Справа № 199/6285/20
(2-а/199/124/20)
іменем України
04.11.2020 Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Спаї В.В.,
за участю секретаря судового засідання Горбенко О.О.
за відсутності учасників справи,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
Позивач звернулася до суду із даним позовом, в його обґрунтування посилаючись на те, що постановою серії РАП №271873480 до повідомлення серії ІД №00194049 спеціаліста-інспектора з паркування відділу контролю за стоянкою і зупинкою інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Яковенка В.М. від 27.08.2020 на неї накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн. У вказаній постанові зазначено, що 25.08.2020 об 11 год. 29 хв. транспортним засобом MERSEDES-BENZ E 220 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_1 здійснено зупинку, стоянку, що створюють перешкоди в дорожньому руху або загрозу безпеці руху в районі будинку, що знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Челюскіна, 4, чим порушено вимоги пп. и) п. 15.9 розділу 15 ПДР України, в частині заборони зупинки транспортному засобу ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій, та скоєно правопорушення, передбачене ч. 3 ст.122 КУпАП.
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що здійснюючи рух по вулиці Челюскіна, та, маючи намір здійснити зупинку, вона чітко переконалась у тому, що зазначене місце, де вона мала намір залишити транспортний засіб, знаходиться на відстані 10 метрів від місця виїзду з прилеглих територій. Про зазначений факт додержання вказаної відстані у 10 метрів зокрема свідчать зображення фотофіксацїї з місця події, що наведені на офіційному сайті Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради в мережі інтернет. На зазначених зображеннях можливо розгледіти, що між переднім бампером транспортного засобу позивача та бордюром, який відокремлює тротуар від виїзду з прилеглих територій, на прилеглій стороні будинку за тротуаром знаходяться 4 припарковані транспортні засоби синього кольору, бордового кольору, червоного кольору та сірого кольору.
Позивач наголошує на тому, що вона здійснила зупинку біля транспортного засобу сірого кольору, що знаходиться на найбільшій відстані від місця виїзду з прилеглої території та, беручи до уваги те, що в середньому ширина будь-якого транспортного засобу моделі «седан» становить від 1,7 до 2,2 метрів, то загальна ширина зазначених транспортних засобів становитиме від 6,8 до 8,8 метрів, що було взято нею до уваги. Окрім цього, на переконання позивача, із зазначених зображень можливо встановити, що вказані транспортні засоби припарковані на відстані, достатньої для комфортного та безпечного відчинення дверей транспортного засобу з метою входу/виходу до/з транспортного засобу, з огляду на те, що в середньому довжина дверей для водія та пасажирів будь-якого транспортного засобу моделі «седан» становить від 90 до 120 сантиметрів, то загальна відстань між транспортними засобами, якої буде достатньо для відчинення дверей становитиме від 3,6 до 4,8 метрів, що також було прийнято нею до відома.
Позивач, здійснюючи зупинку на місці події біля транспортного засобу сірого кольору, та, керуючись інформацією про кількість неподалік розташованих транспортних засобів та відстань між ними, чітко переконалась, що між місцем її запланованої зупинки та виїздом з прилеглих територій наявна відстань у 10 метрів.
Щодо порушення процедури складання постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, визначеної КУпАП, позивач наголошує на тому, що оскаржувану постанову було винесено без наведення доказів її винуватості, окрім цього, позивач мала намір бути присутньою зі своїм адвокатом під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, що було їй інкриміноване, проте відповідачем не вжито жодних дій щодо надання водію можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги. Наявність свого волевиявлення в тому, щоб бути присутньою зі своїм адвокатом при розгляді відповідачем справи про адміністративне правопорушення, позивач виявила у своєму листі, відправленому 26 серпня 2020 року на ім'я відповідача на адресу Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради, проте, відповіді на даний лист не отримала, а також не змогла особисто відвідати відповідача з огляду на обмежений режим прийому громадян в будівлі Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради через карантин.
Позивач також вказує, що із зображень фотофіксацїї, наведених на офіційному сайті Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради в мережі інтернет неможливо встановити чітку відстань між транспортним засобом позивача та виїздом з прилеглої території, оскільки ці зображення не містять фіксації показників рулетки таким чином, щоб було за можливе встановити показники рулетки уздовж всієї відстані стрічки рулетки, на яку її було використано. Відповідачем було лише здійснено фіксацію точок початку та кінця використання рулетки, проте не було здійснено фіксацію уздовж всієї використаної довжини рулетки, що свідчить про наявність у відповідача можливості спотворити результати виміру відстані між транспортним засобом позивача та виїздом з прилеглої території.
Таким чином, на переконання позивача, оскаржувана постанова була винесена відповідачем на підставах, які неможливо довести відповідними доказами та з огляду на ненадання відповідних доказів, на підставі яких можливо стверджувати про наявність чи відсутність вини позивача в інкримінованому їй адміністративному правопорушенні, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, відповідач не довів належним чином вину позивача в адміністративному правопорушенні.
Позовна заява містить вимогу про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Позивач не скористалася правом брати участь у судовому засіданні, в якому ухвалено судове рішення, в окремо поданій заяві просила розглядати справу у її відсутність.
Відповідач не скористався правом брати участь у судових засіданнях та правом надання відзиву на позовну заяву.
Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи.
Як встановлено судом на підставі відповідної постанови, постановою (серії РАП №271873480 до повідомлення серії ІД №00194049) на позивача було накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП.
Згідно з оскаржуваною постановою, 25.08.2020 об 11 год. 29 хв. транспортним засобом MERSEDES-BENZ E 220 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_1 здійснено зупинку, стоянку, що створюють перешкоди в дорожньому руху або загрозу безпеці руху в районі будинку, що знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Челюскіна, 4, чим порушено вимоги пп. и) п. 15.9 розділу 15 ПДР України, в частині заборони зупинки транспортному засобу ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій (а.с. 27).
Правовідносини виникли із дій суб'єкта владних повноважень по притягненню особи до адміністративної відповідальності за КУпАП.
Дослідив докази, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову повністю, виходячи з наступного.
Статтею 1 КУпАП встановлено, що завданням Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств,. Установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених; законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається я протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до п. 1.3. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п. 1.9).
Частиною 3 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність за: перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п'ятдесят кілометрів на годину, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху .
Пунктом 3 частини 3 статті 265-4 КУпАП визначено, що розміщення транспортного засобу є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, якщо транспортний засіб розташовано у заборонених Правилами дорожнього руху місцях зупинки або стоянки, а саме: своїм розташуванням робить неможливим рух інших транспортних засобів або створює перешкоду для руху пішоходів, у тому числі осіб з інвалідністю на спеціальних засобах пересування та пішоходів із дитячими колясками.
Згідно п.п. «и» пункту 15.9 Правил дорожнього руху зупинка забороняється ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду.
У відповідності до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ч.1 ст.72 КАС України).
Відповідно до ч.1 ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно ст.76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).
Як встановлено судом, відповідач не виконав свого процесуального обов'язку щодо доказування правомірності свого рішення, не надавши на виконання ч. 2 ст. 77 КАС відзиву на позовну заяву та будь-яких доказів на підтвердження правомірності свого рішення.
Із долучених до позовної заяви письмових доказів - фотознімків, які розміщені на сайті відповідача, із зображенням автомобіля позивача, не представляється можливість встановити, що відстань автомобіля позивача від виїзду складає менше 10 метрів, оскільки ці зображення не містять фіксації показників рулетки таким чином, щоб дозволяло встановити показники рулетки уздовж всієї відстані стрічки рулетки, на яку її було використано (а.с.13-17).
Суд зауважує на тому, що відповідно до п.п. «и» пункту 15.9 Правил дорожнього руху забороняється зупинка ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду.
Разом з тим, доказів того, що відповідачем здійснювався замір відстані від місця стоянки автомобіля позивача до виїзду, становить менше 10 метрів, матеріали справи не містять.
В своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п. 1 ст. 32 Конвенції), неодноразово наголошував, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів: (п. 45 рішення ЄСПЛ у справі «Бочаров проти України» від 17.06.2011р; п. 75 рішення ЄСПЛ у справі «Огороднік проти України» від 05.05.2015 р; п. 52 рішення ЄСПЛ у справі «Єрохіна проти України» від 15.02.2013 р.).
Таким чином, оцінюючи усі докази, які були досліджені у їх сукупності, та враховуючи встановлені порушення вимог закону у діях відповідача при винесенні постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, суд дійшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог та скасування спірної постанови про накладення адміністративного стягнення на позивача.
Що стосується позовної вимоги про визнання постанови неправомірною, то позов в цій частині не може бути задоволено, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Щодо розподілу судових витрат (судовий збір), то на підставі ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак, судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в сумі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп., підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради (49000, Дніпро, вул. Січових Стрільців, 18, ЄДРПОУ 42403446) на користь позивача.
Керуючись ст. 55 Конституції України, ст.ст. 6-10, 12, п. 1 ч. 1 ст. 20, ст. 22, ч. 1 ст. 25, ст.ст. 72-77, 79, 90, 139, ч. 1 та ч. 4 ст. 189, п. 2 ч. 1 ст. 241, ст.ст. 242-246, 250, 251, 255, 271, 286 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задовольнити частково.
Скасувати постанову спеціаліста-інспектора з паркування відділу контролю за стоянкою і зупинкою інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Яковенка Володимира Миколайовича (м. Дніпро, вул. Троїцька, 2-А) серії РАП №271873480 від 27.08.2020 до повідомлення серії ІД №00194049 про накладення на ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) адміністративного стягнення, і закрити справу про адміністративне правопорушення.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в сумі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп., за рахунок бюджетних асигнувань Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради (49000, Дніпро, вул. Січових Стрільців, 18, ЄДРПОУ 42403446).
Повне судове рішення складене та підписане 04.11.2020.
Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду або через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.В.Спаї