Справа №127/22859/20
Провадження №1-кс/127/10163/20
27 жовтня 2020 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю:
адвоката ОСОБА_3 ,
розглянувши у судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_4 про скасування майна, -
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 про повернення тимчасово вилученого майна.
Клопотання мотивовано тим, що 15 червня 2020 року, слідчий суддя Вінницького міського суду Вінницької області, задовольнив клопотання слідчого СУ ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_5 та надав дозвіл слідчому на проведення обшуку квартири АДРЕСА_1 , власником якої с ОСОБА_4 . Під час проведення вказаного обшуку у ОСОБА_4 було вилучено жорсткий диск TOSHIBA SIN 85RB7 K70T2I6. Згідно норм законодавства вбачається, що правомірність володіння органом досудового розслідування майном, яке наділене ознаками речових доказів, має підтверджуватися в порядку, визначеними статтями КПК України. Таким чином, визнання речовими доказами можливо лише вилучених речей і документів, які входили до переліку, щодо якого судом прямо надано дозвіл на їх відшукання в Ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, арештованого майна відповідно до правил ст. 98 КПК України, але визнання речовими доказами тимчасово вилученого майна за накладення на нього арешту, відповідно до правил ч. 5 ст.171 КПК України діючим КПК України не передбачено. Такий процесуальний порядок щодо тимчасово вилученого майна узгоджується і з вимогами глави 16 КІІК України і ч. 7 ст. 236 КПК України. В протилежному випадку втрачається сенс у вирішенні питання щодо припинення тимчасового вилучення майна, згідно з правилами ст. 169 КПК України, оскільки в такому процесуальному статусі воно перебуває лише до винесення постанови слідчим, прокурором про визнання його речовим доказом. Отже, якщо стосовно вилученого в ході проведення обшуку майна, речей або документів, не накладено арешт і воно перебуває у володінні органів досудового розслідування без належної правової підстави, то таке майно підлягає поверненню особі, в якою воно було вилучено. Згідно інформації та даних реєстру судових рішень слідчий чи прокурор у кримінальному провадженні з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна до суду не звертався. Досудове розслідування відносно ОСОБА_4 не проводиться та не проводилося: особа взагалі не має жодного процесуального статусу по даному кримінальному провадженню. У зв'язку з чим адвокат вважає доцільним повернути тимчасово вилучене майно не вбачаючи підстав для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження, враховуючи відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у правомірне володіння ОСОБА_4 належного йому майна на підставі зазначених обставин. Враховуючи зазначене адвокат ОСОБА_3 просила клопотання задовольнити.
Адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримала та просила задовольнити.
Слідчий ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився. Подав заперечення на клопотання та просив розглядати справу у його відсутність. В запереченні на клопотання вказав, що на даний момент досудове розслідування не завершене та проводяться слідчі та процесуальні дії, спрямовані на встановлення дійсних обставин кримінального правопорушення, проведення призначених експертиз на даний момент не завершено, а тому просив відмовити у задоволенні клопотання, оскільки воно є передчасним.
Вислухавши пояснення адвоката, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що слідчими СУ Головного управління Національної поліції у Вінницькій області проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженні № 12019020010001573 від 18.07.2019, за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ст. 356, ч. 4 ст. 358 КК України.
В рамках вказаного кримінального провадження було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_2 , , власником якої с ОСОБА_4 . Під час проведення вказаного обшуку у ОСОБА_4 було вилучено жорсткий диск TOSHIBA SIN 85RB7 K70T2I6.
Адвокат ОСОБА_3 в клопотанні вказала, що вилучене у ОСОБА_4 майно не було арештовано, а тому підлягає поверненню останньому.
Правовою підставою для повернення майна ініціатор клопотання вказує ч.1 ст. 100, ч.1 ст. 169, ч.5 ст. 171 КПК України. Проте вказані норми лише встановлюють процесуальний порядок дій слідчого та прокурора у разі тимчасового вилучення майна. Однак оскарження бездіяльності слідчого та прокурора щодо повернення тимчасово вилученого майна визначено положеннями ст. 303 КПК України, шляхом подання відповідної скарги на бездіяльність сторони обвинувачення.
В даному випадку слідчий суддя вважає, що дане клопотання підлягає розгляду в порядку ст. 174 КПК України, оскільки як вбачається із заперечень слідчого ОСОБА_5 речі вилучені у ОСОБА_4 під час обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , були арештовані на підставі ухвали слідчого судді №127/14172/20 від 09.07.2020.
Таким чином, слідчий суддя враховуючи обставини встановлені в судовому засіданні вважає, що клопотання є передчасним з огляду на наступне.
У судовому засіданні слідчим суддею не встановлено, що ухвала про арешт майна суперечить вимогам КПК України та безпосередньо п.п. 1-3 ч. 3 ст. 132 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Накладення арешту зумовлене тим, що арештоване майно, відповідно до ст. 98 КПК України має значення речового доказу у кримінальному провадженні, оскільки може містить відомості, які можуть бути використані, як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
В даному випадку не встановлено обставин, які б свідчили про те, що арешт накладено з порушенням вимог діючого законодавства, загальних принципів міжнародного права, отже при арешті майна було дотримано принципу «законності» і він не був свавільним, саме втручання є пропорційним, адже відповідає тяжкості правопорушення.
Обставин, передбачених ст. 174 КПК України, які б слугували підставою для скасування арешту майна повністю чи частково не встановлено, оскільки досудове розслідування не завершене та проводяться слідчі та процесуальні дії спрямовані на встановлення достовірних обставин кримінального правопорушення.
З метою забезпечення запобігання можливості приховування, пошкодження, знищення, перетворення, відчуження вказаного майна, слідчий суддя вважає, що до проведення необхідних процесуальних та слідчих дій, передача арештованого майна на відповідальне зберігання є неможливою, оскільки такі дії можуть зашкодити кримінальному провадженню.
З огляду на вищенаведене, слідчий суддя вважає, що клопотання адвоката ОСОБА_3 є передчасним, а тому задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 131, 132, 170, 174, 309, 370, 372 КПК України, слідчий суддя -
У задоволені клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області №127/14172/20 від 09.07.2020, а саме портативного жорсткого диска «Toshiba» (S/N 85RBTK70TZ16) - відмовити.
Ухвала слідчого судді не підлягає апеляційному оскарженню.
Слідчий суддя