та застосовується лише у разі оскарження позивачем виконавчого документа.
За змістом пункту 3 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий напис нотаріуса належить до виконавчих документів.
Тобто, такий спосіб забезпечення позову, як зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса, який оскаржується боржником у судовому порядку, передбачено пунктом 6 частини першої статті 150 ЦПК України.
У роз'ясненнях Верховний Суд України у п. 4 Постанови Пленуму від 22.12.2006 № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпеченя позову, суд має брати до уваги інтереси не лише позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Отже, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.
Заходи забезпечення позову визначаються, виходячи із засад розумності, співмірності та враховуючи конкретні обставини справи.
Цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до заявлених вимог ОСОБА_1 просила визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №4609, вчинений 05 лютого 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С., про стягнення з неї на користь ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» заборгованості за кредитним договором в розмірі 16 354,83 грн (а.с.18).
Вказаний виконавчий напис нотаріусам пред'явлений до виконання приватному виконавцю ОСОБА_2 .
На підставі виконавчого напису приватного нотаріуса приватним виконавцем Кушніром О.В. відкрито виконавче провадження № 62852010 з виконання виконавчого напису №4609 від 05 лютого 2020 року (а.с.16-17).
01 вересня 2020 року приватним виконавцем Кушніром О.В. звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 (а.с.19-22).
14 вересня 2020 року ОСОБА_1 пред'явила позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Враховуючи предмет позову (оспорюється в судовому порядку виконавчий документ), а також те, що приватним виконавцем Кушніром О.В. відкрито виконавче провадження № 62852010 з виконання виконавчого напису №4609 від 05 лютого 2020 року, за яким проводиться стягнення, тобто між сторонами дійсно існує спір. Колегія суддів вважає, що наявні підстави для забезпечення позову ОСОБА_1 шляхом зупинення виконання (стягнення) на підставі вказаного виконавчого напису нотаріуса, оскільки позивач звернувся до суду із немайновою вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, а застосування інституту повороту виконання до оспорюваного виконавчого документа не передбачено законодавством.
Невжиття таких заходів забезпечення позову може суттєво ускладнити ефективний захист або поновлення оспорюваних прав або інтересів позивача.
Обраний заявником вид забезпечення позову є співмірним із заявленими позовними вимогами про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, має тимчасовий характер і діє до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.
За вказаних обставин колегія суддів вважає, що питання забезпечення позову судом першої інстанції вирішено з порушенням норм процесуального права, без повного та всебічного з'ясування обставин справи, що в силу ст. 376 ЦПК України є підставою для скасування ухвали суду та постановлення нового судового рішення про задоволення заяви про забезпечення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 15 вересня 2020 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.
Зупинити стягнення по виконавчому провадженню №62852010, по виконанню виконавчого напису нотаріуса №4609, виданого 05.02.2020р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 18492 грн 51 коп з врахуванням основної винагороди приватного виконавця та витрат виконавчого провадження.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Судді: І.О. Максюта
Л.В. Василишин
М.Д. Горейко
Повний текст постанови складено 04 листопада 2020 року.