Справа № 524/6371/20
Провадження № 2-н/524/1421/20
03 листопада 2020 року Суддя Автозаводського районного суду м.Кременчука Андрієць Д.Д., розглянувши заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення аліментів з ОСОБА_2 ,-
ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на утримання повнолітнього сина - ОСОБА_3 .
Згідно до ч. 1 ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Разом з тим, згідно п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу. Відповідно до ч. 3 ст. 199 СК 2947-14 право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів мають самі дочка, син, які продовжують навчатися, а також той із батьків, з яким вони проживають. У разі заявлення позову одним із батьків суд може залучити до участі у справі (якщо залежно від її обставин визнає необхідним) повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися і на користь яких у зв'язку з цим стягуються аліменти.
Статтею 6 СК України визначено, що правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. Малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років. Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.
Тобто, законом передбачено, що правовий статус дитини має особа, що не досягла 18 років.
Судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу (ч. 1 ст. 160 ЦПК України).
Згідно до п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Наведене свідчить про те, що право на звернення до суду у порядку наказного провадження мають особи, якщо вони заявляють вимоги про стягнення аліментів у визначених ст. 161 ЦПК України розмірах саме на утримання дітей, тобто осіб які не досягли 18 років.
З огляду на вищевказане, у зв'язку із необхідністю встановлення у суді можливості надання таких аліментів особою, до якої пред'явлено таку вимогу та покладення обов'язку доказування даного факту на особу, яка претендує на такі аліменти - наявний спір про право.
Згідно п. 3 ч.1 ст.165 ЦПК України суд відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, суддя вважає за можливе відмовити ОСОБА_1 у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання повнолітнього сина - ОСОБА_3 .
Також суддя вважає за необхідне роз'яснити стягувачу, що відмова у видачі судового наказу не позбавляє можливості звернутись із вказаними вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ст.7 ЗУ «Про судовий збір» сума судового збору в розмірі 210,20 грн підлягає поверненню, як помилково сплачена.
Керуючись ст.ст.161-163, 167 ЦПК України,-
У видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення аліментів з ОСОБА_2 - відмовити.
Роз'яснити стягувачу можливість звернутись до суду із вимогами про стягнення аліментів в порядку спрощеного позовного провадження.
Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , судовий збір в сумі 210,20 грн, що внесений згідно квитанції №0.0.1860260618.1 від 06.10.2020.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу подається до Полтавського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Д.Д.Андрієць