Справа № 761/34276/20
Провадження № 1-кс/761/20973/2020
03 листопада 2020 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП в Київській області ОСОБА_6 , погоджене з прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_7 , про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Коркіно Челябінської області, Російської Федерації, громадянина України, із середньою освітою, перебуваючого в цивільному шлюбі, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, ст.257, ч.1 ст.263 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020110230001009 від 25 червня 2020 року,
Старший слідчий СУ ГУ НП в Київській області ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим з прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_7 , про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, ст.257, ч.1 ст.263 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020110230001009 від 25 червня 2020 року.
Слідчий обґрунтовує клопотання тим, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020110230001009 від 25 червня 2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.257, ч.4 ст.187, ч.1 ст.263 КК України.
12.07.2020 р. ОСОБА_5 затримано у порядку ст.208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ст.257 КК України.
12.07.2020 р. підозрюваному ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, ст.257 КК України.
14.07.2020 р. слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Києва щодо підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення застави строком до 09.09.2020 р.
28.08.2020 р. підозрюваному ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ст. 257, ч. 1 ст. 263 КК України.
07.09.2020 р. слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Києва підозрюваному ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення застави строком до 05.11.2020 р.
Наявність ризиків, передбачених у ст.177 КПК України обґрунтовується характером вчиненого підозрюваним кримінального правопорушення, що підтверджується зібраними доказами в ході розслідування кримінального провадження.
У клопотанні слідчого зазначено, що на даний час існують ризики, які дають достатньо підстав вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків, знищити, сховати або спотворити будь-які з речей, чи документів, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Крім того, необхідність продовження строків тримання підозрюваного під вартою слідчим обґрунтовується тим, що у кримінальному провадження потрібно провести ряд слідчих та процесуальних дій, без яких не можливо закінчити досудове розслідування, а саме: здійснити тимчасовий доступ до інформації, яка перебуває у володінні операторів стільникового зв'язку ПрАТ «ВФ Україна», ПрАТ «Київстар» та ТОВ «лайфселл»; отримати висновок експерта за результатами проведення судової молекулярно-генетичної експертизи по об'єктам дослідження, які вилучені 25.06.2020 під час огляду місця події; встановити інших осіб, які причетні до вчинення вищезазначених кримінальних правопорушень; виконати інші слідчі (розшукові) та процесуальні дії, які необхідні для закінчення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні; виконати вимоги ст. 290 КПК України та надати доступ до матеріалів досудового розслідування; виконати вимоги ст. 291 КПК України та скласти обвинувальний акт.
Провести вказані слідчі та процесуальні дії, у передбачений законом строк не представилося можливим у зв'язку з особливою складністю провадження.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років із конфіскацією майна та у вчиненні особливо тяжкого злочину за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 15 років із конфіскацією майна, у зв'язку із чим застосування менш суворого запобіжного заходу не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання з підстав зазначених у ньому та просив продовжити строк тримання під вартою підозрюваного, оскільки застосування більш м'якого запобіжного заходу не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Захисник заперечував щодо задоволення клопотання, вважає, що підозра необґрунтована, ґрунтується на недопустимих доказах, оскільки відсутні докази причетності ОСОБА_5 до інкримінованих кримінальних правопорушень. Також зазначив, що наявність ризиків неправомірної поведінки не доведена прокурором, у зв'язку із чим просив змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт з використанням електронного засобу контролю.
Підозрюваний підтримав позицію свого захисника, заперечував причетність до інкримінованого злочину.
Слідчий суддя, вислухавши думку сторін, дослідивши додані до клопотання матеріали, додатково долучені в судовому засіданні документи, дійшов наступного висновку.
В судовому засіданні встановлено, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020110230001009 від 25 червня 2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.257, ч.4 ст.187, ч.1 ст.263 КК України.
Про обґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_5 та причетність підозрюваного до вчиненого кримінального правопорушення свідчать долучені до клопотання матеріали кримінального провадження, а саме: протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 25.06.2020 р.; протокол допиту потерпілого ОСОБА_8 від 08.07.2020 р.; протокол допиту потерпілої ОСОБА_9 від 08.07.2020 р.; рапортами працівників УКР ГУНП в Київській області щодо причетності до вчинення злочину ОСОБА_10 , ОСОБА_5 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ; протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 08.07.2020, згідно з яким потерпілий ОСОБА_8 на фотографії зображеній під номером 3 впізнав особу, яка вчинила на нього розбійний напад 24.06.2020, а саме ОСОБА_5 ; протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 08.07.2020, згідно з яким потерпіла ОСОБА_9 на фотографії зображеній під номером 4 впізнала особу, яка вчинила на неї розбійний напад 24.06.2020, а саме ОСОБА_5 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 09.07.2020 р.; протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 09.07.2020; протокол допиту свідка ОСОБА_14 від 09.07.2020 р.; протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 09.07.2020 р.; протокол допиту свідка ОСОБА_15 від 09.07.2020 р.; протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 09.07.2020 р.; протокол обшуку від 12.07.2020 р., проведеного за адресою: АДРЕСА_2 ; висновок експерта Київського НДЕКЦ МВС України від 14.08.2020 № 8-2/839.
Виходячи з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
При цьому, слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження.
Враховуючи наведене, слідчий суддя, не вирішуючи наперед питання про винуватість підозрюваного у вчиненні інкримінованого йому злочину, правильність кваліфікації його дій, допустимість доказів щодо встановлення винуватості підозрюваного, вважає, що зміст клопотання та долучених до нього документів можуть свідчити про існування фактів і інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, отже про існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ст.257, ч.4 ст.187, ч.1 ст.263 КК України.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Крім того, Європейський суд з прав людини в своєму рішенні "Летельє проти Франції" від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. У справі «Мироненко і Мартенко проти України» від 10.12.2009 року ЄСПЛ зазначив, що компетентний суд повинен перевірити не лише дотримання процесуальних вимог національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої здійснено затримання й подальшого тримання під вартою.
Аналізуючи наявність зазначених слідчим та прокурором ризиків, слідчий суддя дійшов висновку про їх наявність з огляду на фактичні обставини кримінального провадження та особу ОСОБА_5 , який підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, покарання, яке може бути призначене в разі визнання винуватим, отже існують ризики, що останній зможе переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків, знищити, сховати або спотворити будь-які з речей, чи документів, які мають істотне значення для кримінального провадження, вчинити інший злочин.
Зазначені ризики є суттєвими, і як засвідчили обставини, якими обґрунтовується клопотання, їм неможливо запобігти в умовах застосування до ОСОБА_5 будь-якого іншого запобіжного заходу, окрім тримання під вартою, оскільки інші запобіжні заходи, не пов'язані з виключними запобіжниками у комунікації та переміщеннях підозрюваного, не можуть їм запобігти.
Відповідно до ст.199 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
В той же час, прокурором в судовому засіданні доведено продовження існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, такого ступеню, які виправдовують подальше тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 .
Наявність у підозрюваного ОСОБА_5 місця проживання, з урахуванням наведених вище факторів не зменшує існування зазначених ризиків.
Даних щодо неможливості за станом здоров'я тримання під вартою ОСОБА_5 слідчому судді не надано.
Так, враховуючи встановлені в судовому засіданні ризики переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків, можливість вчинення інших злочинів, особу підозрюваного, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність продовження відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден інший запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, на даній стадії досудового розслідування не зможе запобігти вказаним ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України і не забезпечить належної поведінки і виконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків.
Крім того, частина 4 ст.183 КПК України передбачає чіткий перелік випадків, коли слідчий суддя має право не визначати розмір застави, зокрема: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Вказані вище обставини підозри у вчиненні кримінального правопорушення, які пов'язані із застосуванням насильства, з урахуванням підстав та обставин, передбачених статтями 177 та 178 КПК України, щодо високого ступеню ризику ухилення підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, вагомості наявних доказів підозри, особи підозрюваного, також дають підстави слідчому судді не визначати розмір застави у кримінальному провадженні відповідно до ч.4 ст.183 КПК України з огляду також на висновки Європейського суду з прав людини щодо обов'язку суду своїм рішенням забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 199 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без визначення розміру застави.
Строк дії ухвали про продовження підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити до 01 січня 2021 року включно.
На ухвалу слідчого судді прокурором, підозрюваним та захисником протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя