"27" жовтня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/1194/20
Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О.,
секретар судового засідання Овчар А.С.
розглянувши справу за позовом: Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (пр. Перемоги, буд. 14, м. Київ, 01135) в особі відокремленого підрозділу Одеської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (пл. Митна, буд. 1, м. Одеса, 65026)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Олімпекс Купе Інтернейшнл” (вул. Отамана Головатого, буд. 67/69, м. Одеса, 65003)
про стягнення 4264212,60 грн,
за участю представників учасників справи:
від позивача: Ахмадулліна В.Р.;
від відповідача: Марченко Т.Ю.
Державне підприємство “Адміністрація морських портів України” в особі відокремленого підрозділу Одеської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Олімпекс Купе Інтернейшнл”, в якій, згідно редакції первісних позовних вимог, просило суд стягнути з відповідача на користь позивача кошти в сумі 6186378,47 грн, з яких: 5649298,14 грн основного боргу; 448947,32 грн пені; 56304,34 грн 3% річних та 31828,67 грн інфляційних втрат.
Позиції учасників справи
В обґрунтування підстав позову позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за укладеним між сторонами договором про забезпечення доступу портового оператора до причалу (ів) від 29.12.2017 №191-П-АМПУ-17 в частині оплати наданих позивачем послуг у період вересень - грудень 2019 року.
23.06.2020 від відповідача до канцелярії суду за вх. № 16284/20 надійшов відзив на позов з додатковими доказами (а.с.117 т.1 - а.с.40 т.2), в якому відповідач просить суд відмовити позивачу у задоволенні вимог в частині стягнення пені та 3% річних на суму 7360,81 грн, які нараховані за 07.11.2019, 05.12.2019, 04.01-07.01.2020, 06.02.2020, а також зменшити розмір пені, який підлягає стягненню, на 90%, що дорівнює 404052,59 грн. Заперечуючи щодо заявлених позивачем до стягнення сум пені та 3% відповідач посилається на те, що позивач невірно визначив період прострочення, оскільки помилково ототожнює дати виставлення рахунків з датами їх формування та помилково, в деяких випадках, не врахував святкові/вихідні дні. В обґрунтування заявленого клопотання про зменшення розміру пені відповідач зазначає, що: в матеріалах справи відсутні докази понесення позивачем збитків, внаслідок несвоєчасного виконання відповідачем зобов'язання; відповідач допустив прострочення виконання зобов'язання внаслідок тяжкого фінансового стану, в якому він продовжує перебувати і на цей час; сторони досить тривалий час перебувають в партнерських відносинах, при цьому відповідач є одним із основних інвесторів в Одеському морському торговельному порту та в процесі своєї господарської діяльності відповідач, зокрема, починаючи з 2003 року реалізує інвестиційний проект з будівництва універсального перевантажувального комплексу в тилах причалів №№3 та 4, чим фактично спрямовує свою діяльність не лише на отримання власного прибутку, а ще докладає зусиль для посилення привабливості порту, забезпечує організацію додаткових робочих місць, сплачує податки в державний та місцевий бюджети, сприяє покращенню іміджу країни як морської держави. Крім цього, відповідач наголосив на тому, що позивач неодноразово порушував свої зобов'язання перед відповідачем, а саме всупереч положень Тарифів на послуги із забезпечення доступу портового оператору до причалу, що перебуває у господарському віданні АМПУ, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 18.12.2015 №541, не застосовував до ряду перевантажених відповідачем вантажів знижувального коефіцієнту 0,7, у зв'язку з чим відповідач був вимушений неодноразово звертатись до господарського суду з відповідними позовами та під час розгляду справ судами відповідачем були понесені значні витрати на правову допомогу щодо відшкодування яких відповідач не заявляв, враховуючи партнерські відносини сторін. Також відповідач вважає, що суми 3% річних та інфляційних втрат цілком мають компенсувати позивачу ймовірні негативні наслідки затримки у здійсненні платежів, а отже зменшення пені до 90%, з урахування всіх обставин справи, забезпечить баланс інтересів обох сторін. Також, з метою з'ясування обставин, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідач у відзиві в порядку ч.1 ст. 90 ГПК України поставив перед позивачем наступі питання:
1) чи зазнало ДП «АМПУ» збитків у зв'язку з несвоєчасною оплатою за Договором про забезпечення доступу портового оператору до причалу (ів) від 29.12.2017 №191-П-АМПУ-17 за період з вересня по грудень 2019 ?
2) якщо так, то яким є розмір цих збитків ?
3) якими доказами підтверджуються збитки позивача (якщо такі наявні) у зв'язку з несвоєчасною оплатою за договором про забезпечення доступу портового оператору до причалу (ів) від 29.12.2017 №191-П-АМПУ-17 за період з вересня по грудень 2019 ?
4) просимо вказати загальну суму грошових коштів, сплачених судновласниками на користь ДП «АМПУ» на оплату причального збору за стоянку біля причалів №№3-4 Одеського морського порту під час здійснення відповідачем навантажувально-розвантажувальних робіт у період з вересня по грудень 2019.
06.07.2020 від позивача до канцелярії суду надійшла відповідь на відзив з додатковими доказами (а.с.69-130, т.2), в якій позивач наголосив на тому, що наведений у позовній заяві розрахунок є вірним і таким, що відповідає умовам договору та нормам законодавства. Водночас, у своїй відповіді на відзив позивач повністю заперечує щодо клопотання відповідача про зменшення розміру пені, зазначаючи, що: застосування штрафних санкцій внаслідок порушення господарського зобов'язання передбачено відповідними нормами ГПК України та ЦК України; сума пені не є надмірною, оскільки складає лише 7% від загальної ціни позову у цій справі; позивач звертався до відповідача з претензією щодо погашення заборгованості у спірному періоді, проте відповідач на цю претензію не відреагував; внаслідок порушення відповідачем зобов'язання позивач несе збитки у вигляді недоотриманих доходів, а також у зв'язку з необхідністю сплачувати податок за отриманий прибуток від операцій з наданих послуг, залучення додаткових коштів на покриття витрат через недоотримання належних позивачу доходів; відповідач, як суб'єкт господарювання, здійснює свою діяльність на власний ризик, а умова щодо можливості застосування санкцій у вигляді нарахування пені передбачена умовами укладеного між сторонами договору.
15.07.2020 від відповідача до канцелярії суду надійшли заперечення з додатковими доказами (а.с.131-145, т.2), в яких відповідач: знов наголосив на тому, що початковою датою для виконання грошового зобов'язання вважається не дата формування (складення) рахунку, а дата його фактичного отримання відповідачем; зазначив, що на момент складення заперечень позивачем не було надано відповідей на запитання відповідача, які останнім викладені у відзиві на позов, зокрема, щодо спричинення збитків позивачу внаслідок прострочення відповідачем виконання зобов'язання; вказав, що незважаючи на його досить скрутне фінансове становище, відповідач докладає зусилля для погашення хоча б частини заборгованості перед позивачем; звернув увагу, що на момент виникнення зобов'язання за період вересень-грудень 2019 фінансовий план позивача не був затверджений, оскільки згідно наданої позивачем інформації такий план на 2019 рік затверджений 11.12.2019, а на час подачі заперечень план на 2020 рік не затверджений взагалі, між цим отримані за договором кошти позивач зобов'язаний використовувати виключно в рамках затвердженого фінансового плану та за встановленим цільовим призначенням - утримання причалів та створеннях нових; відповідач вважає, що податки, сплачені позивачем за отриманий прибуток, залучення додаткових коштів на покриття витрат через недоотримання належних позивачу доходів не можуть вважатись збитками. Також відповідач наголосив, що законом не врегульований розмір можливого зменшення штрафних санкцій, а отже це питання має вирішуватись судом згідно з ст. 86 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням.
17.07.2020 від відповідача до суду надійшло клопотання (а.с.142-145, т.2), в якому відповідач, зокрема, просив суд зобов'язати позивача надати відповіді на запитання, які були викладені у відзиві на позов. Разом з цим, вказане клопотання було відкликано представником відповідача у судовому засіданні 31.08.2020.
21.07.2020 від позивача до канцелярії суду надійшла заява про уточнення позовних вимог (а.с. 146-184, т.2), згідно з якою позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь кошти в сумі 9565964,84 грн, з яких:
- заборгованість за період вересень-грудень 2019 в розмірі 4900678,47 грн, яка складається з: основної заборгованості в розмірі 4454671,57 грн; пені в розмірі 448947,32 грн; 3% річних в розмірі 56304,34 грн; інфляційних нарахувань в розмірі 31828,67 грн;
- заборгованість за період січень-травень 2020 в розмірі 4665286,37 грн, яка складається з: основної заборгованості в розмірі 4454671,57 грн; пені в розмірі 143036,23 грн; 3% річних в розмірі 28360,82 грн; інфляційних нарахувань в розмірі 39217,75 грн.
В обґрунтування заяви про уточнення позовних вимог позивач посилається на те, що згідно банківської виписки від 13.07.2020 відповідачем було здійснено часткову оплату рахунку від 08.10.2019 №5401909 на суму 1285700,00 грн, таким чином заборгованість відповідача за період вересень-грудень 2019 року складає 4900678,47 грн, при цьому розмір заявлених сум пені, 3% та інфляційних втрат залишається без змін. Разом з цим, у заяві про уточнення позовних позивачем було збільшено період нарахування та заявлено до стягнення з відповідача заборгованість ще за період січень-травень 2020 року, яка становить 4454671,57 грн, а також на цю заборгованість нараховано та заявлено до стягнення пеню, 3% та інфляційні нарахування.
20.08.2020 від відповідача до канцелярії суду за вх. №22128/20 надійшли додаткові пояснення (а.с.189-204, т.2), в яких відповідач наголосив на невірності здійсненого позивачем у заяві про уточнення позовних вимог розрахунку спірних сум, зокрема, щодо рахунків за надані послуги в березні-травні 2020 року через помилкове визначення дат виставлення рахунків та неврахування святкових/вихідних днів. Крім цього, відповідач наголосив, що ним 13.07.2020 була здійснена часткова оплата наданих позивачем послуг у період січень-березень 2020, а саме: за платіжним дорученням №29 на суму 1214291,47 грн; за платіжним дорученням №30 на суму 1285700,00 грн. При цьому, як пояснив відповідач, у вказаних платіжних дорученнях помилково зазначено призначення платежу, у зв'язку з чим 14.07.2020 відповідачем у листі за вих. № 39/1407 було додатково уточнено призначення платежу, а саме: «оплата спец. послуг, наданих 01.2020, 02.2020, 03.2020 за договором №191-П-АМПУ-17 від 29.12.2017, з урахув. коеф. 0,7 при перевантаж. NEUERO». Як зазначив відповідач, про вказані обставини він також повідомив і позивача листом від 21.07.2020 №39/2107. Також у письмових поясненнях відповідач наголосив на наявності підстав для зменшення пені та поставив перед позивачем питання, аналогічні з тими, що викладені у відзиві, водночас щодо періоду січень-травень 2020 року.
26.08.2020 від позивача до канцелярії суду за вх. № 22420/20 надійшли відповіді на запитання відповідача, оформлені як заява свідка, згідно яких позивач пояснив, що:
1) внаслідок несплати ТОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» послуг доступу до причалів в ДП «АМПУ» утворився дисбаланс між нарахованими та сплаченими доходами, тобто утворилась дебіторська заборгованість, що має наслідком невиконання плану з надходження грошових коштів та недоотримання обігових коштів, при цьому податки до бюджету були сплачені в повному обсязі, що також призвело до додаткового відволікання обігових коштів. Між цим, як пояснив позивач, при наявності вільних обігових коштів ДП «АМПУ» розміщує кошти на депозитних рахунках у банківських установах, що забезпечує додаткові надходження;
2) сума збитків у зв'язку з несплатою відповідачем послуг у період вересень-грудень 2019 становить 5263262,77 грн, з яких: 874394,72 грн податок на прибуток; 3474318,36 грн відрахування від прибутку до Держбюджету; 941549,69 грн ПДВ;
3) збитки, завдані позивачу внаслідок неналежного виконання відповідачем свого зобов'язання за договором, підтверджуються оборотно-сальдовою відомістю, виставленими позивачем рахунками, податковими накладними та квитанціями про реєстрацію податкових накладних у ЄРПН;
4) позивач відмовився надавати відповідь на запитання відповідача щодо сплачених на користь ДП «АМПУ» коштів судновласниками як причального збору за стоянку біля причалів №3-4 Одеського морського торговельного порту під час здійснення відповідачем навантажувально-розвантажувальних робіт, зазначивши, що вказане питання не стосується предмету спору.
26.08.2020 від позивача за вх. № 22419/20 надійшли письмові пояснення (а.с.1-50, т.3), зміст яких є ідентичним змісту вищевказаної заяви свідка, водночас, до вказаних пояснень позивач долучив додаткові докази, на підтвердження викладених у поясненнях обставин.
28.08.2020 від позивача до суду за вх. № 22624/20 надійшла заява про уточнення позовних вимог (а.с.52-62, т.3), згідно якої позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь кошти в сумі 7351672,09 грн та повернути позивачу переплачену суму судового збору в розмірі 33214,40 грн. Як вбачається зі змісту заяви позивача, останнім було зменшено розмір заявленої до стягнення з відповідача основної заборгованості, з врахуванням здійснених відповідачем часткових сплат в рахунок погашення заборгованості за період січень-травень 2020 року. Так, позивач зазначив, що розмір заявлених до стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат позивачем залишається без змін, а основна заборгованість складає: за період вересень-грудень 2019 року - 5649298,14 грн; за період січень-травень 2020 - 954678,82 грн.
31.08.2020 від відповідача на електронну адресу суду та безпосередньо до канцелярії суду за вх. № 22650/20 надійшли додаткові пояснення (а.с.63-75, т.3), в яких останній наголосив, що надані позивачем докази на підтвердження понесення збитків внаслідок несвоєчасного виконання відповідачем зобов'язання жодним чином не підтверджують наявності цієї обставини, а отже наявні підставі для зменшення розміру пені. Крім цього, відповідач вказав, що позивач не в повному обсязі врахував здійсненні відповідачем оплати.
10.09.2020 від позивача до канцелярії суду за вх. № 24018/20 надійшли відповіді на запитання відповідача щодо спірного періоду січень-травень 2020 року, оформлені як заява свідка (а.с.84-88, т.3), в яких позивач надав пояснення щодо понесених збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язання за договором, які є подібними з тими, які надавались по спірному періоду вересень-грудень 2019 року. Також, на підтвердження викладених пояснень щодо понесення збитків позивачем було подано суду письмові пояснення з додатковими доказами, які надійшли до суду 10.09.2020 за вх. №24043/20 (а.с.89-106, т.3).
14.09.2020 від відповідача до суду за вх. № 24206/20 надійшли письмові пояснення з додатковими доказами (а.с.108-118, т.3), в яких відповідач повторно наголосив, що здійснення позивачем оплати податків та зборів до бюджету є його обов'язком відповідно до вимог закону, а отже сплачені позивачем за отриманий прибуток податки, як і залучення додаткових коштів на покриття витрат через недоотриманні доходи, не можуть вважатися збитками. Крім цього, відповідач зазначив, що ним вчиняються дії щодо погашення заборгованості перед позивачем та на час подання пояснень відповідач сплатив заборгованість в розмірі 5454671,57 грн.
Під час розгляду справи по суті представник позивача повністю підтримав заявлені до відповідача вимоги, а представник відповідача, в свою чергу, щодо наявності заборгованості перед позивачем станом на час вирішення спору в розмірі 3516517,47 грн не заперечив, разом з цим заперечив щодо вірності розрахунків сум пені та 3% річних, а також просив суд задовольнити подане відповідачем клопотання про зменшення розміру пені.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.05.2020 позовну заяву Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” в особі відокремленого підрозділу Одеської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи та призначено підготовче засідання на "01" червня 2019 о 10год. 30хв.
01.06.2020 судом було протокольно ухвалено відкласти підготовче засідання на "23" червня 2020 о 16год. 20хв., про що представника позивача було повідомлено під розписку, а відповідача шляхом направлення ухвали суду від 01.06.2020 в порядку ст. 120 ГПК України.
23.06.2020 судом було протокольно ухвалено відкласти підготовче засідання у справі на “21” липня 2020 о 10год.00хв. 21.07.2020 судом було протокольно ухвалено відкласти підготовче засідання у справі на “31” серпня 2020 о 09год.10хв. 31.08.2020 судом було протокольно ухвалено відкласти підготовче засідання на “14” вересня 2020 о 10год.30хв.
14.09.2020 судом було протокольно ухвалено закрити підготовче провадження у справі та призначити справу до розгляду по суті у судовому засіданні на “01” жовтня 2020 о 17год.00хв., про що представника відповідача було повідомлено під розписку, а позивача шляхом направлення ухвали суду від 14.09.2020 в порядку ст. 120 ГПК України.
01.10.2020 судом було оголошено протокольну ухвалу про перерву у судовому засіданні до « 27» жовтня 2020 о 15год.00хв.
Ухвалою суду від 27.10.2020 судом було закрито провадження у цій справі в частині вимог позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 3087459,49 грн.
У судовому засіданні 27.10.2020 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Обставини справи
29.12.2017 між Державним підприємством “Адміністрація морських портів України” (далі - адміністрація) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Олімпекс Купе Інтернейшнл” (далі - портовий оператор) було укладено договір про забезпечення доступу портового оператора до причалу (ів) №191-П-АМПУ-17 (далі - договір, а.с.12-20, т.1), згідно з п.1.1. якого адміністрація зобов'язується забезпечити доступ портового оператора до причалу (ів) №№ 3, 4 Одеської філії ДП «АМПУ», що перебуває у господарському віданні адміністрації, для проведення портовим оператором вантажно-розвантажувальних робіт, а портовий оператор зобов'язується сплатити адміністрації плату за послуги.
Згідно з п/п 2.1.3. п. 2.1. договору адміністрація зобов'язана складати у двох примірниках акт наданих послуг та рахунок за надані послуги за державними регульованими тарифами на підставі наданої портовим оператором інформації за формою, наведеною у додатку 3 до цього договору, з урахуванням п.п.3.2., 3.3. цього договору. Акт наданих послуг та рахунок за надані послуги складаються протягом календарного періоду (місяця) якщо портовим оператором здійснено обробку понад однієї суднової партії, можливо складення акту наданих послуг та рахунку за надані послуги за календарний період.
Відповідно до п/п 2.2.1., 2.2.2. п. 2.2. договору адміністрація має право: вимагати здійснення своєчасної та повної оплати за послугу відповідно до умов цього договору; отримувати плату за послугу протягом всього строку дії цього договору.
За умовами п/п 2.3.15., 2.3.21 п.2.3. договору портовий оператор зобов'язаний: здійснювати оплату наданої адміністрацією послуги в порядку та на умовах, визначених цим договором та чинним законодавством України; підписувати отримані від адміністрації акти наданих послуг протягом 5-х робочих днів з дати їх оформлення. Якщо у цей строк портовий оператор не повернув підписаний акт наданих послуг або не надав свої зауваження до наданих послуг, цей акт вважається сторонами погоджений (підписаний), а послуги вважаються прийнятими.
У відповідності до п.3.1. договору нарахування плати за послуги із забезпечення доступу портового оператора до причалу (ів), що перебуває (ють) у господарському віданні адміністрації, здійснюється за тарифами відповідно до наказу Міністерства інфраструктури України від 18.12.2015 №541 «Про затвердження Тарифів на послуги із забезпечення доступу портового оператора до причалу, що перебуває у господарському віданні Адміністрації морських портів України», зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 22.12.2015 за №1608/28053. Для формування рахунку та акту наданих послуг за підсумками календарного періоду (місяця) портовий оператор надає до адміністрації у перший робочий день місяця, наступного за звітним, інформацію та документи, передбачені Додатком 3 до цього договору, в паперовому/електронному вигляді. Формування рахунку та акту наданих послуг здійснюється на останню дату календарного періоду (місяця) протягом 6-ти робочих днів місяця, наступного за звітним.
Згідно з п. 3.2. договору якщо портовий оператор є резидентом України, формування рахунків для оплати за послуги здійснюється у національній валюті. Перерахунок доларів США в валюту України здійснюється по курсу НБУ на дату надання послуг. Датою надання послуг є дата складання акту наданих послуг, який формується на підставі відомостей, наведених у наступних документах: для вантажів, що вибувають морем - коносамент, маніфест або інший документ, виданий морським або річковим перевізником; для вантажів, що прибувають морем - генеральний акт або інший документ.
Відповідно до п. 3.4. договору оплата рахунків здійснюється шляхом банківського переказу грошових коштів портовим оператором на поточний рахунок адміністрації протягом 20 (двадцяти) банківських днів з дати виставлення адміністрацією рахунку на оплату послуг.
В п. 6.4. сторони договору погодили, що за порушення портовим оператором строків оплати, вказаних у цьому договорі, стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, враховуючи день оплати. Оплата пені і штрафу не звільняє портового оператора від обов'язку сплатити суму заборгованості.
Згідно з п. 7.1. договору він набирає чинності з дати підписання обома сторонами і діє протягом 3 (трьох) років з дати його підписання. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору за 30 календарних днів до закінчення строку його чинності, договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього договору.
За умовами п. 8.2. договору всі права та обов'язки адміністрації, які передбачені цим договором, виконуються Одеською філією ДП «АМПУ», в тому числі підписання усіх актів та приписів, передбачених цим договором, ведення технічної документації, ведення бухгалтерського обліку, проведення розрахунків, підписання первинних документів тощо.
В період вересень - грудень 2019 позивачем було надано, а відповідачем прийнято послуги за вищевказаним договором на загальну суму 5649298,14 грн, що підтверджується:
1) інформацією відповідача для виставлення рахунку (додаток 3 до договору) про обсяги здійснених операцій у вересні 2019; підписаним між сторонами актом наданих послуг від 30.09.2019, згідно якого вартість послуг із забезпечення доступу портового оператора до причалів за період з 01.09.2019 по 30.09.2019 складає 1693371,35 грн з ПДВ; рахунком позивача від 08.10.2019 №540109 за надані послуги відповідачу у вересні 2019 на суму 1693371,35 грн; копією з журналу вихідної кореспонденції позивача, з якої вбачається пред'явлення позивачем/отримання відповідачем 09.10.2019 рахунку за вересень 2019 (а.с.32-35, т.1);
2) інформацією відповідача для виставлення рахунку (додаток 3 до договору) про обсяги здійснених операцій у жовтні 2019; підписаним між сторонами актом наданих послуг від 31.10.2019, згідно якого вартість послуг із забезпечення доступу портового оператора до причалів за період з 01.10.2019 по 31.10.2019 складає 1823146,12 грн з ПДВ; рахунком позивача від 06.11.2019 №540114 за надані послуги відповідачу у жовтні 2019 на суму 1823146,12 грн; копією з журналу вихідної кореспонденції позивача, з якої вбачається пред'явлення позивачем/отримання відповідачем 07.11.2019 рахунку за жовтень 2019 (а.с.36-39, т.1);
3) інформацією відповідача для виставлення рахунку (додаток 3 до договору) про обсяги здійснених операцій в листопаді 2019; підписаним між сторонами актом наданих послуг від 30.11.2019, згідно якого вартість послуг із забезпечення доступу портового оператора до причалів за період з 01.11.2019 по 30.11.2019 складає 1012593,01 грн з ПДВ; рахунком позивача від 04.12.2019 №540128 за надані послуги відповідачу в листопаді 2019 на суму 1012593,01 грн; копією з журналу вихідної кореспонденції позивача, з якої вбачається пред'явлення позивачем/отримання відповідачем 04.12.2019 рахунку за листопад 2019 (а.с.40-43, т.1);
4) інформацією відповідача для виставлення рахунку (додаток 3 до договору) про обсяги здійснених операцій в грудні 2019; підписаним між сторонами актом наданих послуг від 31.12.2019, згідно якого вартість послуг із забезпечення доступу портового оператора до причалів за період з 01.12.2019 по 31.12.2019 складає 1120187,66 грн з ПДВ; рахунком позивача від 09.01.2020 №540148 за надані послуги відповідачу в грудні 2019 на суму 1120187,66 грн; копією з журналу вихідної кореспонденції позивача, з якої вбачається пред'явлення позивачем/отримання відповідачем 09.01.2020 рахунку за грудень 2019 (а.с.49-52, т.1).
04.03.2020 позивач направив на адресу відповідача претензію від 28.02.2020 №528/19-03-10/вих/19 (а.с.44-48, т.1), в якій вимагав погасити заборгованість на загальну суму 5975346,64 грн, з яких: 5649298,14 грн основного боргу за період вересень-грудень 2019 року та нараховані станом на 24.02.2020 пеню в сумі 292433,97 грн та 3% річних в сумі 33614,53 грн.
Як пояснив позивач, відповідач на вищевказану претензію не відреагував, заборгованість позивачу за наданні останнім послуги по договору у період вересень 2019 - грудень 2019 не сплатив, що стало підставою для звернення позивача до господарського суду з позовом, який розглядається в межах цієї справи.
Крім цього, звертаючись до господарського суду з позовом до відповідача, позивач, окрім основного боргу, заявив до стягнення з відповідача пеню в розмірі 448947,32 грн, 3% річних в розмірі 56304,34 грн та інфляційні втрати в сумі 31828,67 грн. Розрахунок спірних сум по заборгованості згідно рахунків за період вересень - грудень 2019 року позивачем здійснено: по рахунку за вересень в межах періоду з 07.11.2019 по 13.04.2020; по рахунку за жовтень 2019 в межах періоду з 05.12.2019 по 13.04.2020; по рахунку за листопад 2019 в межах періоду з 04.01.2020 по 13.04.2020; по рахунку за грудень 2019 в межах періоду з 06.02.2020 по 13.04.2020 (а.с.3-7, т.1).
Також, за період січень - травень 2020 року позивачем було надано, а відповідачем прийнято послуги за вищевказаним договором на загальну суму 4454671,57 грн, що підтверджується:
1) інформацією відповідача для виставлення рахунку (додаток 3 до договору) про обсяги здійснених операцій в січні 2020; підписаним між сторонами актом наданих послуг від 31.01.2020, згідно якого вартість послуг із забезпечення доступу портового оператора до причалів за період з 01.01.2020 по 31.01.2020 складає 1070508,04 грн з ПДВ; реєстром актів наданих послуг, з якого вбачається отримання акту відповідачем 11.02.2020; рахунком позивача від 06.02.2020 №540007 за надані послуги відповідачу в січні 2020 на суму 1070508,04 грн; копією з журналу вихідної кореспонденції позивача, з якої вбачається пред'явлення позивачем/отримання відповідачем 06.02.2020 рахунку за січень 2020 (а.с.180-184, т.2);
2) інформацією відповідача для виставлення рахунку (додаток 3 до договору) про обсяги здійснених операцій в лютому 2020; підписаним між сторонами актом наданих послуг від 29.02.2020, згідно якого вартість послуг із забезпечення доступу портового оператора до причалів за період з 01.02.2020 по 29.02.2020 складає 565336,36 грн з ПДВ; реєстром актів наданих послуг, з якого вбачається отримання акту відповідачем 11.03.2020; рахунком позивача від 03.03.2020 №540016 за надані послуги відповідачу в лютому 2020 на суму 565336,36 грн; копією з журналу вихідної кореспонденції позивача, з якої вбачається пред'явлення позивачем/отримання відповідачем 03.03.2020 рахунку за лютий 2020 (а.с.161-166, т.2);
3) інформацією відповідача для виставлення рахунку (додаток 3 до договору) про обсяги здійснених операцій в березні 2020; підписаним між сторонами актом наданих послуг від 31.03.2020, згідно якого вартість послуг із забезпечення доступу портового оператора до причалів за період з 01.03.2020 по 31.03.2020 складає 1552148,35 грн з ПДВ; реєстром актів наданих послуг, з якого вбачається отримання акту відповідачем 13.04.2020; рахунком позивача від 08.04.2020 №540034 за надані послуги відповідачу в березні 2020 на суму 1552148,35 грн; копією з журналу вихідної кореспонденції позивача, з якої вбачається пред'явлення позивачем/отримання відповідачем 09.04.2020 рахунку за березень 2020 (а.с.172-176, т.2);
4) інформацією відповідача для виставлення рахунку (додаток 3 до договору) про обсяги здійснених операцій в квітні 2020; підписаним між сторонами актом наданих послуг від 30.04.2020, згідно якого вартість послуг із забезпечення доступу портового оператора до причалів за період з 01.04.2020 по 30.04.2020 складає 719065,08 грн з ПДВ; реєстром актів наданих послуг, з якого вбачається отримання акту відповідачем 08.05.2020; рахунком позивача від 07.05.2020 №540046 за надані послуги відповідачу в квітні 2020 на суму 719065,08 грн; копією з журналу вихідної кореспонденції позивача, з якої вбачається пред'явлення позивачем/отримання відповідачем 07.05.2020 рахунку за квітень 2020 (а.с.167-171, т.2);
5) інформацією відповідача для виставлення рахунку (додаток 3 до договору) про обсяги здійснених операцій в травні 2020; підписаним між сторонами актом наданих послуг від 31.05.2020, згідно якого вартість послуг із забезпечення доступу портового оператора до причалів за період з 01.05.2020 по 31.05.2020 складає 547613,74 грн з ПДВ; реєстром актів наданих послуг, з якого вбачається отримання акту відповідачем 05.06.2020; рахунком позивача від 03.06.2020 №540054 за надані послуги відповідачу в травні 2020 на суму 547613,74 грн; копією з журналу вихідної кореспонденції позивача, з якої вбачається пред'явлення позивачем/отримання відповідачем 03.06.2020 рахунку за травень 2020 (а.с.156-160, т.2).
Згідно матеріалів справи (а.с.177-179, т.2), позивач звертався до відповідача з претензією від 08.07.2020 №1566/19-03-10/Вих/19, в якій просив погасити заборгованість в розмірі 3907057,83 грн за надані позивачем послуги в період січень-квітень 2020 року.
Як пояснив позивач, відповідач заборгованість згідно вищевказаної претензії не сплатив, що стало підставою для подання позивачем заяви про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач збільшив період нарахування та заявив до стягнення з відповідача заборгованість включаючи період січень - травень 2020 року. Окрім основного боргу позивач у заяві про уточнення позовних вимог дозаявив також пеню в розмірі 143036,23 грн; 3% річних в розмірі 28360,82 грн; інфляційні нарахування в розмірі 39217,75 грн. Розрахунок спірних сум по заборгованості згідно рахунків за період січень - травень 2020 року позивачем здійснено: по рахунку за січень 2020 в межах періоду з 06.03.2020 по 16.07.2020; по рахунку за лютий 2020 в межах періоду з 02.04.2020 по 16.07.2020 ; по рахунку за березень 2020 в межах періоду з 09.05.2020 по 16.07.2020; по рахунку за квітень 2020 в межах періоду з 06.06.2020 по 16.07.2020; по рахунку за травень 2020 позивачем нараховано тільки пеню та 3% в межах періоду з 04.07.2020 по 16.07.2020 (а.с.147-151, т.2).
Як встановлено судом, відповідач частково сплатив заборгованість позивачу за вищевказаними рахунками:
- згідно з платіжним дорученням від 13.07.2020 №29 відповідач сплатив позивачу кошти в сумі 1214291,47 грн (а.с.136, т.2);
- згідно з платіжним дорученням від 13.07.2020 №30 відповідач сплатив позивачу кошти в сумі 1285700,00 грн (а.с.137, т.2).
Листом від 14.07.2020 за вих. № 87 (а.с.138, т.2) та у відповіді на претензію від 21.07.2020 за вих. № 39/2107 (а.с.195-196, т.2) відповідач повідомив позивача, що в призначенні платежу вищевказаних платіжних доручень було допущено помилку та зазначив, що вірним слід вважати здійснення оплати за платіжним дорученням від 13.07.2020 №29 в рахунок погашення заборгованості за надані послуги в січні-лютому 2020, а за платіжним дорученням від 13.07.2020 №30 - в лютому-березні 2020.
Також:
- згідно з платіжним дорученням від 03.08.2020 №34353 відповідач сплатив позивачу за наданні останнім у березні 2020 послуги кошти в сумі 688001,28 грн (а.с.115, т.3);
- згідно з платіжним дорученням від 03.08.2020 №34354 відповідач сплатив позивачу за наданні останнім у квітні 2020 послуги кошти в сумі 312000,00 грн (а.с.115, т.3).
Враховуючи здійснення відповідачем вищевказаних оплат, позивачем було подано уточнення позовних в останній редакцій (а.с.52-62, т.3), згідно з яким позивачем зменшено до стягнення з відповідача заборгованість по рахункам за період січень-травень 2020 року до 954678,82 грн, а в іншій частині вимоги позивача залишились без змін.
Водночас, після подання позивачем заяви про уточнення позовних вимог у вищевказаній редакції, відповідачем було сплачено на користь позивача заборгованість по спірному періоду наступним чином:
- згідно з платіжним дорученням від 28.08.2020 №35333 (а.с.116, т.3) відповідач сплатив позивачу за наданні останнім в квітні 2020 послуги кошти в сумі 407065,08 грн;
- згідно з платіжним дорученням від 28.08.2020 №35334 (а.с.116, т.3) відповідач сплатив позивачу за наданні останнім в травні 2020 послуги кошти в сумі 547613,74 грн;
- згідно з платіжним дорученням від 09.09.2020 №35426 (а.с.114, т.3) відповідач сплатив позивачу за наданні останнім в грудні 2019 послуги кошти в сумі 1000000,00 грн;
- згідно з платіжним дорученням від 17.09.2020 №35454 (а.с.131, т.3) відповідач сплатив позивачу за наданні останнім в листопаді 2019 послуги в сумі 1012593,01 грн;
- згідно з платіжним дорученням від 17.09.2020 №35453 (а.с.132, т.3) відповідач сплатив позивачу за наданні останнім в грудні 2019 послуги в сумі 120187,66 грн.
Враховуючи здійснення відповідачем оплат в рахунок погашення основної заборгованості після подання позивачем уточнень позовних вимог в останній редакції, ухвалою від 27.10.2020 судом було закрито провадження у цій справі в частині вимог позивача про стягнення з відповідача основної заборгованості в розмірі 3087459,49 грн.
Відповідач обставину несвоєчасної сплати коштів та наявність заборгованості перед позивачем станом на цей час за надані по договору послуги на суму 3516517,47 (вересень-жовтень 2019) не заперечує, натомість заперечує щодо вірності здійснених позивачем розрахунків сум пені та 3% річних, а також заявив суду клопотання про зменшення розміру пені, що належить стягнути з відповідача на 90%. На підтвердження наявності у відповідача тяжкого фінансового стану останній надав суду звіти про фінансовий стан та фінансові результати відповідача за 2019 рік та І квартал 2020 (а.с.132-141, т.1), а також довідку банку «Південний» від 04.06.2020 (а.с.165, т.1), згідно з якою залишок коштів на рахунках відповідача в цій банківській установі станом на 04.06.2020 становить: 397,69 грн та 1,01 євро.
Актом звірки, складеним між GNT TRADE DMCC та відповідачем (а.с.142, т.1), останній підтверджує суду обставину наявності заборгованості контрагента перед відповідачем станом на 19.06.2020 в розмірі 1005119,88 доларів США та як вказує відповідач, неспроможність замовників стивідорних послуг здійснювати вчасні розрахунки з відповідачем спричинена зменшенням зернових вантажопотоків, порівняно із попередніми періодами, на підтвердження чого відповідач надав суду роздруківку з сайту позивача (а.с. 143, т.1).
Згідно з планом розвитку Одеського морського порту на коротко - (до 2018), довго - (до 2023) та довгострокову (до 2038) перспективу, затвердженого головою ДП «АМУ» (а.с.180-182, т.1), ТОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» є одним з інвесторів з розвитку інфраструктури морських терміналів (будівництво комплексу з обробки зернових вантажів в тилу причалу №4) та на підтвердження обставини понесення відповідачем витрат у зв'язку з виконанням своїх інвестиційних зобов'язань відповідач надав суду договір підряду на виконання будівельних робіт від 14.03.2016, укладений між відповідачем та ВКФ у формі ТОВ «Мегаполіс» (а.с. 144-145, т.1) та докази здійснення оплати за цим договором (а.с.146-164, т.1).
Крім цього, як на підставу для зменшення розміру пені відповідач посилається на обставину довготривалих партнерських відносин з позивачем, на підтвердження чого відповідачем долучено до матеріалів справи укладені між сторонами: договір від 13.06.2013 №КД-18493 та від 15.01.2014 №495-П-ОДФ-13 про встановлення сервітуту щодо причалів №№3,4 (а.с.183-190, т.1); додаткові угоди до договору про встановлення сервітуту від 15.01.2014 №495-П-ОДФ-13 (а.с.191-193, т.1); договір про забезпечення доступу портового оператора до причалу (ів) від 21.12.2015 №1424-П-ОДФ-15 з додатками та додатковою угодою до цього договору (а.с.194-215, т.1).
Також відповідач наголосив на тому, що він не ухиляється від виконання зобов'язання перед позивачем, вживає всіх можливих заходів для погашення заборгованості, про що свідчать платіжні доручення про здійснення оплат за договором за попередні періоди (а.с.166-177, т.1) та часткове погашення спірної заборгованості після відкриття провадження у справі.
Позивач, в свою чергу, заперечує щодо клопотання відповідача про зменшення пені та наполягає на тому, що внаслідок порушення відповідачем зобов'язання позивач несе значні збитки, які полягають в тому, що позивач вимушений сплачувати податок на суму прибутку, який фактично не отримує від відповідача, на підтвердження чого позивач надав суду податкові накладні з квитанціями про їх прийняття (а.с.7-18, 93-102, т.3). Крім цього, до понесених збитків внаслідок порушення зобов'язання відповідачем позивач відносить також суми відрахувань до державного бюджету, як частину чистого прибутку в розмірі 90%, на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 №138, про що позивач повідомив у поданих ним заявах свідків (а.с.205, т.2; а.с.84, т.3). Також, обставину понесення збитків позивач обґрунтовує оборотно-сальдовими відомостями по операціям з відповідачем при виконанні спірного договору (а.с.6, 92, т.3).
Позивач в обґрунтування понесення збитків посилається також на те, що внаслідок несплати відповідачем послуг за договором утворилась дебіторська заборгованість, що призводить до невиконання плану з находження грошових коштів та недоотримання обігових коштів, крім цього, як пояснив позивач, при наявності вільних обігових коштів ДП «АМПУ» розміщує їх на депозитних рахунках в банківських установах, що забезпечує додаткові надходження. Разом з цим, як було встановлено судом, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження обставини отримання позивачем доходів від розміщення коштів на депозитних рахунках та суми прибутку, які позивач не отримав внаслідок несвоєчасної сплати послуг відповідачем.
Також в матеріалах справи наявний лист позивача (а.с.139, т.2), в якому останній повідомив, що фінансовий план ДП «АМПУ» на 2019 рік затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1271-р «Про затвердження фінансового плану державного підприємства «Адміністрація морських портів України» на 2019 рік», а станом на 09.07.2020 фінансовий план ДП «АМПУ» на 2020 рік Кабінетом Міністрів України не затверджений.
Законодавство, застосоване судом до спірних відносин
Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 статті 903 ЦК України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
За змістом ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Вказане цілком кореспондується з положеннями статті 193 ГК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до ч.5 ст. 254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Частиною 2 ст. 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених зазначеним Кодексом, іншими законами або договором.
За ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Водночас, частиною 3 ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Згідно з ч. 2 ст. 233 ГК України, якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
За змістом ч.2 ст. 22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до п.1.21 ст.1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» операційний день - частина робочого дня банку або іншої установи - учасника платіжної системи, протягом якої приймаються від клієнтів документи на переказ і документи на відкликання та можна, за наявності технічної можливості, здійснити їх обробку, передачу та виконання. Тривалість операційного дня встановлюється банком або іншою установою - учасником платіжної системи самостійно та закріплюється в їх внутрішніх нормативних актах.
Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.01.2019 №7-р "Про перенесення робочих днів у 2019 році", з метою забезпечення раціонального використання робочого часу і створення сприятливих умов для святкування у 2019 році 1 травня - Дня праці та у 2020 році 1 січня - Нового року рекомендовано керівникам підприємств, установ та організацій (крім органів Пенсійного фонду України, Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта", Державної казначейської служби та банківських установ) для працівників, яким установлено п'ятиденний робочий тиждень із двома вихідними днями в суботу та неділю, перенести у 2019 році в порядку та на умовах, визначених законодавством, робочі дні з: вівторка 30 квітня на суботу 11 травня; понеділка 30 грудня на суботу 21 грудня; вівторка 31 грудня на суботу 28 грудня. Спеціальний режим роботи банків і їх установ у зазначені дні встановлює Національний банк.
Відповідно до пункту 2 рішення правління Національного банку України від 01.04.2019 № 249-рш "Про регламент роботи системи електронних платежів Національного банку України та банківської системи України у зв'язку з перенесенням робочих днів у 2019 році" вирішено перенести дні роботи системи електронних платежів Національного банку України з: вівторка 30 квітня на суботу 11 травня; понеділка 30 грудня на суботу 21 грудня; вівторка 31 грудня на суботу 28 грудня.
Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23.10.2019 № 995-р "Про перенесення робочих днів у 2020 році", з метою забезпечення раціонального використання робочого часу і створення сприятливих умов для святкування у 2020 році 7 січня - Різдва Христового рекомендовано керівникам підприємств, установ та організацій (крім органів Пенсійного фонду України, Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта", Державної казначейської служби та банківських установ) для працівників, яким установлено п'ятиденний робочий тиждень із двома вихідними днями в суботу та неділю, перенести у 2020 році в порядку та на умовах, визначених законодавством, робочий день із понеділка 6 січня на суботу 11 січня. Спеціальний режим роботи банків і їх установ у зазначений день встановлює Національний банк.
Відповідно до рішення правління Національного банку України від 06.12.2019 № 910-рш "Про регламент роботи системи електронних платежів Національного банку України та порядок роботи банківської системи України в період завершення звітного року" вирішено перенести день роботи системи електронних платежів Національного банку України з понеділка 06 січня 2020 року на суботу 11 січня 2020 року.
Позиція суду
Судом встановлений факт наявності у відповідача на час ухвалення рішення по суті позовних вимог заборгованості перед позивачем за договором про забезпечення доступу портового оператора до причалу (ів) від 19.12.2017 №191-П-АМПУ-17 за надані позивачем у вересні та жовтні 2019 року послуги в розмірі 3516517,47 грн, а отже позов позивача в цій частині позовних вимог належить задовольнити.
Крім цього, судом було встановлено, що кошти за надані позивачем послуги в період листопад 2019 року - травень 2020 року включно відповідачем хоча і сплачені, але з порушенням визначеного договором строку. За цих обставин, враховуючи, що бездіяльність відповідача у вигляді несплати коштів за фактично надані позивачем та прийняті відповідачем послуги у вересні та жовтні 2019, а також несвоєчасне здійснення оплати послуг позивача, які були надані у листопаді 2019 року - травні 2020 року суперечить вищевказаним нормам права та договору, позивачем правомірно нараховані до стягнення з відповідача пеня, 3% річних та інфляційні нарахування за зобов'язаннями по договору в період вересень 2019 - травень 2020.
При перевірці розрахунку сум інфляційних нарахувань в межах визначеного позивачем періоду, судом встановлено, що вірною сумою інфляційних є 71059,11 грн, водночас, приймаючи до уваги положення ч.2 ст. 237 ГПК України, якими визначено, що суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, сума інфляційних підлягає стягненню з відповідача у розмірі, заявленому позивачем - 71046,42 грн.
Водночас, перевіривши наведений позивачем у позовній заяві (а.с.4-6, т.1) та уточненій заяві (а.с.148-150, т.2) розрахунок спірних сум пені та 3% річних, суд встановив, що позивачем в деяких випадках невірно визначено початкову дату прострочення виконання грошового зобов'язання, оскільки позивач помилково ототожнює дату виставлення рахунку з датою формування останнього. Так, виставлення рахунку означає його направлення/пред'явлення платнику за договором для здійснення оплати, а у спірних правовідносинах момент пред'явлення рахунку збігається з моментом його отримання відповідачем. Крім цього суд зауважує, що умови договору, які погоджені обома сторонами (п. 3.1. та 3.4.), також розмежовують поняття формування рахунку та виставлення рахунку, як подію, з якої розпочинається відлік часу на здійснення оплати.
З врахуванням вищевказаного судом було здійснено власний розрахунок сум пені та 3% річних в межах визначеного позивачем періоду, при цьому виходячи з дат отримання рахунків відповідачем, а також з врахуванням положень ст.253, ч. 5 ст. 254 ЦК України та з врахуванням перенесення робочих днів у 2019 та 2020 роках згідно вищевказаних розпоряджень Кабінету Міністрів України та рішень правління Національного банку України, з огляду на те, що умови договору передбачають обов'язок сплачувати рахунки протягом 20 банківських днів. Так, за здійсненим судом розрахунком вірними сумами пені є 586495,99 грн, а 3% річних - 83867,22 грн.
Водночас, вирішуючи питання щодо можливості зменшення за клопотанням відповідача суми пені, що підлягає стягненню, суд, виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, зазначає про таке.
Так, при зменшенні розміру пені, суд бере до уваги інтереси сторін, що заслуговують на увагу, і оцінює співвідношення розміру заявленої до стягнення пені, зокрема, із розміром збитків позивача. Якщо порушення зобов'язання відповідачем не потягло за собою значні збитки для інших господарюючих суб'єктів, то суд може з урахуванням інтересів сторін зменшити розмір належної до сплати пені. При цьому як необхідність використання права на зменшення розміру штрафних санкцій, так і розмір, до якого вони підлягають зменшенню, закон відносить на розсуд суду.
За своєю правовою природою штрафні санкції виконують стимулюючу функцію, спонукаючи боржника до належного виконання своїх зобов'язань під загрозою застосування до нього цього виду відповідальності, та стягуються в разі порушення такого зобов'язання. Отже, питання про зменшення розміру неустойки вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто сукупності з'ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстав для вчинення зазначеної дії.
При цьому наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Оскільки неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не може лягати непомірним тягарем для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.
Вирішуючи питання щодо доцільності зменшення штрафних санкцій у цій справі суд враховує, що матеріали справи не містять належних доказів, що позивач або інші особи зазнали збитків у зв'язку із простроченням виконання відповідачем зобов'язання у спірних відносинах, а також доказів майнового стану позивача. При цьому суд відзначає, що сплачений позивачем на виконання вимог закону податок та здійснені позивачем відрахування до бюджету на виконання постанови Кабінету Міністрів України не є збитками у розумінні ст. 22 ЦК України, ст. 225 ГК України, а на підтвердження обставини недоотримання доходу від можливого розміщення коштів на депозитному рахунку та розміру цього доходу позивач жодного доказу суду не подав. Водночас суд враховує майновий стан відповідача (збитковість діяльності відповідача на час необхідності виконання зобов'язання - у 2019 році та І кварталі 2020), а також те, що відповідач не ухиляється від виконання зобов'язання, вживає заходи для погашення заборгованості.
Разом з цим, при вирішенні питання щодо розміру, до якого слід зменшити суму пені, суд враховує, що: підприємницька діяльність відповідачем здійснюється на власний ризик; відповідач достовірно не повідомив суду обставини щодо наявності/відсутності у ТОВ «Олімпекс Купе Інтернейшл» інших рахунків у банківських установах, ніж тих, щодо яких наявні відомості в матеріалах справи; систематичність допущення порушення зобов'язання перед позивачем; в матеріалах справи наявні докази майнового стану відповідача станом на І квартал 2020, натомість відсутні станом на цей час, що дозволяє суду врахувати лише причини виникнення боргу.
Отже, проаналізувавши подані сторонами пояснення та докази у їх сукупності, з огляду на те, що штрафні санкції несуть стимулюючу функцію, а також враховуючи тривалі договірні відносини сторін, суд вважає справедливим зменшити розмір штрафних санкцій у виді пені, що підлягає стягненню з відповідача, на 20%. При цьому таке зменшення розміру пені суд вважає оптимальним балансом інтересів обох сторін у спорі, що запобігатиме настанню негативних наслідків як для позивача, так і для відповідача.
Враховуючи викладене, позовні вимоги Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” в особі відокремленого підрозділу Одеської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Олімпекс Купе Інтернейшнл” підлягають частковому задоволенню та з відповідача слід стягнути на користь позивача основну заборгованість в сумі 3516517,47 грн, пеню в сумі 469196,79 грн, 3% річних в сумі 83867,22 грн та інфляційні нарахування в сумі 71046,42 грн.
Розподіл судових витрат
Згідно з ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У п. 4.3. постанови від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI господарського процесуального кодексу України" пленум Вищого господарського суду України роз'яснив, що у разі коли господарський суд зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.
При цьому, згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Отже, при визначені суми судового збору, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, суд враховує часткове задоволення позову в частині стягнення пені та 3% річних, водночас, часткове зменшення судом розміру пені не впливає на розподіл судового збору, з врахуванням вищевказаних роз'яснень. Крім того суд враховує, що згідно останньої редакції заяви про уточнення позовних вимог позивач зменшив вимоги на 2214292,75 грн та ухвалою суду від 27.10.2020 судом було закрито провадження у справі в частині вимог про стягнення з відповідача 3087459,49 грн у зв'язку з відсутністю предмету спору, а отже судовий в сумі 79526,29 грн на відповідача не покладається, при цьому позивач не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про повернення 79526,29 грн судового збору з бюджету.
З врахуванням вищевказаного, з відповідача на користь позивача слід стягнути 63868,91 грн судового збору.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Олімпекс Купе Інтернейшнл” (вул. Отамана Головатого, буд. 67/69, м. Одеса, 65003, код ЄДРПОУ 20005502) на користь Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (пр. Перемоги, буд. 14, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ 38727770) в особі відокремленого підрозділу Одеської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (пл. Митна, буд. 1, м. Одеса, 65026, код ЄДРПОУ 38728457) основний борг в сумі 3516517 /три мільйона п'ятсот шістнадцять тисяч п'ятсот сімнадцять/грн 47 коп, пеню в сумі 469196 /чотириста шістдесят дев'ять тисяч сто дев'яносто шість/грн 79 коп, 3% річних в сумі 83867 /вісімдесят три тисячі вісімсот шістдесят сім/грн 22 коп, інфляційні нарахування в сумі 71046 /сімдесят одну тисячу сорок шість/грн 42 коп та судовий збір в сумі 63868 /шістдесят три тисячі вісімсот шістдесят вісім/грн 91 коп.
3. В іншій частині позову відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Повний текст складено 04 листопада 2020 р.
Суддя Д.О. Бездоля