05 листопада 2020 року м. Чернівці
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Кифлюк В.Ф., розглянувши матеріали за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Садгірського районного суду м. Чернівців від 07.10.2020 року у справі про адміністративне правопорушення щодо нього за ст.130 ч.1 КУпАП, -
Постановою Садгірського районного суду м. Чернівців від 07.10.2020 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого в АДРЕСА_1 , визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП і на нього накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 420 грн. 40 коп.
Згідно постанови суду, ОСОБА_1 18.07.2020 року о 22.50 год. в м. Чернівці по вул. Заводській, 18 керував транспортним засобом «Mercedes-Benz Sprinter» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження медичного огляду на стан сп'яніння відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5. Правил дорожнього руху України та скоїв правопорушення, передбачене ст. 130 ч.1 КУпАП.
На цю постанову суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
При цьому апелянт посилався на те, що автомобілем він не керував, а сидів на пасажирському сидінні ззаду, оскільки в нього був підвищений тиск та боліла голова. За кермом авто був ОСОБА_2 , який після зупинки патрульними пересів на пасажирське сидіння, тому що забув документи дома. Однак поліцейські із застосуванням грубої сили та кайданків витягнули його з машини та запропонували пройти тест за допомогою приладу «Драгер». Спочатку він відмовився пройти огляд, тому що не керував автомобілем, а
ЄУНСС 726/1000/20 провадження №33/822/527/20 головуючий у 1 інстанції ОСОБА_3
потім пройшов огляд. З результатом огляду він не погодився, про що вказав в акті огляду і його доставили працівники поліції в ЧОНД.
Перебуваючи в ЧОНД, він не відмовлявся пройти огляд на стан сп'яніння, однак хотів пройти його не за допомогою приладу «Драгер», а здати на дослідження біологічний матеріал. Спочатку йому було відмовлено, а потім він не зміг здати сечу, тому що поліцейський весь час перебував з ним в одній кабінці туалету.
Вказував, що працівниками поліції невірно кваліфіковано його дії за пунктом 2.5 ПДР, оскільки огляд на стан сп'яніння він пройшов на місці зупинки транспортного засобу. Апелянт вважає, що в матеріалах справи немає доказів його протиправної дії, а навпаки, доводить факт, що він не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння. А оскільки суд не може самостійно змінювати на шкоду особі обставини подій, що викладені у протоколі про адмінправопорушення, вважає, що в його діях немає складу адміністративного правопорушення.
Посилався також на те, що з 01.07.2020 року стаття 130 КУпАП втратила чинність і на даний час ці діяння відносяться до кримінальних проступків.
Заслухавши ОСОБА_1 , адвоката Данко А.В. , які просили задовольнити подану апеляційну скаргу, посилаючись на обставини, що наведені в ній, перевіривши матеріали провадження, вважаю, що в задоволенні вимог апелянта необхідно відмовити.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП, підтверджується зібраними по справі доказами, яким суд дав правильну юридичну оцінку.
Так, з акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів вбачається, що огляд водія ОСОБА_1 проведений у зв'язку з виявленими ознаками сп'яніння : різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, нечітка вимова. Огляд проводився за допомогою Alcotest 6810, результат огляду позитивний - 0,62 ‰, в присутності двох свідків. З результатами проведеного огляду ОСОБА_1 не погодився, про що зазначено в роздруківці тесту. (а.с. 3-5)
Також в матеріалах справи наявні пояснення свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , в присутності яких проводився огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння. (а.с. 10-11).
У відповідності до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення.
З висновку ЧОНД №832 від 18.07.2020 року щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції вбачається, що ОСОБА_1 в присутності свідків відмовився від проходження медичного огляду та обстеження. (а.с. 6-7)
Оскільки ОСОБА_1 висловив незгоду з результатом акту огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер», останній був направлений працівниками патрульної поліції в Чернівецький наркологічний диспансер з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння.
З відеозапису бодікамер поліцейських, що знаходиться в матеріалах справи, вбачається, що водій ОСОБА_1 був доставлений в ЧОНД, де останньому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, але водій відмовився.
Також з цього відеозапису вбачається, що працівник поліції наголошує, що бачив як ОСОБА_1 з водійського сидіння пересів на пасажирське сидіння і останній це не заперечував.
У відповідності до вимог п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозицією ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного чи наркотичного сп'яніння.
Аналіз вказаних доказів свідчить про правильність висновку суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 ч.1 КУпАП.
Твердження апелянта про те, що не він керував транспортним засобом, суперечить зібраним по справі доказам та може свідчити про намагання останнього ухилитися від відповідальності.
Що стосується доводів апелянта про те, що на даний час немає відповідальності за ст. 130 КУпАП, оскільки вказана стаття втратила чинність, то вони є надуманими.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22.11.2018 року, були внесені зміни 03.07.2020року до КК України та КупАП, згідно з якими стаття 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами, які перебувають в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
З урахуванням досліджених по справі доказів, вважаю, що прийняте судом рішення є законним та вмотивованим, а тому підстав для скасування судового рішення та закриття провадження немає.
На підставі наведеного та керуючись ст. 294 КУпАП,-
В задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 відмовити, а постанову Садгірського районного суду м. Чернівців від 07.10.2020 року у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст.130 ч.1 КУпАП, залишити без змін.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя В.Ф.Кифлюк
Копія. Згідно з оригіналом: суддя