05 листопада 2020 року
м. Київ
Справа № 22б/5014/2595/2012(12/83б)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Огородніка К.М.- головуючого, Васьковського О.В., Пєскова В.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного підприємства «Фелікс»
на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 25.11.2019
у справі № 22б/5014/2595/2012(12/83б)
за заявою Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області
до Закритого акціонерного товариства «Чарівне дійво»
про банкрутство,-
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 27.08.2010 за заявою УПФУ в м.Свердловську Луганської області (замінено на правонаступника - Марківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області) порушено провадження у справі №12/83б про банкрутство Закритого акціонерного товариства "Чарівне дійво" (далі - ЗАТ "Чарівне дійво", боржник) в порядку ст. ст. 1, 6, 7, 11 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до 19.01.2013) (далі - Закон про банкрутство), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Ухвалою суду від 27.09.2010 визнано обґрунтованими грошові вимоги ініціюючого кредитора - УПФУ в м. Свердловську Луганської області, заявлені до боржника, введено процедуру розпорядження майном та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Бугулян О.А.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 10.02.2011 затверджено реєстр вимог кредиторів.
Відповідно до приписів статті 16 Закону про банкрутство розпорядником майна у справі скликано та проведено загальні збори кредиторів, на яких обрано повноважний комітет кредиторів, у складі одного кредитора - Приватного підприємства "Фелікс" (протокол загальних зборів кредиторів від 01.03.2011 б/н), якого обрано головою комітету кредиторів (протокол зборів комітету кредиторів від 01.03.2011 №1).
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 27.06.2017 відсторонено Бугулян О.А. від виконання повноважень розпорядника майна боржника у справі про банкрутство ЗАТ "Чарівне дійво", розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Гапоненка Р.І.
Відповідно до протоколу зборів комітету кредиторів від 30.11.2017 №4, комітетом кредиторів вирішено, зокрема, затвердити звіт розпорядника майна про нарахування і виплату грошової винагороди в розмірі 2-х мінімальних заробітних плат, а саме 6400,00грн за кожен місяць виконання повноважень розпорядника майна; здійснювати відшкодування витрат в процедурі розпорядження майном ЗАТ "Чарівне дійво" на підставі поданого звіту про понесені витрати; здійснювати оплату послуг та відшкодування витрат розпорядника майна кредитором, за заявою якого порушено справу про банкрутство боржника.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 19.12.2017 замінено ініціюючого кредитора - УПФУ в м. Свердловську Луганської області на його правонаступника - Марківське ОУПФУ Луганської області.
05.03.2019 до суду від арбітражного керуючого Гапоненка Р.І. надійшло клопотання від 28.02.2019 №02-12/1631 про затвердження звіту про виплату та нарахування грошової винагороди розпорядника майна ЗАТ "Чарівне дійво" за період з 27.06.2017 по 28.02.2019 на загальну суму 145297,32 грн; затвердження звіту про витрачені кошти в процедурі розпорядження майном ЗАТ "Чарівне дійво" за період з 27.06.2017 по 28.02.2019 на загальну суму 4646,65 грн. До клопотання додано документи на підтвердження понесених витрат.
Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанції
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 05.03.2019:
1.Призначено розгляд справи та заяви арбітражного керуючого Гапоненка Р.І. від 28.02.2019 №02-12/1630 у судовому засіданні на 21.03.2019, на 11 годин 40 хвилин.
2. Встановлено розмір основної грошової винагороди арбітражному керуючому Гапоненку Р.І. за виконання повноважень розпорядника майна боржника ЗАТ "Чарівне дійво" у справі №22б/5014/2595/2012 в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць здійснення повноважень розпорядника майна, ухвалено виплату основної грошової винагороди здійснювати за рахунок наявних у боржника коштів, або коштів одержаних від продажу майна (майнових прав) боржника, за відсутності у боржника коштів, виплати здійснювати за рахунок кредиторів за реєстром, пропорційно сумам визнаних вимог кредиторів, згідно клопотання арбітражного керуючого.
3. Затверджено звіт арбітражного керуючого Гапоненка Р.І. про виплату та нарахування грошової винагороди розпорядника майна ЗАТ "Чарівне дійво" за період з 27.06.2017 по 28.02.2019 на загальну суму 145297,32 грн та звіт про витрачені кошти в процедурі розпорядження майном ЗАТ "Чарівне дійво" за період з 27.06.2017 по 28.02.2019 на загальну суму 4646,65 грн.
4. Ухвалено розпоряднику майна Гапоненку Р.І. - в строк до 20.03.2019 надати суду рішення комітету кредиторів щодо подальшої судової процедури банкрутства у справі (санація або ліквідаційна процедура, мирова угода тощо) у разі укладення - мирову угоду відповідно до вимог ст.ст. 35-38 Закону, й щодо кандидатури керуючого санацією чи ліквідатора (відповідний протокол засідання комітету кредиторів з доказами дотримання приписів ст.16 Закону).
5. Зобов'язано визначеного автоматизованою системою арбітражного керуючого Степаненка Максима Михайловича - в строк до 20.03.2019 надати до господарського суду відповідно до ч.2 ст.114 Закону №4212, заяву про згоду на виконання повноважень розпорядника майна боржника у справі №22б/5014/2595/2012 (-12/83б) про банкрутство ЗАТ "Чарівне дійво".
6. Зобов'язано комітет кредиторів в особі кредитора ПП "Фелікс" у справі №22б/5014/2595/2012 (-12/83б) про банкрутство ЗАТ "Чарівне дійво" - в строк до 20.03.2019 надати до господарського суду в строк в порядку визначеному ч.2 ст.13 Закону, письмові клопотання з пропозиціями щодо кандидатури арбітражного керуючого, який включений до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України для призначення новим розпорядником майна у справі №22б/5014/2595/2012 (-12/83б) про банкрутство боржника ЗАТ "Чарівне дійво", а також надати докази згоди арбітражного керуючого на участь у справі; з дотриманням приписів ст.16 Закону прийняти участь у засіданні комітету кредиторів та вирішити питання щодо подальшої судової процедури банкрутства у справі (санація або ліквідаційна процедура, мирова угода тощо) та щодо кандидатури керуючого санацією чи ліквідатора у справі.
7. Ухвалено боржнику надати до господарського суду в строк до 20.03.2019 відомості щодо його фінансового та майнового стану.
8. Застосовано до Приватного підприємства "Фелікс" та керівника підприємства Романюка Віктора Васильовича заходи процесуального примусу у вигляді штрафу у сумі десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 19240,00 грн.
9. Стягнуто з Приватного підприємства "Фелікс" та керівника підприємства Романюка Віктора Васильовича в дохід Державного бюджету України штраф у розмірі 19210,00грн.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції Приватне підприємств "Фелікс" (далі - ПП "Фелікс", скаржник) 03.06.2020 звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило ухвалу Господарського суду Луганської області від 05.03.2019 скасувати з підстав порушення частини першої статті 19 Конституції України та Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Одночасно скаржник просив поновити строк на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що оскаржуване судове рішення отримано ним 11.04.2019, тому останнім днем строку на апеляційне оскарження був 22.04.2019. Однак, апеляційна скарга з додатками в межах встановлених ГПК України строків помилково була направлена на адресу Луганського окружного адміністративного суду, що, на думку апелянта, свідчить про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.06.2019 апеляційну скаргу ПП "Фелікс" на ухвалу Господарського суду Луганської області від 05.03.2019 у справі №22б/5014/2595/2012(12/83б) залишено без руху з підстав відсутності доказів сплати судового збору та доказів надіслання копій апеляційної скарги учасникам справи, а також у зв'язку з пропуском строку на апеляційне оскарження без належного обґрунтування причин пропуску вказаного строку.
01.07.2019 на виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції від 12.06.2019 у даній справі ПП "Фелікс" надіслано на адресу суду апеляційної інстанції квитанцію про сплату судового збору від 01.07.2019, опис вкладення у цінний лист та фіскальний чек, які підтверджують надіслання копії апеляційної скарги арбітражному керуючому Міщенко В.Г. 01.07.2019, а також додаткове клопотання про поновлення пропущеного строку.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.11.2019 відмовлено ПП "Фелікс" у відкритті апеляційного провадження на ухвалу Господарського суду Луганської області від 05.03.2019 у справі №22б/5014/2595/2012 на підставі пункту 4 частини 1 статті 261 ГПК України.
Постановляючи ухвалу суд апеляційної інстанції виходив з того, що обставини, які скаржник визначає такими, що спричинили пропуск процесуального строку, не є об'єктивно непереборними, залежали лише від волі сторони та належного використання ним своїх прав, визначених нормами ГПК України, у зв'язку з чим дійшов висновку, що причини пропуску строку на апеляційне оскарження, визначені скаржником, є неповажними, що є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження.
Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу та виклад позиції інших учасників справи
ПП "Фелікс" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 25.11.2019 у справі №22б/5014/2595/2012(12/83б) скасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
У касаційній скарзі ПП "Фелікс" вказує на те, що суд апеляційної інстанції при розгляді повторної заяви про поновлення строків апеляційного оскарження не взяв до уваги наведені в ній підстави та не дослідив додаткові доводи апелянта стосовно поновлення строку на апеляційне оскарження, що призвело до безпідставної відмови скаржнику у доступі до правосуддя.
Від інших учасників справи відзиви на касаційну скаргу не надійшли, що відповідно до положень частини 3 статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду судових рішень.
Касаційне провадження
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №22б/5014/2595/2012(12/83б) визначено колегію суддів у складі: ОгороднікаК.М. - (головуючого), Погребняка В.Я., Банаська О.О., що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 30.01.2020.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.02.2020 касаційну скаргу ПП «Фелікс» на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 25.11.2019 у справі № 22б/5014/2595/2012(12/83б) залишено без руху. Надано ПП «Фелікс» строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме: надати суду докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваної ухвали Східного апеляційного господарського суду від 25.11.2019 у справі №22б/5014/2595/2012(12/83б), з відміткою про отримання; сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 1921 грн і надати Суду відповідні докази здійснення такої оплати; надати докази надіслання копії касаційної скарги і доданих до неї документів іншим учасникам у справі №22б/5014/2595/2012(12/83б); надати належні докази на підтвердження повноважень особи, що підписала касаційну скаргу.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.05.2020 клопотання директора ПП «Фелікс» Романюка В.В. про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги задоволено, продовжено строк для усунення недоліків касаційної скарги, встановлений ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.02.2020 у справі №22б/5014/2595/2012(12/83б), а саме на 4 дні наступних за датою закінчення дії карантину на території України, пов'язаного із запобіганням поширенню короновірусної хвороби (СОVID-19 ).
У зв'язку з відпусткою суддів Погребняка В.Я., Банаська О.О. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №22б/5014/2595/2012(12/83б) визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: Огороднік К.М. - головуючий, судді: Пєсков В.Г., Васьковський О.В., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 14.08.2020.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.08.2020 клопотання директора ПП «Фелікс» Романюка В.В. про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги задоволено, продовжено строк для усунення недоліків касаційної скарги, встановлений ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.02.2020 у справі №22б/5014/2595/2012(12/83б), а саме до 05.09.2020.
Ухвалою Верховного Суду від 05.10.2020 у справі №22б/5014/2595/2012(12/83б) клопотання ПП «Фелікс» про поновлення строку на касаційне оскарження задоволено. Поновлено ПП «Фелікс» строк на касаційне оскарження ухвали Східного апеляційного господарського суду від 25.11.2019. Відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ПП «Фелікс», вирішено здійснювати касаційний перегляд в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини 1 цієї статті).
Згідно зі статтею 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац 3 підпункту 3 пункту 3.1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 № 11-рп/2007).
Водночас, порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у справі регламентовано відповідним процесуальним законом - Господарським процесуальним кодексом України, відповідно до частини першої статті 254 якого учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Згідно з частиною 1 статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Тобто, перебіг строку на оскарження в апеляційному порядку судового рішення визначено в законодавчому порядку.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (пункт 2 частини 2 статті 256 ГПК України).
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Тобто, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників судочинства та своєчасного виконання ними передбачених ГПК України певних процесуальних дій.
Інститут строків в господарському процесі сприяє досягненню юридичної визначеності, а також стимулює учасників господарського процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Частинами 1 - 4 статті 260 ГПК України визначено, що апеляційна скарга реєструється у день її надходження до суду апеляційної інстанції та не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу, визначеному в порядку, встановленому статтею 32 цього Кодексу.
До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відтак, статтею 119 ГПК України не передбачено конкретного переліку обставин, що відносяться до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.
Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.
При цьому поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яке він використовує виходячи із поважності причин пропуску строку на оскарження.
Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні статті 86 ГПК України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За змістом пункту 4 частини першої статті 261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Як свідчать матеріали справи та встановлено судом апеляційної інстанції, оскаржувана ухвала постановлена Господарським судом Луганської області 05.03.2019, повний текст складений 11.03.2019, відповідно останній день встановленого законом 10-ти денного строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції припадає на 21.03.2019.
Ухвала Господарського суду Луганської області від 05.03.2019 отримана скаржником 11.04.2019, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, наявне в матеріалах справи.
Однак, у межах строку, встановленого пунктом 2 частини 2 статті 256 ГПК України скаржник з апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції не звернувся, а отже у суду були відсутні безумовні підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження.
З апеляційною скаргою на ухвалу суду першої інстанції ПП «Фелікс» звернулося 03.06.2019, в якій скаржник одночасно просив поновити строк на апеляційне оскарження.
Суд апеляційної інстанції встановив, що в обґрунтування заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження скаржник посилається на те, що оскаржуване судове рішення отримано ним 11.04.2019, тому останнім днем строку на апеляційне оскарження був 22.04.2019. Однак, 22.04.2019 апеляційна скарга з додатками помилково була направлена на адресу Луганського окружного адміністративного суду. Супровідним листом від 06.05.2019 №01-06/36/2019 Луганський окружний апеляційний суд повернув її адресату, останній отримав її 23.05.2019. У зв'язку з несправністю ліфта 01.06.2019 директор ПП "Фелікс" не зміг направити апеляційну скаргу у цей день на адресу суду. Вказані обставини, на думку ПП «Фелікс», свідчать про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
Відхиляючи доводи скаржника, суд апеляційної інстанції обґрунтовано врахував, що неправильне визначення ПП "Фелікс" суду, до якого подається апеляційна скарга, а в подальшому протягом п'ятнадцяти днів неотримання з відділення поштового зв'язку поштової кореспонденції, а саме, повернутої Луганським окружним адміністративним судом апеляційної скарги, не звернення після її отримання протягом десяти днів до Східного апеляційного господарського суду, не є об'єктивно непереборними обставинами та залежали лише від волі сторони, тобто мають суб'єктивний характер, тому не можуть вважатися поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження.
Крім того, судом апеляційної інстанції також встановлено, що ухвала Господарського суду Луганської області від 05.03.2019 у справі №22б/5014/2595/2012(12/83б) в частині здійснення виплат грошової винагороди арбітражному керуючому Гапоненку Р.І. переглядалася в апеляційному порядку за апеляційною скаргою Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області.
Ухвала Східного апеляційного господарського суду від 22.04.2019 у справі №22б/2014/2595/2012 (12/83б) про відкриття апеляційне провадження за апеляційною скаргою Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області на ухвалу Господарського суду Луганської області від 05.03.2019 у цій справі була надіслана всім учасникам справи, у тому числі ПП "Фелікс", та отримана ним 02.05.2019, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, наявне в матеріалах справи.
07.05.2019 ПП "Фелікс" надіслано до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, який не підписаний керівником підприємства.
03.06.2019 на адресу суду апеляційної інстанції надійшов відзив від ПП "Фелікс" на апеляційну скаргу, в якому останній просив задовольнити апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області та скасувати ухвалу Господарського суду Луганської області від 05.03.2019 у даній справі. При цьому вказані відзиви мають ідентичний зміст, у яких ПП "Фелікс" наводить свої заперечення щодо ухвали місцевого господарського суду від 05.03.2019 та обґрунтування підстав для її скасування, однак не зазначає про подання ним особисто апеляційної скарги на вказану ухвалу.
Тобто, ПП "Фелікс" було обізнане про апеляційний перегляд ухвали Господарського суду Луганської області від 05.03.2019 у справі №22б/5014/2595/2012.
Відповідно до статті 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема, оскаржувати судові рішення у визначеному законом порядку. Учасники справи зобов'язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Згідно із статтею 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі Суд) як джерело права.
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у справі Bellet v. France Суд зазначив, що "стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права".
Як засвідчує позиція Суду, основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і держава не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).
Згідно з усталеною практикою Суду вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває у межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається зазначати підстави, однією з яких може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у справі за їх участю. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони у розумні інтервали часу мають вжити заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" (974_256) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява № 8371/02, пункт 27, рішення від 26.04.2007 та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява № 50966/99 від 14.10.2003).
Підстави пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.
Тобто, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному (касаційному) порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного (касаційного) оскарження з поважних причин.
За наведених обставин Суд вважає, що саме лише посилання скаржника на неправильне визначення суду, до якого була направлена перша апеляційна скарга, поломка ліфта, перебування його представника у відрядженні, за відсутності належного обґрунтування, підтвердженого відповідними доказами, існування обставин, які об'єктивно унеможливили вчасне подання ним апеляційної скарги, не є об'єктивно непереборними обставинами, оскільки залежали виключно від волевиявлення самого скаржника та належного використання ним своїх прав, визначених нормами ГПК, у зв'язку з чим суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для поновлення строку на звернення з апеляційною скаргою.
Доводи ПП «Фелікс» про те, що він, відповідно до частини другої статті 256 ГПК України, як учасник справи, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, оскільки недоліки направлення апеляційної скарги виникли внаслідок помилок та форс-мажора, є помилковими, оскільки зазначена норма підлягає застосуванню у разі наявності підстав для висновку, що пропуск встановленого строку на апеляційне оскарження є наслідком існування незалежних від учасника справи обставин, які об'єктивно унеможливили звернення з апеляційною скаргою в межах встановленого процесуальним законом строку, що, даному випадку судом апеляційної інстанції встановлено не було. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.08.2020 у справі №921/86/18.
Звертаючись з касаційною скаргою, ПП «Фелікс» не спростувало наведених висновків суду апеляційної інстанцій та не довело неправильного застосування ним норм процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятого судового рішення.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини третьої статті 304 ГПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.
Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань. (стаття 309 ГПК України).
Переглядаючи у касаційному порядку в межах доводів та вимог касаційної скарги ухвалу суду апеляційної інстанції, Верховний Суд не встановив порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник.
За таких обставин Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, що ухвала Східного апеляційного господарського суду від 25.11.2019 прийнята судом у відповідності до фактичних обставин, вимог процесуального права, а саме наведених положень ГПК України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, і підстав для її зміни або скасування не вбачається.
Судові витрати
З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд,-
Касаційну скаргу Приватного підприємства «Фелікс» залишити без задоволення.
Ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 25.11.2019 у справі №22б/5014/2595/2012(12/83б) залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя Огороднік К.М.
Судді Васьковський О.В.
Пєсков В.Г.