Справа №127/23308/20
Провадження №1-кс/127/10377/20
03 листопада 2020 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю:
особи, яка подала скаргу ОСОБА_3 ,
слідчої ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці скаргу ОСОБА_5 на постанови слідчої Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_4 від 07.10.2020 та 09.10.2020 про відмову в задоволені клопотання, в порядку ст. 303, 304 КПК України, -
ОСОБА_3 звернувся до суду із вищевказаною скаргою, яку мотивував тим, що 07.10.2020 постановою слідчої Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_4 відмовлено в задоволенні клопотання свідка ОСОБА_3 від 05.10.2020 у кримінальному провадженні № 42020020110000071 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
09.10.2020 постановою слідчої Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_4 відмовлено в задоволенні клопотання свідка ОСОБА_3 від 09.10.2020 у кримінальному провадженні № 42020020110000071 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
На думку ОСОБА_3 , дані постанови є не обґрунтованими та підлягають скасуванню з наступних підстав.
Особа, яка подала скаргу звертає увагу на те, що кримінальне провадження за № 42020020110000071 від «11» вересня 2020 року було зареєстровано згідно його заяви від 10.09.2020 про вчинення щодо нього кримінального правопорушення та завдання останньому майнової шкоди в особливо великих розмірах.
Внаслідок вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_3 було завдано майнову шкоду в особливо великих розмірах, про що останній зазначив в своїй заяві про злочин від 10.09.2020.
На думку ОСОБА_3 , права і обов'язки потерпілого у нього виникли з моменту подання заяви від 10.09.2020 про вчинення щодо нього кримінального правопорушення та завдання йому майнової шкоди в особливо великих розмірах (ч. 2 ст. 55 КПК України).
05.10.2020 та 09.10.2020 ОСОБА_3 звернувся до слідчого з клопотаннями в якому просив витребувати наступні документи, а саме: 1) реєстраційну справу об'єкту нерухомого майна, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за реєстраційним номером 1396996805101; інвентаризаційну справу об'єкту нерухомого майна, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; акт перевірки Департаменту самоврядного контролю Вінницької міської ради за № 189/9-03-3 від 14.12.2017року щодо проведеної позапланової перевірки дотримання земельного законодавства відповідачем на земельній ділянці по АДРЕСА_2 .
Однак, слідча ВВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 умисно або у зв'язку з очевидною службовою недбалістю, не дотримуючи вимог ст.ст. 55, 56 КПК України відмовила йому в задоволенні клопотань. Крім того, в постановах зазначила, що підставою для відмови в задоволенні клопотань стало те, що заявник не є суб'єктом подання клопотань.
На думку ОСОБА_3 вищевказана постанова підлягає скасуванню, оскільки останній є потерпілим в даному кримінальному провадженні, а тому є суб'єктом подання клопотання. На підставі викладеного просить його скаргу задовольнити.
В судовому засіданні ОСОБА_3 скаргу підтримав в повному обсязі та просив її задовольнити.
Слідча ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечувала та просила відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_3 ..
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи вищенаведене, судовий розгляд здійснювався за фіксації процесу технічними засобами.
Вислухавши думку особи, яка подала скаргу та слідчої, дослідивши матеріали скарги та матеріали кримінального провадження №42020020110000071, суд прийшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що в провадженні СВ Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області знаходяться матеріали кримінального провадження № 42020020110000071відомості по якому внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.09.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 ч. 2 КК України.
05.10.2020 та 09.10.2020 ОСОБА_3 звернувся до слідчої Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_4 з клопотаннями про витребування доказів у рамках кримінального провадження № 42020020110000071.
07.10.2020 постановою слідчої Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_4 відмовлено в задоволенні клопотання свідка ОСОБА_3 від 05.10.2020 у кримінальному провадженні № 42020020110000071 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
09.10.2020 постановою слідчої Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_4 відмовлено в задоволенні клопотання свідка ОСОБА_3 від 09.10.2020 у кримінальному провадженні № 42020020110000071 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
Підставою для відмови в задоволенні вимог ОСОБА_3 щодо витребування доказів стало те, що останній не відноситься до кола осіб, які мають право звертатись із клопотанням в порядку ст. 220 КПК України, оскільки ОСОБА_3 станом на даний час перебуває в статусі свідка по кримінальному провадженні№42020020110000071.
Суд погоджується із позицією органу досудового розслідування щодо відмови в задоволенні вимог ОСОБА_3 , оскільки станом на даний час в межах кримінального провадження №42020020110000071 останній перебуває в статусі свідка про що свідчить протокол допиту останнього в якості свідка.
Відповідно до ст. 220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Вищевказана стаття визначає коло осіб, які мають право звернутись із клопотанням в порядку ст. 220 КПК України, а саме: сторона захисту, потерпілий і його представник чи законного представник, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій у випадках, установлених цим Кодексом, інша особа, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника.
З матеріалів доданих до скарги вбачається, що в межах даного кримінального провадження ОСОБА_3 на даний час перебуває у статусі свідка та заявника.
Згідно ст. 66 ч. 1 КПК України свідок має право: 1) знати, у зв'язку з чим і в якому кримінальному провадженні він допитується; 2) користуватися під час давання показань та участі у проведенні інших процесуальних дій правовою допомогою адвоката, повноваження якого підтверджуються згідно з положеннями статті 50 цього Кодексу; 3) відмовитися давати показання щодо себе, близьких родичів та членів своєї сім'ї, що можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні ним, близькими родичами чи членами його сім'ї кримінального правопорушення, а також показання щодо відомостей, які згідно з положеннями статті 65 цього Кодексу не підлягають розголошенню; 4) давати показання рідною або іншою мовою, якою він вільно володіє, і користуватися допомогою перекладача;5) користуватися нотатками і документами при даванні показань у тих випадках, коли показання стосуються будь-яких розрахунків та інших відомостей, які йому важко тримати в пам'яті; 6) на відшкодування витрат, пов'язаних з викликом для давання показань; 7) ознайомлюватися з протоколом допиту та заявляти клопотання про внесення до нього змін, доповнень і зауважень, а також власноручно робити такі доповнення і зауваження; 8) заявляти клопотання про забезпечення безпеки у випадках, передбачених законом; 9) заявляти відвід перекладачу.
Відповідно до ст. 60 КПК України заявник має право: 1) отримати від органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію; 1-1) отримувати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань; 2) подавати на підтвердження своєї заяви речі і документи; 3) отримати інформацію про закінчення досудового розслідування.
Наведене свідчить про те, що КПК України не надає заявнику та свідку право на звернення до органу досудового розслідування із клопотаннями в порядку ст. 220 КПК України.
Однак, ст. 220 КПК України визначає право на звернення із клопотанням таку категорію осіб, чиї права чи законні інтереси обмежуються під час досудового розслідування.
Згідно ст. 3 ч. 1 пункт 16--1 КПК України інша особа, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, - особа, стосовно якої (в тому числі щодо її майна) здійснюються процесуальні дії, визначені цим Кодексом.
Враховуючи те, що в межах кримінального провадження № 42020020110000071 відносно ОСОБА_3 не вчинено жодної процесуальної дії, а тому останній не відноситься до кола осіб, які мають право звернутись із клопотанням в порядку ст. 220 КПК України.
Твердження ОСОБА_3 з приводу того, що він є потерпілою особою, суд оцінює критично, оскільки в матеріалах справи відсутні процесуальні документи, які підтверджували дану обставину, а саме протокол допиту ОСОБА_3 в якості потерпілої особи. Крім того, 29.10.2020 постановою слідчої Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_4 відмовлено у визнанні ОСОБА_3 потерпілою особою в межах кримінального провадження № 42020020110000071.
Твердження ОСОБА_3 з приводу того, що в нього виникають права та обов'язки потерпілого з моменту подання заяви про злочин, суд оцінює критично з наступних підстав.
З метою з'ясування даного питання необхідно визначити, у яких випадках особа може набувати статусу потерпілого відповідно до норм кримінального процесуального закону. Так, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди (ч. 1 ст. 55 КПК України). Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого (ч. 2 ст. 55 КПК України). Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого (ч. 3 ст. 55 КПК України).
З урахуванням цих положень, потерпілим може бути 1) особа, які завдано шкоди (моральної, фізичної або майнової), 2) особа, яка подала заяву про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або 3) особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода, і тому вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого. Слід враховувати, що слідчий має право відмовити особі у визнанні її потерпілим. Зокрема, така відмова (у формі постанови) є обґрунтованою за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди (ч. 5 ст. 55 КПК України). Це - єдиний випадок, коли можна відмовити особі у визнанні її потерпілим.
Отже, в основі набуття фізичною чи юридичною особою статусу потерпілого у кримінальному провадженні лежить одночасна сукупність таких умов: фактичної (завдання кримінальним правопорушенням відповідної шкоди) та формальної (подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого).
З матеріалів справи вбачається, що Вінницьким ВП ГУНП у Вінницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42020020110000071 від 11.09.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
Відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені 11.09.2020 за заявою ОСОБА_5 , з приводу того, що «службові особи ЖБК «Маяк» за попередньою змовою шахрайським шляхом заволоділи підвальними приміщеннями будинку АДРЕСА_3 ».
Попередня кваліфікація вказаного кримінального правопорушення визначена за ч. 2 ст. 190 КК України та розпочато досудове розслідування.
Згідно Рішення Конституційного Суду України від 02.03.2004 року № 4-рп/2004 (справа про права співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків) допоміжні приміщення, відповідно до пункту 2 статті 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», стають об'єктами права спільної власності співвласників багатоквартирного будинку, тобто їх спільним майном, одночасно з приватизацією громадянами квартир, що засвідчується єдиним документом - свідоцтвом про право власності на квартиру. Для підтвердження набутого в такий спосіб права не потребується вчинення будь-яких інших додаткових юридичних дій.
З матеріалів справи вбачається, що із заявою про злочин щодо заволодіння підвальними приміщеннями будинку АДРЕСА_3 » звернувся лише один власник багатоквартирного будинку, що знаходиться за вищевказаною адресою. Інші власники багатоквартирного будинку із заявами не звертались.
Наведене свідчить про те, що ОСОБА_5 не було доведено, що саме його частку було захвачено шахрайським шляхом, тобто саме йому було завдано матеріальну шкоду.
Крім того, станом на даний час є рішення Третейського суду при асоціації «Правовий центр підприємництва» від 06.12.2006, яким визнано за ОСОБА_6 право власності на вбудовано-прибудоване приміщення промислового магазину в цілому в будинку АДРЕСА_3 . Дане рішення не скасоване та на даний час є дійсним.
Отже, у кримінальному провадженні №42020020110000071 заявник ОСОБА_7 не є жертвою безпосереднього посягання, а тому враховуючи положення статті 55 КПК України, статус потерпілого, як учасника кримінального провадження, та права і обов'язки потерпілого виникають з моменту подання заяви про вчинення щодо особи кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Наведене свідчить про те, що станом на час розгляду справи, ОСОБА_7 не доведено, що злочин вчинено безпосередньо відносно нього, а у заяві про злочин ОСОБА_7 просив визнати його потерпілим, а відтак надання йому такого статусу можливе шляхом подання відповідної заяви про залучення особи до провадження як потерпілого, в порядку передбаченому статтею 55 КПК України.
Крім того, суд звертає увагу на те, що ОСОБА_7 після подання до суду даної скарги звернувся до слідчого із заявою про визнання його потерпілим, однак в задоволенні даної заяви йому було відмовлено про що свідчить постанова слідчої Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_4 від 29.10.2020.
Частиною першою та другою статті 307 КПК України передбачено, що за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 303, 307 КПК України, суд -
В задоволенні скарги ОСОБА_5 на постанови слідчої Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_4 від 07.10.2020 та 09.10.2020 про відмову в задоволені клопотання, в порядку ст. 303, 304 КПК України - відмовити.
Ухвала слідчого судді є остаточною та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя