Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"05" листопада 2020 р.м. Харків Справа № 922/3571/20
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Ємельянової О.О.
розглянувши матеріали заяви про забезпечення позову (вх. № 3571/20 від 04.11.2020) по справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Атмос», 61045, м. Харків, вул. Отакара Яроша, 18, оф. 1/14, код ЄДРПОУ 36624619;
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хозсфера», 61045, м. Харків, вул. Отакара Яроша, 18, оф. 303, код ЄДРПОУ 39712901;
про стягнення 24922, 44 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Атмос» звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хозсфера» про стягнення заборгованості за Договором про надання послуг з паркування № 14-10/2019 від 22.10.2019 у розмірі 24922, 44 грн., з яких: 21600, 00 грн. - сума основного боргу, 324,09 грн. - інфляційні втрати, 488, 00 грн. - 3 % річних та 2510, 35 грн. - пені. Також до стягнення заявлені судові витрати у розмірі 12102, 00 грн., з яких: 2102, 00 грн. - витрати зі сплати судового збору та 10000, 00 грн. - витрати за надання правничої допомоги.
Ухвалою суду від 04.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі № 922/3571/20 та призначено розгляд справи у судовому засіданні на 24.11.2020 о 10:15 год.
Водночас, разом з позовною заявою від Товариства з обмеженою відповідальністю «Атмос» надійшла заява про забезпечення позову (вх. № 3571/20 від 04.11.2020), в якій останній просить накласти арешт на майно та грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Хозсфера» в межах суми стягнення у розмірі 24922, 44 грн., які обліковуються на відповідних рахунках, зокрема, р/р НОМЕР_1 в АТ «Альфа - Банк», МФО 300346, та/або на банківських рахунках, які будуть виявлені під час проведення виконавчого провадження.
Суд, дослідивши заяву про забезпечення позову (вх. № 3571/20 від 04.11.2020), дійшов висновку про відмову у її задоволенні, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Відповідно до частини 4 статті 137 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Забезпечення позову є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення.
З огляду на положення статей 13, 74, 80 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
При цьому, у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Водночас, у Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України, законів України Про Вищу раду юстиції, Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо недопущення зловживань правом на оскарження від 16.06.2011№ 5-рп/2011 зазначено, що регулювання підстав та порядку забезпечення позову здійснюється в інтересах не лише позивача, а й інших осіб.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що учасників провадження, суспільства, держави в цілому з дотриманням критеріїв домірності (пропорційності)застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник,з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
В обґрунтування наданої до суду заяви (вх. № 3571/20 від 04.11.2020) про забезпечення позову заявник зазначає, що відповідач не виконує свої договірні зобов'язання перед позивачем протягом значного часу та вказані зобов'язання не забезпечені ані майном відповідача, ані в будь - який інших спосіб, а тому у випадку списання грошових коштів та/або закриття рахунків відповідача в банківських установах, виконання рішення суду у даній справі може значно ускладнитись. Вказав, що на теперішній час відносно відповідача здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42019221090000074 від 19.02.2019 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, ч. 2 ст. 364 КК України, крім того, в провадженні господарського суду Харківської області знаходиться справа № 922/2325/20 про стягнення заборгованості у розмірі 6714480, 00 грн., у зв'язку з чим, позивач має припущення, що грошові кошти, наявні у відповідача можуть суттєво зменшитись на момент виконання рішення у даній справі.
Здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника, суд дійшов висновку, що заява (вх. № 3571/20 від 04.11.2020) про забезпечення позову не містить обґрунтованих мотивів та доказів, на підставі яких суд міг би дійти висновку щодо доцільності та необхідності вжиття таких заходів у відповідності до заявлених позовних вимог.
В матеріалах заяви відсутні жодні докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову, у даному випадку накладання арешту на майно та грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Хозсфера» в межах суми стягнення у розмірі 24922, 44 грн., які обліковуються на відповідних рахунках, зокрема, р/р НОМЕР_1 в АТ «Альфа - Банк», МФО 300346, та/або на банківських рахунках, які будуть виявлені під час проведення виконавчого провадження.
Наведені заявником твердження не свідчать та не підтверджують наявність обставин, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
При цьому, суд звертає увагу заявника, що згідно зі статтями 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
З огляду на вищевикладене, заявником всупереч вимог статті 13 та статті 74 Господарського процесуального кодексу України не наведено обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких суд міг би дійти висновку щодо доцільності та необхідності забезпечення позову.
За таких обставин, оскільки заявником не доведено те, що невжиття визначених ним заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Керуючись статтями 73-74, 77, 79-80, 136-137, 140, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Відмовити у задоволенні заяви (вх. № 3571/20 від 04.11.2020) Товариства з обмеженою відповідальністю «Атмос» про забезпечення позову.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, а саме: 05.11.2020.
Ухвала підлягає оскарженню в порядку, передбаченому статтями 255-256 Господарського процесуального кодексу України.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Харківської області протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили з врахуванням пункту 17.5Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Інформацію у справі, яка розглядається, можна отримати за такою веб-адресою: http://court.gov.ua/.
Ухвалу складено та підписано 05.11.2020.
Суддя О.О. Ємельянова