05.11.2020 Справа № 920/1110/20
Господарський суд Сумської області у складі судді Заєць С.В., розглянувши матеріали заяви про забезпечення позову (вх.. № 3356/20 від 04.11.20), поданої Первинною профспілковою організацією Приватного акціонерного товариства «Монделіс Україна» по справі № 920/1110/20
Первинна профспілкова організація Приватного акціонерного товариства «Монделіс Україна» до подання позовної заяви, звернувся до господарського суду Сумської області з заявою про забезпечення позову, в якій вказала позивачем Первинну профспілкову організації Приватного акціонерного товариства «Монделіс Україна» (42601, Сумська область, м. Тростянець, вул. Набережна, 28А, код ЄДРПОУ 35157327),
до відповідача: ОСОБА_1 (ІдН НОМЕР_1 ), щодо визнання Договору комісії та Договору купівлі-продажу не дійсним (не укладеним), визнання права власності на автомобіль, витребовування з незаконного володіння ОСОБА_1 автомобіля.
Розглянувши подану позовну заяву, суд приходить до висновку про відмову у прийнятті до розгляду заяви про забезпечення позову у справі, враховуючи наступне:
Відповідно до статті 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Частиною третьою статті 22 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.
Підвідомчість визначається як коло справ, віднесених до розгляду і вирішення господарських судів у силу прямої вказівки закону. Підвідомчість визначає також властивості (характер) спірних правовідносин, у силу яких їх вирішення віднесене до компетенції господарського суду.
В основу визначення підвідомчості покладено два критерії: суб'єктний склад правовідносин і характер діяльності суб'єктів (характер спірного правовідношення).
Відповідно до першого критерію господарський суд вирішує господарські спори, що виникають між підприємствами, організаціями (юридичними особами), а також громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності, а у випадках, передбачених чинним законодавством, може вирішувати спори і розглядати справи за участю державних та інших органів, а також громадян, які не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Підвідомчість справ загальним і господарським судам визначається законодавством.
Частиною 2 статті 4 ГПК України встановлено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Предметна та суб'єктна юрисдикція господарських судів визначена статтею 20 Господарського процесуального кодексу України.
Спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, якщо: спір не є підвідомчим господарському суду, тобто предмет спору не охоплюється статтею 20 Господарського процесуального кодексу України; спір за предметною ознакою підвідомчий господарському суду, але одна зі сторін не може бути учасником господарського процесу, а її право чи інтерес не підлягають судовому захисту у господарському суді.
Частиною 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду.
З поданої заяви вбачається, що предметом спору є визнання Договору комісії та Договору купівлі-продажу не дійсним (не укладеним), визнання права власності на автомобіль, витребовування з незаконного володіння ОСОБА_1 автомобіля; відповідачем зазначено ОСОБА_1 як фізична особа.
Таким чином, враховуючи ту обставину, що відповідач у справі не є суб'єктом господарювання (фізичною особою-підприємцем), а спір за своєю правовою природою є цивільно-правовим - стосується договірних правовідносин та відновин права власності фізичної особи та не містить ознак корпоративного спору і не відноситься до спору в процедурі банкурства, з огляду на зміст статей 4, 20 Господарського процесуального кодексу України, подана позовна заява в зазначеному суб'єктному складі не підлягає розгляду у господарських судах України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Виходячи з вищенаведеного, встановивши, що даний сіпр непідвідомчий господарському суду, що виключає можливість прийняття до розгляду заяви про забезпечення позову у даній справі, але не виключає захист порушеного чи оспорюваного права позивача іншим уповноваженим органом, суд дійшов висновку про відмову у прийнятті до розгляду заяви про забезпечення позову.
При цьому, на виконання вимог частини 6 статті 175 Господарського процесуального кодексу України суд роз'яснює позивачу, що такий спір за суб'єктним складом сторін та предметом спору підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.
Керуючись, п. 1.ч. 1 ст. 138, п. 1 ч. 1 ст. 175, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Сумської області
1. Відмовити у прийнятті до розгляду Заяви про забезпечення позову (вх. № 3356/20 від 04.11.20), поданої Первинною профспілковою організацією Приватного акціонерного товариства «Монделіс Україна».
2. Заяву про забезпечення позову та додані до неї документи повернути заявнику.
Додаток: Заява про забезпечення позову (вх. № 3356/20 від 04.11.2020) на 2-х арк. та додані до неї документи на 20-ти аркушах, в тому числі платіжне доручення № 1947 від 30.10.2020.
Ухвала підписана 05.11.2020 та набирає законної сили з моменту її підписання суддею у відповідності до ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя С.В. Заєць