03 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 910/12093/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І.В. (головуючий), Львова Б.Ю. і Малашенкової Т.М.,
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу фізичної особи - підприємця Арутюнова Рубена Оганесовича (далі-Підприємець)
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 01.09.2020 (головуючий Хрипун О.О., судді: Агрікова О.В. і Пашкіна С.А.)
за позовом Підприємця
до публічного акціонерного товариства "Експериментальний механічний завод" (далі - Завод)
про стягнення 729 494,59 грн,
тертя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю "Газтранзит" в особі Представництва ТОВ "Газтранзит " (далі - Товариство).
Підприємець звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Заводу про стягнення безпідставно отриманого доходу в розмірі 729 494,59 грн, що є орендною платою, яка була сплачена Заводу орендарем - Товариством за користування комплексом нежитлових будівель (в період з 01.01.2019 по 30.04.2019), що належать Підприємцю на праві власності.
Рішенням господарського суду міста Києва від 20.11.2019 позов задоволено. Вказане рішення суду першої інстанції мотивоване обґрунтованістю та доведеністю позовних вимог.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Завод звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
У подальшому Заводом було подано клопотання про зупинення провадження у справі №910/12093/19 у зв'язку з об'єктивною неможливістю її розгляду до вирішення цивільної справи № 758/14876/19 за позовом Заводу до Підприємця про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора комунального підприємства "Реєстраційне бюро" Тарасенка І.М. В обґрунтування поданого клопотання Завод зазначив, що дії реєстратора Тарасенка І. М. щодо скасування запису від 16.05.2019 про право власності на належні останньому нежитлові приміщення на підставі рішення Окружного адміністративного суду від 07.05.2019 у справі № 640/5124/19, яке на час вчинення вказаних дій не набрало законної сили та в подальшому було скасовано постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2019. Саме внаслідок вказаних протиправних дій реєстратора Підприємцем, на думку Заводу, набуто право власності на нежитлові приміщення за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська, 69 шляхом фактичного відновлення відомостей, внесених 19.12.2018. У зв'язку з наведеним Завод звернувся з позовом до реєстратора Тарасенка І. М. про визнання протиправними та скасування рішень у справі № 758/14876/19, що, на його думку, обумовлює необхідність зупинення провадження у справі № 910/12093/19.
Оскаржуваною в касаційному порядку ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.09.2020 зупинено апеляційне провадження у справі №910/12093/19 до набрання законної сили рішенням у справі № 758/14876/19.
Зазначена ухвала від 01.09.2020 мотивована тим, що, в силу вимог пункту 1 частини першої статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", з урахуванням положень частини другої статті 331 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), право власності на нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації. З огляду на наведене, вирішення справи, що стосується в тому числі державної реєстрації права позивача (який наявністю та, відповідно, чинністю такого права обґрунтовує свої позовні вимоги у цій справі) свідчить про об'єктивну неможливість розгляду цієї справи до вирішення справи № 758/14876/19 про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора індексний номер 46884207 від 16.05.2019, яким проведено державну реєстрацію на підставі судового рішення від 07.05.2019 у справі № 640/5124/19 (скасування рішення державного реєстратора Нікітіної Ю. В. від 28.12.2018 № 44904808).
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду апеляційної інстанції від 01.09.2020, Підприємець звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права, зокрема, статті 328 ЦК України, частин першої, другої статті 12, частини першої статті 18, частини першої статті 20, частини третьої статті 26, частини першої статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" просить скасувати оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції, а справу передати до апеляційного суду для продовження розгляду.
Так, згідно з доводами Підприємця, викладеними у касаційній скарзі:
- зупинення провадження у цій справі призводить до затягування судового процесу та позбавляє учасників справи можливості оперативно захистити свої порушені або оспорювані права та інтереси, є неправомірним;
- з аналізу положень статті 328 ЦК України можна дійти висновку, що підставою набуття права власності є правочин, а не запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
- відповідачем не було надано судам правовстановлюючих документів, які підтверджують його право власності на майно та є підставою для проведення державної реєстрації права власності;
- апеляційний суд дійшов помилкового висновку про те, що рішенням у справі № 758/14876/19 про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора можуть бути встановлені обставини, що впливають на зібрання та оцінку доказів у цій справі, оскільки в матеріалах цієї справи наявні всі докази, які дають суду апеляційної інстанції можливість з'ясувати особу, яка є власником майна та встановити, з якого часу.
- постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2019 у справі № 640/5124/19, на яку неодноразово посилався Завод, у тому числі і в клопотанні про зупинення провадження у справі, була скасована постановою Верховного Суду від 16.03.2020.
- рішення приватного нотаріуса Скульської Тетяни Анатоліївни, яким внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про право власності Підприємця на будівлі (номер запису про право власності: 16050555, індексний номер рішення: 31071341) оскаржувались як Заводом так і Товариством в порядку адміністративного судочинства, у скасуванні та визнанні протиправним якого було відмовлено рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.09.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2018 у справі 826/2421/18.
07.10.2020 на адресу Верховного Суду від Заводу надійшли заперечення проти відкриття касаційного провадження, які Судом не приймаються до уваги, оскільки вони надійшли вже після того як Верховним Судом ухвалою від 05.10.2020 відкрито касаційне провадження у цій справі.
26.10.2020 від Заводу через систему "Електронний суд" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому останній просить відмовити у задоволенні касаційної скарги Підприємця, а ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 01.09.2020 залишити в силі. У відзиві відповідач зазначив, що ухвалою від 12.06.2020 в аналогічній справі № 910/12297/19 Верховний Суд відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ФОП Арутюнова Р. О. на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 21.04.2020 про зупинення провадження у справі на підставі частини другої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Також Завод зазначив, що в силу вимог пункту 1 частини першої статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень", з урахуванням частини другої статті 331 ЦК України, право власності на нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації. З огляду на наведене, вирішення справи, що стосується в тому числі державної реєстрації права позивача, який наявністю та, відповідно, чинністю такого права обґрунтовує свої позовні вимоги у справі, свідчить про об'єктивну неможливість розгляду цієї справи до вирішення справи № 758/14876/19 про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора.
Від Товариства відзив на касаційну скаргу не надходив.
Як свідчать матеріали справи та встановлено судами попередніх інстанцій предметом розгляду у цій справі є вимога про стягнення з відповідача грошових коштів, отриманих як безпідтавно набуте майно, на обґрунтування якої Підприємець послався на те, що з метою використання у своїй підприємницькій діяльності придбав у відповідача будівлі на підставі договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 19.10.2009, посвідченого приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Пестич Л.В. та зареєстрованого в реєстрі за номером № 2322.
23.08.2016 державний реєстратор Скульська Тетяна Анатоліївна внесла до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про право власності Підприємця на об'єкт нерухомого майна - нежилі будівлі, які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська, 69 (номер запису про право власності: 16050555, індексний номер рішення: 31071341).
19.12.2018 на підставі акту приймання - передачі нерухомого майна до договору купівлі-продажу нежилих будівель від 29.07.2016; договору купівлі - продажу від 19.10.2009 серія та номер: 2322; акту зарахування зустрічних однорідних вимог від 27.07.2016 б/н; довідки про повну сплату від 28.07.2016 № 45/01 державний реєстратор комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду "Житло-Сервіс" Подоляка Іван Павлович вніс до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про право власності Підприємця на вказані будівлі (номер запису про право власності: 29550024).
28.12.2018 державним реєстратором Нікітіною Ю. В. проведено реєстраційну дію, якою скасовано реєстраційну дію державного виконавця Подоляки І. П. від 19.12.2018.
В подальшому рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.05.2019 у справі № 640/5124/19 скасовано рішення державного реєстратора комунального підприємства "Реєстратор" Нікітіної Ю. В. від 28.12.2018 № 44904808, яким скасовано рішення державного реєстратора комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду "Житло-Сервіс" Подоляки І. П. від 19.12.2018 з індексним номером 44720821.
16.05.2019 державним реєстратором комунального підприємства "Реєстраційне бюро" Тарасенком І. М. внесено запис №46884207 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про скасування права власності за відповідачем на підставі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.05.2019 у справі № 640/5124/19.
Предметом касаційного перегляду є ухвала суду апеляційної інстанції від 01.09.2020 про зупинення провадження у справі. Перевіривши правильність застосування апеляційним судом норм матеріального і процесуального права в межах доводів і вимог, що стали підставою для відкриття касаційного провадження, Касаційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
При цьому для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному конкретному випадку з'ясовувати, як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Аргументуючи підстави зупинення провадження у справі, апеляційний господарський суд виходив з того, що оскільки у провадженні Подільського районного суду міста Києва перебуває справа № 758/14876/19 за позовом Заводу до Підприємця і державного реєстратора комунального підприємства "Реєстраційне бюро" Тарасенка І.М. про визнання протиправним та скасування рішення від 16.05.2019 № 46884207, згідно з яким спірне майно зареєстроване за Підприємцем, то встановлення наявності порушеного права Підприємця, а також наявності підстав для стягнення з відповідача доходу від здачі в оренду майна за конкретний період знаходиться у системному зв'язку з встановленням моменту, факту чинності та законності державної реєстрації права власності Підприємця на це майно, а отже і моменту виникнення у нього відповідного права, у зв'язку з чим суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що дана справа стосується, у тому числі державної реєстрації права Підприємця, який наявністю та, відповідно, чинністю такого права обґрунтовує свої позовні вимоги у цій справі, свідчить про об'єктивну неможливість розгляду цієї справи до вирішення справи № 758/14876/19 про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора індексний номер 46884207 від 16.05.2019, вчиненого на підставі судового рішення від 07.05.2019 у справі № 640/5124/19.
Однак наведені судом апеляційної інстанції мотиви щодо обґрунтування зупинення провадження у даній справі про стягнення грошових коштів як безпідставно набутого майна до вирішення справи № 758/14876/19, в якій розглядається питання правомірності вчинення державним реєстратором реєстраційних дій на підставі рішення суду, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки апеляційний суд не навів обставин, за яких питання набуття Підприємцем права власності на майно, що входить у межі доказування у цьому спорі, не може бути встановлено під час розгляду даної справи судом самостійно з використанням повноважень, визначених господарським процесуальним законом.
Між тим для правильного застосування пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України суд апеляційної інстанції мав встановити саме неможливість розгляду даної справи до вирішення іншої, тоді як таких відомостей ухвала не містить.
Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через: обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок її непідвідомчості; обмеженість предметом позову; неможливість розгляду тотожної справи у зв'язку з певною черговістю розгляду вимог тощо.
Сама лише взаємопов'язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду цієї справи до прийняття рішення в іншій справі, оскільки апеляційний господарський суд має достатньо правових підстав для розгляду апеляційної скарги Заводу у цій справі.
З огляду на викладене, Суд вважає, що висновки суду апеляційної інстанції про наявність підстав для зупинення провадження у справі не містять належного обґрунтування того, як саме правомірність запису, внесеного державним реєстратором Тарасенком І. М. до Єдиного державного реєстру прав на нерухоме майно, впливає на вирішення цієї справи щодо стягнення з відповідача коштів, набутих у зв'язку із передачею в оренду майна, якими саме обставинами обумовлюється неможливість розгляду цієї справи до вирішення справи № 758/14876/19. Адже при постановленні ухвали про зупинення апеляційного провадження судом не враховано, що у справі № 758/14876/19 розглядається вимога щодо правомірності вчинення державним реєстратором запису в Єдиному державному реєстрі прав на нерухоме майно на підставі рішення суду, а не вимога правомірності набуття позивачем у цій справі права власності на майно.
Крім того, судом апеляційної інстанції не взято до уваги, що позивач відповідно до вимог статті 334 ЦК України та пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" 19.12.2018 поновив відомості про державну реєстрацію права власності на спірні приміщення, а не зареєстрував своє право власності на спірні приміщення на підставі рішення від 16.05.2019 № 46884207 державного реєстратора Тарасенка І. М., яке є предметом оскарження у справі № 758/14876/19.
Аналогічна за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 08.07.2020 зі справи № 910/11234/19, від 20.07.2019 зі справи №910/11236/19.
Окрім того, суд апеляційної інстанції не врахував посилання скаржника на висновки Верховного Суду, викладені у зазначених постановах щодо неправомірності зупинення провадження в аналогічних справах.
Отже, оскаржувана ухвала від 01.09.2020 постановлена з неповним дотриманням пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України, оскільки не містить аргументованих та переконливих мотивів необхідності зупинення провадження у справі як щодо об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 758/14876/19, так і стосовно того, що зібрані у цій справі докази дійсно не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Посилання Заводу на ухвали суду касаційної інстанції про відмову у відкритті касаційного провадження у справах № 910/12297/19, № 910/11232/19, викладені у відзиві на касаційну скаргу, відхиляються Судом як такі, що не впливають на оцінку щодо дотримання у повній мірі пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України під час постановлення оскаржуваної ухвали апеляційного господарського суду про зупинення провадження у даній справі.
Згідно з частиною третьою статті 304 ГПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.
Відповідно до статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
Згідно з приписами пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
З огляду на викладене оскаржувана ухвала апеляційної інстанції постановлена з порушенням пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України, що відповідно до частини шостої статті 310 названого Кодексу є підставою для скасування цієї ухвали та направлення справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Враховуючи, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а зупинення провадження стало наслідком розгляду клопотання відповідача, то згідно зі статтею 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору за розгляд касаційної скарги покладаються на відповідача у справі.
Керуючись статтями 129, 300, 308, 310, 315, 316 ГПК України, Касаційний господарський суд
1. Касаційну скаргу фізичної особи - підприємця Арутюнова Рубена Оганесовича задовольнити.
2. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 01.09.2020 у справі № 910/12093/19 скасувати.
3. Справу №910/12093/19 передати для продовження розгляду до Північного апеляційного господарського суду.
4. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Експериментальний механічний завод" на користь фізичної особи - підприємця Арутюнова Рубена Оганесовича 2 102,00 грн судового збору за розгляд касаційної скарги.
Видачу відповідного наказу доручити господарському суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І. Булгакова
Суддя Б. Львов
Суддя Т. Малашенкова