04 листопада 2020 року
м. Київ
Справа № 910/118/20
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:
Стратієнко Л.В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Львівська залізниця",
на рішення Господарського суду міста Києва
(суддя - Паламар П.І.)
від 06.05.2020,
та постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий - Агрикова О.В., судді - Мальченко М.Г., Чорногуз М.Г.)
від 26.08.2020,
у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Добропільська ЦЗФ",
до Акціонерного товариства "Українська залізниця"
про стягнення 224 610,18 грн,
17.09.2020 АТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Львівська залізниця" звернулось з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 06.05.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.08.2020 у справі №910/118/20 до суду касаційної інстанції.
Касаційна скарга заявника не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
Частиною 1 статті 288 Господарського процесуального кодексу України визначено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Постанова суду апеляційної інстанції ухвалена 26.08.2020, повний текст складено 26.08.20202, отже останнім днем касаційного оскарження вказаної ухвали було 15.09.2020. Проте, касаційна скарга подана скаржником 17.09.2020, тобто після закінчення строку на касаційне оскарження.
Частиною 2 статті 288 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Відповідно до частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, за наявності.
До касаційної скарги заявником було додано докази отримання оскаржуваної постанови, проте питання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 06.05.2020 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 26.08.2020 у справі №910/118/20 АТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Львівська залізниця" у касаційній скарзі не порушує.
Відповідно до частини 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги АТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Львівська залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.05.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.08.2020 у справі №910/118/20 без руху з наданням заявнику строку для звернення до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження вказаних судових рішень.
Також касаційна скарга АТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Львівська залізниця" не відповідає вимогам пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.
Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга по-дається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Ставка судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру становила 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За подання касаційної скарги на рішення суду ставки судового збору встановлю-ються у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви (підпункт 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір").
Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.05.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.08.2020 у справі №910/118/20 позовні вимоги задоволено, стягнуто з АТ "Українська залізниця" на користь ПАТ "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" 224 610, 18 грн збитків.
У касаційній скарзі заявник просить скасувати вказані судові рішення та передати справу №910/118/20 на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Враховуючи вимоги касаційної скарги, при подачі цієї касаційної скарги останній повинен був сплатити судовий збір у розмірі 6 738,31 грн (200 % від (224 610,18 грн x 1,5 : 100% = 3 369,15 грн)).
Проте, АТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Львівська залізниця" за платіжним дорученням №1370 від 11.09.2020 сплачено лише 3 842,00 грн, тобто на 2 896,31 грн менше від суми судового збору, що підлягає сплаті у цьому випадку.
Згідно з частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Оскільки суд касаційної інстанції має застосовувати вказані вимоги до касаційних скарг, то у зв'язку з неповною сплатою судового збору, заявнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги та надати суду оригінал документу, що підтверджує доплату судового збору у сумі 2 896,31 грн.
Враховуючи викладене, касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі ча-стин 2, 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 174, 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Львівська залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.05.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.08.2020 у справі №910/118/20 залишити без руху.
2. Надати Акціонерному товариству "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Львівська залізниця" строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
3. Роз'яснити Акціонерному товариству "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Львівська залізниця", що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя Л. Стратієнко