Справа № 463/10319/20
Провадження № 1-кс/463/5654/20
05 листопада 2020 року слідчий суддя Личаківського районного суду м.Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , скаржника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові скаргу адвоката ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
адвокат ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова із скаргою на бездіяльність уповноваженої особи Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Скаргу мотивує тим, що 31.10.2020 року ним було подано до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові заяву про вчинення кримінального правопорушення, в якій він просив внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч.2 ст.397 КК України. Станом на сьогоднішній день його заяву у визначені строки не було розглянуто та заявника не повідомлено про результати розгляду такої. Вважає, що такими діями уповноважена особа Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові не виконала вимоги ст.214 КПК України, у зв'язку з чим змушений звернутися до слідчого судді із скаргою.
Скаржник в судовому засіданні скаргу підтримав з мотивів викладених у такій, просить скаргу задовольнити.
Уповноважена особа Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові в судове засідання не з'явилася, хоча належним чином була повідомлена про час та місце розгляду скарги, не повідомила суд про причини своєї неявки, а тому, відповідно до ч.3 ст.306 КПК України розгляд скарги проведено без її участі.
Заслухавши пояснення скаржника, вивчивши та дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно з ч.1 ст.304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Таким чином, вказаний у вищеназваній статті процесуальний строк обчислюється з моменту прийняття рішення, вчинення відповідної дії чи допущення бездіяльності. При оскарженні дії чи бездіяльності обчислення строку оскарження починається із дня, що наступає після останнього дня, який відведено КПК для вчинення слідчим або прокурором відповідної дії.
В судовому засіданні встановлено, що адвокат ОСОБА_3 31.10.2020 року звернувся до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові із заявою про вчинення кримінального правопорушення, в якій просив внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч.2 ст.397 КК України.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення може бути оскаржена заявником, представником заявника, потерпілим або його представником.
Підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого КК України. В свою чергу КК України визначає вичерпний перелік суспільно небезпечних діянь, які є злочинами та характеризує, у чому саме полягає об'єктивна та суб'єктивна його сторона, кваліфікуючі ознаки та інше.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про вчинення злочину є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину).
Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань і щодо них не повинно проводитися досудове розслідування.
Відповідно до вимог ч.1 ст.214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.
Такий обов'язок слідчого, дізнавача і прокурора визначено ч.1 ст.2 КК України, оскільки підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.
Досудове розслідування, як визначено п.5 ч.1 ст.3 КПК України це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Тобто, не підлягає внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань та не є підставою для початку досудового розслідування інформація, яка не містить об'єктивних даних, що дійсно свідчать про ознаки злочину.
Аналіз положень статей 214, 303 КПК України, свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто, саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і для початку досудового розслідування у кримінальному провадженні та вказана заява чи повідомлення повинна містити достатні дані про наявність ознак кримінально-караного діяння.
Разом з тим, під час розгляду скарги слідчим суддею встановлено, що заява адвоката ОСОБА_3 від 31.10.2020 року про вчинення кримінального правопорушення, за своїм змістом не є заявою про вчинення злочину і не містить жодних об'єктивних даних та обставин, які могли б свідчити про наявність ознак саме кримінально-караного діяння, передбаченого ч.2 ст.397 КК України.
Об'єктивна сторона зазначеного кримінального правопорушення може характеризуватися діями або бездіяльністю і проявляється у вчиненні у будь-якій формі перешкод до здійснення правомірної діяльності захисника, порушенні встановлених законом гарантій його діяльності та професійної таємниці.
Склад розглядуваного злочину у першій його формі має місце тоді, коли вчинення зазначених перешкод здійснюється щодо правомірної діяльності захисника чи представника особи; предметом такої діяльності є надання правової допомоги.
Надання правової допомоги передбачає здійснення захисником або представником особи діяльності, безпосередньо пов'язаної із реалізацією ними функцій захисту прав і законних інтересів певних категорій учасників або представництва інтересів у суді фізичних або юридичних осіб. Не утворює складу такого злочину вчинення перешкод діяльності захисникові, яка не пов'язана з наданням правової допомоги. За наявності підстав, такі дії можуть бути кваліфіковані за іншими статтями Особливої частини КК України.
Вчинення у будь-якій формі перешкод означає створення перепон для здійснення правомірної діяльності захисника, шляхом застосування психічного чи фізичного насильства, підкупу, безпідставної відмови у наданні таким особам необхідних для виконання ними своїх повноважень документів чи іншої інформації, неправомірне позбавлення зазначених осіб права захищати особу чи представляти її інтереси в суді або у будь-який інший спосіб.
Слідчий суддя звертає увагу на те, що норми чинного КПК України не передбачають жодної гарантії для захисту своїх прав особою, щодо якої кримінальне провадження може бути розпочате безпідставно.
Наявність в чинному КПК України спрощеного порядку прийняття та реєстрації всіх без винятку заяв та повідомлень про кримінальні правопорушення (дійсних чи надуманих) може зробити можливим внесення будь-якої інформації до Єдиного реєстру досудових розслідувань і відкриття, іноді безпідставного, кримінального провадження.
Тому правові підстави для внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинення кримінального правопорушення відсутні.
Згідно зі ст.307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення скарги адвоката ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові.
Керуючись вимогами ст.ст.214, 303-307, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -
у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1