Справа № 151/473/20
Провадження № 1-кп/151/62/20
іменем України
05 листопада 2020 року смт. Чечельник
Чечельницький районний суд Вінницької області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ,
законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_6
представника потерпілих адвоката ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Чечельник Вінницької області кримінальне провадження на підставі обвинувального акта внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.03.2020 року за №12020020350000047 про обвинувачення:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Берізки-Чечельницькі, Чечельницького району Вінницької області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з професійно технічною освітою, працюючого слюсарем групи ВБСГ Вінницького відділення АТ "Вінницягаз", вдівця, який має на утриманні малолітню дитину, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України,
24.03.2020 року близько 12 години ОСОБА_8 , керуючи належним йому технічно справним автомобілем марки «Тоуоtа» моделі «Саmpу» державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по автодорозі Р-33 сполученням Вінниця - Турбів - Гайсин - Балта - Велика Михайлівка, а саме по проїжджій частині дороги в с.Ольгопіль Чечельницького району Вінницької області по вул.Шляхова, навпроти домоволодіння № 23, по смузі руху в напрямку центру с.Ольгопіль, не врахувавши дорожньої обстановки та під час руху не переконавшись, що рух автомобіля буде безпечним, не створить небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, втратив змогу постійно контролювати рух автомобіля та безпечно керувати ним, в результаті чого, порушуючи вимоги пунктів 10.1, 11.3 Правил дорожнього руху України, виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення з автомобілем марки «ВАЗ» моделі «21101» державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_4 , який рухався назустріч по належній смузі руху в напрямку с.Тартак Чечельницького району Вінницької області.
Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля марки «ВАЗ» моделі «21101» державний номерний знак НОМЕР_2 потерпілий ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді тупої поєднаної травми груді, живота та лівого стегна: двобічних переломів ребер з послідуючим розвитком лівобічного гемотораксу, тупої закритої травми живота - розриву селезінки з послідуючим крововиливом у черевну порожнину, відкритого перелому лівого стегна зі зміщенням уламків та забійної рани правої гомілки, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 92/15 від 06.07.2020, за ступенем важкості тілесних ушкоджень, за критерієм небезпеки для життя відноситься до тяжких тілесних ушкоджень.
Неповнолітній пасажир автомобіля марки «ВАЗ» моделі «21101» потерпілий ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому лівого стегна, який згідно висновку судово-медичної експертизи № 91/14 від 06.07.2020, за ступенем важкості тілесних ушкоджень, за критерієм тривалості розладу здоров'я відноситься до середнього ступеня важкості та тупої закритої травми живота - розриву селезінки з послідуючою внутрішньочеревною кровотечею, яка за ступенем важкості тілесних ушкоджень, за критерієм небезпеки для життя відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, саднини на лобі, яка відноситься до легких тілесних ушкоджень, що не потягли за собою короткочасного розладу здоров'я.
Відповідно до висновку автотехнічної експертизи № 359 від 27.05.2020, дії водія автомобіля марки «Тоуоtа» моделі «Саmpу» державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_8 регламентувалися вимогами п.п. 10.1, 11.3 Правил дорожнього руху України. В ситуації, яка склалася, в діях водія ОСОБА_8 вбачається невідповідність вимогам п.п. 10.1, 11.3 Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв'язку з виникненням події дорожньо-транспортної пригоди.
Таким чином, водій ОСОБА_8 порушив вимоги п.п.10.1, 11.3 Правил дорожнього руху України, відповідно до яких:
п. 10.1 - «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»;
п. 11.3 - «На дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об'їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу».
Дії ОСОБА_8 кваліфіковано за ч.2 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження.
Будучи допитаним в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю та пояснив, що дійсно 24.03.2020 року керуючи власним автомобілем в с.Ольгопіль Чечельницького району Вінницької області, по вул.Шляхова, рухався з невеликою швидкістю, піднімаючись під горбок, можливо, змістився в ліво, не помітив автомобіля, який рухався на зустріч в результаті чого допустив зіткнення з автомобілем "ВАЗ", яким керував ОСОБА_4 . Як саме це сталось не пам'ятає, лиш пам'ятає як спрацювали подушки безпеки. Потерпілим надавав матеріальну допомогу на лікування, відшкодував автомобіль, щиро розкаявся, просить суворо не карати та не позбавляти права керування транспортними засобами.
Прокурор ОСОБА_3 просив призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі на строк, передбачений санкцією ч. 2 ст. 286 КК України, а саме п'ять років позбавлення волі з застосуванням ст.75 КК України з іспитовим строком 3 роки та обмеженнями передбаченими пунктами 1, 2 ч.1 ст.76 КК України. Крім того прокурор просив не призначати обвинуваченому додаткове покарання у вигляді позбавлення права керуванням транспортними засобами.
В судовому засіданні потерпілі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 пояснили, що претензій до обвинуваченого не мають, так як шкода її повністю відшкодована. Покарання призначити не пов'язане з позбавленням волі.
Законний представник неповнолітнього потерпілого ОСОБА_5 - мати ОСОБА_6 , в судовому засіданні зазначила, що претензій до обвинуваченого не має, оскільки останній відшкодував завдану шкоду потерпілому.
Представник потерпілих адвокат ОСОБА_7 , враховуючи думку потерпілих, вважає за можливе застосувати до ОСОБА_8 міру покарання відповідно до ст.69 КК України.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_8 , потерпілі ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , законний представник потерпілих ОСОБА_6 , представник потерпілих адвокат ОСОБА_7 та прокурор ОСОБА_3 не заперечили проти обсягу та порядку дослідження доказів відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, та за згодою учасників кримінального провадження, суд визнав за недоцільне дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що сторони провадження правильно розуміють зміст цих обставин, обвинувачений свою вину у скоєнні злочину визнає повністю, сумнівів у добровільності та істинності його позиції, у суду немає. Також сторонам роз'яснено, що вони будуть позбавлені можливості оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, а тому суд обмежився допитом обвинуваченого, потерпілих та дослідженням документів, що характеризують обвинуваченого.
Аналізуючи покази обвинуваченого, суд вважає, що винуватість ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому злочину, знайшла своє підтвердження у судовому засіданні під час судового розгляду. Так, обвинувачений ОСОБА_8 надав покази стосовно обставин вчинення інкримінованого йому злочину, вказуючи на способи його вчинення. Надані обвинуваченим покази повністю узгоджуються зі встановленими судом фактичними обставинами кримінального провадження.
Згідно ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
Суд дійшов до переконання, що вина ОСОБА_8 доведена повністю. Його дії вірно кваліфіковані за ч.2 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження.
Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому, суд виходить з вимог ст. 65 КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини що пом'якшують та обтяжують покарання .
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_8 відповідно до ст.66 КК України, є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_8 відповідно до ст.67 КК України, не встановлено.
Суд приймає до уваги також те, що ОСОБА_8 до кримінальної відповідальності притягується вперше, позитивну характеристику з місця проживання та роботи.
Відповідно до ч.5 ст.12 КК України злочин передбачений ч.2 ст.286 КК України відноситься до тяжкого злочину
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» , суд призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку зобов'язаний врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують покарання, необхідні і достатні для його виправлення та попередження нових злочинів.
Відповідно до ч.2 ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
Відповідно до ч.2 ст.65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченому ОСОБА_8 , суд враховує щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку, позитивну характеристику з місця проживання та роботи, те, що обвинувачений на обліку психіатра та нарколога не перебуває, висновок Чечельницького районного сектору з питань пробації філії Державної установи "Центр пробації" у Вінницькій області згідно якого на їх думку виправлення обвинуваченого ОСОБА_8 можливе без позбавлення волі, а також думку потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_6 , які претензій до обвинуваченого не мають, представника потерпілих адвоката ОСОБА_7 , який вважає за можливе застосувати до ОСОБА_8 міру покарання відповідно до ст.69 КК України.
З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, особи обвинуваченого ОСОБА_8 , суд вважає, що його виправлення можливе без ізоляції від суспільства, а тому йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі, застосувавши статті 75,76 КК України, що буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Вирішуючи питання про призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, суд вважає недоцільним його застосовувати до обвинуваченого ОСОБА_8 з наступних підстав.
Санкція ч.2 ст.286 КК України не вимагає обов'язкового позбавлення права керування транспортними засобами, крім того обвинувачений ОСОБА_8 , в добровільному порядку відшкодував потерпілим матеріальну та моральну шкоду в повному обсязі, та враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_8 просить не позбавляти його права керування транспортними засобами, суд вважає можливим призначити покарання обвинуваченому ОСОБА_8 без застосування додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засоби.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого під час досудового розслідування та судового розгляду не обирався, підстав для застосування запобіжних заходів відносно обвинуваченого немає.
Цивільний позов у кримінальному провадженні потерпілими не заявлявся.
Питання про речові докази вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2,7-29,100,349,369-371,373-374,392-395 КПК України, статтями 12, 65, 66, 67, 75, 76, 286КК України,
ОСОБА_8 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України і призначити покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі, без позбавлення права керування транспортними засобами.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_8 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном один рік.
Відповідно ст.76 КК України покласти на ОСОБА_8 такі обов'язки:
1)періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2)повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи чи навчання.
Міра запобіжного заходу ОСОБА_8 не обиралася.
Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави процесуальні витрати на проведення експертиз у розмірі 3432 грн 45 коп, а саме :
- на проведення експертизи технічного стану транспортних засобів № 358 від 29.05.2020 року в сумі 1144 грн 15 коп;
- на проведення судової автотехнічної експертизи № 359 від 27.05.2020 року в сумі 1144 грн 15 коп;
- на проведення автотоварознавчої експертизи №155 від 30.06.2020 року в сумі 1144 грн 15 коп.
Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Чечельницького районного суду Вінницької області від 26 березня 2020 року на автомобіль марки ВАЗ 21101, з реєстраційним номером НОМЕР_2 , номер шассі НОМЕР_3 .
Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Чечельницького районного суду Вінницької області від 26 березня 2020 року на автомобіль марки "Тоуоtа Саmpу", з реєстраційним номером НОМЕР_1 , номер шассі НОМЕР_4 .
Речові докази:
- легковий автомобіль марки ВАЗ 21101, з реєстраційним номером НОМЕР_2 , номер шассі НОМЕР_3 , що перебуває на зберіганні на спеціальному майданчику Чечельницького ВП Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області, що знаходиться за адресою: смт. Чечельник, вул.Героїв Майдану, буд.30, Чечельницького району Вінницької області повернути потерпілому ОСОБА_4 ;
- легковий автомобіль марки "Тоуоtа Саmpу" державний номерний знак НОМЕР_1 , номер шассі НОМЕР_4 , що перебуває на зберіганні на спеціальному майданчику Чечельницького ВП Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області, що знаходиться за адресою : смт. Чечельник, вул.Героїв Майдану,буд.30, Чечельницького району Вінницької області повернути засудженому ОСОБА_8 ;
- 6 рентген знімків на ім'я ОСОБА_5 , які приєднано до матеріалів кримінального провадження повернути потерпілому ОСОБА_5
- 10 рентген знімків, 1 знімок СКТ, висновок МСКТ на трьох аркушах формату А4 та диск із записом результатів МСКТ на ім'я ОСОБА_4 , які приєднано до матеріалів кримінального провадження повернути потерпілому ОСОБА_4 ;
- медичну карту стаціонарного хворого ОСОБА_5 № 4129 та медичну карту стаціонарного хворого ОСОБА_4 № 4143, які приєднані до матеріалів кримінального провадження повернути до Комунального некомерційного підприємства "Бершадська окружна лікарня інтенсивого лікування", яка розташована за адресою : 24400, м.Бершадь, вул.Будкевича,2, Вінницької області.
Цивільний позов не заявлявся.
Вирок може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду через Чечельницький районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, з підстав, передбачених ст.394 КПК України.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1