Справа № 710/1240/20
Провадження № 1-кп/710/102/20
05.11.2020 м. Шпола
Шполянський районний суд Черкаської області
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
сторін кримінального провадження:
з боку обвинувачення -
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
потерпілого - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шпола кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 08.08.2020 за №12020255300000034, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Погреби, Броварського району, Київської області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, не працюючого, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, раніше судимого: 16.07.2020 Шполянським районним судом Черкаської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений з іспитовим строком на 1 рік; 14.05.2018 повідомлений про підозру за ч. 2 ст. 185 КК України у кримінальному провадженні за №12018250300000222 від 12.04.2018, обвинувальний акт у якому 27.06.2018 направлено до суду,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України
Суд визнав доведеним, що 07.08.2020 близько 14 год 25 хв., більш точний час слідством не встановлений, ОСОБА_4 перебуваючи за адресою: вул. Героїв Крут, 1, м. Шпола Черкаської області діючи умисно, з корисливих мотивів, з карткоприймача банкомату «Приват Банк», шляхом вільного доступу привласнив банківську картку акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» № НОМЕР_1 , видану на ім'я ОСОБА_5 , яка згідно п. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», п. 1.4. 1.14. 1.27, 1.31 ст. 1, п. 15.2 ст. 15 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ч. 4 ст. 51 Закону України «Про банки та банківську діяльність» є офіційним документом, тобто електронним платіжним документом, засобом доступу до банківського рахунку.
Також, ОСОБА_4 07.08.2020, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, а саме грошей із банківського карткового рахунку, що належить ОСОБА_5 , попередньо привласнивши банківську картку останнього, діючи умисно, повторно з корисливих мотивів, шляхом розрахунку даною карткою за продукти харчування, а саме о 14 год 28 хв. в магазині «Центральний», по вул. Героїв Крут, 1, в м. Шпола, Черкаської області, о 14 год 36 хв. в магазині «Новий Світ» по вул. Героїв Крут, 32, в м. Шпола, Черкаської області, а також о 15 год. 07 хв., 15 год. 08 хв., 15 год. 11 хв., та 15 год. 14 хв. в магазині «Продукти» по вул. Лебединській, 43-а в м. Шпола Черкаської області на загальну суму 1455 грн 20 коп. спричинивши при цьому матеріальні збитки ОСОБА_5 на вказану суму.
Зазначені дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 357 КК України, як привласнення офіційних документів, вчинене з корисливих мотивів та за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.
Обвинувачений ОСОБА_4 в інкримінованих йому діяннях свою вину визнав, щиро розкаявся, та дав показання про те, що 07.08.2020 з карткоприймача банкомату «Приват Банк», шляхом вільного доступу привласнив банківську картку акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль». Картка була золотистого кольору, на картці містився напис ОСОБА_7 . Картку відразу сховав до кишені. Побачивши, що на картці відображена можливість здійснення розрахунку безконтактним шляхом, пішов до магазину для її використання. Спочатку розраховувався карткою в магазині «Центральний» потім магазинах «Новий Світ» та «Продукти». Карткою розраховувався доки не скінчилися на ній кошти. Приблизна сума витрачених коштів становила 1500 грн. В подальшому картку викинув.
В суді встановлено, що обвинувачений повністю визнає свою вину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушень, погоджується з кваліфікацією вчиненого ним діяння, а прокурор та інші учасники не висловлюють жодних заперечень щодо встановлених обставин.
Учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України суд вправі визнати недоцільним дослідження доказів, поданих на підтвердження події кримінального правопорушення, винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення. Тому суд, з'ясувавши думку учасників судового провадження, та відсутність заперечень і сумнівів у добровільності їх позицій, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження в апеляційному порядку.
Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні указаних кримінальних правопорушень доведена повністю.
Відповідно до ст. 65 КК України при призначенні виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття.
Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлені.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує: ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, які класифікуються на момент вчинення як нетяжкий злочин та кримінальний проступок, обставини, що пом'якшують покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, задовільну характеристику обвинуваченого по місцю проживання, те, що обвинувачений на обліку у лікаря нарколога не перебуває, перебуває на обліку лікаря психіатра з діагнозом соціалізований розлад поведінки.
З урахуванням всіх вказаних обставин суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 можливе шляхом призначення покарання в межах санкцій, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України та ч. 1 ст. 357 КК України у виді позбавлення волі, з урахуванням ч. 1 ст. 70 КК України визначаючи покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, як необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Згідно ч. 1 ст. 71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
За вироком Шполянського районного суду Черкаської області від 16.07.2020 ОСОБА_4 був засуджений до 3 років 6 місяців позбавлення волі, та на підставі ст.75 КК України був звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік та у період іспитового строку вчинив новий злочин.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком суд частково приєднує невідбуту частину покарання за вироком Шполянського районного суду Черкаської області від 16.07.2020 у виді позбавлення волі, тобто призначає остаточне покарання шляхом часткового складання вироків.
У постанові від 01.06.2020 справа № 766/39/17, провадження № 51-8867кмо18 об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду зазначила, що при визначенні того, які з правил призначення остаточного покарання (за сукупністю злочинів чи за сукупністю вироків) підлягають застосуванню за наявності іншого обвинувального вироку (вироків) щодо цієї ж особи, слід керуватися саме часом постановлення попереднього вироку, а не часом набрання ним законної сили:
а) якщо злочин (злочини), за який (які) засуджено особу в цьому кримінальному провадженні, було вчинено до постановлення попереднього вироку, то остаточне покарання призначається за правилами, передбаченими ч. 4 ст. 70 КК (за сукупністю злочинів);
б) якщо злочин (злочини), за який (які) засуджено особу в цьому кримінальному провадженні було вчинено після постановлення попереднього вироку, але до повного відбуття покарання, то остаточне покарання призначається за правилами, передбаченими ст. 71 КК (за сукупністю вироків).
Зазначене також узгоджується з правовою позицією, викладеною у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання».
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Процесуальних витрат немає.
Речові докази в кримінальному провадженні відсутні.
До набрання вироком законної сили обвинуваченому ОСОБА_4 обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Крім того, враховуючи положення ч.5 ст.72 КК України попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті, тому суд вважає за необхідне зарахувати у строк остаточно призначеного покарання ОСОБА_4 попереднє ув'язнення за даним вироком в строк його покарання.
Керуючись ст.ст.349, 369, 370, 373, 374 КПК України, суд
Визнати винним ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених частиною 2 статті 185, частиною 1 статті 357 КК України та призначити йому покарання:
-за ч. 2 ст.185 КК України - 2 (два) роки позбавлення волі;
-за ч. 1 ст. 357 КК України - 1 (один) рік обмеження волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити покарання ОСОБА_4 - 2 (два) роки позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до призначеного за даним вироком ОСОБА_4 покарання частково приєднати невідбуте ним покарання за вироком Шполянського районного суду Черкаської області від 16 липня 2020 року та остаточно призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.
До набрання вироком законної сили обрати запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 тримання під вартою з триманням в ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» УДПтС України в Черкаській області.
Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_4 рахувати з часу взяття під варту, тобто з 05.11.2020.
Зарахувати у строк остаточно призначеного покарання ОСОБА_4 попереднє ув'язнення за даним вироком на підставі ч.5 ст.72 КК України день за день.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Шполянський районний суд Черкаської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Оскарження в апеляційному порядку вироку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України не допускається.
Роз'яснити учасникам судового провадження, що вони мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1