05 листопада 2020 року
м. Київ
Справа № 906/1336/19
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Ткача І.В.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.09.2020
(головуючий суддя Василишин А.Р., судді Бучинська Г.Б., Філіпова Т.Л.)
та рішення Господарського суду Житомирської області від 29.05.2020
(суддя Тимошенко О. М.)
у справі №906/1336/19
за позовом ОСОБА_1
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Мейсон Ентертеймент",
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЗІДЗІДЗІ"
про визнання рішення загальних зборів учасників та договору недійсними,
01 жовтня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.09.2020 (повний текст складено 15.09.2020) та рішення Господарського суду Житомирської області від 29.05.2020 у справі №906/1336/19.
Верховний Суд залишає касаційну скаргу без руху з таких підстав.
Згідно з пунктом 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
ОСОБА_1 у касаційній скарзі зазначає, що суди попередніх інстанцій не врахували правових висновків Верховного Суду та Верховного суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, а також скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції не в повній мірі дослідив докази та обставини недійсності рішень загальних зборів учасників та договору.
Проте касаційна скарга подана без додержання вимог щодо змісту касаційної скарги, викладених у пункті 5 частини 2 статті 290 ГПК України, оскільки скаржник не зазначив відповідно до частини другої статті 287 ГПК України підставу (підстави) касаційного оскарження судових рішень.
Відповідно до частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
Згідно з частиною 2 статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини 2 статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відтак суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу ОСОБА_1 без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України та встановлює скаржнику строк для зазначення підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Керуючись статтями 174, 234, 287, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.09.2020 та рішення Господарського суду Житомирської області від 29.05.2020 у справі №906/1336/19 залишити без руху.
2. Встановити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
3. Наслідки невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали встановлені статтею 292 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І. Ткач